What do you think?
Rate this book
Повне зібрання короткої прози #1
Повне зібрання короткої прози. Том 1
До першого тому повного зібрання короткої прози відомого американського письменника, філософа та візіонера Філіпа Кіндреда Діка увійшли оповідання, написані у період 1947 – 1952 років: від найперших літературних спроб, таких як «Стабільність», «Руг», «Маленькі повстанці», й до широковідомих, зокрема за екранізаціями, оповідань «Час розплати» та «Друга модель», які вважаються не лише своєрідною візитівкою письменницького стилю Філіпа Діка, а й на багато років уперед сформували цілі сюжетні напрями у фантастичній літературі та кіно.
600 pages, Hardcover
Published January 1, 2019
20 people are currently reading
120 people want to read
About the author
Philip K. Dick
2,005 books22.4k followersPhilip Kindred Dick was a prolific American science fiction author whose work has had a lasting impact on literature, cinema, and popular culture. Known for his imaginative narratives and profound philosophical themes, Dick explored the nature of reality, the boundaries of human identity, and the impact of technology and authoritarianism on society. His stories often blurred the line between the real and the artificial, challenging readers to question their perceptions and beliefs.
Raised in California, Dick began writing professionally in the early 1950s, publishing short stories in various science fiction magazines. He quickly developed a distinctive voice within the genre, marked by a fusion of science fiction concepts with deep existential and psychological inquiry. Over his career, he authored 44 novels and more than 100 short stories, many of which have become classics in the field.
Recurring themes in Dick's work include alternate realities, simulations, corporate and government control, mental illness, and the nature of consciousness. His protagonists are frequently everyday individuals—often paranoid, uncertain, or troubled—caught in surreal and often dangerous circumstances that force them to question their environment and themselves. Works such as Ubik, The Three Stigmata of Palmer Eldritch, and A Scanner Darkly reflect his fascination with perception and altered states of consciousness, often drawing from his own experiences with mental health struggles and drug use.
One of Dick’s most influential novels is Do Androids Dream of Electric Sheep?, which served as the basis for Ridley Scott’s iconic film Blade Runner. The novel deals with the distinction between humans and artificial beings and asks profound questions about empathy, identity, and what it means to be alive. Other adaptations of his work include Total Recall, Minority Report, A Scanner Darkly, and The Man in the High Castle, each reflecting key elements of his storytelling—uncertain realities, oppressive systems, and the search for truth. These adaptations have introduced his complex ideas to audiences well beyond the traditional readership of science fiction.
In the 1970s, Dick underwent a series of visionary and mystical experiences that had a significant influence on his later writings. He described receiving profound knowledge from an external, possibly divine, source and documented these events extensively in what became known as The Exegesis, a massive and often fragmented journal. These experiences inspired his later novels, most notably the VALIS trilogy, which mixes autobiography, theology, and metaphysics in a narrative that defies conventional structure and genre boundaries.
Throughout his life, Dick faced financial instability, health issues, and periods of personal turmoil, yet he remained a dedicated and relentless writer. Despite limited commercial success during his lifetime, his reputation grew steadily, and he came to be regarded as one of the most original voices in speculative fiction. His work has been celebrated for its ability to fuse philosophical depth with gripping storytelling and has influenced not only science fiction writers but also philosophers, filmmakers, and futurists.
Dick’s legacy continues to thrive in both literary and cinematic spheres. The themes he explored remain urgently relevant in the modern world, particularly as technology increasingly intersects with human identity and governance. The Philip K. Dick Award, named in his honor, is presented annually to distinguished works of science fiction published in paperback original form in the United States. His writings have also inspired television series, academic studies, and countless homages across media.
Through his vivid imagination and unflinching inquiry into the nature of existence, Philip K. Dick redefined what science fiction could achieve. His work continues to challenge and inspire, offering timeless insights into the human condition a
Raised in California, Dick began writing professionally in the early 1950s, publishing short stories in various science fiction magazines. He quickly developed a distinctive voice within the genre, marked by a fusion of science fiction concepts with deep existential and psychological inquiry. Over his career, he authored 44 novels and more than 100 short stories, many of which have become classics in the field.
