What do you think?
Rate this book
Прогулюючись пустелею
Зовсім різні за сюжетом і концепцією, представлені у збірці оповідання об’єднує завуальоване, нерідко винесене за дужки тексту відчуття екзистенційної тривоги. Воно проступає крізь нашарування життєвих обставин, нагадуючи, що повсякденність – лише декорація, покликана приховати якусь глибинну, основоположну таємницю буття, що готова нам розкритися будь-якої миті. У той час як ми вперто продовжуємо свою подорож пустелею реальності.
Збірка оповідань Максима Гаха є найкращим підтвердженням того, що після тривалого перебування в тіні перекладної літератури нова українська проза все впевненіше заявляє про себе. Регістр звучання оповідань, що увійшли до збірки, найрізноманітніший: від спогадів про втрачену в какофонії дорослого життя музику дитинства до звіту про діяльність компанії, що керує людськими долями, від бредберівських марсіанських хронік у до болю знайомому вітчизняним читачам провінційному антуражі до тибетських демонів смерті на святі першого дзвоника.
Та попри концептуальне й сюжетне різноманіття, є одна тема, яка червоною ниткою проходить через усю збірку – тема переходу від звичного “тут і тепер” до трансцендентного “там”. Саме ця ідея утворює той міцний фундамент, на який, подібно до теракотової вежі з однойменного оповідання, спирається ретельно вибудувана конструкція цієї часом напрочуд затишної, часом сповненої тривоги прози.
Збірка оповідань Максима Гаха є найкращим підтвердженням того, що після тривалого перебування в тіні перекладної літератури нова українська проза все впевненіше заявляє про себе. Регістр звучання оповідань, що увійшли до збірки, найрізноманітніший: від спогадів про втрачену в какофонії дорослого життя музику дитинства до звіту про діяльність компанії, що керує людськими долями, від бредберівських марсіанських хронік у до болю знайомому вітчизняним читачам провінційному антуражі до тибетських демонів смерті на святі першого дзвоника.
Та попри концептуальне й сюжетне різноманіття, є одна тема, яка червоною ниткою проходить через усю збірку – тема переходу від звичного “тут і тепер” до трансцендентного “там”. Саме ця ідея утворює той міцний фундамент, на який, подібно до теракотової вежі з однойменного оповідання, спирається ретельно вибудувана конструкція цієї часом напрочуд затишної, часом сповненої тривоги прози.
168 pages, Hardcover
Published January 1, 2019
2 people are currently reading
36 people want to read
About the author
Максим Гах
7 books73 followersАвтор роману «Aurora Borealis», збірок оповідань «Прогулюючись пустелею» та «Темрява». У творчості поєднує елементи наукової фантастики, альтернативної історії та магічного реалізму.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 10 of 10 reviews
March 23, 2021
Приємна книжка, я здивована, що не чула про неї раніше і не натрапляла на рецензії. Як її купила: спершу обкладинка зацікавила, потім вже анотація: ну, можна спробувати, я ж люблю коротку прозу. А всередині виявилось таке близьке і знайоме, що я сама хотіла б писати)) Де є звична реальність, тільки відфотошоплена, де крізь щілини проривається трансцендентне, або навпаки звичне виявляється вписаним в більшу систему. Мені трохи згадувався Пєлєвін, який подобається. Глянула інтерв'ю - автор інші імена називає. Ну, внесла собі в список "на почитати" ще тих, хто вразив автора.
Не впевнена, що я зрозуміла всі новели, але сама атмосфера мені сподобалась, і фінали цілком, "всі там будемо".
Не впевнена, що я зрозуміла всі новели, але сама атмосфера мені сподобалась, і фінали цілком, "всі там будемо".
October 10, 2021
М. Гах #Прогулюючись_пустелею.
Збірка оповідань (2019).
Іноді, прогулюючись пустелею підсвідомості можна зустріти демонів...
Химерно, живо та неоднозначно.
Коло замкнеться. Наприклад, завтра твій вибір неможливо змінити, оскільки, того невідаючи, ти його уже зробив сьогодні. І крові на твоїх руках не змити.
Продзвенить перший шкільний дзвінок і ти залишишся сам, там, звідки немає виходу. І очі демона переслідуватимуть тебе.
І повір, коли ти повернешся назад, додому, все стане несправжнім, пластмасовим. Чуєш, не вір нікому?! Слідкуй за бетонним велетнем, "суворим та страхітливо чесним", можливо, він вкаже шлях. І запитай у Блека, тільки він знає...
Так, що вимкни wifi, читає книги. @zhupansky_publisher
#читай_горор🕯️
#читатимодно #книги #ukrainereading
Збірка оповідань (2019).
Іноді, прогулюючись пустелею підсвідомості можна зустріти демонів...
