What do you think?
Rate this book
Мозг материален. О пользе томографа, транскраниального стимулятора и клеток улитки для понимания человеческого поведения
Ася Казанцева — известный научный журналист, популяризатор науки, лауреат премии "Просветитель" (2014). Ее третья книга посвящена строению и работе мозга, связям нейробиологии и психологии, "описанию разных экспериментов, старинных и современных, которые в совокупности формируют представление о том, что мозг познаваем". Автор, как всегда, ссылается на серьезные научные источники и в своем фирменном стиле старается донести до широкого круга читателей главные идеи: мозг — "наш главный рабочий инструмент" — материален, изменчив и неоднороден, "и осознание этих его свойств полезно в повседневной жизни".
Как научить спящую мышь любви к родине? Что общего у влюбленной девушки с морским зайцем? Какую таблетку дать человеку, чтобы он перестал бояться пауков? На все эти вопросы (и на миллион более важных) отвечают когнитивные науки, объединяющие нейробиологию с экспериментальной психологией. О том, как понимание общих принципов работы мозга позволяет более грамотно им пользоваться, рассказывает Ася Казанцева, в своей новой книге.
Как научить спящую мышь любви к родине? Что общего у влюбленной девушки с морским зайцем? Какую таблетку дать человеку, чтобы он перестал бояться пауков? На все эти вопросы (и на миллион более важных) отвечают когнитивные науки, объединяющие нейробиологию с экспериментальной психологией. О том, как понимание общих принципов работы мозга позволяет более грамотно им пользоваться, рассказывает Ася Казанцева, в своей новой книге.
368 pages, Hardcover
Published June 17, 2019
53 people are currently reading
414 people want to read
About the author
Ася Казанцева
4 books129 followersАся Казанцева (Анастасия Андреевна Казанцева) — российский научный журналист, популяризатор науки и блогер. Лауреат премии в области научно-популярной литературы «Просветитель» (2014).
Училась на биолого-почвенном факультете СПбГУ, который закончила в 2008 году. С 2016 года учится на магистерской программе по когнитивным наукам («Когнитивные науки и технологии: от нейрона к познанию») на факультете социальных наук ВШЭ.
Училась на биолого-почвенном факультете СПбГУ, который закончила в 2008 году. С 2016 года учится на магистерской программе по когнитивным наукам («Когнитивные науки и технологии: от нейрона к познанию») на факультете социальных наук ВШЭ.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 32 reviews
August 26, 2019
Отличная книга, но в этот раз получилось гораздо сложнее и поэтому непонятнее, чем в предыдущих книгах. Не хватало простых и милых иллюстраций как устроены нейроны, синапсы и прочее, где и какой отдел мозга находится. Как сказано в тексте, легче запомнить информацию, когда есть ассоциативный ряд. Тут же какие-то абстрактные и непонятные вещи, поэтому через пару страниц забывалось, за что отвечает тот или иной отдел мозга.
March 9, 2020
Нова книжка Асі виявилась складнішою за дві попередні. І вона, схоже, сама це визнає, проте деякі речі, типу роботи NMDA-рецепторів розказати як анекдот не вийде, наскільки б геніальним популяризатором ти не був.
Традиційно, книжки Казанцевої - це тематичний вінегрет. Тому й тут поряд - історія лоботомії, експерименти з пам‘яттю (мій розділ-фаворит), як обманювати нейромедіатори, як влаштований зір (як не дивно, мені цей розділ видався найскладнішим), трохи про науку загалом... Стало менше історій з життя авторки, стало менше фану і більше науки. Але в моєму персональному пантеоні богів наукпопу Ася стабільно посідає і підтверджує своє почесне місце серед лідерів.
Щодо українського перекладу - я думала, буде гірше, але справились непогано (за винятком одруківок і ляпа з колонтитулами 8 розділу).
Традиційно, книжки Казанцевої - це тематичний вінегрет. Тому й тут поряд - історія лоботомії, експерименти з пам‘яттю (мій розділ-фаворит), як обманювати нейромедіатори, як влаштований зір (як не дивно, мені цей розділ видався найскладнішим), трохи про науку загалом... Стало менше історій з життя авторки, стало менше фану і більше науки. Але в моєму персональному пантеоні богів наукпопу Ася стабільно посідає і підтверджує своє почесне місце серед лідерів.
Щодо українського перекладу - я думала, буде гірше, але справились непогано (за винятком одруківок і ляпа з колонтитулами 8 розділу).
July 27, 2019
Подход Аси к написанию книг меня всегда восхищал и не отпускал до последней страницы. Настоящий и человечный без лишних слов.
А книга будет полезна страждущим понять как работает мозг и тем, кто хочет понять в себе какие-то моменты, попробовать найти объяснения той или иной реакции. Как мне показалось нейробиология тесно взаимодейтвует с психологий, если смотреть на это с точки зрения не вовлеченного в тематику человека.
А книга будет полезна страждущим понять как работает мозг и тем, кто хочет понять в себе какие-то моменты, попробовать найти объяснения той или иной реакции. Как мне показалось нейробиология тесно взаимодейтвует с психологий, если смотреть на это с точки зрения не вовлеченного в тематику человека.
July 23, 2019
Я с самого детства люблю инженерию. Люблю разбирать вещи и изучать как они работают на базовом уровне. Как простые системы объединяются в сложные и делают невообразимое. Но даже с мамой-микробиологом, биология и все с ней связанное не вызывала у меня никакого интереса. До того момента как я начал читать Asya Kazantseva.
