Програміст, письменник, рок-музикант, учень старшої школи, всі – різні. Здавалося, що може їх об’єднувати? Окрім знайомства з молодою репетиторкою німецької мови, нещодавньою випускницею літературного факультету, за сумісництвом – палкою пошановувачкою комп’ютерних ігор, яка незрозумілим чином уплутується в складну історію з погрозами і зрештою опиняється у висохлій криниці, звідки не може вибратися.
Сидячи у криниці, героїня намагається згадати, хто саме став причиною її нещасть. Можливо, саме у спогадах – і чужих історіях – вона знайде шлях до порятунку?
Ніби і прикольна книга, але якась закоротка і недопрацьована. В кінці герої штурмують секретну лабораторію і це описано буквально одним реченням. Один виявив і зламав цифровий захист, інший відволікав охорону, третій неочікувано проявив уміння битися. А як вони це зробили, ніхто не розповідав. Таке враження, що на деталі не вистачило уяви. Але середньовічні історії-вкраплення дуже атмосферні, можна було би зробити по окремій книзі про кожну з них. Загалом - цікаво, але тягне радше на любительський фанфік на один вечір, аніж на серйозну літературу
Ідея справді цікава, але оформлення трохи кульгає. Вийшло так, що всі ниточки просто розплуталися в останньому розділі. Всю книгу у героїні не були жодних здогадок що відбувається, а тут бац і їй все розповіли. Але в цілому, історія сподобалася, досить не банально (крім того факту, що героїня виявилася «особливою», це було дуже банально). Читається легко, написано дуже «смачною» мовою, за це, звичайно, плюсик.
Дуже посередня історія дуже посередньо написана. Для підлітків може і зайшла б, але я вже не в тому віці. Примітивні, схожі один на одного персонажі, примітивні діалоги, ліричні відступи, які ніяк не рухають сюжет, перенасичення тексту непотрібними даними виключно для того, щоб показати, яка ж розумна головна героїня ... Потрібно терміново читати щось нормальне, щоб не закінчувати читацький рік так.
90 відсотків книги героїня шукає себе. Опис цих пошуків досить таки цікавий, різні локації, фантастичні події, різні версії ГГ, якою її бачать друзі... І зовсім коротко про результат цих пошуків. Хотілось трохи більше пояснень в кінці.
можливо якби я 80% часу читання книги не думала "краще б це було 4 різні книги"; можливо якби книга не кишіла ліричними відступами в кожному другому абзаці; можливо якби урановського заарештували за педофілію або засудили (я ж правильно розумію? "мені було 16 йому 24 от би хтось пояснив нам різницю між коханням та сексом" це ну??? еее?????); то може б я й поставила книзі більше, бо кінцівка мені сподобалася, ідея непогана, воно здається кайнда новітнім? не заїждженим? (якщо не враховувати ну неймовірно розумну та oblivious головну героїню в яку всі закохані) на кожну книгу свій читач і цим читачем я стала наполовину
This entire review has been hidden because of spoilers.