Recurring themes in Dick's work include alternate realities, simulations, corporate and government control, mental illness, and the nature of consciousness. His protagonists are frequently everyday individuals—often paranoid, uncertain, or troubled—caught in surreal and often dangerous circumstances that force them to question their environment and themselves. Works such as Ubik, The Three Stigmata of Palmer Eldritch, and A Scanner Darkly reflect his fascination with perception and altered states of consciousness, often drawing from his own experiences with mental health struggles and drug use.
One of Dick’s most influential novels is Do Androids Dream of Electric Sheep?, which served as the basis for Ridley Scott’s iconic film Blade Runner. The novel deals with the distinction between humans and artificial beings and asks profound questions about empathy, identity, and what it means to be alive. Other adaptations of his work include Total Recall, Minority Report, A Scanner Darkly, and The Man in the High Castle, each reflecting key elements of his storytelling—uncertain realities, oppressive systems, and the search for truth. These adaptations have introduced his complex ideas to audiences well beyond the traditional readership of science fiction.
In the 1970s, Dick underwent a series of visionary and mystical experiences that had a significant influence on his later writings. He described receiving profound knowledge from an external, possibly divine, source and documented these events extensively in what became known as The Exegesis, a massive and often fragmented journal. These experiences inspired his later novels, most notably the VALIS trilogy, which mixes autobiography, theology, and metaphysics in a narrative that defies conventional structure and genre boundaries.
Throughout his life, Dick faced financial instability, health issues, and periods of personal turmoil, yet he remained a dedicated and relentless writer. Despite limited commercial success during his lifetime, his reputation grew steadily, and he came to be regarded as one of the most original voices in speculative fiction. His work has been celebrated for its ability to fuse philosophical depth with gripping storytelling and has influenced not only science fiction writers but also philosophers, filmmakers, and futurists.
Dick’s legacy continues to thrive in both literary and cinematic spheres. The themes he explored remain urgently relevant in the modern world, particularly as technology increasingly intersects with human identity and governance. The Philip K. Dick Award, named in his honor, is presented annually to distinguished works of science fiction published in paperback original form in the United States. His writings have also inspired television series, academic studies, and countless homages across media.
Through his vivid imagination and unflinching inquiry into the nature of existence, Philip K. Dick redefined what science fiction could achieve. His work continues to challenge and inspire, offering timeless insights into the human condition a
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 21 of 21 reviews
February 6, 2024
на три речі можна дивитися вічно: як горить русня, як тоне русня і як філіп дік уявляє смерть русні у далекому майбутньому.
взагалі за фантазією діка дуже цікаво спостерігати. от він здатен уявити подорожі в часі, йобнуту зброю, апокаліпсис, суперкомпи, хмарочоси, біозброю, метеликів-злих-геніїв, людей-рослин, але не світ без... паперу 🤌🫴
це дуже мило насправді і якось дивно водночас. ото б філіпу діку показати дію ахах
не всі оповідання зараз можуть здивувати, але це й не головне як на мене.
взагалі за фантазією діка дуже цікаво спостерігати. от він здатен уявити подорожі в часі, йобнуту зброю, апокаліпсис, суперкомпи, хмарочоси, біозброю, метеликів-злих-геніїв, людей-рослин, але не світ без... паперу 🤌🫴
це дуже мило насправді і якось дивно водночас. ото б філіпу діку показати дію ахах
не всі оповідання зараз можуть здивувати, але це й не головне як на мене.
July 23, 2023
Якщо б ви опинилися в США 1950-х рр. і вас щось напоумило заробляти гроші письменництвом, то шлях тут лише один - товсті романи, які все одно будуть продавати в м'яких обкладинках. Або ж знайти собі нормальну роботу. Айзек Азймов був університетським професором. Рей Дуґлас Бредбері - голівудським сценаристом.
Філіп Кіндред Дік хотів жити лише з письменницької діяльності. А тому довгий час він жив впроголодь. І написав багато романів. Особисто я прочитав чи 7 чи 9 з них. Вже те, що я не можу пригадати їхню кількість натякає: не всі вони вдалися. Три з них вважаю шедеврами, один хоча б пам'ятаю: Чи мріють андроїди про електроовець, Людина у високому замку, Убік.