Хочу посоветовать ее новую книгу “Мозг материален”. Она отлично подойдет тем кому нравится разбираться в устройстве мозга, принципах его работы и возможностях его “перепрошивки”. Мы всегда воспринимаем себя как что-то супер сложное, непознаваемое и не поддающееся объяснению. Но есть люди-отщепенцы - ученые, которые отбрасывают все мифы и пытаются понять как все действительно устроено. Можно сказать эта книга простенькая документация по работе мозга.
“Жизнь несправедлива, но если понимать, как именно она несправедлива, то этот маховик можно раскрутить в правильном направлении”
Ася, используя реальные примеры и исследования, рассказывает как устроен наш мозг. Какими частями мы испытываем радость, огорчение, страх. Почему амигдала всегда боится, а прилежащее ядро всегда радуется. Как насаждая фальшивые воспоминания о детстве можно улучшить жизнь человека. Почему спорт и активность полезны для мозга. Почему важно высыпаться и важно спать сколько требует организм. Как ученые изобрели мышиную телепатию и где на самом деле “живет душа” (спойлер: не в сердце). Почему у ребенка намного больше нейронных связей чем у нобелевского лауреата. И что делает с нами влюбленность (спойлер: изменяется функциональное состояние мозга).
Представьте работу мозга в виде 100% шкалы. По мере прочтения ты понимаешь, что процент который ты осознанно можешь контролировать - падает. Возникает вопрос - а можешь ли ты действительно на что-то влиять? Есть ли сознание, или, цитата: “Мы – это все равно сумма активностей разных отделов нашего мозга, такая вот иллюзия существования личности. Миф о собственной исключительности, возникший из‐за сложной организации нервной деятельности”.
В тексте порой попадаются сложные моменты, но в основном книга написана простым языком. Уж если читаешь книгу про мозг, то будь добр(а) его напрячь) Отдельно круто читать в конце благодарности украинцам с 15x4 Киев 15x4 Харьков 15x4 Львів. Это реально круто)
Покупал электронную версию здесь:
https://www.litres.ru/asya-kazanceva/...
Вот еще список цитат, которые задели:
- Любовь изменяет функциональное состояние мозга
- Это частный случай психологического эффекта, который называется "самосбывающееся пророчество". Когда мы верим, что реальность устроена каким‐то образом, то мы ведем себя так, как будто бы она на самом деле так устроена. И иногда она действительно прогибается под наши ожидания
- Любовь – это лучшая возможная мотивация, какая у нас только может быть. Она делает нас бесстрашными. Она делает нас целеустремленными. Она может сохраняться достаточно долго, чтобы мы успели достигнуть чего‐то осмысленного.
- 15 минут умеренной физической активности в день увеличивают ожидаемую продолжительность жизни на три года, а три часа медленной ходьбы в неделю приводят к улучшению рабочей памяти и внимания на 35 % по сравнению с теми, кто ходит меньше сорока минут
- Больше всего юных нейронов, по 400 на квадратный миллиметр, было у мышей, которые ели нормальную еду и занимались спортом; по 300 – у тех, кто правильно питался, но мало двигался; около 280, но без достоверных отличий от второй группы, – у мышей, которые ели жирную пищу, но ходили по дорожке; и меньше всего, около 200, – у самых несчастных животных, толстых и малоподвижных
- Андерс Эрикссон - тот самый психолог, чье исследование студентов-скрипачей легло в основу модной идеи про 10 000 часов практики, которые превратят любого человека в профессионала. Сам Эрикссон потом много раз объяснял, что это среднее значение, причем для двадцатилетних исполнителей (то есть им предстоит еще много практиковаться во взрослой жизни), что практика практике рознь и так далее. Но идея так всем понравилась, что ее распространение было уже не остановить.
- Наши способности к обработке информации ограничены, но резко расширяются, если мы можем опереться на какие‐то знания, которые уже записаны в долговременной память
- Чем больше знаний, тем больше знаний
- Прекрасные и безумные картинки в этой книжке нарисовал Олег Навальный. Причем многие – еще тогда, когда он сидел в тюрьме
Хочу посоветовать ее новую книгу “Мозг материален”. Она отлично подойдет тем кому нравится разбираться в устройстве мозга, принципах его работы и возможностях его “перепрошивки”. Мы всегда воспринимаем себя как что-то супер сложное, непознаваемое и не поддающееся объяснению. Но есть люди-отщепенцы - ученые, которые отбрасывают все мифы и пытаются понять как все действительно устроено. Можно сказать эта книга простенькая документация по работе мозга.
“Жизнь несправедлива, но если понимать, как именно она несправедлива, то этот маховик можно раскрутить в правильном направлении”
Ася, используя реальные примеры и исследования, рассказывает как устроен наш мозг. Какими частями мы испытываем радость, огорчение, страх. Почему амигдала всегда боится, а прилежащее ядро всегда радуется. Как насаждая фальшивые воспоминания о детстве можно улучшить жизнь человека. Почему спорт и активность полезны для мозга. Почему важно высыпаться и важно спать сколько требует организм. Как ученые изобрели мышиную телепатию и где на самом деле “живет душа” (спойлер: не в сердце). Почему у ребенка намного больше нейронных связей чем у нобелевского лауреата. И что делает с нами влюбленность (спойлер: изменяется функциональное состояние мозга).
