What do you think?
Rate this book
Бабай: Перший кошмар
...Бездумний пожирач дітей? Добродушний монстр? Сварливий дідок з допотопним мішком? Забудьте все, що ви чули про нього. Бабай - це розумна, безжальна і небезпечна істота, не здатна до компромісів. Якщо він націлився на вас, то врятуватися під ковдрою не вийде. Він не має єдиного обличчя, і саме тому є втіленням жаху. Автори, твори яких ви прочитаєте у цій збірці, прагнули одного - приручити страх, запевнити вас, що зло існує лише на сторінках книги. Але коли ви читатимете її, часом озирайтесь за плече: чи не стоїть хто позаду?
Альманах жахів "Перший кошмар" від проекту "Бабай" має складну долю, і, як людина, котрій його присвячено (а саме - сею Стівену Кінґу), випробовувався всілякими незгодами, проте, всупереч всім перешкодам, побачив світ. Пориньте у перший кошмар, але обережно. Адже він може стати нескінченним...
Альманах жахів "Перший кошмар" від проекту "Бабай" має складну долю, і, як людина, котрій його присвячено (а саме - сею Стівену Кінґу), випробовувався всілякими незгодами, проте, всупереч всім перешкодам, побачив світ. Пориньте у перший кошмар, але обережно. Адже він може стати нескінченним...
335 pages, Hardcover
Published May 1, 2019
2 people are currently reading
101 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 13 of 13 reviews
June 6, 2019
Суперова збірочка! З п'ятнадцяти оповідань тільки два були на суб'єктивну трійку, ще кілька на п'ять із плюсом, решта - просто класні та незвичайні, кожне по-своєму. Оформлення та чудові ілюстрації додають темного шарму, але є і один суттєвий мінус - хочеться щоб книга була вдвічі товщою, тому що МЕНІ МАЛО)) До купи із збіркою "Брама. Багряні ночі", ця книжка знову дає можливість здивуватися та пишатися талантами наших українських авторів.
August 6, 2019
Гегемон - 3
Булавка - 5
Терпіння женця - 1
Пожираючи монстрів - 2
Родина - 4
Колишня - 5
Минуле теж співає - 5
Ось іде мрець - 4
Клоп - 5
Кеджангук - 1
Жовто-сіра - 2
Пертурбація - 4
Ти вирішив померти сьогодні - 1
Гавриловна - 3
Голос у темряві - 5
ЗАГАЛОМ - 3,33 / 5
Булавка - 5
Терпіння женця - 1
Пожираючи монстрів - 2
Родина - 4
Колишня - 5
Минуле теж співає - 5
Ось іде мрець - 4
Клоп - 5
Кеджангук - 1
Жовто-сіра - 2
Пертурбація - 4
Ти вирішив померти сьогодні - 1
Гавриловна - 3
Голос у темряві - 5
ЗАГАЛОМ - 3,33 / 5
July 12, 2019
Насолода!
Яким же різним буває відчуття жаху: тебе тут накриває хвилею, там ти у ньому загрузаєш і провалюєшся, від наступного оповідання все холодне всередині і викликає дрижаки.
Must read для прихильників жанру!🔥
Яким же різним буває відчуття жаху: тебе тут накриває хвилею, там ти у ньому загрузаєш і провалюєшся, від наступного оповідання все холодне всередині і викликає дрижаки.
Must read для прихильників жанру!🔥
September 21, 2024
Оскільки я вже почала "Бабай. Нічний сенс", то час вже нарешті зробити відгук про збірку "Бабай. Перший кошмар", про деякі оповідання, які мене особливо порадували. Якщо коротко, то я чесно вважаю, що всім нам треба піти до Бабая та попросити про додрук. Якщо трохи детальніше - то:
"Гегемон", Володимир Кузнєцов
Це той випадок, коли автор користується трохи читерським, бо абсолютно безпрограшним прийомом. Яким страшним б не був сюжет, він безкінечно поступається подіям, які його й створюють: часи продразвьорстки.
