What do you think?
Rate this book
Мертві моделі
Новоспечений приватний детектив без ліцензії, колишній АТОвець Макс Ґедзь отримує перше замовлення — знайти зниклу фотомодель, подругу київського мажора. Здається, це справа на кілька днів — детектив майже впевнений, що дівчина просто заховалася від свого нав’язливого кавалера. Проте Ґедзь навіть не підозрює, у що він вв’язався: хтось починає полювати на моделей…
240 pages, Hardcover
First published February 20, 2019
7 people are currently reading
82 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 57 reviews
December 31, 2021
галя хотіла українських детективів — галя отримала. сповна. (у мене ще й сиквел лежить для повного занурення).
головний герой «мертвих моделей» у воді не тоне й у вогні не сильно горить. для героя це, безперечно, плюс, бо приємно доходити до фіналу відносно цілим, та й автор у другу книжку обіцяв узяти. а от чи плюс це для читача — уже не дуже ясно: може, якби цей персонаж — будьмо щирі, ні разу не симпатичний — десь згорів / утонув / запропастився, замість його я-наративів нам би показали, власне, детективний сюжет.
поки герой встряє у бійки з випадковими перехожими, кривиться на все, що не вписується в його уявлення про прекрасне (а ми сидимо в нього в голові, то мусимо слухати), і знущається з підозрюваних, за кадром справу розплутують його племінниця, поліція і ще кілька персонажів. а потім приносять готову на тарілочці. і, може, й добре, що приносять, бо в сюжеті стільки натягнутостей — скажімо, — що без допомоги годі розібратися. а з другого боку, якби читачі одразу знали все, що знає бодай племінниця, у розв'язці було б мало несподіваного.
бларби на задній обкладинці книжки на диво стримані: щось там про загадковість у сірій буденності, щось там про найочікуванішу книжку цього автора, щось там про те, що з якубом може початися нова ера українських детективів. а може й не початися.
головний герой «мертвих моделей» у воді не тоне й у вогні не сильно горить. для героя це, безперечно, плюс, бо приємно доходити до фіналу відносно цілим, та й автор у другу книжку обіцяв узяти. а от чи плюс це для читача — уже не дуже ясно: може, якби цей персонаж — будьмо щирі, ні разу не симпатичний — десь згорів / утонув / запропастився, замість його я-наративів нам би показали, власне, детективний сюжет.
поки герой встряє у бійки з випадковими перехожими, кривиться на все, що не вписується в його уявлення про прекрасне (а ми сидимо в нього в голові, то мусимо слухати), і знущається з підозрюваних, за кадром справу розплутують його племінниця, поліція і ще кілька персонажів. а потім приносять готову на тарілочці. і, може, й добре, що приносять, бо в сюжеті стільки натягнутостей — скажімо, — що без допомоги годі розібратися. а з другого боку, якби читачі одразу знали все, що знає бодай племінниця, у розв'язці було б мало несподіваного.
бларби на задній обкладинці книжки на диво стримані: щось там про загадковість у сірій буденності, щось там про найочікуванішу книжку цього автора, щось там про те, що з якубом може початися нова ера українських детективів. а може й не початися.
April 18, 2025
Почнімо з того, що тут є флешбеки російською мовою, і ні хоча б десь застерегти читача, а так неочікувано і гидко. Потім «цікава» ситуація, знайшли труп дівчини з понівеченим обличчям, і що робить одразу поліцейський? Може шукає по відбиткам? Чи може взяв ДНК? Ні! Він повідомляє батьків про те, що їхню доньку вбили, але увага там було 4 трупа дівчини, як по понівеченому обличчю вони зрозуміли що то саме вона? І в результаті вона виявляється жива ще і вбивця😀 Тут оцей детектив Макс застосовув силу до підозрюваного? Хоча якщо ви знайшли таку саму камеру на якій були зняті вбиті дівчата, то це не значить що саме він вбивця, може він просто фотограф і у нього був спільник чи він взагалі не знає? І всі оці, скажімо катування, Макс робив, бо зникла його племінниця, але увага, як виявляється вона сама пішла на якусь іншу квартиру перечекати, то ж як би ситуація тут не на користь Макса. А і ще тут було таке «А я от котів не любив. Зрештою, як і собак. Коли в мене був кубік, то завжди, коли був настрій, чавив їх на дорозі. На Таврії, звичайно, не крепко побалуєш, великий собака може взагалі вивести цю колимагу з ладу.» вже багато про нього говорить. І в кінці були події, які продовжуються в наступній книжці.
This entire review has been hidden because of spoilers.
May 13, 2023
Це настільки погано, що мені навіть не має чого сказати. Мало не вмерла від нудьги і закочування очей)
October 11, 2022
Метушливий детектив, простий і не дуже цікавий. З головним героєм, очима якого нам доводиться дивитися на світ, солідаризуватися геть не хочеться (особливо, коли він починає жорстокі тортури людини, яку вирішив підозрювати у злочині).
п.с. В книзі є флешбек головного героя, написаний російською. Звісно, в тому лежить глибокий замисел , бо то події початку війської агресії Росії проти України, але направду за всім цим губиться банальне: українцям досі не забезпечено право повноцінно жити в своїй країні, не знаючи російської. Бо раптом, купуючи книгу з українською назвою чи анотацією, ви несподівано знайдете під обкладинкою розділ, який за замовчуванням вам належить вміти прочитати іншою мовою.
п.с. В книзі є флешбек головного героя, написаний російською. Звісно, в тому лежить глибокий замисел , бо то події початку війської агресії Росії проти України, але направду за всім цим губиться банальне: українцям досі не забезпечено право повноцінно жити в своїй країні, не знаючи російської. Бо раптом, купуючи книгу з українською назвою чи анотацією, ви несподівано знайдете під обкладинкою розділ, який за замовчуванням вам належить вміти прочитати іншою мовою.
March 30, 2021
По-перше, книга дуже класно написана. Цікава, динамічна. Жодного зайвого слова, жодного нудного параграфа. Такого мало не тільки в українській літературі, а й у франкомовній, англомовній тощо. Коли книга не нудна — це вже великий плюс.
