What do you think?
Rate this book
Уроки влади
В «Уроках влади» Франсуа Жерар Жорж Ніколя Олланд оцінює свою діяльність на посаді президента Франції, ділиться думками з політичних питань. Він не збирається більше балотуватися у президенти, відійшов від влади і отримав повну свободу відверто розповідати все, що вважає за потрібне, не тільки про політику, а й про своє особисте життя. Для українського читача ці спогади особливо цікаві сторінками, де Франсуа Олланд, перший з «нормандської четвірки», розкриває подробиці перемовин у Мінську, що призвели до підписання Мінських домовленостей. За принципову позицію, яку Франсуа Олланд виявив, підтримуючи суверенітет, територіальну цілісність і незалежість України, був нагороджений вищою державною нагородою України для іноземців — орденом Свободи. «Я керував країною у винятковий період. Я хотів викласти те, що є насправді влада, і як я випробував цей унікальний досвід. Мій обов’язок також полягав у тому, щоб тверезо проаналізувати мою діяльність, мої успіхи, але також і невдачі, які я визнаю», — прокоментував публікацію своїх мемуарів 24-й президент Французької Республіки.
- GenresPoliticsNonfictionFrance
448 pages, Paperback
First published July 1, 2013
28 people are currently reading
173 people want to read
About the author
François Hollande
34 books12 followersFrançois Gérard Georges Hollande is a French politician who was the First Secretary of the French Socialist Party from 1997 to 2008. He has also been a Deputy of the National Assembly of France for Corrèze's 1st Constituency since 1997, and previously represented that seat from 1988 to 1993. He was the Mayor of Tulle from 2001 to 2008, and has been the President of the General Council of Corrèze since 2008.
On 16 October 2011, Hollande was nominated to be the Socialist and Left Radical Party candidate in the 2012 presidential election. His main opponent is President Nicolas Sarkozy.
On 16 October 2011, Hollande was nominated to be the Socialist and Left Radical Party candidate in the 2012 presidential election. His main opponent is President Nicolas Sarkozy.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 28 of 28 reviews
July 2, 2019
Свого часу я купила цю книжку виключно, як потім з'ясувалося, заради 2-х сторінок. На яких 24-й президент Франції розповідав про ніч у Мінську. Ніч, коли були підписані ті самі угоди, що сьогодні поки що слугують основою для міжнародного тиску на країну-канібала. Ну, отой самий поінт прозріння, коли одне плєшиве хуйло хизувалося тим, що розчавить українську армію, якщо Порох не згодиться на його кабальні умови. Порох не згодився і хуйло принишкло, бо зрозуміло, що спалилося, адже до цього він більше 10 годин волав, що іхтамнєт і взагалі він навіть не знає, хто там за головного, у тих буремних типу шахтарів. Хуйло спалилося, а міжнародна спільнота зробила вигляд, наче нічого не сталося. Виховано відвели погляди, не бачу - значить воно не існує.
Решта 446 сторінок - то напівлозунгова розповідь від першої особи про те, як важко бути президентом аж самісінької Франції із її довгим колоніальним анамнезом. Про те, що ліві сили в Европі потерпають фіаско і вже не мають тої сили, що колись (оу, рілі?). Про те, як можна завалити геть усю тривалу роботу, якщо ЗМІ трішки змістять ракурс під час питань або змонтують так, аби виділити щось незначне, натомість похєривши головне (ось тут я майже плакала - ага, розкажи це українцям, яки фактично просрали країну завдяки ось таким "трішки зміщеним ракурсам", якими їх годували 5 років недорогенькі різного штибу). Про те, чому не варто йти на поблажки і дозволяти шантажувальникам поступатися законами, навіть якщо ті поступки ззовні виглядають праведно, а законні дії - якось не по-людські.
Але особливо "діставив" епізод про те, як його трусливо "кинув" Макрон, відразу, як відчув, що зможе відхопити шматочок трішки побільше, ніж рядового члена уряду. Виявляється, як тільки почалася передвиборча гонитва, Макрон послідовно уникав зустрічей із Олландом, якому начебто пообіцяв не претендувати на посаду президента, а коли раптом не виходило збігти, то прикидався мертвим, не відповідав на питання, або мумрив щось таке не чітке та неконкретне. Такий наче котик, якого спіймали на спробі вкрасти зі стола шинку, і він такий зразу "а я шо? а я нішо, я ось - під хвостом вмиваюсь!"
І як потім молодий президент впевнено розповідав старому, що - пху! - звісно він зможе перебороти суперників у певних перемовинах, оскільки, мовляв, він їх добре знає, бо чимало разів із ними обідав. Так, ви не помилилися - Макрон був впевнений, що знає достеменно людей, бо обідав із ними.
В певний момент в мене склалося враження, що Макрон - то такий Зє надздорової людини, в якого, на відміну від нашого тимчасового нєдоразумєнія, звісно є чималий досвід роботи у політиці, є певні переконання та принципи, але повна відсутність сміливості, поверхневість та скіл прикинутися мертвим опосумом під час небезпеки всі ті плюси перекреслюють. Ну і рух жовтожилєточників, а вірніше - реакція Макрона на них, у принципі підтвердив острах Олланда про те, що Макрон не те шоб відважний державний муж, а таке щось, пружне, лабільне та без затримок коливається разом із лінією партії.
Тож, якщо вас ця думка заспокоїть, то не лише в Україні на головній посаді людина, яку вважають труслом :) Але звісно наше просто рекордсмен у категорії. Еталоне таке, еммм, явище.