Химерно, живо та неоднозначно.
Коло замкнеться. Наприклад, завтра твій вибір неможливо змінити, оскільки, того невідаючи, ти його уже зробив сьогодні. І крові на твоїх руках не змити.
Продзвенить перший шкільний дзвінок і ти залишишся сам, там, звідки немає виходу. І очі демона переслідуватимуть тебе.
І повір, коли ти повернешся назад, додому, все стане несправжнім, пластмасовим. Чуєш, не вір нікому?! Слідкуй за бетонним велетнем, "суворим та страхітливо чесним", можливо, він вкаже шлях. І запитай у Блека, тільки він знає...
Так, що вимкни wifi, читає книги. @zhupansky_publisher
#читай_горор🕯️
#читатимодно #книги #ukrainereading
May 14, 2019
Чергова збірка оповідань в моєму читацькому доробку. Книга невелика, читається за день – якщо час дозволяє, або за два – дорогою на роботу або з неї любої. Особливо рекомендую читати книгу їдучи в транспорті, особливо тролейбусом, особливо якщо знаєте Львів трохи більше аніж центральну його частину :)
Придбав книгу з двох причин: сподобалась обкладинка (як і невідомій мені дівчинці, яка кілька разів зацікавлено задирала голову на обкладинку стоячи біля мене в 9-тій маршрутці), та те, що книга видається в Жупанського. Оскільки «Підземні ріки течуть» виправдали мої читацькі очікування, знав – це видавництво пургу не видає :)
Загальне враження від книги: історії не пов’язані ані сюжетно, ані локацією, ані епохою. Тут ви зустрінете старий-добрий Львів, пустелю Сахару, здається Берлін та кілька не ідентифікованих мною населених пунктів :)
А тепер детальніше про оповідання:
«Abraxas». 10+/10. Головна окраса збірки. Оповідання-атракціон! Тільки заради нього варто купляти цю книгу. Спойлерів не писатиму, бо ж історія і так коротенька, але вона сподобається любителям коміксів, книг на кшталт «Першому гравцеві приготуватись» (мені вона нагадала саме цю книгу) та просто львів’янам із хорошою фантазією :) Це друге оповідання в моєму читацькому житті, яке хочеться перечитувати знову і знову. Першим є «Фах» Айзека Азімова.
«День знань». 10+/10. Друга окраса збірки. Звідси й героїня на обкладинці. Оригінально, стисло, гостро. Про школу, сенс життя/смерті та демона. Очікував що демона буде більше, але все одно класно написано.
«Наприклад, завтра». 10+/10. Третя родзинка збірки. Нагадало мені мій «Нещасний випадок». Атмосферно і стильно, неочікувано й оригінально, інтрига до останнього слова. Для любителів атмосфери Шерлока Холмса.
«Сувенір». 10/10. Сумна історія, але оригінальна. Люблю такі розповіді, коли автор бере і дивиться на речі під зовсім неочікуваним кутом зору.
«Теракотова вежа». 8/10. Гарно написано, гарний початок, але кінцівка не вразила. Ба навіть здивувала :)
«Уроки музики». 6/10. Тут вже трошки сюжет почав повторюватись: все той же тролейбус, вечір, повернення з роботи... Ідея ніби хороша, але кінцівка теж засмутила. Очікував чогось оригінальнішого.
«Гіперборея». 5/10. Похмуре оповідання, в якому було і те, що я люблю (тематика космосу та вдала кінцівка), і те, що не дуже полюбляю у творах сучасних письменників – надмірна кількість барокових «красивих речень» на кшталт сонця, що наче жовток стікає по чомусь там. Я таке сприймаю без ентузіазму. Хоч кінцівка й оригінальна, але я не все второпав :)
«Midnight Special». 5/10. Згадка про рідний Виноградів – єдина захоплива річ :)
«Фестивальна». 5/10. Попервах ставало цікаво, але я так і не збагнув у чому суть оповідання. Мав здогад, але його ніяк не підтвердити... Що це було? :)
Придбав книгу з двох причин: сподобалась обкладинка (як і невідомій мені дівчинці, яка кілька разів зацікавлено задирала голову на обкладинку стоячи біля мене в 9-тій маршрутці), та те, що книга видається в Жупанського. Оскільки «Підземні ріки течуть» виправдали мої читацькі очікування, знав – це видавництво пургу не видає :)
Загальне враження від книги: історії не пов’язані ані сюжетно, ані локацією, ані епохою. Тут ви зустрінете старий-добрий Львів, пустелю Сахару, здається Берлін та кілька не ідентифікованих мною населених пунктів :)
А тепер детальніше про оповідання:
«Abraxas». 10+/10. Головна окраса збірки. Оповідання-атракціон! Тільки заради нього варто купляти цю книгу. Спойлерів не писатиму, бо ж історія і так коротенька, але вона сподобається любителям коміксів, книг на кшталт «Першому гравцеві приготуватись» (мені вона нагадала саме цю книгу) та просто львів’янам із хорошою фантазією :) Це друге оповідання в моєму читацькому житті, яке хочеться перечитувати знову і знову. Першим є «Фах» Айзека Азімова.