По-друге — усі персонажі просто як живі, і головні і другорядні. Читач їм співчуває. Усі ситуації хоч і вигадані, але теж якісь правдоподібні. Жодного разу не хотілося кричати: «Не вірю!»
По-третє — саме так і треба писати трілери. Просто класика жанра. Усі ключові елементи враховано. І при тому — і цікаво, і не примітивно.
По-четверте — і це багато чого варте — є plot twists, несподівані повороти у сюжеті.
По-п‘яте — попри трагічну тематику, там є й чимало гумору, і то доброго гумору.
Гадаю, що видавництву «Смолоскип» варто спробувати продати цю книгу за кордон. Бо динамічний детектив з екзотичної країни цілком може зацікавити.
Ще про цю книгу: https://texty.org.ua/articles/99006/M...
По-друге — усі персонажі просто як живі, і головні і другорядні. Читач їм співчуває. Усі ситуації хоч і вигадані, але теж якісь правдоподібні. Жодного разу не хотілося кричати: «Не вірю!»
По-третє — саме так і треба писати трілери. Просто класика жанра. Усі ключові елементи враховано. І при тому — і цікаво, і не примітивно.
По-четверте — і це багато чого варте — є plot twists, несподівані повороти у сюжеті.
По-п‘яте — попри трагічну тематику, там є й чимало гумору, і то доброго гумору.
Гадаю, що видавництву «Смолоскип» варто спробувати продати цю книгу за кордон. Бо динамічний детектив з екзотичної країни цілком може зацікавити.
Ще про цю книгу: https://texty.org.ua/articles/99006/M...
November 29, 2020
Читається дуже легко і швидко, притомний початок. Це мабуть і все, що є хорошого в цій книзі. Чесно кажучи, шкода 50 гривень за електронну версію і дуже здивована такою кількістю високих оцінок. Я люблю детективи, при чому навіть ті, що вважаються "низькопробними", але ця книжка не сподобаоась навіть мені. Таке враження, що автор придумав сюжет і бездумно виплюнув текст навіть не подумавши нормально над мотивами злочину і не придумав куди запхати персонажів, яких ввели в сюжет незрозумілими і нелогічними вчинками незрозуміло для чого та й так і полишили, най буде (нафіга там той Рудольф і компанія і куди він дівся так ніхто й не зрозумів). Дуже тупо прописаний головний герой - в нього цікава біографія і в принципі він міг би бути непрганим детективом, якби більша частина його дій мала хоча б краплю логіки. Не пам'ятаю, коли я останнього разу бачила такого непотрібного персонажа в сюжеті в ролі головного героя. Звісно що фарби для бойовика він додав, але до детективної складової він не має жодного відношення.
Не сподобалось від слова взагалі.
Не сподобалось від слова взагалі.
Read
July 1, 2022Хороший, емоційний детектив, який читається на одному диханні
July 10, 2021
Нажаль, це один із найгріших детективів які я коли-небудь читав. Почнемо із того, що головний персонаж твору абсолютно не викликав у мене будь-яку симпатію, а навпаки - лише суцільну відразу. По-друге, сам сюжет - ну настільки очевидний, що аж не цікаво (так задумка нова і цікава, однак реалізація...) - головного злодія вже розкусуєш на 50 сторінці книги. Одним словом книга - абсолютне розчарування для мене.
November 6, 2019
Коли побутова сварка обертається серією вбивств молодих красунь.
Макс Ґедзь, повернувшись з АТО, не знаходить роботи, охороняє великих начальників. Його племінниця, Даша, наївно вірить у кращу долю для рідної людини, і, намагаючись допомогти, онлайн реєструє дядька як приватного детектива. Все, що знає Макс про роботу детектива, він прочитав у книжці під час монотонної роботи охоронця.
І ось, перше замовлення. Якраз вчасно, коли починаються проблеми з грошима. Клієнт “жирний”, платить кешем, сум не перепитує. Макс береться за завдання: знайти дівчину, яка зникла безвісти, після сварки в клубі. Все схоже на звичайну побутову сварку, якби дороги не привели головного героя до модельної агенції, де, за дуже схожих умов, уже пропали чотири дівчини.
Що мені сподобалось у книзі:
Я не цільова аудиторія, читала цей детектив більше з інтересу, що пишуть молоді українські автори, і не знаю, як виглядає цільова аудиторія Мартина, але автор вміло розставив гачки не тільки для цінувачів детективу, але й для тих, хто прийшов за хорошою історією. Здавалось би: вбивство, вбивця, пошук, повороти сюжету. Що ще очікувати від детективу? Письменник зміг зробити декілька речей, які мене зачарували й змусили подивитись на звичні речі свіжим поглядом.
По-перше, трансформація героя заворожує. Під кінець книги стає зрозуміло, чому Макс поводиться саме так, і це зберігає додаткову інтригу протягом усього детективу. Від людини, яка втратила майже все, до людини, яка відштовхується від дна і пливе нагору. Таку силу інколи непросто знайти в собі, а знаходити такі підтвердження в літературі надихає до особистісних трансформацій.
По-друге, діалоги. Не знаю, як Мартин це зробив, але склалось враження, що, щоб написати цей детектив, він пів року ходив на вулиці без навушників і записував розмови перехожих, такі вони вийшли реалістичні. Віриш кожній фразі. Наприклад:”Як її в тому інстаграмі?” — так же точно хтось на Вокзальній сказати може. Або: “Прилетіла відповідь, без жодного смайлика”. Ну правда зразу напружуєшся, де смайлик, чого так серйозно?
По-третє, емоційні описи героїв реалістичні й доречні. Наприклад, є фраза: “Злість давала мені енергію” — нема навіть з чим посперечатись, бо злість таки рухає світом. Чи описи сцен такі об’ємні, що починало або трусити, або накривало теплом. Щоправда, на обкладинці варто писати: занадто чуттєвим не читати, потім ще може наснитись.
По-четверте, несподіваний кінець. Знову ж таки, можливо, я не цільова, невибаглива аудиторія, але кінець змусив табуни мурах бігати по потилиці. Це браво. Автор майстерно вибив стілець з-під читача. Хоча до того було декілька сцен, коли закотила очі від “не вірю”.
