What do you think?
Rate this book
Здобудеш державу Ізраїль.
Відомий журналіст, оригінальний письменник, ідеолог правого сіонизму, переконаний мілітарист і харизматичний політик Володимир Жаботинський був яскравою особистістю. Його життя стало взірцем відданості національній ідеї та стоїцизму на шляху здобуття вільної країни.
До видання ввійшли його мемуари «Слово о полку», присвячені створенню та діяльності Єврейського легіону, та декілька статей.
Події, описані в книзі, заклали основу могутньої та успішної держави Ізраїль. Книга надихне кожного навчатися на переможних прикладах інших народів.
До видання ввійшли його мемуари «Слово о полку», присвячені створенню та діяльності Єврейського легіону, та декілька статей.
Події, описані в книзі, заклали основу могутньої та успішної держави Ізраїль. Книга надихне кожного навчатися на переможних прикладах інших народів.
- GenresHistory
222 pages, Paperback
First published January 1, 1945
2 people are currently reading
54 people want to read
About the author
Vladimir Jabotinsky
72 books11 followersZe'ev (Vladimir) Jabotinsky (זאב ז'בוטינסקי) was born Vladimir Yevgenyevich (Yevnovich) Zhabotinsky in Odessa, Russian Empire (modern Ukraine) into an assimilated Jewish family. His father, Yevno (Yevgeniy Grigoryevich) Zhabotinsky, hailed from Nikopol, Ukraine. He was a member of the Russian Society of Sailing and Trade and was primarily involved in wheat trading. His mother, Chava (Eva Markovna) Zach (1835–1926), came from Berdychiv. Jabotinsky's older brother (Myron) died in childhood. His sister, Tereza (Tamara Yevgenyevna) Zhabotinskaya-Kopp, founded a private, female secondary school in Odessa. In 1885 the family moved to Germany due to his father's illness, returning a year later after his father's death.
Raised in a Jewish middle-class home, Jabotinsky was educated in Russian schools. Although he studied Hebrew as a child, he wrote in his autobiography that his upbringing was divorced from Jewish faith and tradition. Chava Zhabotinskaya opened a store in Odessa selling stationery, and enrolled young Vladimir in the city's gymnasium. Jabotinsky did not finish school, having become involved in journalism. In 1896 he began writing articles for a major local Russian newspaper, the Odessa Leaflet, and was sent to Italy and Switzerland as a correspondent. He also worked with the Odessa News. Jabotinsky was a childhood friend of Russian journalist and poet Korney Chukovsky, and attended Chukovsky's 1903 wedding to Maria Goldfeld.
Jabotinsky wrote under the pseudonym "Altalena" ("swing" in Italian)(also "Old Italian" in Yiddish). His dispatches from Italy earned him recognition as an up-and-coming Russian-language journalist. He was a student at the Sapienza University of Rome law school, but did not graduate. In the summer of 1901 he returned to Odessa and began working as a journalist at the newspaper Odessa's News (Russian: Одесские новости). Later he edited newspapers in Russian and Hebrew.
He married Yohana Galperina in October 1907. They had one child, Eri Jabotinsky, who later became a member of the Irgun-inspired Bergson Group. Eri Jabotinsky briefly served in the 1st Knesset of Israel; he died on June 6, 1969.
Raised in a Jewish middle-class home, Jabotinsky was educated in Russian schools. Although he studied Hebrew as a child, he wrote in his autobiography that his upbringing was divorced from Jewish faith and tradition. Chava Zhabotinskaya opened a store in Odessa selling stationery, and enrolled young Vladimir in the city's gymnasium. Jabotinsky did not finish school, having become involved in journalism. In 1896 he began writing articles for a major local Russian newspaper, the Odessa Leaflet, and was sent to Italy and Switzerland as a correspondent. He also worked with the Odessa News. Jabotinsky was a childhood friend of Russian journalist and poet Korney Chukovsky, and attended Chukovsky's 1903 wedding to Maria Goldfeld.