Насправді ФКД був майстром оповідань. І якщо придивитися, то його романи - це просто розтягнуті оповідання. Сам ФКД писав, що в романі треба продумувати персонажів, світ, деталі і тих, й інших. В оповіданні все простіше. Так ФКД доволі компактно і сильно викладає ключову ідею. І залишає нас з нею наодинці, а саме рухається до іншого твору.
Перший том містить оповідання 1947-52 рр., але, насправді, більшість 1951-52 рр. ФКД виповнилося 23-24 роки. Це ранні твори. І це відчувається. Особливо в першому оповіданні, яке відкриває том. Його не прийняв жоден журнал. І це відчувається. Автору 19 років. Оповідання ще "недопечене": немає чіткого фіналу, який би змушував задуматися над прочитаним. Цікава замальовка, де ідеї основого тексту та фіналу не протистоять одні одним. Немає punchline, яка може бути не лише реченням, а й абзацом чи сторінкою. Тому що цього тексту не торкалася рука жодного редактора, який би підказав, що і як виправити.
Решта оповідань була опублікована. Їм бракує деталей, але ви можете самі їх додати, бо ФКД передає дух своєї епохи. Це 1950-і, холодна війна, загроза ядерного апокаліпсису, таємні служби, середній клас, який починає смакувати культуру споживацтва, люди в капелюхах та костюмах. "Форма води", "Астероїд-Сіті" чи "Оппенгеймер" як тло.
В цих оповіданнях ФКД ще шукає свій стиль та тематику. Ми наче рухаємося вслід за його пошуками. Як він майже навпомацки шукає, чим може бути цікавим. Критика культури успіху та споживацтва? Є такі оповідання, але з цим успішно справляються бітники. Та й Рей Дуґлас Бредбері вже встиг зробити на цьому собі ім'я. (Між ними різниця у 8 років, а тому ФКД вже відстає.)
Технології, які підкоряють собі людину? Цікаво, але в часи ФКД це ще не те, не те. Комп'ютери вже починають конструювати, але вони нагадують гігантські калькулятори. А більшість людей взагалі бачили хіба арифмометри та рахівниці. От ви вірите, що рахівниця може підпорядкувати вас собі? Це через декілька десятиліть кіберпанк змалює набагато правдоподібнішу і моторошнішу версію майбутнього, де люди - раби машин.
Звісно, є й оповідання на перетині ("Няня"), де культура споживацтва сплітається в моротшний симбіоз з технологіями, які вже підкорили нас собі.
Але ФКД шукає інше. І ближче до кінця збірки він поволі намацує головну тему. Реальність . Чи наше сприйняття реальності правильне? Чи може воно бути правильним в принципі? Як відрізнити істину від неістини? Додайте до цього дрібку (або й більше) параної, і питання про реальність стане моторошнішим.
І завершує збірку оповідання "Світ Джона", де ми вперше чуємо ту тему, яка стане центральною для класичного ФКД: чи реальність, в якій ми живемо, є реальною? Чи ця реальність є істинною?
На цьому збірка закінчується. Ми пройшли з ФКД шлях пошуків. І ми готові до подорожі в осердя дійсності.
П.С. За цю структуру збірки потрібно дякувати видавництву, оскільки український чотиритомник оповідань ФКД є перекладом оригінального п'ятитомного видання. Перший том завершується так, тому що таким було рішення українського видавця. І це прекрасно.
П.П.С. Last but not least. За цей том слід дякувати перекладачам - Віталію Корсуну, Ігору Гарніку та Єгору Полякову. І Наті Гриценко за післямову, яка коротко розкриває основні теми творчості ФКД
Філіп Кіндред Дік хотів жити лише з письменницької діяльності. А тому довгий час він жив впроголодь. І написав багато романів. Особисто я прочитав чи 7 чи 9 з них. Вже те, що я не можу пригадати їхню кількість натякає: не всі вони вдалися. Три з них вважаю шедеврами, один хоча б пам'ятаю: Чи мріють андроїди про електроовець, Людина у високому замку, Убік.
Насправді ФКД був майстром оповідань. І якщо придивитися, то його романи - це просто розтягнуті оповідання. Сам ФКД писав, що в романі треба продумувати персонажів, світ, деталі і тих, й інших. В оповіданні все простіше. Так ФКД доволі компактно і сильно викладає ключову ідею. І залишає нас з нею наодинці, а саме рухається до іншого твору.