Представьте работу мозга в виде 100% шкалы. По мере прочтения ты понимаешь, что процент который ты осознанно можешь контролировать - падает. Возникает вопрос - а можешь ли ты действительно на что-то влиять? Есть ли сознание, или, цитата: “Мы – это все равно сумма активностей разных отделов нашего мозга, такая вот иллюзия существования личности. Миф о собственной исключительности, возникший из‐за сложной организации нервной деятельности”.
В тексте порой попадаются сложные моменты, но в основном книга написана простым языком. Уж если читаешь книгу про мозг, то будь добр(а) его напрячь) Отдельно круто читать в конце благодарности украинцам с 15x4 Киев 15x4 Харьков 15x4 Львів. Это реально круто)
Покупал электронную версию здесь:
https://www.litres.ru/asya-kazanceva/...
Вот еще список цитат, которые задели:
- Любовь изменяет функциональное состояние мозга
- Это частный случай психологического эффекта, который называется "самосбывающееся пророчество". Когда мы верим, что реальность устроена каким‐то образом, то мы ведем себя так, как будто бы она на самом деле так устроена. И иногда она действительно прогибается под наши ожидания
- Любовь – это лучшая возможная мотивация, какая у нас только может быть. Она делает нас бесстрашными. Она делает нас целеустремленными. Она может сохраняться достаточно долго, чтобы мы успели достигнуть чего‐то осмысленного.
- 15 минут умеренной физической активности в день увеличивают ожидаемую продолжительность жизни на три года, а три часа медленной ходьбы в неделю приводят к улучшению рабочей памяти и внимания на 35 % по сравнению с теми, кто ходит меньше сорока минут
- Больше всего юных нейронов, по 400 на квадратный миллиметр, было у мышей, которые ели нормальную еду и занимались спортом; по 300 – у тех, кто правильно питался, но мало двигался; около 280, но без достоверных отличий от второй группы, – у мышей, которые ели жирную пищу, но ходили по дорожке; и меньше всего, около 200, – у самых несчастных животных, толстых и малоподвижных
- Андерс Эрикссон - тот самый психолог, чье исследование студентов-скрипачей легло в основу модной идеи про 10 000 часов практики, которые превратят любого человека в профессионала. Сам Эрикссон потом много раз объяснял, что это среднее значение, причем для двадцатилетних исполнителей (то есть им предстоит еще много практиковаться во взрослой жизни), что практика практике рознь и так далее. Но идея так всем понравилась, что ее распространение было уже не остановить.
- Наши способности к обработке информации ограничены, но резко расширяются, если мы можем опереться на какие‐то знания, которые уже записаны в долговременной память
- Чем больше знаний, тем больше знаний
- Прекрасные и безумные картинки в этой книжке нарисовал Олег Навальный. Причем многие – еще тогда, когда он сидел в тюрьме
May 19, 2020
Тренуй Свій Мозок разом з Readlax: Швидкочитання. Ігри для мозку. Тренування пам'яті. (промо-лінк)
Цитати та нотатки з книги:
"ми постійно вибудовуємо в голові нові нейронні зв'язки. Пам'ять і навчання - це і є зростання нових синапсів."
"Спочатку активується первинна зорова кора. Вона не має взагалі жодної думки про те, що саме вона побачила. Вона просто збирає інформацію про фізичні характеристики стимулу... Про це вона повідомляє вищерозташованому відділу зорової кори, потрібному саме для розпізнавання об'єктів, - латеральному потиличному комплексу. А той уже консультується з вищими асоціативними зонами мозку - декількома ділянками лобової і тім'яної кори - про те, що б міг позначати ось таких набір контурів і тіней з погляду тієї інформації про світ, яку ми накопичили протягом життя."
"Мозок - це система для зіставлення суперечливих сигналів."
"мозок - це наш головний робочий інструмент. Будь-які наші успіхи й поразки загалом зводяться до того, як ефективно ми вміємо ним користуватись."
"сьогодні швидше заведено вважати, що зона Брока важлива для роботи з граматикою, а зона Верніке - для роботи із семантикою, тобто зі змістом слів. При цьому зони Брока і Верніке не зберігають у собі всіх потрібних слів та граматичних конструкцій, а лише допомагають швидко знаходити цю інформацію, розподілену величезною кількістю відділів, і працюють у тісній взаємодії одна з одною, і з усією іншою корою, і з підкірковими структурами мозку."
"амігдала потрібна не для того, щоб відчувати страх, а для того, щоб його запускати, попередньо оцінивши загрозу"
"люди, за своєю природою схильні помічати збіги між подіями й трактувати їх як причино��о-наслідкові зв'язки"
"Якщо викладати всю сучасну нейробіологію у двох реченнях, то це будуть дві англомовні приказки: Use it or lose it (використовуй, або втратиш) і Cell that fire together wire together (клітини, які активуються разом, зв'язуються разом)"
"будь-яке довготривале навчання - це фізичні зміни в мозку"
"книжки Еріка Кандела "У пошуках пам'яті""
"Люди не дуже добре вміють оцінювати час, відстань і швидкість"
"Сон взагалі передовсім потрібен для оброблення інформації, здобутої протягом дня"
"Ключовий механізм, що його ми використовуємо, опановуючи рідну мову, називається статистичне навчання (statistical learning). Мозок дитини обробляє величезну кількість інформації й поступово виокремлює загальні закономірності. Розбирає, що важливо, а що неважливо, які звуки і склади зазвичай стоять разом, яу будувати речення"
"мозок накопичує купу інформації для аналізу й поступово вловлює в ній закономірності"
"знання іноземної мови дає можливість відтермінувати деменцію на п'ять років"
"є два хороших, вивчених і доведених способи підвищити здібності свого мозку до навчання: потрібно якомога більше рухатися й спати. Друге навіть важливіше."