Jabotinsky wrote under the pseudonym "Altalena" ("swing" in Italian)(also "Old Italian" in Yiddish). His dispatches from Italy earned him recognition as an up-and-coming Russian-language journalist. He was a student at the Sapienza University of Rome law school, but did not graduate. In the summer of 1901 he returned to Odessa and began working as a journalist at the newspaper Odessa's News (Russian: Одесские новости). Later he edited newspapers in Russian and Hebrew.
He married Yohana Galperina in October 1907. They had one child, Eri Jabotinsky, who later became a member of the Irgun-inspired Bergson Group. Eri Jabotinsky briefly served in the 1st Knesset of Israel; he died on June 6, 1969.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
July 10, 2019
При слові "мемуари" часто зринає образ якогось стариганя, що ділиться своїми нудотними спогадами. Але не цього разу. Це динамічний політично-пригодницький нарис, який також можна зарахувати до мотиваційної літератури. Про те, як задум однієї людини, не зважаючи на перешкоди з боку впливових одноплемінників, все ж може перехилити на свій бік шальку терезів і втілитись у полк для визволення історичної батьківщини. Містить цікаві характеристики реальних персонажів, тенденцій, ба навіть народних рис, властивих англійцям, американцям та, власне, гебреям. Також корисно ознайомитись з доповненням у вигляді двох невеликих, проте актуальних статтей, що стосуються самовизначення українців у світлі Шевченківського феномену і колонізації Криму. Рекомендовано всім як взірець історичної публіцистики.
The word "memoirs" often picks up the image of an old man who shares his dull memories. But not this time. This is a dynamic political and adventure sketch, which can also be included in the motivational literature. How the idea of one person, despite the obstacles from influential tribesmen, can tip the scale in his favor and become the regiment to liberate the historic homeland. It describes interesting features of real characters, trends, and even folk features, typical of the British, Americans and, actually, the Jews. It is also curiously to read the additions, two small but topical articles concerning the self-determination of Ukrainians in the light of the Shevchenko's phenomenon and the colonization of the Crimea. Recommended for all as an nice example of historical journalism.
The word "memoirs" often picks up the image of an old man who shares his dull memories. But not this time. This is a dynamic political and adventure sketch, which can also be included in the motivational literature. How the idea of one person, despite the obstacles from influential tribesmen, can tip the scale in his favor and become the regiment to liberate the historic homeland. It describes interesting features of real characters, trends, and even folk features, typical of the British, Americans and, actually, the Jews. It is also curiously to read the additions, two small but topical articles concerning the self-determination of Ukrainians in the light of the Shevchenko's phenomenon and the colonization of the Crimea. Recommended for all as an nice example of historical journalism.
September 26, 2021
İsrail nasıl kuruldu? nasıl altyapılar sayesinde kuruldu? Gibi soruların arka planında ne olduğunu rahatça görebileceğiniz bir kitap tarihi merak edenler mutlaka okumalı. Ayrıca Osmanlı’nın Filistin cephesine de değindiği için orası hakkında da fikir edinebiliyorsunuz
July 1, 2023
Спрага державності: Зеєв Жаботинський і його збірка "Здобути Державу Ізраїль"
Є книги, які забуваються через своє неспівпадіння з поточними поглядами на геополітику. Є люди, про яких вирішують мовчати. Адже сказати про них погано язик не поворухнеться, а казати добре соромно.
Свого часу так замовчали про Маннергейма, бо він увійшов в Другу світову на боці Німеччини, так само замовчали про Шандрука, бо він командував "Галичиною", як увійшла до Ваффен-СС, ніхто не хотів говорити і, скажімо, про ІРА – Ірландську Республіканську Армію, яка вела терористичний спротив окупантам.
Історія Зеєва Жаботинського склалася схоже. Він не підпадав під антиколоніальні концепції, бо домовлявся з англійцями, але і під імперські концепції він також не підпадав, бо невдовзі став їхнім політв'язнем (в книзі цьому присвячено розділ "Фортеця в Акко"). Він сміливо називав євреїв колоністами Палестини, десь відверто перегинав палицю, виправдовуючи англійську колонізацію Ірландії, одним словом, керувався тією думкою, що "плач не дав свободи ще нікому, а хто борець, той здобуває світ".