«День знань». 10+/10. Друга окраса збірки. Звідси й героїня на обкладинці. Оригінально, стисло, гостро. Про школу, сенс життя/смерті та демона. Очікував що демона буде більше, але все одно класно написано.
«Наприклад, завтра». 10+/10. Третя родзинка збірки. Нагадало мені мій «Нещасний випадок». Атмосферно і стильно, неочікувано й оригінально, інтрига до останнього слова. Для любителів атмосфери Шерлока Холмса.
«Сувенір». 10/10. Сумна історія, але оригінальна. Люблю такі розповіді, коли автор бере і дивиться на речі під зовсім неочікуваним кутом зору.
«Теракотова вежа». 8/10. Гарно написано, гарний початок, але кінцівка не вразила. Ба навіть здивувала :)
«Уроки музики». 6/10. Тут вже трошки сюжет почав повторюватись: все той же тролейбус, вечір, повернення з роботи... Ідея ніби хороша, але кінцівка теж засмутила. Очікував чогось оригінальнішого.
«Гіперборея». 5/10. Похмуре оповідання, в якому було і те, що я люблю (тематика космосу та вдала кінцівка), і те, що не дуже полюбляю у творах сучасних письменників – надмірна кількість барокових «красивих речень» на кшталт сонця, що наче жовток стікає по чомусь там. Я таке сприймаю без ентузіазму. Хоч кінцівка й оригінальна, але я не все второпав :)
«Midnight Special». 5/10. Згадка про рідний Виноградів – єдина захоплива річ :)
«Фестивальна». 5/10. Попервах ставало цікаво, але я так і не збагнув у чому суть оповідання. Мав здогад, але його ніяк не підтвердити... Що це було? :)
March 13, 2020
Прочитала книжку цілком випадково. Я – не цільова аудиторія цієї серії, обкладинка мене радше відлякала б, ім’я автора мені було раніше невідоме. Однак із перших сторінок розумієш, що варто стежити за цим письменником.
Цікавий стиль. Правдиві діалоги. Жива мова. Сподобалося, як автор поєднує іронічне ставлення до подій і персонажів і водночас велику до них емпатію. У кожному оповіданні – "невеличка драма", а часом трагедія. Усі персонажі видаються цілком звичайними, простими людьми, але драма кожного окремого персонажа робить його трішки величнішим, трішки "Гамлетом", який розуміє, що "щось не так у королівстві Данському".
Є дуже смішні й абсурдні оповідання, які раптом перетворюються на серйозні (про супергероїв у громадському транспорті). І тут таке постійно: сміх на межі зі смутком. Саме тому книжку складно читати за раз, треба час, щоб осмислити кожне оповідання.
Цікавий стиль. Правдиві діалоги. Жива мова. Сподобалося, як автор поєднує іронічне ставлення до подій і персонажів і водночас велику до них емпатію. У кожному оповіданні – "невеличка драма", а часом трагедія. Усі персонажі видаються цілком звичайними, простими людьми, але драма кожного окремого персонажа робить його трішки величнішим, трішки "Гамлетом", який розуміє, що "щось не так у королівстві Данському".
Є дуже смішні й абсурдні оповідання, які раптом перетворюються на серйозні (про супергероїв у громадському транспорті). І тут таке постійно: сміх на межі зі смутком. Саме тому книжку складно читати за раз, треба час, щоб осмислити кожне оповідання.
July 16, 2019
Ці оповідання читаються на перший погляд легко, але це лише на перший погляд. В певний момент я зрозуміла, що їх треба швидше проходити, як проходять ігри-квести, шукаючи по дорозі натяки, якісь допоміжні елементи, які в кінці допоможуть розв'язати пазл, а в даному випадку докопатися до сенсу розповіді. Необхідно зберігати у своєму уявному інвентарі кожен камінчик, горнятко, тролейбусний квиток, звук, колір, якими так старанно обставив свої оповідання автор. Хтозна, можливо навіть підказки з одного оповідання стосуються якогось іншого, в певний момент розумієш, що від автора можна очуківати чого-завгодно.