"сон - це якась глибинна, фундаментальна, базова властивість нервової системи, що знаходить свій вияв, починаючи з найпростіших рівнів її організації"
"Якщо люди вчать щось і невдовзі лягають спати, то це записується їм у довготривалу пам'ять"
"якщо ви харчуєтесь всілякою гидотою і стали товстим, у вас погіршується просторове мислення й узагалі порушується інтелект і робота мозку"
"цікаво, що регулярність занять, з погляду користі для мозку, значно важливіша за інтенсивніть"
"Девід Г'юбела науково-популярна книга "Око, мозок, зір""
"зір зовсім не схожий на фотографування. Ми розбираємо інформацію на окремі ознаки, обробляємо їх незалежно, а потім збираємо картинку наново"
"Ми весь час зіставляємо все побачене з тими образами, які вже зберігаються в пам'яті, спираємося на власні очікування й передбачення, і зазвичай це дуже вигідно, тому що дає змогу сприймати комплексну і складну навколишню дійсність дуже швидко й ефективно або принаймні перебувати в приємній ілюзії, що ми спраймаємо її так."
"у короткотривалої пам'яті дуже маленька пропускна здатність. Не лише, як випливає з назви, у часі (ми зберігаємо інформацію протягом декількох секунд, якщо тільки не почали цілеспрямовано і свідомо прокручувати її в голові) але і з погляду обсягу. Ми можемо утримувати там приблизно чотири об'єкти (сім плюс-мінус два). Далі певна частка інформації (емоційно значуща або цілеспрямовано повторювана) переходить у довготривалу пам'ять, де може зберігатись вже надовго."
"професійним гравцям може вистачити всього п'яти секунд, щоб запам'ятати положення фігур на шаховій дошці, навіть коли їх там багато. Це можливо завдяки тому, що вони не оцінюють положення кожної фігури окремо - вони бачать загальну картину і звертають увагу на взаємодію між тими, що атакують, і тими, що обороняються. А головне, професійні шахісти вже зберігають у своїй довготривалій пам'яті велику кількість відомих комбінацій"
"що більше знань, то більше знань, тут абсолютно те саме: якщо ви вже розумний й у вас уже багато різних концепцій записано в довготривалій пам'яті, то вам знадобиться значно менше зусиль на засвоєння нової інформації, адже в ній так чи інакше є паралелі з тим, що вам уже відомо."
"Курс лекцій Васілія Ключарова "Introduction to Neuroeconomics" (coursera.org)"
"насправді рішення зазвичай ухвалюються унаслідок взаємодії лобової та тім'яної кори"
"айтрекер (він же окулограф - прилад для аналізу рухів очей, важливий інструмент когнітивних досліджень)"
"У психології є важливе поняття - метапізнання, або метакогнітивні процеси. Так називається людська здатність думати про те, як ми думаємо. Звертати увагу на власну психіку й аналізувати, як вона працює."
"Анатомічно кора ділиться на чотири великі частки: лобову, тім'яну, скроневу й потиличну. Функціонально кора буває трьох типів. Моторна кора надсилає сигнали до м'язів - за це відповідає тільки одна конкретна ділянка в лобовій частці на межі з тім'яною. Сенсорна кора обробляє інформацію від органів чуття. Зокрема, потилична частка опікується зором, частина скроневої кори - звуковими сигналами, частина тім'яної кори - дотиком. Запах в основному аналізують на рівні нюхової цибулини, яка до кори не належить. Про свої висновки вона доповідає амігдалі, гіпокампу, таламусу й орбітофронтальній корі. Інформація про смак надходить у довгастий мозок, звідти - до гіпокампа, амігдали й таламуса, а таламус уже повідомляє про цікаві знахідки своїм старшим товаришам - острівцевій та орбітофронтальній корі. І асоціативна кора, тобто все інше: лобова частка з її орбітофронтальною, медіальною та латеральною корою, які зважують альтернативи, вирішують, що добре, що зле і що про це сказати вголос; тім'яна частка з її просторовим мисленням, узагальненням сенсорної інформації, контролем за рухомими об'єктами; скронева частка з її розумінням слів, розпізнаванням об'єктів, автобіографічною пам'яттю"
Читати інші статті:
Хто б міг подумати! Як мозок змушує нас робити дурниці
В інтернеті хтось помиляється! Наукові дослідження дискусійних питань
Суперфрікономіка
Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі
Цитати та нотатки з книги:
"ми постійно вибудовуємо в голові нові нейронні зв'язки. Пам'ять і навчання - це і є зростання нових синапсів."
"Спочатку активується первинна зорова кора. Вона не має взагалі жодної думки про те, що саме вона побачила. Вона просто збирає інформацію про фізичні характеристики стимулу... Про це вона повідомляє вищерозташованому відділу зорової кори, потрібному саме для розпізнавання об'єктів, - латеральному потиличному комплексу. А той уже консультується з вищими асоціативними зонами мозку - декількома ділянками лобової і тім'яної кори - про те, що б міг позначати ось таких набір контурів і тіней з погляду тієї інформації про світ, яку ми накопичили протягом життя."
"Мозок - це система для зіставлення суперечливих сигналів."
