What do you think?
Rate this book
Темні таємниці
Піщане - селище з поганою славою. А все тому, що в його околицях вже давно зникають люди, і найчастіше - молоді. Одного разу поліція знаходить там само тіло 26-річного Євгена. Це шокує Ольгу, адже Євген був хлопцем її доньки Яни, з ним вона втекла з дому. Ольга відчуває, що донька в небезпеці, та поліція не квапиться шукати дівчину. Тому Ольга звертається до колишнього правоохоронця Вадима Чотара. Його вже давно цікавить те, що коїться поблизу Піщаного, особливо в зачиненому старому пансіонаті… Ольга і Вадим заглиблюються у пошуки Яни, але хтось навмисне збиває їх зі сліду. Той, хто боїться, що вони розкриють усі темні таємниці Піщаного...
288 pages, Hardcover
First published January 1, 2018
16 people want to read
About the author
Andriy Kokotukha
84 books29 followersRussian-language author page: Андрей Кокотюха
Ukrainian-language author page: Андрій Кокотюха
Andriy Kokotiukha (b. 1970) is a Ukrainian author, screenwriter and journalist. Having graduated from the Faculty of Journalism of the Taras Shevchenko National University of Kyiv, he has authored more than 50 novels, children’s books, crime fiction, documentaries and science fiction books. His novels have been made into films. He is a winner of several prestigious literary awards for many of his works.
Ukrainian-language author page: Андрій Кокотюха
Andriy Kokotiukha (b. 1970) is a Ukrainian author, screenwriter and journalist. Having graduated from the Faculty of Journalism of the Taras Shevchenko National University of Kyiv, he has authored more than 50 novels, children’s books, crime fiction, documentaries and science fiction books. His novels have been made into films. He is a winner of several prestigious literary awards for many of his works.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
December 14, 2020
«Темні таємниці» - це перша книга авторства Кокотюхи, яку я читала. Впоралася за вечір - вона невеликого об’єму, близько 270 сторінок, і майже до кожної із них я мала купу запитань.
Спробую без спойлерів.
Головна героїня Ольга розшукує зниклу доньку. Що їй відомо? Донька вирушила разом із своїм хлопцем у селище Піщане, згодом на околицях знайшли труп хлопця. І це не перше тіло, знайдене поблизу селища. Допомагає Ользі в пошуках колишній правоохоронець - за задумом автора такий собі доктор Хаус (хіба знеболювальних не ковтає, а так і з ціпком ходить, і жінок недолюблює). Куди приводять ці пошуки головних героїв - окрема історія зі спойлером, тому не буду про неї.
Напишу про враження від самої книги. Із позитивного:
- в «Темних таємницях» є кілька непоганих сцен, які додають динаміки сюжету
- я дізналася нове слово - ковінька.
Що мене обурювало найбільше, то це неправдоподібність і непродуманість книги. Наприклад, Ольга починає поводитись, як мама, що переживає через зникнення доньки, сторінці на 70, до цього часу вона неквапливо палить цигарки і кавує в садочку із новим знайомим.
Місцями автор суперечить сам собі на одній сторінці, а під кінець книги й взагалі герої змінюються до невпізнаваності. Діалоги - кострубаті, а нескінченні сварки головних героїв - безпідставні.
Відчувається, що книга написана поспіхом, особливо й не вичитувалася, тому що на одній із сторінок автор сам плутає імена міліціонера і вбитого хлопця. Ось так і виходить написати 60 книг до 50 років. Секрет продуктивності Кокотюхи розкрито :)
Все ж рада, що знайомство із автором відбулося, тепер моя упереджена думка щодо нього підтверджена особистим досвідом прочитання.
Я впевнена, що на кожну книгу є свій читач, в цьому випадку - я не читач.
Спробую без спойлерів.
Головна героїня Ольга розшукує зниклу доньку. Що їй відомо? Донька вирушила разом із своїм хлопцем у селище Піщане, згодом на околицях знайшли труп хлопця. І це не перше тіло, знайдене поблизу селища. Допомагає Ользі в пошуках колишній правоохоронець - за задумом автора такий собі доктор Хаус (хіба знеболювальних не ковтає, а так і з ціпком ходить, і жінок недолюблює). Куди приводять ці пошуки головних героїв - окрема історія зі спойлером, тому не буду про неї.
Напишу про враження від самої книги. Із позитивного:
- в «Темних таємницях» є кілька непоганих сцен, які додають динаміки сюжету
- я дізналася нове слово - ковінька.
Що мене обурювало найбільше, то це неправдоподібність і непродуманість книги. Наприклад, Ольга починає поводитись, як мама, що переживає через зникнення доньки, сторінці на 70, до цього часу вона неквапливо палить цигарки і кавує в садочку із новим знайомим.
Місцями автор суперечить сам собі на одній сторінці, а під кінець книги й взагалі герої змінюються до невпізнаваності. Діалоги - кострубаті, а нескінченні сварки головних героїв - безпідставні.
Відчувається, що книга написана поспіхом, особливо й не вичитувалася, тому що на одній із сторінок автор сам плутає імена міліціонера і вбитого хлопця. Ось так і виходить написати 60 книг до 50 років. Секрет продуктивності Кокотюхи розкрито :)
Все ж рада, що знайомство із автором відбулося, тепер моя упереджена думка щодо нього підтверджена особистим досвідом прочитання.
Я впевнена, що на кожну книгу є свій читач, в цьому випадку - я не читач.
Displaying 1 of 1 review