По-п’яте, йому вдалось вплести сюжет у сучасний Київ так, що, здавалось, я ходжу поряд з Максом, бачу світ його очима, відчуваю страх його шкірою.
Окремим плюсиком для вибагливого читача будуть прекрасні образи та алітерація: “швидко мчала, як поранений звір”, — поєднання звуків “ш-ч” та “р”. Або “машина закашляла, як туберкульозний бомж”, — “ш-к-ж”.
Що не сподобалось:
Були деякі недоліки по сюжету. Наприклад, одного з героїв поранили, і вже згодом він бігає вечорами. Чи як у гуртожитку вдалось завести цуценя. Такі маленькі прогалини викликали недовіру й підозру.
Деякі повороти сюжету були занадто передбачуваними. Наприклад, справа, яку веде друг головного героя, неочікувано виявляється тією самою, з приводу чого ведеться розслідування, але на фоні всього, що сподобалось, ці недоліки настільки непомітні, що аж бісилась, коли перегортала книгу у пошуку, за що б Мартина посварити.
І останнє: куди подівся Рудольф?
В цілому, моє враження від прочитаного високе, і я буду рекомендувати роботу Мартина цінувачам української сучасної літератури.
Макс Ґедзь, повернувшись з АТО, не знаходить роботи, охороняє великих начальників. Його племінниця, Даша, наївно вірить у кращу долю для рідної людини, і, намагаючись допомогти, онлайн реєструє дядька як приватного детектива. Все, що знає Макс про роботу детектива, він прочитав у книжці під час монотонної роботи охоронця.
І ось, перше замовлення. Якраз вчасно, коли починаються проблеми з грошима. Клієнт “жирний”, платить кешем, сум не перепитує. Макс береться за завдання: знайти дівчину, яка зникла безвісти, після сварки в клубі. Все схоже на звичайну побутову сварку, якби дороги не привели головного героя до модельної агенції, де, за дуже схожих умов, уже пропали чотири дівчини.
Що мені сподобалось у книзі:
Я не цільова аудиторія, читала цей детектив більше з інтересу, що пишуть молоді українські автори, і не знаю, як виглядає цільова аудиторія Мартина, але автор вміло розставив гачки не тільки для цінувачів детективу, але й для тих, хто прийшов за хорошою історією. Здавалось би: вбивство, вбивця, пошук, повороти сюжету. Що ще очікувати від детективу? Письменник зміг зробити декілька речей, які мене зачарували й змусили подивитись на звичні речі свіжим поглядом.
По-перше, трансформація героя заворожує. Під кінець книги стає зрозуміло, чому Макс поводиться саме так, і це зберігає додаткову інтригу протягом усього детективу. Від людини, яка втратила майже все, до людини, яка відштовхується від дна і пливе нагору. Таку силу інколи непросто знайти в собі, а знаходити такі підтвердження в літературі надихає до особистісних трансформацій.
По-друге, діалоги. Не знаю, як Мартин це зробив, але склалось враження, що, щоб написати цей детектив, він пів року ходив на вулиці без навушників і записував розмови перехожих, такі вони вийшли реалістичні. Віриш кожній фразі. Наприклад:”Як її в тому інстаграмі?” — так же точно хтось на Вокзальній сказати може. Або: “Прилетіла відповідь, без жодного смайлика”. Ну правда зразу напружуєшся, де смайлик, чого так серйозно?
По-третє, емоційні описи героїв реалістичні й доречні. Наприклад, є фраза: “Злість давала мені енергію” — нема навіть з чим посперечатись, бо злість таки рухає світом. Чи описи сцен такі об’ємні, що починало або трусити, або накривало теплом. Щоправда, на обкладинці варто писати: занадто чуттєвим не читати, потім ще може наснитись.
По-четверте, несподіваний кінець. Знову ж таки, можливо, я не цільова, невибаглива аудиторія, але кінець змусив табуни мурах бігати по потилиці. Це браво. Автор майстерно вибив стілець з-під читача. Хоча до того було декілька сцен, коли закотила очі від “не вірю”.
По-п’яте, йому вдалось вплести сюжет у сучасний Київ так, що, здавалось, я ходжу поряд з Максом, бачу світ його очима, відчуваю страх його шкірою.
Окремим плюсиком для вибагливого читача будуть прекрасні образи та алітерація: “швидко мчала, як поранений звір”, — поєднання звуків “ш-ч” та “р”. Або “машина закашляла, як туберкульозний бомж”, — “ш-к-ж”.
Що не сподобалось:
Були деякі недоліки по сюжету. Наприклад, одного з героїв поранили, і вже згодом він бігає вечорами. Чи як у гуртожитку вдалось завести цуценя. Такі маленькі прогалини викликали недовіру й підозру.
Деякі повороти сюжету були занадто передбачуваними. Наприклад, справа, яку веде друг головного героя, неочікувано виявляється тією самою, з приводу чого ведеться розслідування, але на фоні всього, що сподобалось, ці недоліки настільки непомітні, що аж бісилась, коли перегортала книгу у пошуку, за що б Мартина посварити.
І останнє: куди подівся Рудольф?
В цілому, моє враження від прочитаного високе, і я буду рекомендувати роботу Мартина цінувачам української сучасної літератури.
August 25, 2019
Книжечка невелика, читається легко. Навіть я осилив за одну поїздку в село, хоча буває, що одну книгу читаю роками.
Цікавою особливістю роману є те, що оповідь ведеться то від третьої, то від першої особи (а шо, так можна було?) Також один розділ написаний російською, що дозволяє нам побачити героя з іншої сторони.
Взагалі, головний герой - неординарна особистість з історією, яку ми по клаптиках збираємо протягом роману. Макс Ґедзь - колишній АТОвець, а раніше - міліціонер, який тепер вирішив стати приватним детективом без ліцензії. Племінниця Дашка - це його особистий доктор Ватсон і чи не єдина людина, яка тримає його в цьому житті. А ще у Макса немає правої руки, тож він носить протез.
Окремо хочу виділити гумор, який іноді розряджає або напружену, або незручну ситуацію. Чимало моментів пов'язані з наївністю і недосвідченістю Макса як детектива. Хоча, досвід міліціонера це компенсує. Найбільше повеселила сцена, коли охоронець напав на Макса і схопив його за руку, яка, насправді, виявилася протезом. Що сталося далі - читайте у книзі.
