Każde martwe marzenie. Opowieści z meekhańskiego pogranicza

Opowieści z Meekhańskiego Pogranicza #5

by Robert M. Wegner, Filip Kosior (Narrator)

Deana d’Kllean, niegdyś Pieśniarka Pamięci i mistrzyni miecza, a dziś rządząca pustynnym księstwem wybranka Boga Ognia, stoi na progu wojny. Powstanie niewolników, które wybuchło u południowych granic państwa, zatacza coraz szersze kręgi. Genno Laskolnyk wraz ze swoim czaardanem wolnych jeźdźców wpada w sam środek wojny. Czego szuka wśród niewolników, którzy postanowili zrzucić jarzmo krwawych panów? Tymczasem tysiące mil na północ Czerwone Szóstki trafiają na tajemnicę, która pochłonęła już niejedną ofiarę. Czy odwaga górali ocali im życie?

Meekhan spływa krwią i wydaje się, że nic już nie powstrzyma płomienia, który ogarnia Imperium.

„Opowieści z meekhańskiego pogranicza” Roberta M. Wegnera to barwny, epicki fresk, w którym splatają się losy pełnokrwistych postaci, a ludzkie dramaty sąsiadują z intrygami bogów i tajemnicami sprzed tysięcy lat. Bestsellerowy cykl docenili czytelnicy nie tylko w Polsce, ale i w Rosji, gdzie „Opowieści…” zdobyły nagrodę najlepszej fantasy roku.

Genres: Fantasy, Audiobook, Fiction, Polish Literature, Dark Fantasy, Epic Fantasy, Science Fiction Fantasy

23 pages, Audiobook

First published November 28, 2018

About the author

Debiutował w 2002 r. w 19 numerze „Science Fiction” opowiadaniem Ostatni lot Nocnego Kowboja. Następnie było Ponieważ kocham cię nad życie, Honor górala, I będziesz murem, dwa opowiadania tworzące mikropowieść – Sen przedwiecznych i Przebudzenie; Światło na klindze miecza, Gdybym miała brata oraz Wszystkie dzieci Barbie – wszystkie w SFF&H.

Mieszka i pracuje na Śląsku, gdzie, jak mówi, przeprowadził się za panią swojego życia, która też zjechała tu z innych stron – „I tak spotkaliśmy się mniej więcej pośrodku drogi”.
Jego debiut książkowy "Opowieści z meekhańskiego pogranicza. Północ - Południe" zostały ciepło przyjęte zarówno przez czytelników, jak i krytyków. W plebiscycie „Fantastyka 2009″ portalu Katedra książka zdobyła tytuł „Najlepszej książki polskiej”, a opowiadanie Wszyscy jesteśmy Meekhańczykami otrzymało nagrodę im. Janusza A. Zajdla za rok 2009.

źródło opisu: http://www.powergraph.pl/robert-m-wegner

Reviews

[Książkowe Bajdurzenie]

4,25 ⭐? 4,3⭐?

Nie jest to najlepszy tom, ale wysoki poziom utrzymany.

Generalnie Robert Wegner, to jest chłop, którego książki spokojnie powinny być wydawane za granicą i nie trzeba będzie się za nie wstydzić.

Blanko Lipińska, oddawaj fartucha Robertowi.

[Kaśka Zaw]

Są Czerwone Szóstki, jest ekipa Laskolnyka, jest magia, jest tajemnica i jest bitwa.
Powiedzieć że jestem ukontentowana, to nic nie powiedzieć.

[Wiola Myszkowska Re:telling]

Nie mam slow. Robert Wegner to jedna z najlepszych osób, jaka się mogła przydarzyć polskiej fantastyce.

P.S. Rozdział 40.

[Cahir Mawr]

inne wymiary, podróże w czasie no i to jest prawdziwie SF ,a nie czekaj są tu też bogowie ,wielkie bitwy i magia to nie było fantasy 🤔. wielkie spotkania bohaterów z poprzednich tomów i przedstawienie w końcu wielkiej stolnicy Meekhanu i samego cesarza który z miejsca stał się jedną z moich ulubionych postaci.

[Patrycja]

Powinni zabronić drukowania książek o takiej wadze. Na szczęście żadne nadgarstki nie ucierpiały podczas lektury, choć wiele postaci już tak.

[Nashelito]

"We read fantasy to find the colors again, I think. To taste strong spices and hear the song the sirens sang. There is something old and true in fantasy that speaks to something deep within us, to the child who dreamt that one day he would hunt the forests of the night, and feast beneath the hollow hills, and find a love to last forever, somewhere south of Oz and north of Shangri-La.
They can keep their heaven. When I die, I’d sooner go to Middle Earth."