Тим не менш, оповідання круте
"Колишня", Дімка Ужасний
Абсолютно хуліганська історія в рідкісному нині сплатер-стайл. Безодня чорної іронії в історії про стрьомного рокера-психопата, який, здається, цього разу знайшов щось ще більш божевільне. І страшне.
Люблю її дуже.
"Минуле теж співає", Руслан Ясинський
Ця оповідка з тих, що прицільно б'є по моїх особистих смаках, бо історії про те, як твори мистецтва, будь-які, - є носіями злої смерті, є в цьому завжди щось лавкрафтіанське, навіть якщо власне сюжет на нього жодним чином не натякає.
"Ось іде мрець", Остап Українець
Це оповідання взагалі агінь, хоча якщо чесно, я б могла причепитися щодо горорної складової, але це такий бездоганно виконаний багатошаровий жарт над жанром поверх його деконструкції, що я просто ару. Ару та раджу
"Клоп", Андрій Лозінський
Одна з найбільш похмурих та страшних історій збірки. Дуже хворобливо жаске оповідання, одне з небагатьох, яке я б відокремила як дійсно здатне нажахати.
"Кеджангук", Світлана Тараторіна
Оповідка, в якій мені трііііішечки не вистачило такої собі чіткості авторської мови, надто багато всього у такому невеличкому обсязі. Але ця історія дуже запам'ятовується, і хоча вже минуло порядком часу - я все ще її іноді згадую.
"Пертурбація", Євген Лір
Ще одне дуже хуліганське оповідання, яке мене потішило як не в себе. Лишилося тільки одне запитання, хоча ні, два. Що таке, в біса, хлящ? Бо це досі гризе мене зсередини. І друге - чому тут немає присвяти Укрзалізниці? Мені здається, вони б оцінили.
Тож, як можна здогадатися, мені дуже сподобалася збірка, нечасто так в мене бува, що аж 7 оповідань дійсно зачепили. Тому якщо "Нічний сеанс" бодай наблизиться до такого результату, в нас буде вже друга крутезна антологія - і це просто саме те що треба. В саму цяточку.
"Гегемон", Володимир Кузнєцов
Це той випадок, коли автор користується трохи читерським, бо абсолютно безпрограшним прийомом. Яким страшним б не був сюжет, він безкінечно поступається подіям, які його й створюють: часи продразвьорстки.
Тим не менш, оповідання круте
"Колишня", Дімка Ужасний
Абсолютно хуліганська історія в рідкісному нині сплатер-стайл. Безодня чорної іронії в історії про стрьомного рокера-психопата, який, здається, цього разу знайшов щось ще більш божевільне. І страшне.
Люблю її дуже.
"Минуле теж співає", Руслан Ясинський
Ця оповідка з тих, що прицільно б'є по моїх особистих смаках, бо історії про те, як твори мистецтва, будь-які, - є носіями злої смерті, є в цьому завжди щось лавкрафтіанське, навіть якщо власне сюжет на нього жодним чином не натякає.
"Ось іде мрець", Остап Українець
Це оповідання взагалі агінь, хоча якщо чесно, я б могла причепитися щодо горорної складової, але це такий бездоганно виконаний багатошаровий жарт над жанром поверх його деконструкції, що я просто ару. Ару та раджу
"Клоп", Андрій Лозінський
Одна з найбільш похмурих та страшних історій збірки. Дуже хворобливо жаске оповідання, одне з небагатьох, яке я б відокремила як дійсно здатне нажахати.
"Кеджангук", Світлана Тараторіна
Оповідка, в якій мені трііііішечки не вистачило такої собі чіткості авторської мови, надто багато всього у такому невеличкому обсязі. Але ця історія дуже запам'ятовується, і хоча вже минуло порядком часу - я все ще її іноді згадую.
"Пертурбація", Євген Лір
Ще одне дуже хуліганське оповідання, яке мене потішило як не в себе. Лишилося тільки одне запитання, хоча ні, два. Що таке, в біса, хлящ? Бо це досі гризе мене зсередини. І друге - чому тут немає присвяти Укрзалізниці? Мені здається, вони б оцінили.