Стосовно мінусів, то особисто мені забракло екшину. Хотілося більше стрілянини, спецслужб, вибухів, міжнародних скандалів та інших ніштяків, але це вже моя примха. Також іноді складалося враження, що герої говорять якось ненатурально красиво. Підозрюю, що відсутність ненормативної лексики була вимогою видавництва, але навіть попри це в мене іноді виникало відчуття, що в житті люди так не говорять. Тому радив би автору більше попрацювати над діалогами. Додати слів-паразитів, дурнуватих приказок, тощо, аби створити певний мовленнєвий "почерк" кожного персонажа.
В загальному роман сподобався. Однозначно хороший дебют. Гарний детектив з притаманними йому атрибутами. Стосовно оцінки, поставлю 4 з 5, щоби достатньо високо оцінити майстерність автора, але при тому, щоби він не розслаблявся. Ще цікаво те, що існують два варіанти обкладинки: один целомудренний, інший не дуже. В мене той, що не дуже. Окрім того, є замах на серію. Тому сподіваюся, що головний герой від книги до книги зростатиме разом із майстерністю його творця.
Цікавою особливістю роману є те, що оповідь ведеться то від третьої, то від першої особи (а шо, так можна було?) Також один розділ написаний російською, що дозволяє нам побачити героя з іншої сторони.
Взагалі, головний герой - неординарна особистість з історією, яку ми по клаптиках збираємо протягом роману. Макс Ґедзь - колишній АТОвець, а раніше - міліціонер, який тепер вирішив стати приватним детективом без ліцензії. Племінниця Дашка - це його особистий доктор Ватсон і чи не єдина людина, яка тримає його в цьому житті. А ще у Макса немає правої руки, тож він носить протез.
Окремо хочу виділити гумор, який іноді розряджає або напружену, або незручну ситуацію. Чимало моментів пов'язані з наївністю і недосвідченістю Макса як детектива. Хоча, досвід міліціонера це компенсує. Найбільше повеселила сцена, коли охоронець напав на Макса і схопив його за руку, яка, насправді, виявилася протезом. Що сталося далі - читайте у книзі.
Стосовно мінусів, то особисто мені забракло екшину. Хотілося більше стрілянини, спецслужб, вибухів, міжнародних скандалів та інших ніштяків, але це вже моя примха. Також іноді складалося враження, що герої говорять якось ненатурально красиво. Підозрюю, що відсутність ненормативної лексики була вимогою видавництва, але навіть попри це в мене іноді виникало відчуття, що в житті люди так не говорять. Тому радив би автору більше попрацювати над діалогами. Додати слів-паразитів, дурнуватих приказок, тощо, аби створити певний мовленнєвий "почерк" кожного персонажа.
В загальному роман сподобався. Однозначно хороший дебют. Гарний детектив з притаманними йому атрибутами. Стосовно оцінки, поставлю 4 з 5, щоби достатньо високо оцінити майстерність автора, але при тому, щоби він не розслаблявся. Ще цікаво те, що існують два варіанти обкладинки: один целомудренний, інший не дуже. В мене той, що не дуже. Окрім того, є замах на серію. Тому сподіваюся, що головний герой від книги до книги зростатиме разом із майстерністю його творця.
February 17, 2019
Непоганий детективчик. Навіть не здогадалася, хто вбивця, ледь не до самого кінця. Що буває загалом нечасто (ну, але по правді, то я й детективи не часто читаю, переважно все-таки дивлюся).
Головний герой - колишній учасник АТО, так би мовити "з історією". А ще він колишній мент, правда, як показує його розслідування, ментом він, вочевидь, був не дуже вдатним. Точно не Холмс (хоч і курить багато). Ну, і взагалі, як по правді, то головний детектив і не він взагалі, але то вже треба читати.
Читається легко, швидко. Не дратує. Книжка добре поредагована, я знайшла тільки одну прикру помилку - непровідміняне в одному місці чоловіче прізвище на -ко, спишемо це на недогляд. Втім, справедливості ради треба сказати, що я спеціально не шукала :) Ну і три зірочки я поставила не тому, що знайшла щось погане, а просто тому, що я скупа :))
А взагалі, нехарактерна для Смолоскипівських лауреатів проза. Я оце навіть не пам'ятаю, чи були в нас в анамнезі детективи після "Шлюбних ігрищ жаб" Кокотюхи.
Читати, якщо ви любите детективи; якщо вас цікавлять моделі й інстаграм; якщо ви не пропускаєте текстів за участі АТОшників; якщо ви маєте таке хоббі - читати всю лауреатську прозу Смо 😀😀
Головний герой - колишній учасник АТО, так би мовити "з історією". А ще він колишній мент, правда, як показує його розслідування, ментом він, вочевидь, був не дуже вдатним. Точно не Холмс (хоч і курить багато). Ну, і взагалі, як по правді, то головний детектив і не він взагалі, але то вже треба читати.
Читається легко, швидко. Не дратує. Книжка добре поредагована, я знайшла тільки одну прикру помилку - непровідміняне в одному місці чоловіче прізвище на -ко, спишемо це на недогляд. Втім, справедливості ради треба сказати, що я спеціально не шукала :) Ну і три зірочки я поставила не тому, що знайшла щось погане, а просто тому, що я скупа :))
А взагалі, нехарактерна для Смолоскипівських лауреатів проза. Я оце навіть не пам'ятаю, чи були в нас в анамнезі детективи після "Шлюбних ігрищ жаб" Кокотюхи.
Читати, якщо ви любите детективи; якщо вас цікавлять моделі й інстаграм; якщо ви не пропускаєте текстів за участі АТОшників; якщо ви маєте таке хоббі - читати всю лауреатську прозу Смо 😀😀
August 17, 2019
Хороший детектив, именно расследование, без излишних копаний в главном герое и лихо закрученный сюжет (до конца я был уверен что угадал кто убийца, а вот и нет). Написано легко и просто, читается на одном дыхании. Не пожалеете о покупке.
September 7, 2022
Цікавий детектив із закрученим сюжетом.
⠀
Як можна здогадатися із назви, у центрі уваги вбивства молодих вродливих дівчат, що працювали у модельному агенстві.