Щодо самої книги: так, безумовно варта того, аби її придбати, прочитати, передати іншому.
Решта 446 сторінок - то напівлозунгова розповідь від першої особи про те, як важко бути президентом аж самісінької Франції із її довгим колоніальним анамнезом. Про те, що ліві сили в Европі потерпають фіаско і вже не мають тої сили, що колись (оу, рілі?). Про те, як можна завалити геть усю тривалу роботу, якщо ЗМІ трішки змістять ракурс під час питань або змонтують так, аби виділити щось незначне, натомість похєривши головне (ось тут я майже плакала - ага, розкажи це українцям, яки фактично просрали країну завдяки ось таким "трішки зміщеним ракурсам", якими їх годували 5 років недорогенькі різного штибу). Про те, чому не варто йти на поблажки і дозволяти шантажувальникам поступатися законами, навіть якщо ті поступки ззовні виглядають праведно, а законні дії - якось не по-людські.
Але особливо "діставив" епізод про те, як його трусливо "кинув" Макрон, відразу, як відчув, що зможе відхопити шматочок трішки побільше, ніж рядового члена уряду. Виявляється, як тільки почалася передвиборча гонитва, Макрон послідовно уникав зустрічей із Олландом, якому начебто пообіцяв не претендувати на посаду президента, а коли раптом не виходило збігти, то прикидався мертвим, не відповідав на питання, або мумрив щось таке не чітке та неконкретне. Такий наче котик, якого спіймали на спробі вкрасти зі стола шинку, і він такий зразу "а я шо? а я нішо, я ось - під хвостом вмиваюсь!"
І як потім молодий президент впевнено розповідав старому, що - пху! - звісно він зможе перебороти суперників у певних перемовинах, оскільки, мовляв, він їх добре знає, бо чимало разів із ними обідав. Так, ви не помилилися - Макрон був впевнений, що знає достеменно людей, бо обідав із ними.
В певний момент в мене склалося враження, що Макрон - то такий Зє надздорової людини, в якого, на відміну від нашого тимчасового нєдоразумєнія, звісно є чималий досвід роботи у політиці, є певні переконання та принципи, але повна відсутність сміливості, поверхневість та скіл прикинутися мертвим опосумом під час небезпеки всі ті плюси перекреслюють. Ну і рух жовтожилєточників, а вірніше - реакція Макрона на них, у принципі підтвердив острах Олланда про те, що Макрон не те шоб відважний державний муж, а таке щось, пружне, лабільне та без затримок коливається разом із лінією партії.
Тож, якщо вас ця думка заспокоїть, то не лише в Україні на головній посаді людина, яку вважають труслом :) Але звісно наше просто рекордсмен у категорії. Еталоне таке, еммм, явище.
Щодо самої книги: так, безумовно варта того, аби її придбати, прочитати, передати іншому.
April 23, 2018
Un droit d'inventaire posé et nécessaire. Hollande admet ses erreurs sur plusieurs dossiers (déchéance de nationalité, droit de vote des étrangers), se justifie sur beaucoup d'autres (réduction des déficits, loi travail, etc). C'est un retour intéressant sur 5 ans de socialisme au pouvoir, qui déçoit forcément parce qu'on en attend beaucoup, mais qui a aussi permis de belles avancées comme le mariage pour tous, la portabilité des droits (droit à la formation, reconnaissance de la pénibilité). Le chantier reste énorme et le débat n'est malheureusement pas plus appaisé que pendant la campagne.
August 20, 2023
Les leçons du pouvoirs : une copie à revoir
Un compte rendu politique intéressant avec de nombreuses anecdotes et d’expériences, pour pouvoir construire son opinion sur cet ancien président controversé qu’est François Hollande.
Un premier jet post-quinquennat.
Il s’agit du premier livre de François Hollande depuis qu’il a quitté l’Élysée. A travers le récit de son quinquennat, il tire les leçons humaines et politiques de sa période de gouvernance.
Par des portraits saisissants de chefs d’États, il rend compte de ses sentiments intime face aux évènements qui ont ensanglanté la France, comme les attentats de 2015, la guerre au Mali, la crise migratoire européenne et les débuts du Brexit ou encore l’avenir de la gauche réformiste. Il s’agit donc d’un document rare sur l’exercice du pouvoir, qui retrace avec passion l’expérience humaine des grands dirigeants.
Une écriture parfois trop poussive
L’ouvrage n’est cependant pas exempt de défauts. Les chapitres thématiques titrés à
chaque fois par un verbe à l’infinitif, comme « présider », « réformer », sont un choix certes
pratique pour que le lecteur s’y retrouve dans le sommaire, mais également assez rigide,
poussant l’auteur à faire des aller – retour dans le temps, pas toujours le bienvenue.
Il passe en revue les principaux faits qui ont rythmé ses cinq ans de mandat ; la lecture
est agréable et dans un style accessible, mais devient parfois naïf avec l’usage excessif de
questions oratoires. Certains passages sont en effet trop longs et bavards, basculant quasiment dans la philosophie, et deviennent donc trop abstrait et difficile à lire. De plus, sous couvert de « leçons du pouvoir » et d’humilité, certaines parties sont trop moralisatrices.
Un bilan sans nouveautés
En se présentant comme un récit inédit sur l’exercice du pouvoir, le livre devient en fait
une défense de son bilan. Comme on le sait, François Hollande était très impopulaire pendant son mandat, mais comme ses prédécesseurs, il n’a pas tout réussi mais pas tout raté non plus.