"мозок - це наш головний робочий інструмент. Будь-які наші успіхи й поразки загалом зводяться до того, як ефективно ми вміємо ним користуватись."
"сьогодні швидше заведено вважати, що зона Брока важлива для роботи з граматикою, а зона Верніке - для роботи із семантикою, тобто зі змістом слів. При цьому зони Брока і Верніке не зберігають у собі всіх потрібних слів та граматичних конструкцій, а лише допомагають швидко знаходити цю інформацію, розподілену величезною кількістю відділів, і працюють у тісній взаємодії одна з одною, і з усією іншою корою, і з підкірковими структурами мозку."
"амігдала потрібна не для того, щоб відчувати страх, а для того, щоб його запускати, попередньо оцінивши загрозу"
"люди, за своєю природою схильні помічати збіги між подіями й трактувати їх як причино��о-наслідкові зв'язки"
"Якщо викладати всю сучасну нейробіологію у двох реченнях, то це будуть дві англомовні приказки: Use it or lose it (використовуй, або втратиш) і Cell that fire together wire together (клітини, які активуються разом, зв'язуються разом)"
"будь-яке довготривале навчання - це фізичні зміни в мозку"
"книжки Еріка Кандела "У пошуках пам'яті""
"Люди не дуже добре вміють оцінювати час, відстань і швидкість"
"Сон взагалі передовсім потрібен для оброблення інформації, здобутої протягом дня"
"Ключовий механізм, що його ми використовуємо, опановуючи рідну мову, називається статистичне навчання (statistical learning). Мозок дитини обробляє величезну кількість інформації й поступово виокремлює загальні закономірності. Розбирає, що важливо, а що неважливо, які звуки і склади зазвичай стоять разом, яу будувати речення"
"мозок накопичує купу інформації для аналізу й поступово вловлює в ній закономірності"
"знання іноземної мови дає можливість відтермінувати деменцію на п'ять років"
"є два хороших, вивчених і доведених способи підвищити здібності свого мозку до навчання: потрібно якомога більше рухатися й спати. Друге навіть важливіше."
"сон - це якась глибинна, фундаментальна, базова властивість нервової системи, що знаходить свій вияв, починаючи з найпростіших рівнів її організації"
"Якщо люди вчать щось і невдовзі лягають спати, то це записується їм у довготривалу пам'ять"
"якщо ви харчуєтесь всілякою гидотою і стали товстим, у вас погіршується просторове мислення й узагалі порушується інтелект і робота мозку"
"цікаво, що регулярність занять, з погляду користі для мозку, значно важливіша за інтенсивніть"
"Девід Г'юбела науково-популярна книга "Око, мозок, зір""
"зір зовсім не схожий на фотографування. Ми розбираємо інформацію на окремі ознаки, обробляємо їх незалежно, а потім збираємо картинку наново"
"Ми весь час зіставляємо все побачене з тими образами, які вже зберігаються в пам'яті, спираємося на власні очікування й передбачення, і зазвичай це дуже вигідно, тому що дає змогу сприймати комплексну і складну навколишню дійсність дуже швидко й ефективно або принаймні перебувати в приємній ілюзії, що ми спраймаємо її так."
"у короткотривалої пам'яті дуже маленька пропускна здатність. Не лише, як випливає з назви, у часі (ми зберігаємо інформацію протягом декількох секунд, якщо тільки не почали цілеспрямовано і свідомо прокручувати її в голові) але і з погляду обсягу. Ми можемо утримувати там приблизно чотири об'єкти (сім плюс-мінус два). Далі певна частка інформації (емоційно значуща або цілеспрямовано повторювана) переходить у довготривалу пам'ять, де може зберігатись вже надовго."
"професійним гравцям може вистачити всього п'яти секунд, щоб запам'ятати положення фігур на шаховій дошці, навіть коли їх там багато. Це можливо завдяки тому, що вони не оцінюють положення кожної фігури окремо - вони бачать загальну картину і звертають увагу на взаємодію між тими, що атакують, і тими, що обороняються. А головне, професійні шахісти вже зберігають у своїй довготривалій пам'яті велику кількість відомих комбінацій"
"що більше знань, то більше знань, тут абсолютно те саме: якщо ви вже розумний й у вас уже багато різних концепцій записано в довготривалій пам'яті, то вам знадобиться значно менше зусиль на засвоєння нової інформації, адже в ній так чи інакше є паралелі з тим, що вам уже відомо."
"Курс лекцій Васілія Ключарова "Introduction to Neuroeconomics" (coursera.org)"
"насправді рішення зазвичай ухвалюються унаслідок взаємодії лобової та тім'яної кори"
"айтрекер (він же окулограф - прилад для аналізу рухів очей, важливий інструмент когнітивних досліджень)"
"У психології є важливе поняття - метапізнання, або метакогнітивні процеси. Так називається людська здатність думати про те, як ми думаємо. Звертати увагу на власну психіку й аналізувати, як вона працює."