⠀
Динамічний сюжет захоплює у вир подій - і від книги неможливо відірватися. Втім, якщо у першій половині все здається чітким і передбачуваним, то у другій автор тримає читача у шаленій напрузі ледь не до останньої сторінки. А коли стає відомим ім'я убивці, здається, що тебе, як і головного героя, чимось важким ударили по голові.
⠀
До речі, досить цікавим виявився образ головного героя - Макса Ґедзя. Цей чоловік далеко не ідеальний, має як фізичні, так і моральні вади. Він не приваблює, але і не відштовхує. Досить часто його вчинки шокують. Та він уміє робити висновки зі своїх помилок. І скільки б разів життя не штовхало його у спину, Макс знаходить сили піднятися і рухатися вперед.
⠀
А найулюбленішим персонажем у цій історії стала для мене Максова племінниця Даша. Завдяки її кмітливості та непосидючості поліції вдалося встановити особу убивці.
⠀
Книга мені сподобалась. Наступну читатиму обов'язково.
⠀
Як можна здогадатися із назви, у центрі уваги вбивства молодих вродливих дівчат, що працювали у модельному агенстві.
⠀
Динамічний сюжет захоплює у вир подій - і від книги неможливо відірватися. Втім, якщо у першій половині все здається чітким і передбачуваним, то у другій автор тримає читача у шаленій напрузі ледь не до останньої сторінки. А коли стає відомим ім'я убивці, здається, що тебе, як і головного героя, чимось важким ударили по голові.
⠀
До речі, досить цікавим виявився образ головного героя - Макса Ґедзя. Цей чоловік далеко не ідеальний, має як фізичні, так і моральні вади. Він не приваблює, але і не відштовхує. Досить часто його вчинки шокують. Та він уміє робити висновки зі своїх помилок. І скільки б разів життя не штовхало його у спину, Макс знаходить сили піднятися і рухатися вперед.
⠀
А найулюбленішим персонажем у цій історії стала для мене Максова племінниця Даша. Завдяки її кмітливості та непосидючості поліції вдалося встановити особу убивці.
⠀
Книга мені сподобалась. Наступну читатиму обов'язково.
January 29, 2020
Із анотації "Мертвих моделей" Мартина Якуба дізнаємося, що "новоспечений приватний детектив без ліцензії, колишній АТОвець Макс Ґедзь отримує перше замовлення — знайти зниклу фотомодель, подругу київського мажора. Здається, це справа на кілька днів — детектив майже впевнений, що дівчина просто заховалася від свого нав’язливого кавалера. Проте Ґедзь навіть не підозрює, у що він вв’язався: хтось починає полювати на моделей…"
Читаючи, мені здавалося, що в романі детективом є будь-хто (навіть неповнолітня племінниця головного героя), окрім самого Максима Ґедзя😊 Певно, на те й був розрахунок - слідство веде дилетант. Мало того, що він абсолютний чайник (хоч свого часу працював у міліції в Горлівці), так ще й однорукий! Ґедзь - не типовий доблесний герой, яких зустрічаємо в детективах. Він п'є, лається, димить, як паровоз, не дбає про свою репутацію та зовнішній вигляд, лінивий, трохи самозакоханий, до того ж, крутій. Будьмо чесними: Макс за справу взявся лише тому, що сподівався легкого хліба й мав намір обдурити тупого багатія. І тому він цікавий! Люблю неоднозначних персонажів, а не ідеально-прилизаних і абсолютно пластмасових. Він дратує, його вчинки подекуди дурні й незрозумілі, але книжку не випускаєш із рук, бо хвилюєшся за бідолаху.
Сподобалося, що автор обізнаний у фотосправі. Було цікаво читати про різні види фотоапаратів та закулісся зйомок.
Роман написано легкою живою мовою. Він сучасний, бо про нашу залежність від соцмереж і гарних картинок. Автор постійно тримає в напрузі. Зізнаюся: люблю детективи, пишу їх сама (принаймні, написала один, який наразі у видавництві), але так і не розгадала, хто ж таємничий убивця. Аж до кінця підозрювала Рудольфа або ж його помічницю Ірму😁. Тому автору ріспект.
Із мінусів: хотілося б таки пояснення історії про Ірину (дівчину/дружину Макса, яка покинула його) та Дашку (може, я неуважно читала, але як вона опинилася в Києві, якщо батьки померли, намагаючись вибратися із захопленого сходу?) Роман "Мертві моделі" був серед переможців літературного конкурсу "Смолоскип". Це перша художня книжка Мартина Якуба, тому варто приглянутись до нього як до перспективного автора детективів.
Читаючи, мені здавалося, що в романі детективом є будь-хто (навіть неповнолітня племінниця головного героя), окрім самого Максима Ґедзя😊 Певно, на те й був розрахунок - слідство веде дилетант. Мало того, що він абсолютний чайник (хоч свого часу працював у міліції в Горлівці), так ще й однорукий! Ґедзь - не типовий доблесний герой, яких зустрічаємо в детективах. Він п'є, лається, димить, як паровоз, не дбає про свою репутацію та зовнішній вигляд, лінивий, трохи самозакоханий, до того ж, крутій. Будьмо чесними: Макс за справу взявся лише тому, що сподівався легкого хліба й мав намір обдурити тупого багатія. І тому він цікавий! Люблю неоднозначних персонажів, а не ідеально-прилизаних і абсолютно пластмасових. Він дратує, його вчинки подекуди дурні й незрозумілі, але книжку не випускаєш із рук, бо хвилюєшся за бідолаху.
Сподобалося, що автор обізнаний у фотосправі. Було цікаво читати про різні види фотоапаратів та закулісся зйомок.
Роман написано легкою живою мовою. Він сучасний, бо про нашу залежність від соцмереж і гарних картинок. Автор постійно тримає в напрузі. Зізнаюся: люблю детективи, пишу їх сама (принаймні, написала один, який наразі у видавництві), але так і не розгадала, хто ж таємничий убивця. Аж до кінця підозрювала Рудольфа або ж його помічницю Ірму😁. Тому автору ріспект.