Перший том містить оповідання 1947-52 рр., але, насправді, більшість 1951-52 рр. ФКД виповнилося 23-24 роки. Це ранні твори. І це відчувається. Особливо в першому оповіданні, яке відкриває том. Його не прийняв жоден журнал. І це відчувається. Автору 19 років. Оповідання ще "недопечене": немає чіткого фіналу, який би змушував задуматися над прочитаним. Цікава замальовка, де ідеї основого тексту та фіналу не протистоять одні одним. Немає punchline, яка може бути не лише реченням, а й абзацом чи сторінкою. Тому що цього тексту не торкалася рука жодного редактора, який би підказав, що і як виправити.
Решта оповідань була опублікована. Їм бракує деталей, але ви можете самі їх додати, бо ФКД передає дух своєї епохи. Це 1950-і, холодна війна, загроза ядерного апокаліпсису, таємні служби, середній клас, який починає смакувати культуру споживацтва, люди в капелюхах та костюмах. "Форма води", "Астероїд-Сіті" чи "Оппенгеймер" як тло.
В цих оповіданнях ФКД ще шукає свій стиль та тематику. Ми наче рухаємося вслід за його пошуками. Як він майже навпомацки шукає, чим може бути цікавим. Критика культури успіху та споживацтва? Є такі оповідання, але з цим успішно справляються бітники. Та й Рей Дуґлас Бредбері вже встиг зробити на цьому собі ім'я. (Між ними різниця у 8 років, а тому ФКД вже відстає.)
Технології, які підкоряють собі людину? Цікаво, але в часи ФКД це ще не те, не те. Комп'ютери вже починають конструювати, але вони нагадують гігантські калькулятори. А більшість людей взагалі бачили хіба арифмометри та рахівниці. От ви вірите, що рахівниця може підпорядкувати вас собі? Це через декілька десятиліть кіберпанк змалює набагато правдоподібнішу і моторошнішу версію майбутнього, де люди - раби машин.
Звісно, є й оповідання на перетині ("Няня"), де культура споживацтва сплітається в моротшний симбіоз з технологіями, які вже підкорили нас собі.
Але ФКД шукає інше. І ближче до кінця збірки він поволі намацує головну тему. Реальність . Чи наше сприйняття реальності правильне? Чи може воно бути правильним в принципі? Як відрізнити істину від неістини? Додайте до цього дрібку (або й більше) параної, і питання про реальність стане моторошнішим.
І завершує збірку оповідання "Світ Джона", де ми вперше чуємо ту тему, яка стане центральною для класичного ФКД: чи реальність, в якій ми живемо, є реальною? Чи ця реальність є істинною?
На цьому збірка закінчується. Ми пройшли з ФКД шлях пошуків. І ми готові до подорожі в осердя дійсності.
П.С. За цю структуру збірки потрібно дякувати видавництву, оскільки український чотиритомник оповідань ФКД є перекладом оригінального п'ятитомного видання. Перший том завершується так, тому що таким було рішення українського видавця. І це прекрасно.
П.П.С. Last but not least. За цей том слід дякувати перекладачам - Віталію Корсуну, Ігору Гарніку та Єгору Полякову. І Наті Гриценко за післямову, яка коротко розкриває основні теми творчості ФКД
March 2, 2021
Як у будь-якій збірці, тут були слабкі оповідання. І надто ж помітно це із тими, що писалися навмисне для журналів та мають наскрізні посилання одне на одне. Та фірмова страшна іронія та дрібка (не така вже й значна частина, як відносно романів PKD) філософії із екзестенційним "людина - понад усе" присутні майже на кожній сторінці, як лише ви проминете перші "проби пера".
Бо ж оповідання до десятого проза юного Діка здалась мені до смішного важкою і місцями абсолютно нечитабельною. Але ж то справа досвіду)
Збирати наступні томи неодмінно хочу.
Бо ж оповідання до десятого проза юного Діка здалась мені до смішного важкою і місцями абсолютно нечитабельною. Але ж то справа досвіду)
Збирати наступні томи неодмінно хочу.