Тож, як можна здогадатися, мені дуже сподобалася збірка, нечасто так в мене бува, що аж 7 оповідань дійсно зачепили. Тому якщо "Нічний сеанс" бодай наблизиться до такого результату, в нас буде вже друга крутезна антологія - і це просто саме те що треба. В саму цяточку.
October 29, 2019
Дуже неоднорідна збірка, в ній навіть не всі оповідання я б віднесла до жанру жахастиків. Наприклад, «Ось іде мрець» я б не віднесла до цього жанру, але натомість воно сподобалося мені найбільше. Також збірка цікаво побудована, адже всередині я знайшла найсильніші для себе оповіді – «Колишня» (Дімка Ужасний), «Минуле теж співає» (Руслан Ясинський), вже згаданий «Ось іде мрець» (Остап Українець), «Клоп» (Андрій Лозінський). Цих авторів дуже хотілося б побачити в сольних проектах цього жанру.
September 2, 2019
Загалом я не є великим прихильником таких збірок, але очікував більшого від неї, адже окремі автори оповідань є визнаними майстрами слова. Деякі твори, на мою думку, не належать до жанру літератури жахів. Бракнуло редактора.
August 10, 2019
Гарна збірка, попри те, що не кожне оповідання відніс до жанру жахів/горору/хорору. Проте й не дивно, оскільки збірка присвячена творчості С. Кінга, котрий пише у різних жанрах. Перевага цієї книги у тому, що, напевно, її оповідання мають велику ймовірність знайти свого читача. Тут є всього в достатніх дозах: містики, химерності, збочення, розчленування і так далі. Мені найбільше запам'яталося оповідання "Клоп". Загалом, збірка є добрим вступом для тих, хто бажає ознайомитися і збагнути те, що відбувається із жанром жахів на теренах України.
November 12, 2021
«Бабай. Перший кошмар» – збірка оповідань-жахастиків від українських авторів і одного зарубіжного письменника. Від оповідань не стільки моторошно, а страшно від усвідомлення того, на що можуть бути здатні люди в критичних ситуаціях свого життя або наскільки вони можуть втратити глузд.
⠀
Кожне оповідання наповнене власною атмосферою і подихом страху. Мені дуже сподобалось, який настрій оповивав історію за історію. Вони зовсім не схожі одна на одну, але не здаються недоречними, щось схоже відгукувалось постійно при читанні.
Мені сподобались, звісно, не всі оповідання. Були й такі, що не залишили жодного сліду, але я дуже рада, що прочитала цю збірку. Зараз поясню чому.
⠀
По-перше, я зрозуміла, що люблю читати про щось таке моторошне й дивне. Особливо, коли перед цим читала Лавкрафта.
⠀
По-друге, це сучасні українські автори, яких я обожнюю читати.
⠀
По-третє (і найважливіше), я знала лише про половину авторів, з деякими тільки хотіла познайомитися, а дехто взагалі був для мене новою сторінкою, яку було приємно перегорнути. В цьому для мене найбільший плюс збірок: ти можеш подегустувати нових для себе авторів і вирішити, з якими хочеш продовжити знайомство. Це ж круто!
⠀
Не буду виділяти конкретних авторів і конкретні оповідання, але скажу, що це було приємне й моторошне нічне читання. Запрошую й вас пройти стежкою жахів за руку із Бабаєм!
⠀
Кожне оповідання наповнене власною атмосферою і подихом страху. Мені дуже сподобалось, який настрій оповивав історію за історію. Вони зовсім не схожі одна на одну, але не здаються недоречними, щось схоже відгукувалось постійно при читанні.
Мені сподобались, звісно, не всі оповідання. Були й такі, що не залишили жодного сліду, але я дуже рада, що прочитала цю збірку. Зараз поясню чому.