George R.R. Martin

Іноді, коли я довго (і дарма) не читаю фентезі, то починаю забувати, який це прекрасний спосіб покласти на реальність і все, що у ній відбувається, величезний, залізобетонний болт і, бодай тимчасово, але побути щасливим в світі власної уяви і чужої вигадливої, дивовижної фантазії. А Роберту М. Веґнеру, будьте певні, фантазії не позичати. 

І коли я кажу фентезі, то не маю на увазі таке популярне зараз "порнофентезі" (чи "роментезі"), яким тепер завалені книгарні. Секс у фентезі — це чудово, коли він має якесь значення для історії, розповідає нам щось про персонажів: пам'ять підсовує мені такі яскраві епізоди, як ночі Дейнеріс Таргарієн з Кхалом Дроґо та походеньки Тіріона Ланністера у "Грі престолів". А не оце все 🫣

П'ята частина епічного циклу фентезі польського письменника "Оповістки з Меекханського прикордоння. Кожна мертва мрія" (смартфон вперто виправляє на "повістки") написана настільки цікаво, а епічність задуму і розмах подій так захоплюють і вражають, що складно собі уявити чи можливо взагалі написати щось ще цікавіше. 

Продуманий, велетенський, складний і дивовижний світ, купа дуже різних персонажів, сюжетних ліній, які переплітаються і впливають одна на одну, боги та монстри, вічні історії про боротьбу за свободу та захист від жахливих загарбників — це той фундамент, на якому в хорошому сенсі божевільна фантазія автора  розбудовує оповідь, від якої неможливо і не хочеться відриватися.

Я, звісно, як і чимало інших, хто це вже читав, найбільше люблю ту частину історії, де лейтенант Кеннет-лив-Даравит, та його Шоста рота з Шостого полку Гірської Варти потрапляє в найнеймовірніші пригоди (і халепи), але якщо ви ще навіть не починали знайомитися із тим, що діється на Меекханському прикордонні, то відкладайте все – це буде непересічна, дивовижна подорож. 

І тим, хто вирушає у неї вперше, я навіть трішечки заздрю.

[Jakub]

Pozwalając sobie na pewne uproszczenie, Każde martwe marzenie to przeciętna odsłona jednego z najlepszych polskich cykli fantastycznych, czyli... i tak bardzo dobra książka. Proza Roberta M. Wegnera nie straciła swych zalet (bogate, postępujące światotwórstwo, szeroka grupa dobrze napisanych postaci czy też odpowiednia dawka akcji), a rozczarowanie fabułą dreptającą w skali makro z kluczowym skokiem w finale złożyć można na karb osobistych preferencji. Co nie zmienia faktu, że kolejna runda czekania na wielkie zawiązanie będzie irytująca.

[Zura Andguladze]

Клянусь железным стручком Реагвира и ледяными сиськами Андайи, это было ахуетльно круто !!!

ძალიან მაღალი დონეა, მოვითხოვ კენეტ ლივ დარავიტს ძეგლი დაუდგან შუა მეკჰანში!

[Rothan]

4.5/5⭐️

[Shoggothey]

Światotwórstwo Wegnera jak zawsze na najwyższym poziomie. Splecione losy bohaterów z każdego zakątka świata prowadzą do szalonego zakończenia, w którym ludzie będą musieli stanąć do walki z czymś więcej od przeciwnika z mieczem naprzeciwko.

Tak jak poprzednio - łączą się ze sobą poszczególne części świata. Z jednej strony mamy Deanę, zmagającą się z buntem niewolników (który ostatecznie przeradza się w krwawą rzeźnię) i Laskolnyka. Tak jak historii Deany odczuwałem lekki przesyt, nie była one zbyt ciekawa, tak Laskolnyk i jego czaardan wypadli jeszcze gorzej. Po prostu byli, nic konkretnego nie zrobili, wywołali swoimi decyzjami zamęt w Meekhanie - tyle.

Z Drugiej strony mamy Altsina, całkowicie pogodzonego z losem i przyzwyczającego się do nowych umiejętności (po częsci też akceptującego to, co ma w środku) i Kennetha wraz z podlegającymi mu "zbójami" z górskiej straży. Tutaj było o wiele lepiej i ciekawiej, zwłaszcza od momentu pojawienia się monstrualnego i tajemniczego statku, będącego punktem łączącym bohaterów.

