Вічна туга за справжнім. Щоденникові записи

by Yevhen Sverstiuk

До книги увійшли щоденникові записи відомого письменника й вільнодумця, філософа, літературознавця та громадського діяча Євгена Сверстюка, занотовані ним у період із 1986 р. (після повернення з ув’язнення) до 2014 р., коли в Україні відбулась Революція Гідності. Надзвичайно цікаві й змістовні, вони органічно доповнюють опубліковану частину феноменального творчого доробку видатного українського мислителя.

Поряд із книгами гострої за тематикою есеїстики та глибокими дослідженнями творчості Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Олександра Довженка, Василя Стуса гідною подиву є й епістолярна творчість Євгена Сверстюка. Зокрема – його щоденникові записи, зібрані під обкладинкою цієї книги. Вони яскраво доповнюють творче обличчя літературознавця й філософа, відкривають читачеві секрети роботи над словом і проливають світло на той відтинок біографії Євгена Сверстюка, що розпочався після повернення із заслання. Завдяки допомозі його дружини Валерії Андрієвської вдалося відтворити нотатки та твори, зафіксовані більш як у 20-ти різних записниках та зошитах, які були не лише на робочому столі автора, але й подорожували разом із ним країнами Європи й Північної Америки. Саме ці сторінки й були чернетками багатьох його творів (деякі з яких досі не були опубліковані), а дуже часто саме їм звіряв Євген Олександрович ті почуття, які не хотілося виказувати в присутності інших людей.

416 pages

First published January 1, 2018

About the author

Yevhen Sverstiuk is an essayist, historian of literature, and poet. He holds a doctorate in philosophy and has a degree in psychology. Dr Sverstiuk is best known as a member of the Ukrainian national resistance and mastermind of the Ukrainian samizdat of the 1960s. He has spent 12 years in prison and exile for his literary activity, in particular, for the book Sobor u ryshtovanni (“The Cathedral in Scaffolding,” Paris, 1970). His book Bludni syny Ukrainy (“Ukraine’s Prodigal Sons,” 1993) was awarded the Shevchenko Prize. He is editor of the Orthodox culturological newspaper Nasha vira (“Our Faith”). Dr Sverstiuk has authored the books Shevchenko i chas (“Shevchenko and the Time”), Na sviati nadii (“At the Feast of Hopes”), Yevhen Sverstiuk na khvyliakh “Svobody” (“Yevhen Sverstiuk on air with Radio Liberty”), Pravda polynova (“The Bitter Truth”), Ne myr, a mech (“Not Peace but Sword”), Shevchenko ponad chasom (“Shevchenko Above Time”), Hohol i ukrainska nich (“Gogol and the Ukrainian Night”).

Reviews

[Andriy · Rating 5 out of 5]

На щастя добрих вчителів, на різних етапах життя, я завжди мав чимало - пан Євген Сверстюк був одним з найвідоміших із них))
Познайомився я з ним особисто на лекції яку він читав у нашому університеті (згодом я відвідав іще три публічні заходи з його участю, де щоразу мав коротку можливість поспілкуватися з ним).
Найпривабливішою рисою пана Євгена є те, що він - (до речі, це легко зчитується уже з самої його різнопланової есеїстики) - людина не лише надзвичайно знаюча та розвинута, але і максимально чесна та позитивна у всіх своїх висловлюваннях.
Пам'ятаю як по завершенню лекції про Лесю Українку, яку він читав у нашому університеті, я підійшов до нього з проханням поставити автограф на мою першу прочитану збірку його есеїв "На хвилях "Свободи"", і мені дуже кортіло сказати йому: "саме таким, пане Євгене, я Вас і уявляв (читаючи цю книгу)", але чомусь я цього так і не зробив, замінивши щире визнання більш загальними словами :-)

Ось кілька моїх улюблених цитат учителя:

“Творці української літератури віддали найкращі сили мистецтву, не отримавши за це ні гроша, і якщо не всі вони були знайомі з тюрмами, то всі, принаймні, з жандармами.
Хіба може таку літературу зрозуміти людина, яка ніколи не відчула, що таке громадська мужність і обов’язок совісти?”
― (Собор у риштованні)

“Пишіть власну історію, чесно пишіть, бо інші на тому місці напишуть вам свою історію... А наші діти її вивчатимуть.”
― (Гоголь і українська ніч)

“Чим менше розвинена людина, тим легше вона судить про інших по собі.”
― (Гоголь і українська ніч)

“Не судіть" в значенні "не осуджуйте", а будьте правдивими і остерігайтесь, щоб не сказати про ближнього чого попало, щоб не підхопити пущеного поголосу або не повторити наклепу. Не судіть - значить не підходьте з легкою готовністю осуду. Не судіть про те, чого певно не знаєте. Не судіть, бо ваші судження - то ваше ж відображення в дзеркалі.”
― (На хвилі "Свободи")

“Річ навіть не у виборі, а в здатності зійти з того шляху, яким ідеш у ногу з усіма, але бачиш, що шлях фальшивий і погибельний".
― (На святі надій)

“Люди роблять вічно ті самі помилки, бо у них ті самі слабкості. Найчастіше вони не можуть
опам'ятатися і зупинитися перед прірвою.
Знати- це одне, а жити на рівні своїх знань- то інше.”
― (Вічна туга за справжнім. Щоденникові записи)

“Ворогування- то диявольська версія любови до ближнього. Любов вимагає великої роботи душі й тривання на висоті. Для ворогування досить опуститися до неґативних емоцій, роздратування чи просто нестриманості.”
― (Гоголь і українська ніч)

“Вічна іронія землі: зло пришвартовується ззаду до активного походу проти зла.”
― (Не мир, а меч)