October 18, 2023
Дік у короткій прозі виглядає дуже ствердно. Я б сказав, що коротка проза йому більше личить. В основному, в цій збірці, Філіп зачіпає тематику ”а що якби”, подорожі в часі, міжгалактичні пригоди та неоднозначність реальности. Досить широкий спектр тем, але оповідання ще слабкі, відчувається, що це початок творчої діяльності Діка.
Із 29 оповідань найбільше сподобались:
- Маленькі повстанці - неочікував побачити сюжет Історії іграшок у метра
- Череп - типовий таймтревел сюжет, але як на свій час досить цікава інтерпретація
- Захисники - сюжет із всесвітніми війнами, та людьми, які застрягли в бункері (в майбутньому Г’ю Гоуї розвине сюжет з бункером у цілу трилогію),
- Невтомна жаба - максимально фановий сюжет із двома професорами та пародоксом Зенона про жабу
- Великий К - постапок сюжет, в якому люди втратили майже всі свої знання, але в напівзруйнованому місті залишилась сутність, яка може дати відповіді на всі запитання із неочікуваною розв’язкою (гадаю, це оповідання чудово б вписалось в антологію Love, Death and Robots)
- Колонія - зустріч людей із невідомою формою життя на нововідкритій планеті (з нього б вийшов ідеальний жахастик з міцним саспенсом)
Із 29 оповідань найбільше сподобались:
- Маленькі повстанці - неочікував побачити сюжет Історії іграшок у метра
- Череп - типовий таймтревел сюжет, але як на свій час досить цікава інтерпретація
- Захисники - сюжет із всесвітніми війнами, та людьми, які застрягли в бункері (в майбутньому Г’ю Гоуї розвине сюжет з бункером у цілу трилогію),
- Невтомна жаба - максимально фановий сюжет із двома професорами та пародоксом Зенона про жабу
- Великий К - постапок сюжет, в якому люди втратили майже всі свої знання, але в напівзруйнованому місті залишилась сутність, яка може дати відповіді на всі запитання із неочікуваною розв’язкою (гадаю, це оповідання чудово б вписалось в антологію Love, Death and Robots)
- Колонія - зустріч людей із невідомою формою життя на нововідкритій планеті (з нього б вийшов ідеальний жахастик з міцним саспенсом)
July 27, 2025
Перша збірка - це його сни, мрії, страхи, манії, галюцинації, які він злегка приправляє художнім текстом фантастики, але не дуже ще старається.
Багато страху тотальної і безумної війни. Ця фобія і огида до мілітаристів-психопатів дуже передається і мені. Ще він дуже глибоко занурений у християнський світ символів і навіть у наукову фантастику несе найінтимніші сподівання на спасіння. Це дуже круто, як і ще ряд ідей, які проскакують у текстах. Ще помітив - дискурс Діка дуже легко мені читається, немов п'ю воду, а не читаю текст.
Багато страху тотальної і безумної війни. Ця фобія і огида до мілітаристів-психопатів дуже передається і мені. Ще він дуже глибоко занурений у християнський світ символів і навіть у наукову фантастику несе найінтимніші сподівання на спасіння. Це дуже круто, як і ще ряд ідей, які проскакують у текстах. Ще помітив - дискурс Діка дуже легко мені читається, немов п'ю воду, а не читаю текст.
July 15, 2019
Трохи менш цікаво ніж Убік і Лийтеся сльози. Багато ідей від фантастів першої хвилі. Космічні оповідання мені зовсім не сподобались.
