Кримськотатарська кухня

by Олена Соболєва

Прочитавши книгу, ви відкриєте для себе багато страв, поширених серед кримських татар на початку ХХ ст. Книга допоможе краще зрозуміти, як змінилася народна кухня внаслідок примусової депортації цього народу в 1944 році.

Науково-популярний текст супроводжений прямою мовою старожилів, що надає йому особливого звучання.

Книга написана дослідницею, яка не один рік вивчає історію та культуру кримськотатарського народу.

128 pages, Paperback

First published January 1, 2019

Reviews

[Ksenia (vaenn) · Rating 5 out of 5]

"Кримськотатарська кухня" Олени Соболєвої - це книжка рецептів, що вирішила отримати науковий ступінь. Рецептів в ній багацько, але окрім них тут ще є коротка, але достатньо вичерпна історико-етнографічна розвідка. На перших сторінках ідеться про загальні особливості і тренди кримської кулінарії - в яких умовах кухня формувалася, за яким принципом поділяється за напрямками (спойлер: географія+набір базових продуктів), на які традиції спирається і тому подібне. Основний матеріал поділено на три розділи - обрядові страви, повсякденні страви і страви, що їх кримські татари "вдочерили" на засланні (плов, лагман, самса - оці от загальновідомі хлопці). Кожен рецепт супроводжується короткою довідкою в стилі "Мрія домашніх етнологів" - що за страва, звідки взялася, як готують і чому саме з такою метою. Окрім того, видання містить експедиційні етнографічні матеріали - від фольклорних елементів (прислів'я про їжу, такого плану) до фрагментів інтерв'ю кримських старожилів, які діляться кулінарними лайфхаками або згадують, як ту чи іншу страву робили/подавали в їхньому дитинстві.

Усе, що стосується етнографічної сторони діла - круто, але мааааало, хочеться такого ще. До всього авторський стиль ще й майже не слабує на пташину мову українських наукових текстів. Є деякі питання (переважно до синтаксису), але загалом все це написане приємно людською мовою (так, у мене від деякого "наукпопу" ще досі психологічна травма не вивітрилася). Стосовно рецептів можу мало що сказати, бо встигла їх тільки похапцем переглянути. У тому єдиному випадку, за яким встигла щось приготувати - звернула увагу на деякі особливості саме рецептурної частини. Перша і головна - це адаптація традиційних рецептів з їхнім великим виходом (авторка про це одразу попереджає), присмачуванням "на око" та дуже умовним часом приготування. В деяких випадках вказують конкретний строк перебування в пічці, в деяких - залишають коридор, а от з кхурабіє, що я його пекла, був мій улюблений випадок - слідкуй за кольором. А ще подеколи в рецептах, наскільки я помітила, можуть бути не конкретизовані деякі пропорції чи, скажімо, з кхурабіє у складі був вказаний розпушувач, але в покроковому рецепті не уточнювалося, коли його додавати. Тобто, якщо ви на кухні не вперше і не вдруге - такі речі проблеми не створюють, але якщо потрібна максимально конкретизована інструкція - знадобиться ще й гуглопоміч.

Загалом рецептів чимало, вони цікаві і звучать як аутентичні. Особливо захопливо було порівнювати з "а як у нас". Оскільки тру_народну кухню я краще знаю не українську, а таки болгарську - то з "як у нас" перетиналося чимало моментів (але овочів "у нас" їдять значно більше). Що ще? Вегетаріанських рецептів небагато, а м'ясні в основному вівцеорієнтовані (оскільки я практично не їм червоного м'яса, а курбан чорба - одне з головних страхіть мого дитинства - в цих місцях млосно зітхала). Є рецепти класичних солодощів. Є рецепти напоїв. Я дізналася, як робити шєрбет! Дуже цікаво читати все, що стосується обрядової кухні та елементів традицій. Дуже гарно вписані ці вставки з інтерв'ю. І взагалі, саме видання - прекрасне.

Розширена версія цього відгуку з картиночками (аякже!) є в блозі.

[Yaroslava Tymoshchuk]

кулінарні книжки мають одну вагому перевагу: хепіенди