Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії. Частина 2

by Роман Зіненко

Роман Зіненко (нар. 1974 р.), колишній морський піхотинець, доброволець батальйону «Дніпро-1», був серед тих, хто в серпні 2014-го опинився в пеклі Іловайська. Він не тільки вижив, але й написав одну з перших книжок про війну на Сході України — «Іловайський щоденник», що вийшла у видавництві «Фоліо» українською та російською мовами. Ця чесна і відверта розповідь очевидця, який нічого не вигадує, а намагається бути максимально точним у своїх спогадах, отримала широкий відгук у читачів, насамперед у тих, хто виходив з-під Іловайська кривавим «зеленим коридором».
Нова книга Романа Зіненка є результатом ретельного дослідження, яке грунтується на спогадах близько сотні бійців і офіцерів, від добровольця до вищого керівництва сектора «Б», учасників Іловайської трагедії. Окрім того, автору довелося переглянути, перевірити й хронологічно розібрати сотні публікацій, відео- і фотоматеріалів, що стосуються боїв під Іловайськом. Результати окремих журналістських досліджень, а також звіт тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України також вміщені на сторінках цієї книжки. Переважна більшість зібраних фактів до сьогодні не була відома українському суспільству. І хоча автор подає найбільш повну і реальну картину бойових дій під Іловайськом, залишається ще дуже багато питань, на які свого часу обов’язково будуть отримані відповіді.
Друга частина книжки висвітлює хронологію подій, що відбувалися 25–31 серпня 2014 року.

476 pages, Hardcover

Published January 1, 2019

About the author

Ветеран російсько-української війни, учасник боїв за Іловайськ, автор кількох книг про ті бої.

З початком російсько-української війни був в числі перших 40 бійців, які пройшли бойову підготовку у квітні 2014 року і записалися у добровольчий батальйон «Дніпро-1». Роман став водієм одного з трьох зелених інкасаторських мікроавтобусів, які були передані батальйону Ігорем Коломойським, тогочасним власником «Приватбанку»

Влітку 2014 року фото Романа потрапило на патріотичний плакат «Хай кулі тебе минають», створеного арт-директором Музею плакату, добровольцем 92-ї механізованої бригади Юрієм Неросліком.

21 серпня разом з підрозділами свого батальйону Роман зайшов у Іловайськ, що частково контролювався українськими силами, а частково — проросійськими угрупованнями. В районі залізничного вокзалу прикривав роботу саперів, які підривали залізничні колії, щоб зашкодити постачанню зброї і техніки з Росії. Після масованого заходу російських військ, потрапив у оточення під Іловайськом. В боях 29 серпня, при виході з оточення, втратив загиблим свого командира і друга Дениса Томіловича, коли українська колона була обстріляна російськими військами. Роман вижив, і вийшов з групою солдат, деякі з яких — важкопоранені. Їм знадобилося три доби, щоб вийти з окупованої Новокатеринівки до Комсомольского (нині — Кальміуське), де були українські сили.

Reviews

[Joice · Rating 5 out of 5]

Всім хто бажає дізнатися про серпневі події 2014 в Іловайську та навколо нього раджу прочитати цей двотомник, щоб зрозуміти, що офіційна версія не завжди співпадає з реальністю, що не всі відео та свідчення розкривають правду, щоб дізнатися про те що сталося з перших рук та заради збереження пам'яти

[Pavlo · Rating 4 out of 5]

це не книжка, це мотиватор що лишає злість "чому українці так мало своїх підготували до кваліфікованого захисту країни? Чому над Агрономічним і Грабським розвідку більше здійснювали окупантські БПЛА, а не наші? Чому більше танків і броньованих машин у справному стані з мотивованими навченими екіпажами у Многопілля зумів відрядити загарбник. Чому і сам гадки не маєш, як робити зі стрілецькою, АГС і навряд чи строкова служба цьому б навчила. Чи ми вміємо краще планувати і забезпечувати операції 2019 року? І чому відмовились від військового податку на те, що потрібно нам "