Не в останню чергу його очорніли свої ж: від лівих сіоністів, які з ним воювали в часи Першої світової, до правого уряду Нетаньягу, який накладає відбиток на свого ідейного натхненника.
Але книгу цю варто читати однозначно. Чи не думав видавець цієї книги Олексій Бешуля, про полк "Азов", коли редагував цю книгу про полк Єврейський, "Jewish regiment"? Не знаю. Але точно впевнений, що думав про це я. Такий самий контркультурний спротив поточній політичній думці, така сама перемога, той самий героїзм. Мабуть, від Макаби і Бейтару так повелося: треба розбити граніт, щоби побудувати будинок.
Од самого початку життя до Першої світової ("Повість моїх днів), про створення і боротьбу Легіону ("Слово про полк") Зеєв Жаботинський веде свій монолог. І на додаток до цього ми можемо заглянути в його публіцистику і зрозуміти цю непересічну людину.
Що ту ще казати? 5/5
Є книги, які забуваються через своє неспівпадіння з поточними поглядами на геополітику. Є люди, про яких вирішують мовчати. Адже сказати про них погано язик не поворухнеться, а казати добре соромно.
Свого часу так замовчали про Маннергейма, бо він увійшов в Другу світову на боці Німеччини, так само замовчали про Шандрука, бо він командував "Галичиною", як увійшла до Ваффен-СС, ніхто не хотів говорити і, скажімо, про ІРА – Ірландську Республіканську Армію, яка вела терористичний спротив окупантам.
Історія Зеєва Жаботинського склалася схоже. Він не підпадав під антиколоніальні концепції, бо домовлявся з англійцями, але і під імперські концепції він також не підпадав, бо невдовзі став їхнім політв'язнем (в книзі цьому присвячено розділ "Фортеця в Акко"). Він сміливо називав євреїв колоністами Палестини, десь відверто перегинав палицю, виправдовуючи англійську колонізацію Ірландії, одним словом, керувався тією думкою, що "плач не дав свободи ще нікому, а хто борець, той здобуває світ".
Не в останню чергу його очорніли свої ж: від лівих сіоністів, які з ним воювали в часи Першої світової, до правого уряду Нетаньягу, який накладає відбиток на свого ідейного натхненника.
Але книгу цю варто читати однозначно. Чи не думав видавець цієї книги Олексій Бешуля, про полк "Азов", коли редагував цю книгу про полк Єврейський, "Jewish regiment"? Не знаю. Але точно впевнений, що думав про це я. Такий самий контркультурний спротив поточній політичній думці, така сама перемога, той самий героїзм. Мабуть, від Макаби і Бейтару так повелося: треба розбити граніт, щоби побудувати будинок.
Од самого початку життя до Першої світової ("Повість моїх днів), про створення і боротьбу Легіону ("Слово про полк") Зеєв Жаботинський веде свій монолог. І на додаток до цього ми можемо заглянути в його публіцистику і зрозуміти цю непересічну людину.
Що ту ще казати? 5/5
July 17, 2023
Кілька років тому книга не зайшла - я простодушно очікував якихось епічних звитяг по аналогії з Гальськими війнами Цезаря. Тому відклав на описі погоничів мулів. Але сьогодні, під час повномасштабного вторгнення РФ до України, ця кабінетна дипломатія і стратегія малих кроків, про котру йдеться в книзі, розгортається перед очима в реальному часі. З другого підходу прочитав на одному диханні.
Цікаво читати постфактум ідеї автора щодо Ізраїлю та України, котрі на той момент були чистим візіонерством.
Цікаво читати постфактум ідеї автора щодо Ізраїлю та України, котрі на той момент були чистим візіонерством.
March 5, 2022
İsrail’in kuruluşu öncesi siyonist düşünce doğrultusunda Osmanlı’ya karşı savaşarak Filistin’de hak kazanma çabası. Tarih meraklıları için keyifli bir okuma.
Displaying 1 - 5 of 5 reviews