Or ici, on a l’impression que l’ancien chef de l’État cherche à démontrer que son bilan est
satisfaisant. Il dans une démarche de justification permanente, comme si il cherchait l’approbation du lecteur . On a souvent l’impression qu’il enjolive la réalité et passe sous silence certains faits.
Comme dans beaucoup de livres politiques, les règlements de comptes ne sont jamais
très loin ; et celui-ci n’échappe pas à la règle. On arrive rapidement à une comparaison avec les autres présidents, et l’on tombe tout aussi vite dans le piège facile du « c’est de la faute de mon prédécesseur », « moi j’ai fait mieux ». Mais il faut être juste : aucun président n’aura jamais rien fait. Là où je suis d’accord avec lui, c’est qu’il faut du recul pour s’en rendre compte ; et ça, l’Histoire sait en général le reconnaître.
Pour conclure, je dirais que « Les leçons de pouvoirs » est un ouvrage intéressant, qui
mérite d’être lu pour se souvenir du mandat de François Hollande. Il est fascinant de découvrir la réalité de l’exercice du pouvoir, vu de l’intérieur, (malgré quelques biais), mais il n’y a
aucunes surprises ou de révélations fracassantes, rendant finalement l’œuvre assez décevante.
Un compte rendu politique intéressant avec de nombreuses anecdotes et d’expériences, pour pouvoir construire son opinion sur cet ancien président controversé qu’est François Hollande.
Un premier jet post-quinquennat.
Il s’agit du premier livre de François Hollande depuis qu’il a quitté l’Élysée. A travers le récit de son quinquennat, il tire les leçons humaines et politiques de sa période de gouvernance.
Par des portraits saisissants de chefs d’États, il rend compte de ses sentiments intime face aux évènements qui ont ensanglanté la France, comme les attentats de 2015, la guerre au Mali, la crise migratoire européenne et les débuts du Brexit ou encore l’avenir de la gauche réformiste. Il s’agit donc d’un document rare sur l’exercice du pouvoir, qui retrace avec passion l’expérience humaine des grands dirigeants.
Une écriture parfois trop poussive
L’ouvrage n’est cependant pas exempt de défauts. Les chapitres thématiques titrés à
chaque fois par un verbe à l’infinitif, comme « présider », « réformer », sont un choix certes
pratique pour que le lecteur s’y retrouve dans le sommaire, mais également assez rigide,
poussant l’auteur à faire des aller – retour dans le temps, pas toujours le bienvenue.
Il passe en revue les principaux faits qui ont rythmé ses cinq ans de mandat ; la lecture
est agréable et dans un style accessible, mais devient parfois naïf avec l’usage excessif de
questions oratoires. Certains passages sont en effet trop longs et bavards, basculant quasiment dans la philosophie, et deviennent donc trop abstrait et difficile à lire. De plus, sous couvert de « leçons du pouvoir » et d’humilité, certaines parties sont trop moralisatrices.
Un bilan sans nouveautés
En se présentant comme un récit inédit sur l’exercice du pouvoir, le livre devient en fait
une défense de son bilan. Comme on le sait, François Hollande était très impopulaire pendant son mandat, mais comme ses prédécesseurs, il n’a pas tout réussi mais pas tout raté non plus.
Or ici, on a l’impression que l’ancien chef de l’État cherche à démontrer que son bilan est
satisfaisant. Il dans une démarche de justification permanente, comme si il cherchait l’approbation du lecteur . On a souvent l’impression qu’il enjolive la réalité et passe sous silence certains faits.
Comme dans beaucoup de livres politiques, les règlements de comptes ne sont jamais
très loin ; et celui-ci n’échappe pas à la règle. On arrive rapidement à une comparaison avec les autres présidents, et l’on tombe tout aussi vite dans le piège facile du « c’est de la faute de mon prédécesseur », « moi j’ai fait mieux ». Mais il faut être juste : aucun président n’aura jamais rien fait. Là où je suis d’accord avec lui, c’est qu’il faut du recul pour s’en rendre compte ; et ça, l’Histoire sait en général le reconnaître.
Pour conclure, je dirais que « Les leçons de pouvoirs » est un ouvrage intéressant, qui
mérite d’être lu pour se souvenir du mandat de François Hollande. Il est fascinant de découvrir la réalité de l’exercice du pouvoir, vu de l’intérieur, (malgré quelques biais), mais il n’y a
aucunes surprises ou de révélations fracassantes, rendant finalement l’œuvre assez décevante.
January 31, 2021
الترجمة عذبة، فيه أكثر من مئة درس مستخلصة من السلطة، وفيه طرائف وحقائق وآراء
https://ahmalassaf.com/8708/
https://ahmalassaf.com/8708/
June 2, 2021
Une plongée dans la vie politique française observée du côté socialiste est autant profonde que c'est souvent difficile à saisir sans connaître le contexte de l'intérieur. La description des circonstances factuels est convenablement mélangée avec l'expression des pensées personnelles. Ses passages sont parfois prétentieux, parfois trop pompeux, même un peu tendancieux. J'avais souvent l'impression que les leçons dans leur sens propre cèdent leur place à l'endoctrinement politique. Mais, après tout, ce sont ses leçons et ses mémoires, alors autant que François Hollande ne prétend pas d'être objectif, ce livre est juste et mérite une attention de ceux qui sont curieux de l'avis des dirigeants français et surtout de ceux d'entre eux qui représentent la gauche.
