Пам'ятаєте літні канікули у селі?
Це історія, завдяки якій багато хто з дорослих зможе поринути у власні спогади про літні канікули у селі з бабусею і дідусем. Головну героїню звати Сельма, і уся книжка - якраз про її літні канікули, про таємничу уявну (чи не зовсім) пташку, яка дзьобає її різними зауваженнями - на кшталт того, що дівчинка не має друзів, а також Шпульку, з якою подружилася Сельма упродовж літа.
Пташка - це прообраз нашого внутрішнього критичного голосу, який постійно сипле "ти не те зробила", "це жахливо", "у тебе нічого не вийде" тощо. І Сельма вчиться не слухати Пташку і робити все їй наперекір. І таки знаходить подружку в особі Шпульки.
Тут стільки гарних митей, які переживає Сельма: як бабуся розповідає їй страшні історії про привидів перед сном і вчить плавати, як Сельма лазить по деревах разом зі Шпулькою, як дівчинці дарує сусід Юн іграшковий будиночок, як Сельма зі Шпулькою засновують природничий клуб і сортують сміття. І не дуже приємних теж вистачає: у Шпульки помирає хом'як, а згодом Сельма зі Шпулькою сваряться, і здається, що назавжди.
Ця історія - як теплий літній дощ, під який потрапляють Сельма і Шпулька. І особливо мені запав у душу діалог двох подружок:
- Яке чудове літо! - каже Шпулька.
- Ага, - підагакую я. - Найкраще.
-Найлітяніше літо, - каже Шпулька і прицмокує.
- З найсуничнішими суницями, - кажу я.
- І з найбулкішими булочками та найклубнішим клубом, - каже Шпулька.
❓Читали?
#КнижковийБлогОксамитки #OksamytkaBookBlog - Еллен Карлсон "Шпулька, пташка в я", ілюстоації Еви Ліндстрем, переклад зі шведської Галини Кирпи, Читаріум, 2018, 120 с., 6+.