⠀
По-перше, я зрозуміла, що люблю читати про щось таке моторошне й дивне. Особливо, коли перед цим читала Лавкрафта.
⠀
По-друге, це сучасні українські автори, яких я обожнюю читати.
⠀
По-третє (і найважливіше), я знала лише про половину авторів, з деякими тільки хотіла познайомитися, а дехто взагалі був для мене новою сторінкою, яку було приємно перегорнути. В цьому для мене найбільший плюс збірок: ти можеш подегустувати нових для себе авторів і вирішити, з якими хочеш продовжити знайомство. Це ж круто!
⠀
Не буду виділяти конкретних авторів і конкретні оповідання, але скажу, що це було приємне й моторошне нічне читання. Запрошую й вас пройти стежкою жахів за руку із Бабаєм!
November 23, 2021
Бабай. Перший кошмар".
Дуже прискіпливо відношусь до збірки оповідань взагалі, напевно вважаю Стівена Кінга в цьому питанні більш цікавим. Окремим читачам подобається Лавкрафт, а По це взагалі класика, в нього я читав тільки "Ворон", але є бажання прочитати обох авторів.
Бажання купити "Перший кошмар" було два роки, не знаю чому, але не міг вирішити купляти його чи ні. Збірка доволі різноманітна, не буду лукавити, але не всі оповідання мені сподобались. Також були ті, які сподобались, але хочу виділити "Кенджагук", він сподобався найбільше. Я люблю історії, які мають сучасний напрямок. Також, хочу виділити оповідання "Гегемон" - це жахлива частина історії України, яку потрібно знати кожному. "Гегемон", так би мовити, започаткував мандри по збірці "Перший кошмар".
Взагалі кожне оповідання різне за своєю тематикою, це і німецький концтабір, прокляття, чудовиська, постапокаліпсис, дитячі травми та багато інших цікавих тематик.
Саме головне, що українська література поступово набирає обертів.
Частину авторів взагалі я не знав, але дякуючи "Бабай" є можливість прочитати і оцінити їх усіх. І ви знаєте, наша література в надійних руках.
Раджу до читання, книги різні,кожна по своєму цікава, хоч не всі мені сподобались.
Чекаю на "Другий кошмар".
8.5/10
Дуже прискіпливо відношусь до збірки оповідань взагалі, напевно вважаю Стівена Кінга в цьому питанні більш цікавим. Окремим читачам подобається Лавкрафт, а По це взагалі класика, в нього я читав тільки "Ворон", але є бажання прочитати обох авторів.
Бажання купити "Перший кошмар" було два роки, не знаю чому, але не міг вирішити купляти його чи ні. Збірка доволі різноманітна, не буду лукавити, але не всі оповідання мені сподобались. Також були ті, які сподобались, але хочу виділити "Кенджагук", він сподобався найбільше. Я люблю історії, які мають сучасний напрямок. Також, хочу виділити оповідання "Гегемон" - це жахлива частина історії України, яку потрібно знати кожному. "Гегемон", так би мовити, започаткував мандри по збірці "Перший кошмар".
Взагалі кожне оповідання різне за своєю тематикою, це і німецький концтабір, прокляття, чудовиська, постапокаліпсис, дитячі травми та багато інших цікавих тематик.
Саме головне, що українська література поступово набирає обертів.
Частину авторів взагалі я не знав, але дякуючи "Бабай" є можливість прочитати і оцінити їх усіх. І ви знаєте, наша література в надійних руках.
Раджу до читання, книги різні,кожна по своєму цікава, хоч не всі мені сподобались.
Чекаю на "Другий кошмар".
8.5/10
July 24, 2019
Перше враження про книжку.. вона дрібненька.. Очікувалось чогось більшого, як свого часу була опублікована Брама, наприклад. Особливо при поточному маркетингу. Фотки зняті, ніби це видання значного розміру. Ну але вже.
В цілому саме видання гарно зроблене, малюнки, які супроводжують твори і гарний папір роблять атмосферу. Мені сподобалось.