March 24, 2021
Головні сторінки цієї книги для українців - це звісно опис перемовин в Мінську за участю президентів Порошенка та Олланда, канцлерки Меркель та пуйла.
Для себе виніс ще декілька моментів зі сторінок, де Олланд розповідає про ту відповідальність яка є додатком до посади президента. Про необхідність комунікацій із народом, який тебе обрав. Про необхідність відповідати на критику. Що бути президентом країни - це ділити з країною її нещастя. Проводжати в останню путь тих, хто віддав своє життя захищаючи її свободу. Приймати важкі рішення, коли необхідно рятувати життя своїх громадян. В тому числі, щодо рятівних операцій своїх спецпризначенців.
Як все це відрізняється від дій того непорозуміння, яке очолило Україну в 2019 році. З його "теплими ванами" від обраних репортерів, ігноруванням загиблих на фронті з відпустками поки поранені солдати помирають в сірій зоні, з провалами спецоперацій по захопленню тих, хто вбивав народ країни, яку воно очолює, звільненням від відповідальності вбивць та триманням під вартою невинних.
Останні глави книги читати дещо важче. Навіть було відклав на деякий час, бо вже стало дещо нудно. Там вже про "зраду Макрона", про важкі часи лівих у Франції ітд.
Для себе виніс ще декілька моментів зі сторінок, де Олланд розповідає про ту відповідальність яка є додатком до посади президента. Про необхідність комунікацій із народом, який тебе обрав. Про необхідність відповідати на критику. Що бути президентом країни - це ділити з країною її нещастя. Проводжати в останню путь тих, хто віддав своє життя захищаючи її свободу. Приймати важкі рішення, коли необхідно рятувати життя своїх громадян. В тому числі, щодо рятівних операцій своїх спецпризначенців.
Як все це відрізняється від дій того непорозуміння, яке очолило Україну в 2019 році. З його "теплими ванами" від обраних репортерів, ігноруванням загиблих на фронті з відпустками поки поранені солдати помирають в сірій зоні, з провалами спецоперацій по захопленню тих, хто вбивав народ країни, яку воно очолює, звільненням від відповідальності вбивць та триманням під вартою невинних.
Останні глави книги читати дещо важче. Навіть було відклав на деякий час, бо вже стало дещо нудно. Там вже про "зраду Макрона", про важкі часи лівих у Франції ітд.
November 11, 2018
Bon livre, il se lit facilement avec des chapitres indépendants Les Uns des autres.
J'ai apprécié avoir Le point de vue d'un ancien chef de l'état sur le quotidien De La fonction présidentielle.
L'auteur revient également sur Les mesures phares et Les événements marquants de son quinquennat.
Je recommande ce livre à toute personne ayant suivi l'actualité politique de ces dernières années ou toute personne un peu curieuse du quotidien De La fonction présidentielle
J'ai apprécié avoir Le point de vue d'un ancien chef de l'état sur le quotidien De La fonction présidentielle.
L'auteur revient également sur Les mesures phares et Les événements marquants de son quinquennat.
Je recommande ce livre à toute personne ayant suivi l'actualité politique de ces dernières années ou toute personne un peu curieuse du quotidien De La fonction présidentielle
July 4, 2018
Je tiens à remercier le site Netgalley et les éditions stock pour ce partenariat.
J'ai appris pas mal de choses en lisant ce livre, des anecdotes connues ou pas qui se sont déroulées pendant le quinquéna de monsieur Hollande.
Pour les amoureux de politique, je recommande ce livre.
J'ai appris pas mal de choses en lisant ce livre, des anecdotes connues ou pas qui se sont déroulées pendant le quinquéna de monsieur Hollande.
Pour les amoureux de politique, je recommande ce livre.
March 21, 2021
Мемуари колишнього президента Франції Франсуа Оланда про свою п'ятирічку (quinquennat - класне французьке слово) в якості очільника цієї держави. Однозначно дуже пізнавально для всіх, хто хоче краще і глибше розуміти французьке суспільство, політику, головні соціальні проблеми, постімперські рефлексії колишнього важковаговика світової політики, а також місце лівих політичних сил, особливо соціалістів, у сучасній Зх Європі.
Сподобалося те, що мемуари організовані не хронологічно, а тематично - за типами діяльності президента, тобто глави названі "домовлятися", "подорожувати", "призначати", тощо. Поза всяким сумнівом це саме політичні мемуари з численними рефлексіями про тероризм у Франції, проблему біженців і мігрантів, корупційні скандали, кліматичну політику, і т. д. Тобто думки Оланда абсолютно не нейтральні, і не намагаються бути зорганізованими в якусь збалансовану рефлексію аргументів за і проти. Це саме політичний текст, з критикою своїх опонентів, зокрема і Макрона, хоча цей текст не позбавлений певної самокритики, що було особливо цікаво бачити.
Українському читачу буде цікаво прочитати спогади Оланда про участь у Мінських перемовинах разом з Меркель (вона взагалі дуже часто фігурує у книжці), Порошенком і Путіним.
Можна не погоджуватися з Оландом в численних політичних питаннях і ідеологічних позиціях, але він висловлює свої думки аргументовано, щиро і доволі захопливо.
Сподобалося те, що мемуари організовані не хронологічно, а тематично - за типами діяльності президента, тобто глави названі "домовлятися", "подорожувати", "призначати", тощо. Поза всяким сумнівом це саме політичні мемуари з численними рефлексіями про тероризм у Франції, проблему біженців і мігрантів, корупційні скандали, кліматичну політику, і т. д. Тобто думки Оланда абсолютно не нейтральні, і не намагаються бути зорганізованими в якусь збалансовану рефлексію аргументів за і проти. Це саме політичний текст, з критикою своїх опонентів, зокрема і Макрона, хоча цей текст не позбавлений певної самокритики, що було особливо цікаво бачити.