Jeżeli chodzi o osobne historie, to pojawia się również Key'la, dziewczyna z obozu Wozaków, która ostatecznie okazuje się osobą na tyle ważną na świecie, że poszukują ją dosłownie wszyscy.

Klasycznie - świetna zabawa! Jedyne, do czego mogę się przyczepić, to nierównomierne poświęcanie czasu poszczególnym postaciom, ale to bardzo indywidualne odczucie. Polecam!

[Komble III]

მემგონი მივხვდი რა აღმაფრთოვანებს ვეგნერში და რა მიცრუებს იმედებს

აღფრთოვანება:

ა) საბრძოლო სცენები, რომელთაც სასწაულად აღწერს, არსად და არავისთან მხატვრულ ლიტერატურაში, მსგავსი დეტალიზაციის, სიზუსტის და მსგავსად საოცრად აღწერილი საბრძოლო სცენები არ წამიკითხავს. მაგ: ნებისმიერი შუა საუკუნეების მხედართმთავარი მოაწერდა ხელს იმას, რაც სისხლიანმა კახელემ პომვესთან ბრძოლაში გააკეთა.

ბ) ვეგნერის მთელი 'იზიუმინკა' არის მცირერიცხოვანი ტომების/ხალხების/არსებების თხრობაში შემოყვანა და შემდეგ მათი წეს-ჩვეულებების და ტრადიციების გაშლა და გმირების ამ ტრადიციებთან დაპირისპირება/შეგუება. ვაიხირებით და მათი ისტორიით fatality გამიკეთა კითხვისას. ვღანაოდი მთელი ხმით.

გ) იმპერატორი. ყველაზე badass, ყველაზე გიჟი და ყვერებიანი კაცი მთელს მეეკხანში და არამარტო.

დ) 'უკვდავი ფლოტი'-ს ისტორია. საოცრად ამაღელვებელი, საინტერესო და უცნაური გადაწყვეტა ამბის მოყოლის.

იმედგაცრუება:

როგორც კი ავტორი ცდება 'მიწიერ' სცენებს და გადადის 'ღვთაებრივზე' მანდ ყველაფერი იხლართება და თხრობაც გაურკვეველი და უინტერესო ხდება. ანუ ალსტინის თავები, ბოლო რამოდენიმეს გარდა. აშკარაა რო კონკრეტულ პერსონაჟებთან და კონკრეტულ მიწიერ სიტუაციებთან მუშაობა ბევრად უკეთესად გამოსდის. გასაგებია რომ ისტორიას და ბექგრაუნდს სჭირდება ეს ღმერთები, იმისთვის რო მოგვიყვეს რატო ხდება ეს ყველაფერი, მაგრამ ხანდხან ძალიან დამღლელი ხდება 24 საათიან გაუგებრობაში ყოფნა. საბედნიეროდ მეოთხე წიგნისგან განსხვავებით, ამ წიგნში რაღაცეები ირკვევა და სრულ გაუგებრობაში აღარ ხარ.


მოკლედ საბოლოო შეფასება: მესამე წიგნს ვერ ჯობს. მესამეს საერთოდ ვერაფერი ვერ სჯობს ჩემი აზრით რაც წამიკითხავს ცხოვრებაში :D. სამაგიეროდ ამაყად უმშვენებს გვერდს პირველ წიგნს სიძლიერით, ემოციურობით და სილამაზით

9.9/10

[Viorel Mocanu]

this series is without a doubt in the top five grimdark series of all time.can someone translate this series into english?

[Melch Jorek]

Drogi pamiętniczku! Trafiłem w tym roku na Wagnera i pochłonąłem ciurkiem 5 tomów, a teraz z wypiekami czekam na 5 grudnia, gdy ukaże się szósty. Z jednej strony szkoda, że nie odkryłem go za 5 lat, jak tych tomów będzie więcej, z drugiej: biorę co jest z otwartymi ramionami!

[Marta Duda-Gryc]

Jednak zaskoczenie, bo w odróżnieniu od dwóch poprzednich, które czytałam, ten tom naprawdę mnie wciągnął i nawet sceny batalistyczne mnie nie znużyły. Wprawdzie nie jest to typ książki, do której mogę wracać po raz drugi i trzeci, ale doceniam warsztat - naprawdę na poziomie - i na pewno będę chciała przeczytać kolejny tom.

[Filip]

For me this is a must read if you like fantasy. Plot is complex and polyphonic. This one was a little irregular - some parts are super exciting and interesting, while others a little slow and boring. This doesn't change the fact that this a top notch book and I cannot wait for the next one.

