Довгенько я її читала, да, брехати не стану. Крутокрутокруто, що я більше зрозуміла, чому люблю старі улюблені пісні, знайшла декілька нових (для себе) старих, що зараз вже стали улюбленими.
Ця історія гурту дає змогу зрозуміти чому Дєпєши пульнули і розлетілись по світу, як гарячі пиріжки із вишеньками. Читається довго, тому що завжди: ой, окей, вікі, а що це за гурт, а що за співак ітд. О, так це ж я знаю, а це слухала, а ці навіть подобаються ітд. І так приходиш до тями, коли слухаєш спотіфай чи дивишся вже якийсь двадцятий відос на ютубі 😁
Цікаво слідкувати за переплетінням соціокультурного життя і мистецтва у такі злачні роки, ну й дізнатись подробиці стосунків музикантів і їх особистих проблем теж додає розуміння як ті події впливали на музику.
З точки зору пісневиробництва прикольно зазирнути за лаштунки, бо я тут теж типу пісні пишу, ну принаймні писала 🙃
Але все ж, щоб подібний успіх стався треба сукупність факторів, що й трапилось з хлопцями і да, весь прикол в тому, що й досі акція не разова і від наступного крутого альбому ніхто не застрахований 😏