Українському читачу буде цікаво прочитати спогади Оланда про участь у Мінських перемовинах разом з Меркель (вона взагалі дуже часто фігурує у книжці), Порошенком і Путіним.
Можна не погоджуватися з Оландом в численних політичних питаннях і ідеологічних позиціях, але він висловлює свої думки аргументовано, щиро і доволі захопливо.
January 20, 2024
يروي المؤلف تجربته في فترة رائسته لفرنسا بين عامي ٢٠١٢ و ٢٠١٧ والمشاكل التي واجهها على المستويين الشخصي والسياسي.
من بداية قراءتك للكتاب يتضح مدى تمرس المؤلف في الجانب السياسي و مروره بتجارب كثيرة بدء من كونه نائب لإحدى بلديات بلدة أو قرية صغيرة حتى وصوله الى قصر الاليزيةبباريس. يعطي الكتاب انطباعات شخصية هولاند التي تظهر احيانا شخصية تبنى الأنا و يرى نفسه رجل دولة من الدرجة الأولى، ثم تتضح لك شخصية المخلص لوطنه ، والمخلص للنظام الديمقراطي المؤسس في الدولة. وادعاءته بالنزاهة.
لم يتحدث الكاتب عن الجانب الشخصي من حياته كثيرا الا في فصل واحد وسط فصول الكتاب و ذكر فيه حياته مع زوجته و عشيقاته التي كان له ٣ أبناء من أحدهما.
التركيز الأكثر في الكتاب كانت عن المغامرات و الأحداث السياسية في حياته ... و مواقفه في العديد من الأحداث المهمة في فترة رئاسته ، وحتى شجاعته في الاعراب عن ندمه في بعض القرارات التي اتخذها أحيانا أو بالطريقة التي اتخذ بها هذه القرارات ، ومن الأحداث التي ركز عليها :
- حوادث محاربة الإرهاب من خلال الأحداث الإرهابية في فترة رئاسته مثل حادث (مالي ) و اختطاف صحفية ، و كشف عميل مخابرات فرنسي والتي لم ينجح الفريق في انقاذه بل كان سبب لقتله...
-حادثة أبعاد فتاة ( ليوناردا ) الى بلدها كوسوفو هي و عائلتها عام ٢٠١٣ والتي لاقت قضيتها تادولا إعلاميا بفرنسا ...
- اقتراحه مشروع قانون يقضي بتجريد الفرنسيين ذوي الجنسية المزدوجة، والذين تورطوا في عمليات إرهابية، من جنسيتهم الفرنسية. مما كان له تأثير كبير في شق التكتل الاشتراكي في البرلمان و الجمعية الوطنية.
- قانون العمل الذي اقترحته مريم الخمري والذي تم تمريره بفضل المادة ، ودون مصادقة برلمانية... ونوالذي كان مستاء بشانه بسبب الطريقة التي اضطر لاستخدامها لتمرير القانون والمصادقة عليه ( هنا يتضح ان الدول الديمقراطية لا تستخدم الديمقراطية التي تزعمها احيانا كما نتصورها هنا أو كما يصور لنا أعلامهم )
- ركز هولاند في نسبة كبيرة من اجزاء الكتاب على علاقته مع ايمانويل ماكرون وترشحه لخلفه في الرئاسة التي يتضح انه تأثر بهذه الحادثة كثير مثل ما ستقرأ في كتابه .
تعريف الإرهاب والديمقراطية في الدول الأوربية مطاط ويتخذ أشكال متغيرة حسب مصالح البلد أو الشخصيات وحتى الاقتصاد .
اعتذر على الإطالة.😃
من بداية قراءتك للكتاب يتضح مدى تمرس المؤلف في الجانب السياسي و مروره بتجارب كثيرة بدء من كونه نائب لإحدى بلديات بلدة أو قرية صغيرة حتى وصوله الى قصر الاليزيةبباريس. يعطي الكتاب انطباعات شخصية هولاند التي تظهر احيانا شخصية تبنى الأنا و يرى نفسه رجل دولة من الدرجة الأولى، ثم تتضح لك شخصية المخلص لوطنه ، والمخلص للنظام الديمقراطي المؤسس في الدولة. وادعاءته بالنزاهة.
لم يتحدث الكاتب عن الجانب الشخصي من حياته كثيرا الا في فصل واحد وسط فصول الكتاب و ذكر فيه حياته مع زوجته و عشيقاته التي كان له ٣ أبناء من أحدهما.
التركيز الأكثر في الكتاب كانت عن المغامرات و الأحداث السياسية في حياته ... و مواقفه في العديد من الأحداث المهمة في فترة رئاسته ، وحتى شجاعته في الاعراب عن ندمه في بعض القرارات التي اتخذها أحيانا أو بالطريقة التي اتخذ بها هذه القرارات ، ومن الأحداث التي ركز عليها :
- حوادث محاربة الإرهاب من خلال الأحداث الإرهابية في فترة رئاسته مثل حادث (مالي ) و اختطاف صحفية ، و كشف عميل مخابرات فرنسي والتي لم ينجح الفريق في انقاذه بل كان سبب لقتله...
-حادثة أبعاد فتاة ( ليوناردا ) الى بلدها كوسوفو هي و عائلتها عام ٢٠١٣ والتي لاقت قضيتها تادولا إعلاميا بفرنسا ...