Із мінусів: хотілося б таки пояснення історії про Ірину (дівчину/дружину Макса, яка покинула його) та Дашку (може, я неуважно читала, але як вона опинилася в Києві, якщо батьки померли, намагаючись вибратися із захопленого сходу?) Роман "Мертві моделі" був серед переможців літературного конкурсу "Смолоскип". Це перша художня книжка Мартина Якуба, тому варто приглянутись до нього як до перспективного автора детективів.
June 30, 2022
Давно прочитала книгу, хотіла поділитися враженнями і все забувала))
Кілька років тому, якось так фейсбук мене переслідував цією книгою, що я здалась і купила її. ✅
Чесно скажу, детективи не особливо читаю, а тим паче сучукрліт з ним теж якось взагалі не складається🙈... але ця книга сподобалася.
Так легко і просто написано, жива мова, втягує і читається швидко, актуально і класно. Книга динамічна і образна як фільм дивишся... 🧐
Закони жанру допомогли створити спеціальну атмосферу, пригоду.. І разом з тим герой роману такий простак, схожий на якогось вашого сусіда чи навіть родича, що теж по своєму колоритно.
А ще мені сподобалось, що людина намагається розібратись із ситуацією, яка ну зовсім не вплітається в його світ і дороги назад уже немає... і доводиться вирішувати задачі, про які ти ще вчора і уявлення не мав....💪
А ти не такий крутий супергерой як у фільмах, що все вирішуєш одним дзвінком чи пострілом... а тупиш на кожному кроці і навіть в елементарних речах, до кінця не знаючи правильно це чи ні... Мабуть, саме ці внутрішні переживання героя і підкупили мене. ❤
І закінчення не наївне як в детективах люблять часто робити...
Рада, що у нас з'являються такі круті сучасні автори. 📚
А книжечку віддада у бібіліотеку, радувати інших.
Кілька років тому, якось так фейсбук мене переслідував цією книгою, що я здалась і купила її. ✅
Чесно скажу, детективи не особливо читаю, а тим паче сучукрліт з ним теж якось взагалі не складається🙈... але ця книга сподобалася.
Так легко і просто написано, жива мова, втягує і читається швидко, актуально і класно. Книга динамічна і образна як фільм дивишся... 🧐
Закони жанру допомогли створити спеціальну атмосферу, пригоду.. І разом з тим герой роману такий простак, схожий на якогось вашого сусіда чи навіть родича, що теж по своєму колоритно.
А ще мені сподобалось, що людина намагається розібратись із ситуацією, яка ну зовсім не вплітається в його світ і дороги назад уже немає... і доводиться вирішувати задачі, про які ти ще вчора і уявлення не мав....💪
А ти не такий крутий супергерой як у фільмах, що все вирішуєш одним дзвінком чи пострілом... а тупиш на кожному кроці і навіть в елементарних речах, до кінця не знаючи правильно це чи ні... Мабуть, саме ці внутрішні переживання героя і підкупили мене. ❤
І закінчення не наївне як в детективах люблять часто робити...
Рада, що у нас з'являються такі круті сучасні автори. 📚
А книжечку віддада у бібіліотеку, радувати інших.
August 19, 2019
Читаючи, не покидало відчуття що я був майже в кожному ключовому місці, як то квартира Ніни Іванівни чи Максова будка. Все дуже реально, діалоги живі і мабуть саме тому книга читається легко і не хочеться відриватись не перегорнувши останню сторінку. Головний герой - людина неприємна з першого погляду, розкривається з плином часу, і з кожним новим фактом, ставлення до нього може змінюватись як в кращу, так і в гіршу сторону. Автор обрав цікавий підхід до розкриття його минулого, але не буду спойлерти, читайте самі=)
Це чудовий детектив з неоднозначними персонажами, плот твістами, і реальним життям в Україні. Однозначно must read!
Це чудовий детектив з неоднозначними персонажами, плот твістами, і реальним життям в Україні. Однозначно must read!
January 15, 2020
Непоганий детектив. Міцно склепаний, читається легко. Щоправда, моє знайомство з ним трохи не завершилося на сімдесятій сторінці - що поробиш, якось не викликають у мене надмірного захвату головні "умовно-позитивні" персонажі, які задля розваги чавлять на дорогах котиків. (Потім, після російськомовного фрагменту-екскурсу в минуле, все встало на свої місця).
Вбивцю, щоправда, прорахувала десь ближче до середини. Але то я просто дуже добре знайома з законами жанру :)
Вбивцю, щоправда, прорахувала десь ближче до середини. Але то я просто дуже добре знайома з законами жанру :)
August 19, 2019
Детектив про людей і для людей :) Добре, коли автори не бояться робити своїх персонажів живими істотами, з вадами й хибами, бажаннями й мотиваціями, запитаннями й брейкдаунами. Протагоністи бувають не пухнасто-білосніжні, так, і це дарує океан приводів до рефлексії. От якби ще обійшлося без стереотипізації жіноцтва...
Окреме спасибі за маленьку Максову помічницю! Вона - світло цього роману.
Окреме спасибі за маленьку Максову помічницю! Вона - світло цього роману.
August 17, 2019
Неожиданные повороты сюжета, динамика что держит в напряжении, детализированное описание мельчайших нюансов...
Все глубже и глубже погружают в атмосферу книги. Пока не дочитаешь,- гештальт не закрыт!
Очень рекомендую.
Все глубже и глубже погружают в атмосферу книги. Пока не дочитаешь,- гештальт не закрыт!
Очень рекомендую.
August 18, 2019
Герой книги «Мертві моделі» Максим Ґедзь – ветеран, що втратив правицю, охоронець, бувший слідчий горлівської міліції, бувший сепаратист що змінив свої переконання. Життя Максима триває в досить нудній роботі на дядю в будці біля шлагбауму, як раптом йому на голову звалюється дзвоник з пропозицією попрацювати приватним детективом та знайти зниклу дівчину. Далі події насуваються одна за іншою не даючи читачу розслабитися на жодну хвилину. Герой подекуди показує свою шляхетність, а де по де навпаки валится в своє мрачне ментовське минуле з запоями і катуваннями. Фінал книги, хоч в чомусь передбачуваний (куди ж без хеппі енду) в іншому абсолютно неочікуваний.