"Анатомічно кора ділиться на чотири великі частки: лобову, тім'яну, скроневу й потиличну. Функціонально кора буває трьох типів. Моторна кора надсилає сигнали до м'язів - за це відповідає тільки одна конкретна ділянка в лобовій частці на межі з тім'яною. Сенсорна кора обробляє інформацію від органів чуття. Зокрема, потилична частка опікується зором, частина скроневої кори - звуковими сигналами, частина тім'яної кори - дотиком. Запах в основному аналізують на рівні нюхової цибулини, яка до кори не належить. Про свої висновки вона доповідає амігдалі, гіпокампу, таламусу й орбітофронтальній корі. Інформація про смак надходить у довгастий мозок, звідти - до гіпокампа, амігдали й таламуса, а таламус уже повідомляє про цікаві знахідки своїм старшим товаришам - острівцевій та орбітофронтальній корі. І асоціативна кора, тобто все інше: лобова частка з її орбітофронтальною, медіальною та латеральною корою, які зважують альтернативи, вирішують, що добре, що зле і що про це сказати вголос; тім'яна частка з її просторовим мисленням, узагальненням сенсорної інформації, контролем за рухомими об'єктами; скронева частка з її розумінням слів, розпізнаванням об'єктів, автобіографічною пам'яттю"
Читати інші статті:
Хто б міг подумати! Як мозок змушує нас робити дурниці
В інтернеті хтось помиляється! Наукові дослідження дискусійних питань
Суперфрікономіка
Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі
December 11, 2019
Как говорят все авторы положительных отзывов этой книги, ощущение от этой книги у меня было именно таким, как и задумывала авторша. «А-а-а-а! Офигенно!» — именно такие или похожие фразы я говорил во время прочтения. Да, я владею кое-какими знаниями о мозге, но они были слишком уж разрозненные и разобщенные. Типа какая часть мозга за что отвечает, или там, как так получилось, что людям дают нюхать нашатырь, если они потеряли сознание. Но особой системы в них нет. После прочтения этой книги — система более или менее появилась. Стало понятно, как все это работает с биологической точки зрения. Да и все сопутствующие детали разобраны в ней очень тщательно. С поправкой на научно-популярный жанр, естественно.
Да, согласен, продираться через особо глубокие детали довольно тяжело. Особенно тому, кто не знаком с биологией и тем более с нейробиологией (меня тоже можно отнести к этой аудитории). Читать и запоминать все эти обозначения белков и прочих соединений — довольно сложно. Вспоминать химию — непросто. Особенно мне, как в большей степени гуманитарию. Но поверьте, это того стоит. Понимать, как твой мозг обрабатывает твои мысли, при этом видоизменяя сам себя. Ну, да, это то самое «офигенно» и есть.
Еще один недостаток этой книги — если так можно сказать, личность авторши, которую она старается раскрыть в течении всей своей книги. Фразы о том, что она хочет снять рубашку с нейробиолога, например, кажутся мне здесь, несколько… скажем так, неуместными. То есть читаешь ты об одном, а потом вдруг откуда не возьмись фраза про хорошенького мальчика, например. Или про макдональдс, с которым связаны не очень хорошие воспоминания. Не то чтобы таких мест здесь много, но все они сбивают настрой с научно-популярного на «здравствуй мой дорого дневничок». Плюс еще слишком уж подчеркнутое восхищение альмаматер автора. Тоже не всегда уместное. Впрочем, об этом тоже уже много людей писало, при обсуждениях этой книги.
В остальном — можно было бы смело рекомендовать эту книгу всем, кому интересно, как же работает наш мозг. От каких-то простых и широко известных истин или историй, писательница переходит к частным случаям, описывает тот или иной феномен. Переходит от общего понимания к мелким механикам того, как это общее работает. Как мы получаем новые знания, испытываем эмоции и развиваемся в течении всей своей жизни. Ну и вообще, как мозг стал тем органом, который дал название самому себе.
Прекрасный образец научно-популярного жанра. Рад, что есть Ася Казанцева, которая умеет относительно простыми словами рассказывать о сложных, но удивительных вещах, и тому, почему же они настолько удивительны.
Да, согласен, продираться через особо глубокие детали довольно тяжело. Особенно тому, кто не знаком с биологией и тем более с нейробиологией (меня тоже можно отнести к этой аудитории). Читать и запоминать все эти обозначения белков и прочих соединений — довольно сложно. Вспоминать химию — непросто. Особенно мне, как в большей степени гуманитарию. Но поверьте, это того стоит. Понимать, как твой мозг обрабатывает твои мысли, при этом видоизменяя сам себя. Ну, да, это то самое «офигенно» и есть.
Еще один недостаток этой книги — если так можно сказать, личность авторши, которую она старается раскрыть в течении всей своей книги. Фразы о том, что она хочет снять рубашку с нейробиолога, например, кажутся мне здесь, несколько… скажем так, неуместными. То есть читаешь ты об одном, а потом вдруг откуда не возьмись фраза про хорошенького мальчика, например. Или про макдональдс, с которым связаны не очень хорошие воспоминания. Не то чтобы таких мест здесь много, но все они сбивают настрой с научно-популярного на «здравствуй мой дорого дневничок». Плюс еще слишком уж подчеркнутое восхищение альмаматер автора. Тоже не всегда уместное. Впрочем, об этом тоже уже много людей писало, при обсуждениях этой книги.
В остальном — можно было бы смело рекомендовать эту книгу всем, кому интересно, как же работает наш мозг. От каких-то простых и широко известных истин или историй, писательница переходит к частным случаям, описывает тот или иной феномен. Переходит от общего понимания к мелким механикам того, как это общее работает. Как мы получаем новые знания, испытываем эмоции и развиваемся в течении всей своей жизни. Ну и вообще, как мозг стал тем органом, который дал название самому себе.
Прекрасный образец научно-популярного жанра. Рад, что есть Ася Казанцева, которая умеет относительно простыми словами рассказывать о сложных, но удивительных вещах, и тому, почему же они настолько удивительны.
