Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького. Етнографія сексуальности на межі XIX–XX століть

by Марія Маєрчик (упорядниця), Олена Боряк (упорядниця)

Ця книжка містить критичне, коментоване і текстологічне вивірене видання українських, російських і єврейських фольклорних матеріялів, записаних наприкінці XIX і на початку XX століття в Україні та на сусідніх теренах і частково оприлюднених за редакції знаного українського археолога, етнографа й антрополога Федора Вовка (1847–1918) у паризькому багатомовному річнику «Криптадії», що виходив у 1883–1911 роках і спеціялізувався на вивченні та поширенні сороміцького фольклору різних народів.

Основний корпус збірника становить зіперта на рукописах із архіву Вовка, листуванні та інших джерелах реконструкція-публікація трьох добірок українського і російського фольклору та словничка єврейської лайки, що з’явились у перекладі французькою в V (1898) і VIII (1902) томах річника. У додатках наведено також призначені для «Криптадій» численні сороміцькі матеріяли Володимира Гнатюка, Бориса Грінченка, Митрофана Дикарева, Василя Степаненка і Олександра Русова, які Вовк отримав від своїх кореспондентів, але не встиг надрукувати. Корпусу публікацій передує концептуальна вступна стаття, що в ній співупорядниця книжки Марія Маєрчик осмислює феномен постання на зламі XIX і XX століть нової дисципліни – «етнографії сексуальности».

Видання опоряджено ґрунтовним текстологічним, історико-біографічним і реальним коментарем, а також розлогим довідковим апаратом – археографічною довідкою, бібліографією, предметно-тематичним індексом, покажчиками імен і географічних назв та систематизованим за жанрами абетковим переліком вміщених фольклорних текстів.

464 pages, Unknown Binding

Published January 1, 2018

Reviews

[Mariia · Rating 5 out of 5]

Неймовірна книга! Надзвичайна

[Valiza Khovrakh · Rating 5 out of 5]

Якщо хтось ще досі вважає, що українці у традиційному суспільстві були цнотливими та не матюкалися, вам сюди.

Окрема подяка за вступну статтю, яка розтлумачує, що таке "обсценне" та яке ставлення до нього було у ХІХ ст., коли дослідники почали активно збирати український фольклор. Очевидно, що з наслідками цього вікторіанського ставлення нам ще боротися й боротися.

Мій персональний фаворит - пісня "Мерзлу собаку тобі в ср*аку".

Книгу сувати у пику кадрам, які вважають, що матюки випромінюють диявольські вібрації. І які фетишизують обряд комори та шлюбне простирадло.