December 17, 2020
Філіп К. Дік дуже специфічний письменик якого я люблю ще з підліткових часів, в його світи я періодично повертаюсь не тільки перечитуючи його книжки, але і через ігри та фільми. А тепер завдячуючи Видавництву Жупанського можу так само як і з Лавкрафтом до того, провести ретроспективу, читаючи всі оповідання в хронологіному порядку, спостерігаючи еволюцію автора. І так само як і у випадку з Лавкрафтом, я б не радив перший том комусь, хто вперше знайомиться з автором (��ле прочитайте Другу модель! it's a must). Дік, якого я люблю, впринципі більше похмурий візіонер, аніж віртуозний майстер слова, згадуючи навіть мої улюблені романи цього автора, перша асоціація липкий похмурий сон, який не конче ідеально логічний, місцями повний сумбур, але це його не псує. Зрештою чого ще чекати від параноїка, наркомана і трошки шизоїда. В цьому томі, особливо в першій половині, власне Дік відчувається ще не у всіх оповіданнях, спочатку вони ближче до якихось усереднених фантастичних оповідань тих років, з оптимістичними закінченнями, де роботи всіх мирять і люди живуть в мирі та злагоді, подорожі в часі, польоти на Марс і тп. Деякі просто виглядають як маленькі сюералістичні оповідки з дешевих журналів Wierd stories, де оживають мешти, солдатики і тд. Але фірмові теми - не реальні речі в реальному світі, за мною хтось слідкує, похмурі описи все ж зустрічаються. Деякі оповідання не витримують перевірки логікою, але є дуже крутими концептуально і малють яскраві образи (от власне візіонерство Діка). Ну і в кінці є моє улюблене оповідання - Друга модель, і вона вражає зараз так само як і тоді, коли я читав з роздруківки на матричному принтері. І несподіваним бонусом її продовження в наступному оповіданні. Чекаю наступного тому :)
January 25, 2021
Деякі оповідання дуже наївні і застарілі. Хоча, у майже всіх, є цікаві і сміливі ідеї, часто відчувається вплив який вони мали на багато інших творів чи фільмів. Але ця наївність, мене мало не змусила кинути читати книжку прямо на середині. Але зразу після середини, на мою думку, почались набагато цікавіші оповідки з дуже цікавими сюжетами і прекрасними світами, від яких вже не так просто відірватись
June 16, 2022
Давно я так не дивувався. Тупо майстер філософської наукової фантастики. Може ціле оповідання йти одноманітно, і тобі здається що ти знаєш чим закінчиться, але останнє речення просто розвалює мозок (справді в частині оповідань саме останнє речення є панчлайном)
April 9, 2020
Чудова збірка оповідань! Чимось нагадує серіал «Чорне дзеркало». Такі ж цікаві, захоплюючі сюжети з неочікуваними поворотами та вражаючими кінцівками.
September 4, 2025
Захоплюючий парк атракціонів - катають на гірках часу, показують тонни радіоактивної пилюки і ще багато всякого різного про континууми, ілюзії і "кігті".
Улюблені: Чоловік-змінна, Друга Модель.
Улюблені: Чоловік-змінна, Друга Модель.
August 31, 2024
Непогано, але деякі оповідання ну зовсім слабенькі. Сподіваюсь наступний том буде хоча б не гіршим.
January 10, 2024
Філіп Дік “Зібрання короткої прози. Том 1″Для мене Дік, це психоделічно-філософський галюцинаторний атракціон, на котрий сідаєш і він забирає всю твою увагу і енергію до останнього. Коли читаю Діка, то нема часу для фільмів, ютубу, інших книг і навіть написання свого роману, Дік не терпить затримок, він параноїк і ти вже біжиш із його героями, рятуєшся від роботів, отруйних метеликів, таємного світового правління чи інопланетян. У виданні від Видавництво Жупанського мене найбільше здивували фентезійні (Король Ельфів) та сюрреалістичні (Витратний матеріал) оповідки Діка, тут він відкрився для мене зовсім з іншої сторони. Як виявляється в нього навіть є химерна деконструкція міфу про Леду і Лебедя! Деякі оповідання тяжіють до горору (Леді, котра пекла печиво, Руг)Над іншими можна від душі посміятись ( Коротке щасливе життя одного коричневого черевика, Невтомна жаба, Машина збереження) . Оповідання Няня , це дуже вдала сатира на споживницьке суспільство, котре в 60х ще тільки набирало обертів, а тепер буяє повсюдно.З усіх двадцяти дев’яти оповідок, найбільше мені сподобались п’ять : 1) Подорож Уаба – про інопланетного свиноподібного мандрівника-філософа 2)Дударі з лісу – про дауншифтерство вісімдесятого рівня, котре раптово з’являється технократичному суспільстві майбутнього 3) Чоловік-змінна – дуже цікавий погляд на подорожі у часі, інтелект, і війну між різними расами 4) Спостерігач – ефект метелика, котрий вбиває в прямому розумінні цього слова 4) Світ Джона – філософська притча про утопію майбутнього.Ната Гриценко написала потужну післямову, яка змушує познайомитись з Діком ще ближче і тут ідеться не лише про його романи, але про біографії, документальні фільми та інтерв’ю.Переклад достойний, хибодруків майже нема. І навіть не помічаєш тих шести сотень сторінок – історія породжує історію і просто дивуєшся письменницькій майстерності та неоднозначним висновкам Діка. Безперечно, що він є філософом, то тут то там загадується Платон з його ейдосами, Парменід, Геракліт, Зенон з його апоріями. Філіп Дік інтелектуал, тому більшість оповідань аж ніяк не назвеш попсовими і масовими (а вони вперше друкувались в копійчаних журналах), інколи він дозволяє собі передбачливі і простуваті сюжети (Колонія, Друга модель), а інколи створює оповідання варті романів (між іншим, деякі з них врешті романами і стали). У висновку – я з нетерпінням чекаю другого тому, а потім третього і четвертого, зважаючи на те, що це лише перші спроби пера, наступні новели мають бути ще кращими.
