Український бізнес — це не проста прогулянка. Він формувався у жорстких умовах: коли розвалювалися старі економічні зв’язки та створювалися нові. Тому й уроки, які він дає, — безжальні й унікальні. У цій книжці інвестор Дмитро Томчук ділиться власними спостереженнями, які він накопичив протягом десятків років підприємництва — від 90-х до сьогодні. Як зробити так, щоб гроші працювали на вас? Чи можна довіряти партнерам? Коли потрібна дискусія, а коли — одноосібні рішення? І, зрештою, чому попри всі труднощі варто розбудовувати власну справу в Україні? Наповнена гумором, самоіронією і складними реаліями, ця книжка розповість не лише про те, як вести бізнес у нашій країні, а й про життя навколо нас.
Дмитро Томчук — підприємець. Народився 1977 року в місті Бердичів. Пізніше переїхав у Дніпро. У 2000-х його компанії займалися видобутком, машинобудуванням, харчовою промисловістю. У 2013 році заснував інвестиційний фонд First Investment Step Online (FISON), який сфокусувався на ІТ-проектах.
Это не так чтобы книга, а 400+- постов в Фейсбуке, которые крутятся вокруг одной и той же идеи. Если ты мышка которая хочет масла - надо прыгать в крынку с молоком и сбивать его лапками. Это основное.
А дальше Томчук через притчевые частности поверхностно раскрывает кейсы как он сбивал масло в 90-е, что делать если крынки нет, а молоко отжали рейдеры, как лучше сбивать его - с партнёром или без и т.д. и т.п.
И тут такое. Для бизнес-составляющей во всех этих постах маловато бизнеса. Больше мемуаров на тему какой я молодец и щеголяние успехами и клевыми идеями. Хоть бы один фейл написал для контраста.
Для мемуаров тоже все не так гладко вышло. Половина примеров у Томчука максимально безликие. "Один бизнесмен из одной компании, занимающейся некоторым бизнесом", "одна девушка из одного сериала" и т.д. сбиваются в один серый комок примеров без акцентов.
В целом книга могла быть наполовину короче.
Ещё более в целом, если хотите про бизнес лучше прочитайте "36 стратагем". Там и тезисы поконкретнее и раскрывающие примеры поярче.
Если про мемуары и строительство себя с нуля - Фил Найт, "Продавец обуви".
Meh. Історії бариги з 90-тих, який проводив сумнівні оборудки, а зараз виправдовується "лучше так чем жить в Бердичеве". Пару разів плутається і суперечить сам собі. Спочатку - треба поважати людей незалежно від їх професії, через два розділи пише про рабський менталітет людей, які працюють на зарплату. WTF?
Мені дуже сподобалася книжка, дуже гарно змальовує портрет автора, дає можливість краще зрозуміти його логіку і його бачення, зрозуміти контекст, в якому ці бачення розвинулися. Дуже цікаво було слухати (я в аудіформаті купила), багато на що вперше відкрилися очі. Для мене це такий дуже корисний вихід із бульбашки і розширення знань про світ і людей, які живуть в цій країні і дуже мало про себе розповідають.
Книга містить цінну інформацію для молодого покоління та для однолітків автора, які досягли меншого фінансового успіху за минулі 30 років. Легко і приємно читати. Написано просто і зрозуміло. Дозволяє зрозуміти помилки, спосіб мислення людей бізнесу. Чому хтось став багатим і впливовим в Україні, а мільйони наших співгромадян ні. Живі історії 90-х про звичайних людей і реалії того часу. Яскраво і майстерно змальовані сюжети картинки того часу. Якщо про підприємців 1860-1917 років ми знаємо вкрай мало, то про бізнес 1987-2018, характери і типажі вам багато чого розповість ця книга. Багато цінних порад як розпочати бізнес, як вирішувати проблеми з працівниками, відсутністю фінансів або інвестицій. Написано дотепно та з гумором!
Не дочитав. По-перше, книга здається безкінечною. Тьма історій і не зовсім зрозуміло структурно, що хотів сказати автор. По-друге, забагато таємничих складових: одного разу неназваний бізнесмен на неназваному підприємстві зробив щось - такого тут повно. У підсумку незрозуміло, чи це дійсно досвід автора, чи десь почув частину з цих розповідей. Чимось нагадує історію Кійосакі, який непогано писав книги, як правильно заробляти, хоч сам особливо у цьому успіху не досяг.
Мені книга сподобалася, багато цікавих історій при український бізнес.
Звісно, є думки автора з якими не погоджуюся, але від цього книга не стала для мене гіршою, а можливо й навпаки цікавішою, бо доводилося уявно обстоювати свою думку перед собою і книгою.
Дуже заважало й іноді відверто бісило використання англійських слів замість українських аналогів - овнер, фаундер, сейлзи...нахіба?? Плюс дуже часто автор сам собі протирічить, враження, що він забував, що писав кілька сторінок тому. Ну, і неприкрита реклама інвестиційного фонду :)
Переглянувши зміст, подумала: «ну, таке….. Чергова методичка з ведення бізнесу і як досягти успіху». Та, перегорнувши кілька сторінок, я дедалі ширше відкривала очі, дедалі міцніше обхоплювала книгу і якнайзручніше вмощувалася! Мені вже дуже подобається! Не знаю, як там далі, але перші 20 сторінок – приголомшливі! Читаю, а думаю про сина-студента: «Чи йому сподобається?» і сама собі посміхаюся: «Якщо мені, в свої 40+, дуже далекій від економіки і бізнесу, цікаво, то майбутньому економісту теж має спободатися)»
Які моторошні згадки з пострадянського дитинства, на щастя – не мого: по ковбасу треба їздити електричкою в обласний центр; потворні меблі, як у всіх сусідів, можна дістати лише через місцевих «напівбогів»….. А наші мрії з 90-х??? Чоботи з натуральної шкіри і на натуральному хутрі!?!?!? Я, я ж теж мріяла про спортивний костюм, про куртку зі шматочків натуральної шкіри….. Яке щастя, що мій син, будучи підлітком, мав інші мрії!!!
Складно оцінити практичну значущість книги, але читається з легкістю і цікавістю)
Книга не сподобалася зовсім. Філософія автора від мене дуже далека. Дуууууже далека. На мою думку, цю книги писав барига, а не підприємець.
Є дещо, що мене теж неприємно вразило (це не дуже відноситься до книги, але повністю відноситься до автора): в телевізійній програмі Богач-Бідняк був невеличкий коментар від домробітниці автора, що його син "одним Лего два рази не грається" - і що, це правильне виховання дитини? З малку в дитині виховуються вередливість і споживче відношення до речей. Не думаю, що така дитина стане цільною здоровою людиною, хоча сподіваюся, що тут я помиляюся і в хлопця все буде окей.
PS почитайте коменти до тієї передачі Богач-Бідняк і вам відразу стане зрозуміло що це за людина.