В збірці найрізноманітніші короткі оповідання в стилі жахів. Я не можу сказати, що я читала дуже багато власне хорору, більше всетаки фентазійне щось. Але якщо говорити про жахи, то я виросла на Едгарі По і трошки Кінгу.
Враження залишились різні, від класних до сумних чи таких, які пройняли.
Улюблені оповідання:
Володимир Кузнєцов - "Гегемон" 5/5
Складна тема, - складне оповідання. Голодомор. Тяжко про таке читати навіть, коли це фантастичне оповідання. А ще можливо тому, що тоді справді і чорта тут могли вбити за непокору радянській владі. Не дивно, що ми так боїмося сильної держави.
Дімка Ужасний - "Колишня" 4/5
Колишня мені чомусь сподобалась. Можливо реалістичністю. Навіть тяжко пояснити. Просто враження такі.
Артем Поспєлов - "Ти вирішив померти сьогодні" 4/5
В цьому світі люди засинають на вічно впадаючи в кому. Ніхто не знає, чому. В один момент люди просто вимикаються.
Проте це оповідання скоріше сумне, ніж страшне. Шкода старигана.
Юлія Васильєва - "Булавка" 4/5
'Булавка' мені сподобалась. Гарно написано і події розгортаються динамічно. Істоти, які затягують на себе людську шкіру реалістичні. Кінець виведений гарно.
В цілому саме видання гарно зроблене, малюнки, які супроводжують твори і гарний папір роблять атмосферу. Мені сподобалось.
В збірці найрізноманітніші короткі оповідання в стилі жахів. Я не можу сказати, що я читала дуже багато власне хорору, більше всетаки фентазійне щось. Але якщо говорити про жахи, то я виросла на Едгарі По і трошки Кінгу.
Враження залишились різні, від класних до сумних чи таких, які пройняли.
Улюблені оповідання:
Володимир Кузнєцов - "Гегемон" 5/5
Складна тема, - складне оповідання. Голодомор. Тяжко про таке читати навіть, коли це фантастичне оповідання. А ще можливо тому, що тоді справді і чорта тут могли вбити за непокору радянській владі. Не дивно, що ми так боїмося сильної держави.
Дімка Ужасний - "Колишня" 4/5
Колишня мені чомусь сподобалась. Можливо реалістичністю. Навіть тяжко пояснити. Просто враження такі.
Артем Поспєлов - "Ти вирішив померти сьогодні" 4/5
В цьому світі люди засинають на вічно впадаючи в кому. Ніхто не знає, чому. В один момент люди просто вимикаються.
Проте це оповідання скоріше сумне, ніж страшне. Шкода старигана.
Юлія Васильєва - "Булавка" 4/5
'Булавка' мені сподобалась. Гарно написано і події розгортаються динамічно. Істоти, які затягують на себе людську шкіру реалістичні. Кінець виведений гарно.
This entire review has been hidden because of spoilers.
December 24, 2019
Бабай народився, лякаймось його!
Збірка оповідань у стилі горор, що вийшла друком цьогоріч навесні. Почав я її читати одразу після виходу, але закінчив лише сьогодні. Збірки оповідань традиційно важко читати, особисто для мене. Щойно налаштувався на одну історію та світ, як скоро треба налаштовуватися на іншу.
Сама збірка для мене виявилася неоднозначною. Деякі з оповідань були цікаві та моторошні, деякі не налякали зовсім, а деякі взагалі трешові (що я не дуже люблю). Але сприйняття даної збірки буде однозначно суб’єктивним, саме через різноманіття зібраного тут горору. Мені, як фанату горору містичного, потойбічного та лавкрафтіянського зовсім не зайшли криваві та трешові оповідання. Проте дуже сподобалися химерні та містичні.