Книжка прочитується на одному диханні, тіло тексту легке та дотепне і по своїй пригодницькій жвавості чудово підійде читачам починаючи від 13-15 років. Звичайно більш прискіпливий читач знайде деяку кількість нестиковок, яка властива будь-якому авторові початківцю що не дуже близько знайомий з криміналістикою та паталогоанатомією, тим не менше це чудова книжка вихідного дня, де поруч з вигаданими вигулькують і цілком реальні персонажі-камео.
Книжка прочитується на одному диханні, тіло тексту легке та дотепне і по своїй пригодницькій жвавості чудово підійде читачам починаючи від 13-15 років. Звичайно більш прискіпливий читач знайде деяку кількість нестиковок, яка властива будь-якому авторові початківцю що не дуже близько знайомий з криміналістикою та паталогоанатомією, тим не менше це чудова книжка вихідного дня, де поруч з вигаданими вигулькують і цілком реальні персонажі-камео.
January 17, 2022
Зважаючи на те, що це перший роман автора, дуже і дуже навіть достойно.
Колишній міліціонер, колишній АТОшник, що втратив руку, стає приватним детективом.
Ох, і багато в нього тараканів в голові, зокрема, щодо собак.
Зникла жінка - модель із одного модельного агентства, а потім - знаходять мертвими інших моделей. Наш герой розслідує цю справу, трохи йому в цьому допомагає племінниця. Уявляєте, у цієї моделі є справжня сторінка в інстаграмі, не тільки в книзі, а справді.
У цього детектива темне минуле, цікаво було поступово відкривати його таємниці.
Мені сподобалось усе, окрім деталей про собак. Чудовий дебют.
Колишній міліціонер, колишній АТОшник, що втратив руку, стає приватним детективом.
Ох, і багато в нього тараканів в голові, зокрема, щодо собак.
Зникла жінка - модель із одного модельного агентства, а потім - знаходять мертвими інших моделей. Наш герой розслідує цю справу, трохи йому в цьому допомагає племінниця. Уявляєте, у цієї моделі є справжня сторінка в інстаграмі, не тільки в книзі, а справді.
У цього детектива темне минуле, цікаво було поступово відкривати його таємниці.
Мені сподобалось усе, окрім деталей про собак. Чудовий дебют.
November 22, 2019
Треба було відволікатися - от і попала до рук з полиці ця книга. Свою функцію виконала на відмінно: легка і цікава. Виглядає ціліснішою за дебюти Кокотюхи, хоча весь час хочеться порівнювати їх стиль.
Сподобалося, що дуже багато інтеграцій з реальним світом: наприклад, пропрацьовані інстаграм-профілі, які доповнюють історію. Київські реалії також усі впізнаванні.
Дуже рекомендую, якщо є потреба в легкому і швидкому чтиві.
Сподобалося, що дуже багато інтеграцій з реальним світом: наприклад, пропрацьовані інстаграм-профілі, які доповнюють історію. Київські реалії також усі впізнаванні.
Дуже рекомендую, якщо є потреба в легкому і швидкому чтиві.
August 28, 2022
Непогано, якщо треба чимось невибагливим зайняти час і емоції.
August 18, 2024
Все ж добре, що я почала читати із другої книги, бо не знаю чи читала б далі. Дуже наївний, місцями недолугий, але непоганий детектив
September 12, 2022
Для мене модельний бізнес завжди був чимось страшним та невідомим. А прочитавши цю книгу я ще більше стала його боятися😅
Начебто банальний початок книги з не банальним продовженням та цікавим сюжетом.
А все почалося з невеликої сварки в нічному клубі та продовжилося серією загадкових вбивств. Ну і звісно ж жертвами цих жахіть стають молоді та гарні дівчата-моделі.
Розслідувати цю справу береться новоспечений приватний детектив Максим Ґедзь зі своєю помічницею - племінницею Дашою.
Дуже цікава особистість цей Максим Ґедзь. З першого погляду він жорстокий та агресивний. Але якщо добре придивитися, то не такий він вже і поганий. Він вміє любити та співчувати, а це вже багато про що говорить.
Він не ідеальний, в нього тяжкий характер. Та й зрозуміло чому. Втрата рідного брата, початок війни, тяжке поранення та реабілітація після втрати руки. Тож якою може бути людина після цього всього? Та ще й з думками, що все життя пішло коту під хвіст.
Єдина, хто його тримає на плаву та не дає впасти в повний відчай - це його племінниця Даша. Яка й підкинула йому ідейку що до приватного детектива😅
Це чудова детективна історія, яка затягує. Завдяки доступному та легкому тексту, а ще гумору, книга читається з надзвичайною швидкістю.
Цікавий сюжет, який завжди тримає в напрузі. Адже герой не професійний детектив і завжди потрапляє у незручні ситуації, які загрожують його життю.
Звичайно ж буду читати продовження, бо ж дуже цікаво в які ситуації потрапить ще головний герой.
Начебто банальний початок книги з не банальним продовженням та цікавим сюжетом.
А все почалося з невеликої сварки в нічному клубі та продовжилося серією загадкових вбивств. Ну і звісно ж жертвами цих жахіть стають молоді та гарні дівчата-моделі.
Розслідувати цю справу береться новоспечений приватний детектив Максим Ґедзь зі своєю помічницею - племінницею Дашою.
Дуже цікава особистість цей Максим Ґедзь. З першого погляду він жорстокий та агресивний. Але якщо добре придивитися, то не такий він вже і поганий. Він вміє любити та співчувати, а це вже багато про що говорить.
Він не ідеальний, в нього тяжкий характер. Та й зрозуміло чому. Втрата рідного брата, початок війни, тяжке поранення та реабілітація після втрати руки. Тож якою може бути людина після цього всього? Та ще й з думками, що все життя пішло коту під хвіст.
Єдина, хто його тримає на плаву та не дає впасти в повний відчай - це його племінниця Даша. Яка й підкинула йому ідейку що до приватного детектива😅
Це чудова детективна історія, яка затягує. Завдяки доступному та легкому тексту, а ще гумору, книга читається з надзвичайною швидкістю.
Цікавий сюжет, який завжди тримає в напрузі. Адже герой не професійний детектив і завжди потрапляє у незручні ситуації, які загрожують його життю.