November 15, 2023
Оповідання Філіпа Діка дуже чіпляють своєю незвичністю та неймовірною атмосферністю. Ці тексти 50-х років наївно, але дуже характерно зображують уявлення про Всесвіт, технології та майбутнє світу. У них законсервувалися страхи повоєнної мілітаризації, нової світової війни, а також захоплення та страх перед невпинним прогресом та постійними суспільними і економічними змінами. Читаючи ці твори, можна зрозуміти почуття і переживання людей того часу. Автор уловлював ці зміни та намагався переосмислювати їх у своїх оповіданнях.
Варто розуміти, що у 50-х роках світ тільки готувався покинути межі планети, напівпровідникові мікросхеми лише розроблялися, тож футуристика Діка лампова із великою кількістю реле, фотоелементів та неонових ліхтарів. А на сусдініх планетах та навіть астероїдах існували цивілізації. Маючи сучасні наукові знання, нам складно уявити світ саме таким. Усе це робить декорації оповідань наївними, але самобутніми, а формат короткої прози швидко переносить у часі та просторі, місцями нагадуючи найкращі серії "Любові, смерті і роботів".
Варто розуміти, що у 50-х роках світ тільки готувався покинути межі планети, напівпровідникові мікросхеми лише розроблялися, тож футуристика Діка лампова із великою кількістю реле, фотоелементів та неонових ліхтарів. А на сусдініх планетах та навіть астероїдах існували цивілізації. Маючи сучасні наукові знання, нам складно уявити світ саме таким. Усе це робить декорації оповідань наївними, але самобутніми, а формат короткої прози швидко переносить у часі та просторі, місцями нагадуючи найкращі серії "Любові, смерті і роботів".
September 20, 2024
Маестро психоделічної та параноїдальної фантастики як завжди доставляє! Форм-фактор коротких творів дуже пасує цим компактним історіям автора, бо це дає більше свободи для пориву фантазії з сюжетом та персонажами (Дік сам про це писав в примітках). Читати обов'язково! А у мене тепер ще й попереду томи 2 та 3...
January 22, 2025
Приємно і захопливо читати Діка з початків, щоб потім простежувати розвиток його метавсесвітів
June 4, 2024
Філіп Дік факінг дженіус. Ця збірка нагадала мені, що він мій найулюбленіший автор. В пʼяти сторінках сенсу більше, ніж в багатьох сучасних багатотомних бестселерах.
Раннє оповідання «Подорож Уаба» зачепило найбільше. Спроби подивитись на світ чиїмось іншими очима, питання чому ми не розуміємо один одного, чому не спілкуємось про мистецтво, про філософію, звідки береться ненависть (звісно якщо не до русні, з цим все ясно). Люблю таке.
Раннє оповідання «Подорож Уаба» зачепило найбільше. Спроби подивитись на світ чиїмось іншими очима, питання чому ми не розуміємо один одного, чому не спілкуємось про мистецтво, про філософію, звідки береться ненависть (звісно якщо не до русні, з цим все ясно). Люблю таке.