- اقتراحه مشروع قانون يقضي بتجريد الفرنسيين ذوي الجنسية المزدوجة، والذين تورطوا في عمليات إرهابية، من جنسيتهم الفرنسية. مما كان له تأثير كبير في شق التكتل الاشتراكي في البرلمان و الجمعية الوطنية.
- قانون العمل الذي اقترحته مريم الخمري والذي تم تمريره بفضل المادة ، ودون مصادقة برلمانية... ونوالذي كان مستاء بشانه بسبب الطريقة التي اضطر لاستخدامها لتمرير القانون والمصادقة عليه ( هنا يتضح ان الدول الديمقراطية لا تستخدم الديمقراطية التي تزعمها احيانا كما نتصورها هنا أو كما يصور لنا أعلامهم )
- ركز هولاند في نسبة كبيرة من اجزاء الكتاب على علاقته مع ايمانويل ماكرون وترشحه لخلفه في الرئاسة التي يتضح انه تأثر بهذه الحادثة كثير مثل ما ستقرأ في كتابه .
تعريف الإرهاب والديمقراطية في الدول الأوربية مطاط ويتخذ أشكال متغيرة حسب مصالح البلد أو الشخصيات وحتى الاقتصاد .
اعتذر على الإطالة.😃
January 13, 2021
نبذة: -
هذا الكتاب هو عبارة عن مذكرات باللغة الفرنسية ترجمها "حسين عمر"، وفيها يتحدث رئيس فرنسا السابق عن تجربته كرئيس للدولة، كما يبين العقبات والمشاكل التي واجهها سواء داخل فرنسا أو خارجها وكذلك حياته اليومية والخاصة.
رأيي الشخصي: -
اسلوب السرد قوي، محتواه قيم، به توضيح صريح للعديد من الأسباب لعدم ترشحه لفترة رئاسية ثانية في عام 2017م، وكذلك أخطاءه اثناء الحكم. وكذلك تطرق لحياته العاطفة، ثم انتقل لنقد الاشتراكيين وخليفته في السلطة وكذلك انتقاد "ماكرون" بوصفة رئيس الأثرياء وكذلك مدح أوباما وتناول مشاكل تركيا واللاجئين. ولا ننسي تناوله لترامب بشكل قوي لاذع.
هنا أقول ان الأسلوب مقنع جدا وراقي في التعامل مع الأخطاء والنقد موضوعي ينم عن خبرات وتجارب كبيرة جدا في عالم السياسة المعاصرة فهو وثيقة نادرة حول ممارسة السلطة والتي سوف يقرأها بشغف كل مواطن وكل قارئ متشوق لمعرفة التجربة الإنسانية لكبار القادة.
اقتباسات: -
" كرئيس لا يمكن للمرء أن يتوقع أن يكون محبوبا"
" إنها مفارقة. الفرنسيون يريدون أن يكون باستطاعتهم انتخاب ملك لكنهم يريدون أيضا أن يتمكنوا من الإطاحة به في أي لحظة"
"يجب ألا ينسى أبدا من يقولون إن الناس يتطلعون لأن يحكمهم ملك أنهم في بلد قطع رأس ملكه"
هذا الكتاب هو عبارة عن مذكرات باللغة الفرنسية ترجمها "حسين عمر"، وفيها يتحدث رئيس فرنسا السابق عن تجربته كرئيس للدولة، كما يبين العقبات والمشاكل التي واجهها سواء داخل فرنسا أو خارجها وكذلك حياته اليومية والخاصة.
رأيي الشخصي: -
اسلوب السرد قوي، محتواه قيم، به توضيح صريح للعديد من الأسباب لعدم ترشحه لفترة رئاسية ثانية في عام 2017م، وكذلك أخطاءه اثناء الحكم. وكذلك تطرق لحياته العاطفة، ثم انتقل لنقد الاشتراكيين وخليفته في السلطة وكذلك انتقاد "ماكرون" بوصفة رئيس الأثرياء وكذلك مدح أوباما وتناول مشاكل تركيا واللاجئين. ولا ننسي تناوله لترامب بشكل قوي لاذع.
هنا أقول ان الأسلوب مقنع جدا وراقي في التعامل مع الأخطاء والنقد موضوعي ينم عن خبرات وتجارب كبيرة جدا في عالم السياسة المعاصرة فهو وثيقة نادرة حول ممارسة السلطة والتي سوف يقرأها بشغف كل مواطن وكل قارئ متشوق لمعرفة التجربة الإنسانية لكبار القادة.
اقتباسات: -
" كرئيس لا يمكن للمرء أن يتوقع أن يكون محبوبا"
" إنها مفارقة. الفرنسيون يريدون أن يكون باستطاعتهم انتخاب ملك لكنهم يريدون أيضا أن يتمكنوا من الإطاحة به في أي لحظة"
"يجب ألا ينسى أبدا من يقولون إن الناس يتطلعون لأن يحكمهم ملك أنهم في بلد قطع رأس ملكه"
May 30, 2018
François Hollande confie ses sentiments et ses ressentis sur sa présidence à la tête de la République dans ce livre.