[Nato]

აგერ უკვე მეხუთე წიგნია, ტემპი არ დაუგდია ავტორს. საინტერესო სიუჟეტი, ძალიან საკაიფო ტვისტები, ტრადიციულად, ბოლოსწინა თავში რაღაც ძალიან დიდი, ემოციური მომენტი და ა.შ.
მთავარი კითხვაა, მეექვსე წიგნამდე რა ვქნა ახლა? -_-

[Barbara Michalska]

Panie Wegner, kończ Pan ten nowy tom 😅

[Oleksandr Zholud]

This is the fifth volume of the Polish fantasy series Stories from Meekhan Borderlands, maybe the strongest Polish dark fantasy series of the 21st century. Its English title is Every Dead Dream. Like the previous two volumes, it won the Zajdel award, the Polish SFF equivalent of the Hugo. I'm catching up on the series because the sixth volume is nominated for Zajdel this year (2026), and I have voted on the nominees for the last few years. My review of the previous volume, 'Memory of All Words', can be found HERE.

This is the biggest volume so far in both size (over 700 pages, almost 23 hours on audio) and scope. It pulls together all storylines from the earlier books, adds a few new ones. There are four main lines, each usually smaller in both scope and number of pages: a massive action in the hot and humid Far South, where a slave rebellion is spreading; a smaller action in the Far North of Sixth Company of the Mountain Guard; Key'la, the girl, who was lost 'beyond the edge of the world' and returned with a weird humanoid being with claws, who protects her. now they live among the four-armed vaihir; and finally, an individual adventure of Altsin, a thief who unwillingly shares his body with Reagwyr, god of war. All of these are united by interludes, where Emperor Kregan-ber-Arlens plays the leaders of Rats and Hounds (domestic and foreign intelligence agencies) against each other, as he tries to understand what’s happening in the world.

So, the largest story is of Deana d'Kllean, the Issaram swordswoman who, unexpectedly and against her desires, becomes a princess of a slave-owners' state during the largest slave rebellion in generations. When the rebellion reaches the borders of the principality, she has to lead a war, and a war that turns out to involve much more than people. At the same time, Genno Laskolnyk, the legendary cavalry Meekhan commander is sent south with a small entourage to find out what is really going on with the rebels, many of who are Meekhans. There are also new, minor but important characters like Luka, a former Meekhan soldier turned slave, turned rebel and Koło, a half-blind girl who is a lone survivor of a collapsed mine who now hears voices.

Probably the best installment so far.

[Filip Sieciński]

Nie mogłem się oderwać...

[Kacper]

Świat Wegnera po prostu powala na kolana, a "KMM" to nokaut. Napięcie budowane jest wybornie od samego początku, a na końcu nie rozwiązuje się, tylko robi fikołka w tył i pokazuje nam język. Czysty Wegner.
Najlepsza w serii (jak dotąd!).

[Phalcon]

Ех, тепер чекати на продовження, чомусь я думав що це вже завершений цикл

[Aelirenn]

მერე დავწერ რა, გონზე რომ მოვალ და აზრებს თავს მოვუყრი.

Too overwhelmed rn

[Gancu]

Kocham wszystko co jest związane z Alstsinem w tej serii

[Sylwka (unserious.pl)]

Czytanie na czytniku w zaciszu domowym nie wychodzi mi najlepiej. Jednak gdy tylko internety obiegła wiadomość, że to właśnie w tym roku ma ukazać się szósty tom Opowieści z meekhańskiego pogranicza Roberta M. Wegnera, to od razu „zdmuchnęłam kurz” z mojego kindelka i wróciłam do Meekhanu sięgając po piątą odsłonę cyklu pod tytułem Każde martwe marzenie.

Deana d’Kllean, Genno Laskolnyk i Czerwone Szóstki.
Na południu wybuchło powstanie niewolników. Genno Laskolnyk wraz ze swoim czaardanem wolnych jeźdźców postanawia przyjrzeć się powstaniu na miejscu, a przy okazji rozmówić się z nową wybranką Boga Ognia – Deana d’Kllean, która zarządza obecnie Białym Królestwem.

W tym samym czasie daleko na północy Czerwone Szóstki pod dowództwem Kennetha-lyw-Darawyta zostają wplątane w kolejną „śmierdzącą bogami” tajemnicę, którą „umila” im spotkanie włóczącego się po świecie Altstina.

Natomiast młodziutka Key’la, którą już spotkały wszystkie tragedie świata, nie poddaje się i wraz z niezwykłym, bardzo groźnym chłopcem oraz grupą vaihirów przemierza Mrok.