Але саме з цього й випливає величезний плюс цієї збірки - тут кожен фанат горору знайде для себе ті оповідання та тих авторів, які припадуть до душі саме йому. Особисто мені найбільше зайшли оповідання “Родина” Сергія Мартинюка, “Гегемон” Володимира Кузнєцова, “Минуле теж співає” Руслана Ясинського та, хоч там і є елементи кривавого трешу - “Колишня” Дімки Моторошного (у збірці він ще під йменням Ужасний).
Проте я анітрохи не хочу применшити якість інших творів, вони теж написані круто, викликають емоції, проте мій смак горору трохи інакший. І, як я вже й казав вище, це величезний плюс цієї збірки.
Також у “Бабаї” шикарні та дуже атмосферні ілюстрації, які доповнюють сам текст. Самі ж оповідання, хоч вони і в різних стилях та про різні форми горору, напрочуд атмосферні. Жодне з них не залишить читача байдужим: якісь оповідання вас відверто налякають, деякі змусять читати про описані події з огидою, а декотрі занурять у сірий, безвихідний та майже апокаліптичний світ, майстерно створений автором. Але жодне не залишить читача байдужим.
У збірці також є твори авторів, чиї книги ви вже читали. І це дуже цікава можливість порівняти повноцінні книги цих письменників з їхньою короткою творчістю. Наприклад, оповідання Тараторіної “Кеджангук” мені було досить цікаво читати з його агресивним та кривавим світом, адже воно зовсім не схоже на її фентезі-оповідання з “Брами” - “А чи був хлопчик”, і тим більше на книгу “Лазарус”. Так само після “Степового бога” Євгена Ліра було досить незвично читати його ж “Пертурбацію”, хоча тут стиль автора більш вловимий. Книги інших авторів, чиї сольні романи також вийшли друком, я ще не читав, але порівнювати теж буде цікаво. Зокрема, з нетерпінням чекаю “Заколот” Володимира Кузнєцова, адже і його “Гегемон” мені сподобався.
Тож, якщо ви великі фанати горору у найрізноманітніших його проявах - тоді збірка “Бабай. Перший кошмар” вам стовідсотково сподобається. Не всі оповідання, звісно, в кожного різний смак і я дуже здивуюся, якщо комусь однаково сподобаються усі оповідання, але кожен віднайде для себе щось особливе та цікаве. Тож вперед, знайомитися з Бабаєм!
Збірка оповідань у стилі горор, що вийшла друком цьогоріч навесні. Почав я її читати одразу після виходу, але закінчив лише сьогодні. Збірки оповідань традиційно важко читати, особисто для мене. Щойно налаштувався на одну історію та світ, як скоро треба налаштовуватися на іншу.
Сама збірка для мене виявилася неоднозначною. Деякі з оповідань були цікаві та моторошні, деякі не налякали зовсім, а деякі взагалі трешові (що я не дуже люблю). Але сприйняття даної збірки буде однозначно суб’єктивним, саме через різноманіття зібраного тут горору. Мені, як фанату горору містичного, потойбічного та лавкрафтіянського зовсім не зайшли криваві та трешові оповідання. Проте дуже сподобалися химерні та містичні.
Але саме з цього й випливає величезний плюс цієї збірки - тут кожен фанат горору знайде для себе ті оповідання та тих авторів, які припадуть до душі саме йому. Особисто мені найбільше зайшли оповідання “Родина” Сергія Мартинюка, “Гегемон” Володимира Кузнєцова, “Минуле теж співає” Руслана Ясинського та, хоч там і є елементи кривавого трешу - “Колишня” Дімки Моторошного (у збірці він ще під йменням Ужасний).
Проте я анітрохи не хочу применшити якість інших творів, вони теж написані круто, викликають емоції, проте мій смак горору трохи інакший. І, як я вже й казав вище, це величезний плюс цієї збірки.
Також у “Бабаї” шикарні та дуже атмосферні ілюстрації, які доповнюють сам текст. Самі ж оповідання, хоч вони і в різних стилях та про різні форми горору, напрочуд атмосферні. Жодне з них не залишить читача байдужим: якісь оповідання вас відверто налякають, деякі змусять читати про описані події з огидою, а декотрі занурять у сірий, безвихідний та майже апокаліптичний світ, майстерно створений автором. Але жодне не залишить читача байдужим.