Il parle plus de ses attentes, de sa vision du monde, de ses déceptions et de ses surprises aussi. Il évoque (un peu beaucoup trop) son bilan et il revit l'ascension de son successeur, Emmanuel Macron. Il justifie les décisions prises pendant son quinquennat et donne un aperçu sur la vie en tant que chef d'état, les valeurs qu'il devait incarner et les comportements qu'on attendait de lui. Sa réflexion sur les évènements durant les attentats de Charlie Hebdo et Bataclan était intéressante à savoir, ainsi que ce qu'il a poussé à mener les actions militaires au Mali. On apprend comment il voyait Poutine pendant leur rencontre et la ferveur qui a accompagné la visite d'Elizabeth II et d'Obama. J'ai l'impression que ce livre sert plus à le rassurer qu'à rassurer les Français sur son quinquennat.
Il parle plus de ses attentes, de sa vision du monde, de ses déceptions et de ses surprises aussi. Il évoque (un peu beaucoup trop) son bilan et il revit l'ascension de son successeur, Emmanuel Macron. Il justifie les décisions prises pendant son quinquennat et donne un aperçu sur la vie en tant que chef d'état, les valeurs qu'il devait incarner et les comportements qu'on attendait de lui. Sa réflexion sur les évènements durant les attentats de Charlie Hebdo et Bataclan était intéressante à savoir, ainsi que ce qu'il a poussé à mener les actions militaires au Mali. On apprend comment il voyait Poutine pendant leur rencontre et la ferveur qui a accompagné la visite d'Elizabeth II et d'Obama. J'ai l'impression que ce livre sert plus à le rassurer qu'à rassurer les Français sur son quinquennat.
March 29, 2024
J'avais tellement hate de lire des livres du (former) Président François Hollande. La raison pour laquelle, cet homme a une telle façon d'utiliser les mots, le langage, un vocabulaire tellement élevé, mais malheureusement, il se fait critiquer sur son "speech impediment." Ceci est vraiment embêtant. Cela fait des années depuis le 13 Novembre 2015, et depuis ces attaques terroristes, Hollande a tellement transformer notre pays d'une manière tellement incroyable, personne n'oserait attaquer la France encore. Ne jamais oublier. #NeverAgain. Merci, Monsieur Le President. #ThankYou
(this book review may be edited at a later date)
PS. Si vous êtes croyant, ou non-croyant, veuillez-vous vous rappeler que cette journée-là, même-si vous pensez que c'est Dieu qui vous a sauvez, ils ont des noms: on les appellent: le GIGN, la BRI, la Gendarmerie, le SAMU, les Pompiers, et il y a encore d'autre. Un peu de respect, s'il vous plait.
(this book review may be edited at a later date)
PS. Si vous êtes croyant, ou non-croyant, veuillez-vous vous rappeler que cette journée-là, même-si vous pensez que c'est Dieu qui vous a sauvez, ils ont des noms: on les appellent: le GIGN, la BRI, la Gendarmerie, le SAMU, les Pompiers, et il y a encore d'autre. Un peu de respect, s'il vous plait.
June 4, 2018
Et si on parlait du sujet tabou au repas de famille : la politique !
En avril dernier, Les leçons du pouvoir de François Hollande.
Il retrace toutes les actions, décisions et effets médiatiques qui ont eu lieu durant son quinquennat.
Avec un titre aussi prometteur, on s’attendrait à lire les victoires et échecs. Or l’axe d’écriture tend à la justification de faits, d’actions et de décision afin de nous donner l’autre version de l’histoire.
Quels sujets sont abordés ? Je vous invite à lire l’analyse du livre en cliquant sur ce lien : Les leçons du pouvoir
En avril dernier, Les leçons du pouvoir de François Hollande.
Il retrace toutes les actions, décisions et effets médiatiques qui ont eu lieu durant son quinquennat.
Avec un titre aussi prometteur, on s’attendrait à lire les victoires et échecs. Or l’axe d’écriture tend à la justification de faits, d’actions et de décision afin de nous donner l’autre version de l’histoire.
Quels sujets sont abordés ? Je vous invite à lire l’analyse du livre en cliquant sur ce lien : Les leçons du pouvoir
May 16, 2024
Que l’on apprécie François Hollande ou qu’on le déteste, il a été l’un des Présidents de ce merveilleux pays qu’est la France. Et en tant qu’ancien Président, il mérite le respect. Amoureuse de politique, je ne pouvais qu’acheter et lire ce livre. Et Dieu sait à quel point j’ai pris plaisir, grand plaisir, à le lire ! Il a conscience des bonnes choses, comme des mauvaises choses de son quinquennat. Cela a été très intéressant de découvrir les coulisses de la fonction présidentielle à travers la plume d’un ancien Président.
September 21, 2021
Good points - appropriate for my French level, enjoyed political vocabulary, understood context.
Bad points - assumed intimate knowledge of French politics so there was some googling.
Not the most riveting read but I came away with the impression that Holland is decent and hardworking with a clear understanding of his beliefs.
Bad points - assumed intimate knowledge of French politics so there was some googling.
Not the most riveting read but I came away with the impression that Holland is decent and hardworking with a clear understanding of his beliefs.
January 29, 2024
Un récit très honnête sur la présidence de Français Hollande. J’ai beaucoup de l’estime pour lui car pendant ce quinquennat la France a vécu de gros difficultés notamment la crise de la monnaie commune, la crise migratoire et les attentats de 2015. Pour moi c’est était une occasion pour moi de faire sa connaissance que j’ai beaucoup apprécié. Je le trouve très sympathique.
September 8, 2019
"L'anecdote a supplanté le sens, l'écume est regardée comme la mer. Or dans une action, c'est la trace qu'elle laisse qui juge se profondeur. Ce n'est pas le temps passé à une décision qui compte. C'est la durée qu'elle aura pour le bien commun."