August 30, 2020
Если честно, книга сложновата для гуманитария. Хотелось бы побольше примеров, а не теории. Но очень часто я говорил: «Ничесе!». И мои дети точно будут спать до обеда!
March 10, 2020
Местами было сложно. С некоторой подготовкой названия разных частей мозга, научных методов, гормонов и клеток было бы проще воспринимать. С другой стороны,чтение было крайне познавательным, а еще мне очень нравится самоирония и легкий слог автора.
December 31, 2020
Ася - молодец, Ася очень просто о сложных вещах рассказала именно так, как надо ! Очень ловко складывает слова в предложения, именно так как мне нравится!
Надо остальные книжки почитать.
Надо остальные книжки почитать.
March 18, 2021
Чуть сложновато как для обывателя не связанного с наукой, но крайне интересно:)
August 29, 2019
Книга прекрасна, как и все творения Аси, которая, собственно, и привила мне любовь к когнитивным наукам. Мысль "это офигенно" возникала во время прочтения много раз, за что спасибо автору. Жду следующих книг и собираюсь перечитать предыдущие.
Read
September 20, 2021Книга не ставит перед собой задачи объяснить полностью анатомию мозга и рассказать про предназначение каждого отдела, иллюстрируя это примерами. Ее задача скорее донести мысль о том, что мозг меняется под действием опыта, и мы можем до определенной степени на это повлиять. В то же время, сознание - это совокупность конкурирующих между собой импульсов, поэтому влияние это несколько опосредованное, и полезно понимать закономерности работы клеток мозга.
Помимо очевидной пользы книжки для понимания работы мозга (хотя бы в общих чертах), у нее есть большой плюс, который помогает дочитать ее до конца и не чувствовать себя идиотом. Казанцева с пониманием относится к сложности информации, представленной в книге, объясняет, почему нам так непросто дается запоминание, дает подсказки и помогает суммировать выводы. Мол, если вы не студент-нейробиолог, то вам и не надо все воспроизводить, но полезно понять общие принципы, вот они для удобства в одном абзаце. Мы чувствуем себя не такими глупыми, дофамин бежит куда ему положено, и всем становится хорошо.
Помимо очевидной пользы книжки для понимания работы мозга (хотя бы в общих чертах), у нее есть большой плюс, который помогает дочитать ее до конца и не чувствовать себя идиотом. Казанцева с пониманием относится к сложности информации, представленной в книге, объясняет, почему нам так непросто дается запоминание, дает подсказки и помогает суммировать выводы. Мол, если вы не студент-нейробиолог, то вам и не надо все воспроизводить, но полезно понять общие принципы, вот они для удобства в одном абзаце. Мы чувствуем себя не такими глупыми, дофамин бежит куда ему положено, и всем становится хорошо.
May 6, 2020
Пам'ятаю, як читала першу книжку Асі, і була під приємним враженням. Дізналася стільки цікавих фактів, які авторка розповідала простою мовою.
На цей раз все виявилося дещо складнішим. Тема вужча та нагромаджена специфічною термінологією.
Всього лише пару розділів були для мене цікавими та зрозумілими. Про все інше я навіть не зможу переповісти.
В книзі присутній гумор, притаманний авторці. І він дещо розбавлює ці серйозні терміни.
І описано дууууже багато експериментів, які показують логічність чи алогічність нашого мозку.
Мені здається, що є зрозуміліші книги про мозок, які будуть цікаві широкій аудиторії. А тут я навіть не знаю кому порадити цю книгу. Адже якщо ви вже нейробіолог, то все це знаєте, а якщо ні — то не факт, що все це виявиться для вас цікавим і зрозумілим.
Хоча можливо, що це я настільки тупенька, що ця книга не змогла мене зацікавити.
На цей раз все виявилося дещо складнішим. Тема вужча та нагромаджена специфічною термінологією.
Всього лише пару розділів були для мене цікавими та зрозумілими. Про все інше я навіть не зможу переповісти.
В книзі присутній гумор, притаманний авторці. І він дещо розбавлює ці серйозні терміни.
І описано дууууже багато експериментів, які показують логічність чи алогічність нашого мозку.
Мені здається, що є зрозуміліші книги про мозок, які будуть цікаві широкій аудиторії. А тут я навіть не знаю кому порадити цю книгу. Адже якщо ви вже нейробіолог, то все це знаєте, а якщо ні — то не факт, що все це виявиться для вас цікавим і зрозумілим.
Хоча можливо, що це я настільки тупенька, що ця книга не змогла мене зацікавити.
November 6, 2021
Автору удалось сохранить легкость изложения. Все основы нейробиологии удачно вынесены в приложение.
Как примеры описанного в книге:
- Как люди поняли, что отдельные зоны мозга отвечают за разные функции
- Взрыв и чувак с поврежденным помозгом
- Лоботомия
- Разделение полушарий
- Уточнение исследований про “улыбайся и настроение улучшится”
- Про то, как “протаптываются” нейронные связи
- Про птиц, которым давали видеть только вертикальные или только горизонтальные линии с детства
- Про состояние влюбленности и исследования в томографе
Книгу рекомендую
Как примеры описанного в книге:
- Как люди поняли, что отдельные зоны мозга отвечают за разные функции
- Взрыв и чувак с поврежденным помозгом
- Лоботомия
- Разделение полушарий
- Уточнение исследований про “улыбайся и настроение улучшится”
- Про то, как “протаптываются” нейронные связи
- Про птиц, которым давали видеть только вертикальные или только горизонтальные линии с детства
- Про состояние влюбленности и исследования в томографе
Книгу рекомендую
April 13, 2023
По мимо информации о мозге и его работе книга понравилась за объяснения предвзятости научных журналов, исследователей, которые преследует желаемый результат там где его может и не быть ради финансирования. Благодарен прочитать о "свежих" исследованиях о таких популярных явлений как "гипотеза мимической связи".