October 29, 2019
Оповідання класика. Звісно, фантастика - "несерйозна література". Хоча хтозна.
Можливо, колись читачі Філіпа К. Діка відкладали недорогу книжку чи часопис з розважальними текстами, а тоді відчували якесь просвітлення: війна жахлива, світ крихкий, реальність не така проста... Важливі питання, насправді.
У книзі всі теми, які ми очікуємо від тієї золотої епохи наукової фантастики й "мирного протистояння двох систем": химерні війни, ядерний апокаліпсис, роботи, космічні кораблі, інопланетяни, машини часу та часові парадокси. Зараз у фантастики теми інші, але не сказати, що проблема самознищення людства вже неактуальна. Просто ми розширили арсенал методів.
Мені дуже сподобався переклад і взагалі видання. Читати саме задоволення. І згадати молодість можна, і всміхнутися з передавання інформації на плівках "у майбутньому", і про неоднозначність реальності замислитись.
Либонь, не варто очікувати "стилістичного багатства", але ж це фантастика - "низький жанр". Та не треба дивитися на низький жанр згори: Філіп К. Дік - це верховина.
Можливо, колись читачі Філіпа К. Діка відкладали недорогу книжку чи часопис з розважальними текстами, а тоді відчували якесь просвітлення: війна жахлива, світ крихкий, реальність не така проста... Важливі питання, насправді.
У книзі всі теми, які ми очікуємо від тієї золотої епохи наукової фантастики й "мирного протистояння двох систем": химерні війни, ядерний апокаліпсис, роботи, космічні кораблі, інопланетяни, машини часу та часові парадокси. Зараз у фантастики теми інші, але не сказати, що проблема самознищення людства вже неактуальна. Просто ми розширили арсенал методів.
Мені дуже сподобався переклад і взагалі видання. Читати саме задоволення. І згадати молодість можна, і всміхнутися з передавання інформації на плівках "у майбутньому", і про неоднозначність реальності замислитись.
Либонь, не варто очікувати "стилістичного багатства", але ж це фантастика - "низький жанр". Та не треба дивитися на низький жанр згори: Філіп К. Дік - це верховина.
November 14, 2021
Після прочитаного "на ура" роману "Затьмарення" ранні оповідання здались простішими, хоч кожне дуже різне. Але мені сподобався політ фантазії у деяких сам по собі. Виділені в анотації як найзначніші оповідання відрізнялися реалістичністю але не літературною магією. На перший погляд наївні інші оповідання часом мали більш жвавий стиль ("Витратний матеріал" та ряд інших з того розряду). Щось від умінь Бредбері, Бірса - жваво, образно, з неочікуваною розв'язкою. А деякі досить сильно нагадували замальовки сюжетів для мистецько дешевого фантастичного блокбастера-жахастера ("Спостерігач", "Колонія" та ін.). "Друга модель" хвалена в анотації мені власне чи не найбільше нагадувала сценарій масового фантастичного бойовика (ну, типу, уявімо фільм "Термінатор" - гарно, але що з того? Дитина з ведмедиком - дуже стереотипний образ і т. д.). Врятували останні речення - іронія і перевертання сюжету неочікуваною розв'язкою. Розповіді у збірці тримають увагу, ідуть легко.
May 18, 2025
Найчастіше слово в цій книзі - "реле". Колись думали, що це вершина прогресу і навіть роботи, яких не відрізниш від людини, будуть складатись саме з них.
А ще цікаво думати про те, як автор (та й більшість тогочасних фантастів) був впевнений, що у майбутньому всі будуть користуватись відеозв'язком. Це ж очевидно крутіше, ніж просто голос. Але не врахував що далеко не всі хочуть показувати себе в незручний для цього час, особливо коли не знаєш хто телефонує)
А ще цікаво думати про те, як автор (та й більшість тогочасних фантастів) був впевнений, що у майбутньому всі будуть користуватись відеозв'язком. Це ж очевидно крутіше, ніж просто голос. Але не врахував що далеко не всі хочуть показувати себе в незручний для цього час, особливо коли не знаєш хто телефонує)
June 21, 2023
Гарна збірка. Хоч зараз для читання треба сильно концентрувати увагу, з цією збіркою було досить легко.
Displaying 1 - 21 of 21 reviews