May 19, 2018
Du François Hollande tout craché
July 10, 2019
"Mais en démocratie il ne suffit pas d'avoir raison ; il faut aussi convaincre."
August 15, 2019
Un délicieux voyage dans les coulisses du pouvoir.
January 19, 2022
قراءتي الأولى في شأن السياسة الفرنسية. كتاب قيم مع أنني عانيت صعوبة في فهم بعض الأجزاء، ربما يعود ذلك لتواضع ثقافتي في بعض المصطلحات. أنصح به المهتمين بالشأن الفرنسي أو محبي مذكرات الرؤساء.
July 24, 2022
Qu'on l'apprécie ou pas, c'est l'un des meilleurs présidents de la France. Il fait un bilan lucide de son passage au pouvoir. A lire absolument.
July 28, 2025
À propos de la forme qu'il est organisé, le livre est trop répétitif.
January 3, 2023
الترجمة رائعة،
الكتاب سلس، ممتع و مفيد.
الكتاب سلس، ممتع و مفيد.
January 11, 2023
Відверто про роботу глави держави — те, що можна знайти в цій книзі.
Франсуа Олланд, президент Франції в 2012-2017 роках, пише про свою роботу в ролі президента: про рішення, які приймав; про дії, що вживав, коли країна зіштовхнулася з актами тероризму.
Мені особисто запам'яталися два розділи. Розділ 15 Довіряти в якому пан Олланд розповідає про Емманюеля Макрона: ким той був, як прийшов до політики та як тому вдалося досягти вершин — аж таких, що Емманюель Макрон обраний президентом не тільки в 2017, а й в 2022 році. Якщо ви любите Емманюеля Макрона, то краще пропустіть цей розділ. Для мене він відкрив ще дещо в особистості нинішнього гаранта Франції.
Для українців важливим стане розділ 3 Поїздки (ст. 76-82 та ст. 88-91), на яких Франсуа Олланд, перший з тієї четвірки, що зустрічалась в Мінську, розкриває деталі цієї зустрічі, цих переговорів. Він аналізує владіміра путіна, дає оцінку моделі поведінки Ангели Меркель та Петра Порошенка, й між рядків (та й в рядках) вказує, що владімір путін точно знає як досягти бажаного — і якщо він може це досягти шантажуючи, погрожуючи чи тероризуючи, то так тому й бути (а це вже точно між рядків і мій о особистий висновок).
Книга — автобіографія президента, яка власне саме про те п'ятиріччя, коли Франсуа Олланд був президентом Франції, — цікава в багатьох аспектах. В процесі читання цієї книги треба вдаватися до аналізу, обдумування і давати власну оцінку, а не приймати оцінку автора — це дуже важливо.
Франсуа Олланд, президент Франції в 2012-2017 роках, пише про свою роботу в ролі президента: про рішення, які приймав; про дії, що вживав, коли країна зіштовхнулася з актами тероризму.
Мені особисто запам'яталися два розділи. Розділ 15 Довіряти в якому пан Олланд розповідає про Емманюеля Макрона: ким той був, як прийшов до політики та як тому вдалося досягти вершин — аж таких, що Емманюель Макрон обраний президентом не тільки в 2017, а й в 2022 році. Якщо ви любите Емманюеля Макрона, то краще пропустіть цей розділ. Для мене він відкрив ще дещо в особистості нинішнього гаранта Франції.
Для українців важливим стане розділ 3 Поїздки (ст. 76-82 та ст. 88-91), на яких Франсуа Олланд, перший з тієї четвірки, що зустрічалась в Мінську, розкриває деталі цієї зустрічі, цих переговорів. Він аналізує владіміра путіна, дає оцінку моделі поведінки Ангели Меркель та Петра Порошенка, й між рядків (та й в рядках) вказує, що владімір путін точно знає як досягти бажаного — і якщо він може це досягти шантажуючи, погрожуючи чи тероризуючи, то так тому й бути (а це вже точно між рядків і мій о особистий висновок).
Книга — автобіографія президента, яка власне саме про те п'ятиріччя, коли Франсуа Олланд був президентом Франції, — цікава в багатьох аспектах. В процесі читання цієї книги треба вдаватися до аналізу, обдумування і давати власну оцінку, а не приймати оцінку автора — це дуже важливо.
June 29, 2021
سيرة ذاتية مبعثرة كأنها أحاديث غير منظمة لشخصية باهتة وهو يعترف بأنني وعدت الجماهير بأن تكون ولايتي الرئاسية عادية عكس ماكانت أيام سلفه ساركوزي .. ممكن الجزء الثري في كتاب مايخص ماكرون وتمرده وهو ضمن طاقم حكومته واخفاءه رغبته في الترشح للرئاسة إلى أن نال مراده .. عاب الكتاب عشوائية التنظيم وسوء المادة الي ذكرها حيث انشغل في تفاصيل لاتهم الا موظفين الحكومة عنده لانها تفاصيل اجرائية معقدة لاتهم القارئ البعيد جغرافياً والمضطلع في السياسة.
May 7, 2019
Une structure "inventaire" peu agréable à lire, un contenu à moitié intéressant. La moitié intéressante : son ressenti partagé de manière sincière, des anecdotes éclairantes sur l'état du monde et de la france, des analyses claires et globalement optimistes. La moitié inintéressante : son bilan valorisé trop fortement (l'objectif du livre ?). Le style est OK mais pas mémorable.
Displaying 1 - 28 of 28 reviews