June 8, 2019
Мальовниче-яскраві оповідки заносять у дуже знайомі краєвиди та місця, читаючи про які, миттєво туди переносишся. Та що це. Що? Раптово в них прориваються й потрапляють інші незвичайні виміри та сутності, частини екзистенції, мітології, таємниця, яка завжди за лаштунками та готова будь-якого моменту змінити усвідомлення життя. Ці історії легкі для сприйняття й водночас неоднозначні, кожна варта цікавого аналізу та обговорення. Приємна книга для приємної пори року.
April 10, 2025
Зацікавився автором після прочитання його оповідання в антології "Змієві вали".
В цій збірці це оповідання теж є.
Сильна сторона — імерсивний текст. Читаєш і бачиш одразу "картинку".
Вже придбав Aurora Borealis. Не можу ніде знайти "П'ятий парк".
В цій збірці це оповідання теж є.
Сильна сторона — імерсивний текст. Читаєш і бачиш одразу "картинку".
Вже придбав Aurora Borealis. Не можу ніде знайти "П'ятий парк".
December 31, 2023
Неочікувано цікава збірка оповідань. Схоже на експеримент автора з різними стилями, але наскрізно йде тема Дороги, нас весь час ведуть Walking the Dessert.
На жаль, зрозумів не усі історії, можливо, повернусь згодом
На жаль, зрозумів не усі історії, можливо, повернусь згодом
December 29, 2023
Інтрига в кожній історії.
February 13, 2023
Непогані оповідання, з фантазією в автора все ОК.
Різні сюжети, поєднані темою переходу від життя до смерті та від однієї реальності в іншу.
Місцями дуже цікаво, місцями 50/50.
Сподобався "сіквел" Кафкіанського "Процесу" (якби не читав минулого року, то й не зрозумів би до чого це оповідання і про що взагалі йдеться, бо автор нічого не пояснює, але на мою думку, так навіть цікавіше)
Загалом вайб книги я б назвав: "любов, смерть, роботи по-українськи".
Добре, роботів здається немає, але ідею ви зрозуміли.
Тут вам і містечковий депутат, який промовляє нудний текст перед учнями в школі на 1 вересня і замислюється над своїм життям, а потім бачить в натовпі дітей тібетського демона...
Тут і загадкова дівчина з Nasa, яка невідомо як опинилася десь в українській сільскій провінції...
Тут і фантазії хлопця, який їде звичайним тролейбусом і вигадує, якими б фантастичними створіннями могли бути радянські пенсіонери, сувора кондукторка, галицька цьоця та як би виглядав бій між ними...
І вишенька на торті - неперевершена по атомсфері замальовка, де студент 19 сторіччя приїздить до заміської дачі видатного тяжко хворого професора, щоб доставити секретний пакунок, вислухати історію наставника і вирішити, чи виконувати його прохання...
Читайте якщо:
- любите оповідання
- любите містику і фантазію без кордонів
- жадаєте читати нових українських літераторів
P.S. Поставив 3 зірки, бо в гудрідз немає 3.5, а 4 для мене це "досить добре і цікаво майже без слабких місць", а ці оповідання заслуговують уваги, але не всі з них були надто цікаві для мене.
Слідкую за автором.
Різні сюжети, поєднані темою переходу від життя до смерті та від однієї реальності в іншу.
Місцями дуже цікаво, місцями 50/50.
Сподобався "сіквел" Кафкіанського "Процесу" (якби не читав минулого року, то й не зрозумів би до чого це оповідання і про що взагалі йдеться, бо автор нічого не пояснює, але на мою думку, так навіть цікавіше)
Загалом вайб книги я б назвав: "любов, смерть, роботи по-українськи".
Добре, роботів здається немає, але ідею ви зрозуміли.
Тут вам і містечковий депутат, який промовляє нудний текст перед учнями в школі на 1 вересня і замислюється над своїм життям, а потім бачить в натовпі дітей тібетського демона...
Тут і загадкова дівчина з Nasa, яка невідомо як опинилася десь в українській сільскій провінції...
Тут і фантазії хлопця, який їде звичайним тролейбусом і вигадує, якими б фантастичними створіннями могли бути радянські пенсіонери, сувора кондукторка, галицька цьоця та як би виглядав бій між ними...
І вишенька на торті - неперевершена по атомсфері замальовка, де студент 19 сторіччя приїздить до заміської дачі видатного тяжко хворого професора, щоб доставити секретний пакунок, вислухати історію наставника і вирішити, чи виконувати його прохання...
Читайте якщо:
- любите оповідання
- любите містику і фантазію без кордонів
- жадаєте читати нових українських літераторів
P.S. Поставив 3 зірки, бо в гудрідз немає 3.5, а 4 для мене це "досить добре і цікаво майже без слабких місць", а ці оповідання заслуговують уваги, але не всі з них були надто цікаві для мене.
Слідкую за автором.
Displaying 1 - 10 of 10 reviews