У монографії розглянуто обставини скасування автономії Слобідської України у 1765 р. та інтеграції цього регіону до складу Російської імперії у наступні десятиріччя. Дослідження зосереджується на трьох основних темах: специфіці російського просвіченого абсолютизму, характері й ролі імперської уніфікації та становищі слобідського суспільства наприкінці XVIII ст. Особливу увагу приділено з’ясуванню місця Слобідської України у символічній географії Російської імперії, трансформації регіональних ідентичностей під впливом інтеграційних перетворень, а також аналізові феномену українського Просвітництва як потенційної альтернативи петербурзькому просвіченому абсолютизму. Для всіх, хто цікавиться проблематикою імперії та імперіалізму, історією України та українсько-російських стосунків.
Склокін не поділяє популярний погляд на скасування автономії Слобідської України як прояв експлуататорської колоніальної політики, натомість бачить тут модернізаційну політику, що надихалася ідеями Просвітництва та німецького камералізму. Виглядає це не так страшно, як звучить, автор усвідомлює негативні наслідки Катерининських реформ та їхнє розходження на практиці з просвітницькими ідеалами, проте такий підхід дозволяє краще зрозуміти наміри та логіку перетворень, зокрема їхню спрямованість на розвиток і прогрес.
Найцікавіший для мене був розділ, де Склокін розглядає (на жаль дуже побіжно) доволі цікавий документ — альтернативний проєкт реформування Слобідських Полків, складений старшиною Острогозького полку у 1763 році. Він містить цілком конкретну візію імперії, відмінну від просвітницького абсолютизму Катерини, ближчу для середньовічної та ранньомодерної свідомості: Імперія складається з різних регіонів, об'єднаних контрактними стосунками з правлячою династією, яка в обмін на лояльність зберігає регіональні відмінності та права. Проєкт, звісно, був відхилений, бо суперечив централістським та уніфікаторським намірам імператриці, але він дозволяє зрозуміти лояльність козаків і старшин. Локальна ідентичність для них не суперечила імперській, бо імперія не асоціювалась з великоросами, яким вони себе доволі різко протиставляли, а лише з монархом.