Можливо, завтра

by Марися Нікітюк

«Можливо, завтра» – треш-роман в стилістиці магічного і брутального реалізму, що складається з трьох повістей від імені трьох героїв, які проживають найтяжчий місяць лютий в Індії, Україні та Англії. Ірландець Дара, що тікає в Індію від відповідальності, українка Віка, яка потрапляє в Індію в спробах забути свого колишнього хлопця-психопата Андрія. І власне Андрій, який на всіх парах летить в пекло власного ж виробництва в замерзлому лютневому Києві. Всіх їх об’єднує високий рівень інфантильності, тотальна залежність і хиткі спроби віднайти щастя.

224 pages, Kindle Edition

Published May 1, 2019

Reviews

[Полиця · Rating 5 out of 5]

Книга специфічна, але мені влучила в саме серденько.
Якщо ви не готові стикнутися з екскрементами, блювотинням, нецензурною лексикою, великою кількістю сексу, смертю, трупами, масовою кремацією - не читайте.
Якщо ви як я, молода людина з нестабільною психікою, купою екзистенційних питань, з чіткою громадянською позицією, а до того ж трошечки горні - вам має зайти.

[Oleksandra Kotenko · Rating 3 out of 5]

Треш як він є. Можливо, просто для мене це занадто.
В будь-якому разі, дякую за книгу, що дозволила відволіктися від війни.

[Victoria Zabuzova · Rating 2 out of 5]

Можливо, завтра авторка повернеться до історій і зробить їх зв"язними і об"ємнішими.

[Oleksandr · Rating 2 out of 5]

Перша частина - найцікавіша, але зовсім нереальна, починаючи від подорожі Дари з індійцем до самого Дари.
Я ще можу уявити ірландця, який не виїзджав з Дубліна і зі свого району, але його ствердження про корову тоді було б інше, бо він один з небагатьох ірландців, хто не бачив корів.
Думки про родину знову ж таки не дуже ірландські. По перше в 28 років в Ірландії тільки починають народжувати дітей, по друге, тут мало бути якесь порівняння з типовими ірландськими родинами, де вряди-годи більше трьох дітей.
Друга і третя частини слабші і не такі цікаві.

[Nazarii Zanoz]

Якщо чесно, то магішного реалізму я тут зовсім не побачив. Трешу є трохи. Спершу не зайшло. Потім теж. В третій частині вже краще.

[Nadia Zeemeeuw · Rating 3 out of 5]

Читати цю книгу для мене виявилося як кататися на американських гірках - о, тут просто клас! і слідом - о, який треш, матінко рідна.
Це як нібито мав бути якийсь там Бунюель, а вийшло B-movie.
Втім, я непогано розважилася, авторка пише зухвало і дотепно.
На жаль, три лінії в романі не дуже зв‘язалися в одне ціле, а між першим героєм-чоловіком та другим різниця тільки в імені та національності. Жіночі образи класні.