Słoń, powstanie niewolników i boska ingerencja.
Wraz z powrotem Laskolnyka i Szóstek ponownie poczułam ten rytm, którego brakowało mi w czwartej odsłonie serii.
Zarówno Genno jak i Kenneth są dla mnie takimi pozytywnymi motorami napędowymi akcji, a ich charyzma nadaje każdemu ich działaniu mocy sprawczej przez co, dalsze rozwijanie świata i wprowadzanie kolejnych miejsc, bohaterów oraz tajemnic „na salony”, nie wydaje mi się takie przytłaczające.

Oczywiście te nowe wstawki doskonale komponują się z już prowadzonymi wątkami i pozwalają na jeszcze lepsze poznanie świata i prawideł nim rządzących. Dzięki czemu możemy na własne oczy zobaczyć, jak ten jest skonstruowany, jak działa magia, sprawdzić kto teraz pociąga za sznurki i poczuć tę unoszącą się w powietrzu grozę, która odmieni na zawsze oblicze „tej ziemi”.

Jeżeli chodzi o bohaterów, to (poza wiadomą dwójką) przekonałam się do Deany. Jej mdła postawa odeszła w zapomnienie i w końcu objawiła się prawdziwa mistrzyni miecza, która ma swoje zdanie, przekonania i kodeks moralny. Fajnie też wypadła postać młodziutkiej Key’li, która wyrasta na niezłomną i bardzo inteligentną bohaterkę. No i jeszcze Cesarz, który pokazał, jak „grać, żeby wszystkich rozegrać”. ;)

Podsumowując. Każde martwe marzenie Roberta M. Wegnera pokazało, że do Meekhanu wróciła moc i myślę, że te słowa to wystarczająca rekomendacja tego „odcinka”.

Polecam!

https://unserious.pl/2021/02/kazde-ma...

[Gintautas Ivanickas]

Penktoji Meekhano ciklo knyga. Ir kartais jau pradeda atrodyti, kad viso to ciklo per daug. Ir tuo pat metu laukiu kitos dalies. Gerai, kad Wegneris rašo greičiau už Martiną. Blogai, kad ciklas, bijau, bus didesnis. Garbės žodis, pas Martiną veikėjus susekt ir prisimint kas yra kas buvo lengviau. Kaip ir logiška būtų imt ir pasikartot ciklą be tokių pertraukų tarp knygų, bet tos didžiulės plytos...
Penktoji knyga bene mažiausiai dinamiška ir keletas siužetinių linijų tarsi visiškai nepriklausomai po truputį slenka link finalo. Pabaigoje, žinia, įsibėgėja. Ir pagaliau, pagaliau – šiek tiek paaiškinama, kas iš viso vyksta. Darosi truputį suprantamiau. Nors tas išaiškinimas tiek sudėtingas, kad susidaro įspūdis, jog dabar supranti dar mažiau.
Vis dar manau, kad Wegneris – puikus rašytojas. Bet jau pradedu manyti, kad geriau būtų keli mažesni, kad ir susiję tarpusavy ciklai. Bet kuriuo atveju – tvirti keturi iš penkių.

[Ewsia]

Next one pls.

[Michał]

Cóż za epicka książka, każdy wątek, każdy rozdział to była czysta przyjemność. Jestem zachwycony że Polski autor napisał tak wielką spójną i zapierającą dech w piersiach historię. Nie mogę się doczekać kolejnej części.

[Kasia Zgódka]

idealne

[Łukasz Wikierski]

Piękny splot historii z poprzednich tomów i w końcu zakończenie z prawdziwym przytupem. Przyjemnie się sączyło książkę w pierwszych rozdziałach, wnikało z powrotem w klimat Meekhanu (a może raczej krain ościennych). Podobało mi się całkiem wyraźne spojrzenie na Cesarza, którego z poprzednich części nie kojarzę, a teraz można było poczuć władzę, którą roztacza. Do tego akcje Szóstej Kompanii, Czaardanu Laskolnyka i dalsze losy Key'li odpowiednio podgrzewały atmosferę. Za to samo zakończenie, splot wszystkich zdarzeń i nowe spojrzenie na to co się dzieje, uderza tak ja trzeba. Aż się nie mogę doczekać kolejnych tomów.

[Kamil Pieczonka]

Rewelacja, wszystko sie w tym tomie spina w jedna sensowna calosc i tworzy bardzo ciekawa historie. Jestem pod wrazeniem i czekam na kolejne czesci :)