Звичайно ж буду читати продовження, бо ж дуже цікаво в які ситуації потрапить ще головний герой.
August 18, 2019
В першу чергу, треба сказати, що «Мертві моделі» - це сучасний український детектив, дії якого відбуваються в Київі нашого часу. На сході триває війна, до столиці потрапляють переселенці, воїни АТО, люди травмовані війною і вимушені адаптуватись до нового життя. Головний герой - Макс Ґедзь - в минулому горлівський мент, ветеран АТО, інвалід, намагається знайти своє місце в цій новій реальності де він поки абсолютно чужий. І це дуже важлива і зрозуміла для багатьох, як на мене, тема: пристосування до мирного життя в чужому місті, маючи за спиною незагоєні рани нанесені війною. Життя продовжується, воно складне, паскудне, але його можна і треба жити.
Мій улюблений персонаж - племінниця Ґедзя, Дарина. Неймовірний персонаж: цікавий, динамічний, чарівний. Ну, ви і самі побачите😊
Всі дії відбуваються в знайомих локаціях: он вона Троєщина і Оболонь, і проспект Перемоги. Люди які зустрічаються герою теж зрозумілі і близькі. І, взагалі, ця сучасність роману дуже імпонує. Я читала українські детективи на історичному тлі, це було захопливо, але читалось, як щось неіснуюче, а тут історія, яка цілком могла відбутися, тому якось особливо віриш в неї. Фінал складний, феерічний і...не буду більше використовувати епітети, щоб не наспойлерити😋
Читайте українське! Тим більше коли воно таке цікавезне👍🏻
Мій улюблений персонаж - племінниця Ґедзя, Дарина. Неймовірний персонаж: цікавий, динамічний, чарівний. Ну, ви і самі побачите😊
Всі дії відбуваються в знайомих локаціях: он вона Троєщина і Оболонь, і проспект Перемоги. Люди які зустрічаються герою теж зрозумілі і близькі. І, взагалі, ця сучасність роману дуже імпонує. Я читала українські детективи на історичному тлі, це було захопливо, але читалось, як щось неіснуюче, а тут історія, яка цілком могла відбутися, тому якось особливо віриш в неї. Фінал складний, феерічний і...не буду більше використовувати епітети, щоб не наспойлерити😋
Читайте українське! Тим більше коли воно таке цікавезне👍🏻
August 23, 2019
Когда я пришла в Підwall на презентацию книги, была, как оказалось, одной из немногих, кто ее еще не прочел. В непринужденной беседе автора с Сергеем Комберяновым и залом, я наслушалась столько спойлеров, включая разоблачение убийцы(facepalm), что покупала книгу исключительно из уважения к Мартыну, ведь знала, что читать ее точно теперь будет неинтересно. Но это неточно.
"Проглотила" со скоростью звука. Намотала-размотала все ниточки и только в самом конце, почти одновременно с автором, вышла на главного злодея.
Шарм "Мертвых моделей" в простоте. Простой и понятный язык, простые локации, которые посещаешь чуть ли не каждый день, - пропитывают листы атмосферой. Они дружат с тобой, гуляют, пьют кофе и остаются где-то глубоко внутри, куда не достает блеск софитов и витрин.
"Проглотила" со скоростью звука. Намотала-размотала все ниточки и только в самом конце, почти одновременно с автором, вышла на главного злодея.
Шарм "Мертвых моделей" в простоте. Простой и понятный язык, простые локации, которые посещаешь чуть ли не каждый день, - пропитывают листы атмосферой. Они дружат с тобой, гуляют, пьют кофе и остаются где-то глубоко внутри, куда не достает блеск софитов и витрин.
August 17, 2019
Чудова книга на вихідні, прочитав на одному подисі і одразу по прочитанні виникло бажання перечитати її знову. Дізнався про книгу від друзів з соцмереж і був дуже здивований, що такий класний твір написав українець, мій сучасник, та ще й ми на одному факультеті в НаУКМА, виявляється, вчилися.
Герої яскраві і викликають симпатію, так і хочеться їм допомогти. Приваблює в книзі і те, що вона написана простою, якісною мовою, без надміру незрозумілих полонізмів, неологізмів тощо, як це часто буває у багатьох суч.укр.письменників. Сподіваюся що буде продовження. Колись і мені хотілося б написати щось так само класне, як книга "Мертві моделі".
Герої яскраві і викликають симпатію, так і хочеться їм допомогти. Приваблює в книзі і те, що вона написана простою, якісною мовою, без надміру незрозумілих полонізмів, неологізмів тощо, як це часто буває у багатьох суч.укр.письменників. Сподіваюся що буде продовження. Колись і мені хотілося б написати щось так само класне, як книга "Мертві моделі".
June 8, 2020
Читаючи книжку, ловила себе на думці, що жодного разу не зустрічала її в рекомендаціях як young adult літературу, а дарма, теми підліткам близькі, мова сучасна, сюжет цікавий. Автор розставляє пастки не тільки для героїв, читач спіймається також (впізнавані локації, соціальні ролі на будь-який смак). Головний герой підкупає своєю неідеальністю, своїм болем, своєю (не)правдою. Та й хто насправді головний герой? Відчуття "двоєдності" не покидало мене до останньої сторінки. Зачепила фраза про дім, куди можна віднести свої радості й біди. Автор не розчарував, динамічно провів до кінця, подарувавши сучасну детективну соціалку, якої мені бракувало останнім часом, неупереджену і якісну.
August 17, 2019
I got lucky. I watched the process of creating this book. And I specifically did not want to read a ready-made draft. I was waiting for the book to be released. And the expectations were met.
For me, the book is filled with familiar places and character prototypes. Therefore, I had an additional pleasure. :)
In order not to give spoilers, I just say that I "swallowed" the book in a few hours. And after reading, he sent the author a message: "When will be continued?"
And you will want to ask this question too. ;)
For me, the book is filled with familiar places and character prototypes. Therefore, I had an additional pleasure. :)
In order not to give spoilers, I just say that I "swallowed" the book in a few hours. And after reading, he sent the author a message: "When will be continued?"
And you will want to ask this question too. ;)
Displaying 1 - 30 of 57 reviews