What do you think?
Rate this book
Дитина у звичаях і віруваннях українського народу
Репринтне видання 1907 року
196 pages, Hardcover
Published January 1, 2017
3 people are currently reading
24 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 3 of 3 reviews
June 29, 2019
Цікавезна книжка, кожну сторінку хочеться цитувати. Дуже цікава народна мова, сповнена міркувань і сумнівів, натяків замість прямого називання явищ.
Це книжка не так про дітей, тобто не про дитячу психологію чи виховання в родині, а про жіночу фізіологію, "ламання калини", дошлюбні молодіжні сексуальні ігри, зачаття, вагітність, пологи, хрестини - тобто все, пов'язане з народженням дітей.
"Сам чоловік породїлі, за такою виключкою, дуже чогось боїть ся і весь час в собі неначе. Часом і вдає він, що йому це байдуже і ніби так собі, а шкура одстала в його і в голові здіймаєть ся все щось і сьвіт у очіх десь далеко маячить. Старі, як є у хатї, і ті якось не так як звичайно, себе мають, бо всїм відомо, що може бути в цей час і з жінкою, і з дитиною. Страшно і подумать, як воно м'якеньке і народить ся: і тім'ячко м'яке у його, і кісточки м'які тоді. А у хатї - стілько дітей."
Це книжка не так про дітей, тобто не про дитячу психологію чи виховання в родині, а про жіночу фізіологію, "ламання калини", дошлюбні молодіжні сексуальні ігри, зачаття, вагітність, пологи, хрестини - тобто все, пов'язане з народженням дітей.
"Сам чоловік породїлі, за такою виключкою, дуже чогось боїть ся і весь час в собі неначе. Часом і вдає він, що йому це байдуже і ніби так собі, а шкура одстала в його і в голові здіймаєть ся все щось і сьвіт у очіх десь далеко маячить. Старі, як є у хатї, і ті якось не так як звичайно, себе мають, бо всїм відомо, що може бути в цей час і з жінкою, і з дитиною. Страшно і подумать, як воно м'якеньке і народить ся: і тім'ячко м'яке у його, і кісточки м'які тоді. А у хатї - стілько дітей."
March 9, 2021
Насамперед скажу, що прочитала цю книгу у оновленому виданні - чудова ілюстрована фотографіями та малюнками книга від видавництва "Либідь" з 2011 року.
/
Мені завжди було цікаво, як наші предки дізнавались про вагітність, готувались до пологів, виховували дітей і тд. Тому коли натрапила на цю книгу на Якабу, то була просто в захваті.
Тут є інформація про все
- коли дітей ще немає, а так хочеться, аби були
- як знати, що вагітна
- як поводяться вагітні
- як проходять пологи, хрестини, виводини і т.д.
- про дітей різного віку, їхні іграшки, розваги та обов'язки
Всю книгу хочеться переказати, але звісно наведу лише деякі цікаві моменти.
1. Наші предки були дуже добрими до вагітних.
Якщо вагітній чогось захотілося, їй це обов'язково дадуть. Про неї турбуються, до неї ставляться з повагою. Хатні обов'язки на ній залишаються, але у роботі допомагають. Не дають щось важке робити чи далеко йти.
2. Про передчасно народжених
"Сьомачата - це діти, шо родяться на сьомому місяці. Живуть вони, як і ті, шо породилися на дев'ятому, а часом - і краще."
Бачите, нема чого казати, що то погана екологія і тому зараз багато передчасно народжених дітей. Таке було завжди.
3. Починаючи з року вчать дитину проситися на двір (тобто, на горшок). Висаджування в дії!)
4. Чудова психологія виховання і приймання дитини такою, якою вона є:
"Злякалось чогось — переросте. Дурне вдалось — переросте. Недомова — переросте. Сердите — переросте. М’яло — переросте. Незмисленне — хоч уже пора, — вилюдніє. Бігуче, за все, часом і за горяче хватається, — вилюдніє. Балуване, натрилихо, — вилюдніє. Ледаче, робить не хоче — проси! Мале на зріст — міцне буде, велике на зріст — буде на що глянуть або далі достане."
5. Старі люди кажуть: “Кляте — жди до шести неділь, не переміниться — жди до півгоду, тоді до году, трьох, семи, вісімнадцяти, двадцяти одного, двадцяти семи, а як не зміниться до тридцяти трьох, то вже й умре таке лихе!”
Як це класно, що вже тоді селяни знали про кризові періоди дорослішання людини.
У різних гумористичних шоу селяни обов'язково говорять суржиком, туплять, не розуміються у житті. Якщо на якомусь відео у ютубі чи тіктоці людина говорить діалектом чи простою народною мовою, у коментарях обов'язково знайдеться щось на зразок "ти тупа" чи "дурна селючка". Так ось, ця книга - для мене ще один доказ того наскільки чуйними і мудрими були і Є селяни.
/
Мені завжди було цікаво, як наші предки дізнавались про вагітність, готувались до пологів, виховували дітей і тд. Тому коли натрапила на цю книгу на Якабу, то була просто в захваті.
Тут є інформація про все
- коли дітей ще немає, а так хочеться, аби були
- як знати, що вагітна
- як поводяться вагітні
- як проходять пологи, хрестини, виводини і т.д.
- про дітей різного віку, їхні іграшки, розваги та обов'язки
Всю книгу хочеться переказати, але звісно наведу лише деякі цікаві моменти.
1. Наші предки були дуже добрими до вагітних.
Якщо вагітній чогось захотілося, їй це обов'язково дадуть. Про неї турбуються, до неї ставляться з повагою. Хатні обов'язки на ній залишаються, але у роботі допомагають. Не дають щось важке робити чи далеко йти.
2. Про передчасно народжених
"Сьомачата - це діти, шо родяться на сьомому місяці. Живуть вони, як і ті, шо породилися на дев'ятому, а часом - і краще."
Бачите, нема чого казати, що то погана екологія і тому зараз багато передчасно народжених дітей. Таке було завжди.
3. Починаючи з року вчать дитину проситися на двір (тобто, на горшок). Висаджування в дії!)
4. Чудова психологія виховання і приймання дитини такою, якою вона є:
"Злякалось чогось — переросте. Дурне вдалось — переросте. Недомова — переросте. Сердите — переросте. М’яло — переросте. Незмисленне — хоч уже пора, — вилюдніє. Бігуче, за все, часом і за горяче хватається, — вилюдніє. Балуване, натрилихо, — вилюдніє. Ледаче, робить не хоче — проси! Мале на зріст — міцне буде, велике на зріст — буде на що глянуть або далі достане."
5. Старі люди кажуть: “Кляте — жди до шести неділь, не переміниться — жди до півгоду, тоді до году, трьох, семи, вісімнадцяти, двадцяти одного, двадцяти семи, а як не зміниться до тридцяти трьох, то вже й умре таке лихе!”
Як це класно, що вже тоді селяни знали про кризові періоди дорослішання людини.
У різних гумористичних шоу селяни обов'язково говорять суржиком, туплять, не розуміються у житті. Якщо на якомусь відео у ютубі чи тіктоці людина говорить діалектом чи простою народною мовою, у коментарях обов'язково знайдеться щось на зразок "ти тупа" чи "дурна селючка". Так ось, ця книга - для мене ще один доказ того наскільки чуйними і мудрими були і Є селяни.
Displaying 1 - 3 of 3 reviews