У збірці також є твори авторів, чиї книги ви вже читали. І це дуже цікава можливість порівняти повноцінні книги цих письменників з їхньою короткою творчістю. Наприклад, оповідання Тараторіної “Кеджангук” мені було досить цікаво читати з його агресивним та кривавим світом, адже воно зовсім не схоже на її фентезі-оповідання з “Брами” - “А чи був хлопчик”, і тим більше на книгу “Лазарус”. Так само після “Степового бога” Євгена Ліра було досить незвично читати його ж “Пертурбацію”, хоча тут стиль автора більш вловимий. Книги інших авторів, чиї сольні романи також вийшли друком, я ще не читав, але порівнювати теж буде цікаво. Зокрема, з нетерпінням чекаю “Заколот” Володимира Кузнєцова, адже і його “Гегемон” мені сподобався.
Тож, якщо ви великі фанати горору у найрізноманітніших його проявах - тоді збірка “Бабай. Перший кошмар” вам стовідсотково сподобається. Не всі оповідання, звісно, в кожного різний смак і я дуже здивуюся, якщо комусь однаково сподобаються усі оповідання, але кожен віднайде для себе щось особливе та цікаве. Тож вперед, знайомитися з Бабаєм!
March 3, 2022
📝 Я полюбляю збірки оповідань та горор. Тож ця книга не стала вийнятком та безумовно стає топчиком!
Та зауважу, що не всі 15 оповіданнь припали до душі. Чотири з них для мене були взагалі ні про що. Я нічого не зрозуміла. Проте комусь саме вони могли б сподобатись більше.
Найбільш захоплюючими для мене стали "Булавка", "Колишня", "Ти вирішив померти сьогодні", "Гавриловна". Ця четвірка покорила моє серденько однозначно.
Ще дуже сподобались "Гегемон", "Клоп", "Перетрубація".
В оповіданні "Жовто-сіра" мені чогось не вистачило.
А "Кеджангук" відштовхнув лиш тим, що там кривдили собак.
Шістка, що залишилась, не змогла мене вразити настільки, щоб я їх запам'ятала.
Та в цілому враження від збірки бомбезні. Багато напруги, несподіваних моментів, поворотів сюжету та ще купа філософії. Також сподобалось те, що автори не цураються міцного словця, кривавих деталей та трешових сцен. Іноді не вистачає в літературному світі реальних речей.
🪶 Тепер я однозначно буду більше слідкувати за Бабайцями, та у вішлисті однозначно будуть їх книги.
Та зауважу, що не всі 15 оповіданнь припали до душі. Чотири з них для мене були взагалі ні про що. Я нічого не зрозуміла. Проте комусь саме вони могли б сподобатись більше.
Найбільш захоплюючими для мене стали "Булавка", "Колишня", "Ти вирішив померти сьогодні", "Гавриловна". Ця четвірка покорила моє серденько однозначно.
Ще дуже сподобались "Гегемон", "Клоп", "Перетрубація".
В оповіданні "Жовто-сіра" мені чогось не вистачило.
А "Кеджангук" відштовхнув лиш тим, що там кривдили собак.
Шістка, що залишилась, не змогла мене вразити настільки, щоб я їх запам'ятала.
Та в цілому враження від збірки бомбезні. Багато напруги, несподіваних моментів, поворотів сюжету та ще купа філософії. Також сподобалось те, що автори не цураються міцного словця, кривавих деталей та трешових сцен. Іноді не вистачає в літературному світі реальних речей.
🪶 Тепер я однозначно буду більше слідкувати за Бабайцями, та у вішлисті однозначно будуть їх книги.
November 29, 2020
Не всі оповідання сподобались, але загалом збірка тримає достатньо високий рівень, а деякі твори (зокрема відкриваючий "Гегемон") справді до мурашок пробирають.
Displaying 1 - 13 of 13 reviews