Эта книга понравилась мне больше чем "Кто бы мог подумать! Как мозг заставляет нас делать глупости".
В целом, прекрасный научпоп, советую к прочтению.
Понравились примеры бизнеса и их заинтересованности в нейробиологии.
Эта книга понравилась мне больше чем "Кто бы мог подумать! Как мозг заставляет нас делать глупости".
В целом, прекрасный научпоп, советую к прочтению.
Понравились примеры бизнеса и их заинтересованности в нейробиологии.
December 8, 2019
Книги про то, как работает голова, как устроено мышление и как же функционирует мозг, интересны всегда. Ася Казанцева же каждый раз пишет захватывающе увлекательно, так, что сел в субботу в Сапсан, приехал в Петербург, а книга уже и закончилась.
Разобрать книгу на цитаты вообще благое дело. Например:
"Эволюция легко меняет всякие несущественные детали типа формы тела и количества лапок"
Полная рецензия здесь: https://maxlapin.com/2019/09/27/b226/
Разобрать книгу на цитаты вообще благое дело. Например:
"Эволюция легко меняет всякие несущественные детали типа формы тела и количества лапок"
Полная рецензия здесь: https://maxlapin.com/2019/09/27/b226/
August 26, 2020
Книжка хорошая, но да, намного сложнее, чем "В интернете кто-то неправ". Поначалу было очень интересно, не могла оторваться; потом, по мере того как количество терминов на квадратный сантиметр стало увеличиваться, стало приходиться продираться через текст. А, а ещё как-то не хватило структуры, хотелось бы более чёткого деления по главам, что ли. Если вы как-то связаны с нейробиологией, уверена, вам зайдёт.
May 9, 2020
С удовольствием прочитала простые и забавные описания работы нашего неопознанного и сложнейшего органа- мозга! Я с удовольствием смеялась вслух над комментариями и простыми описниями сложнейших процессов. Не уверена, что получила бы такое же удовольствие, если бы я не изучала лингвистическую составляющую мозга.
May 25, 2021
Насколько я понял, одна из основных задач книги "Мозг материален"- заинтересовать читателя наукой о мозге и дать определенный "ого, ну ничего себе!" эффект. Получается отлично, даже если поначалу бывает трудно запомнить все термины и названия областей мозга (но амигдалу-то я запомнил). В конечном счете книга делает намного больше, а именно дает богатую пищу для размышлений о свободе воли, собственной личности и о природе человека в целом - причем вместе с общим стилем повествования оставляет скорее мотивирующее/жизнеутверждающее послевкусие, нежели экзистенциальную паранойю.
September 9, 2020
Очень клёвый научпоп, всё ещё очень в стиле предыдущих книг Казанцевой.
Она всё ещё классно умеет довольно несложно объяснять сложные вещи, что и хорошо для автора подобных книг.
Не скажу, что стал сильно лучше понимать, как работает мозг, но определённое количество базовых вещей узнал.
Она всё ещё классно умеет довольно несложно объяснять сложные вещи, что и хорошо для автора подобных книг.
Не скажу, что стал сильно лучше понимать, как работает мозг, но определённое количество базовых вещей узнал.
February 10, 2022
Как и все у этой авторки: достаточно доступно, очень интересно. В ходе прочтения возникает искреннее желание начать читать об этом дальше. Поэтому можно смело сказать, что с популяризацией науки она успешно справляется
September 23, 2024
Pros:
+ introducere in neurostiinta creierului :)
+ buna, dar parca as fi vrut sa fie mai accesibila ca limbaj si exemple.
Cons:
- prea seaca pe alocuri;
- exemple dificil de inteles persoanelor fara background neuro-medical.
+ introducere in neurostiinta creierului :)
+ buna, dar parca as fi vrut sa fie mai accesibila ca limbaj si exemple.
Cons:
- prea seaca pe alocuri;
- exemple dificil de inteles persoanelor fara background neuro-medical.
July 12, 2019
Отличный научпоп, но низкоуровневый
Кроме того, не хватает анатомических иллюстраций.
Кроме того, не хватает анатомических иллюстраций.
August 28, 2019
Эта книга у меня зашла не так бодро, как предыдущие две, но всё равно было интересно. Чем больше знаний, тем больше знаний!
October 18, 2019
Pretty good book. Lots of new stuff I did not know yet, also forced me to reconsider somethings I thought I knew already but turned out to be wrong about them. Pleasure to read as always.
December 22, 2019
Неожиданно скучно и довольно примитивно((
July 24, 2020
узнал очень много нового чего нужно было знать в этой области
July 14, 2021
лучшая!
November 22, 2021
Очень жаль, но каждая новая книга хуже предыдущей. Пора что-то менять или сфокусироваться на научной работе, которая очевидно предоставляет больше интереса нынче.
June 20, 2024
очень нравятся книги аси казанцевой, легкая манкра письма, как будто сидишь с ней где нибудь в кафе и она тебе рассказывает
Displaying 1 - 30 of 32 reviews