U ime oca

by Balla, Maja Novković (Translator), Peter F. L. Jílek (Contributor)

Balla (1967.) je značajni slovački prozaik. U svojem stvaralaštvu propituje egzistencijalna pitanja čovjeka suočenoga s običnošću prolaznosti života. Međutim, rezultat toga nije samo tjeskoban osjećaj usamljenosti, već i odmak od njega u obliku iracionalnosti i ironije. Njegove su knjige dosad prevedene na engleski, češki, francuski, nizozemski, mađarski, njemački, poljski, slovenski, ukrajinski, pa čak i na hindski jezik. Novela U ime oca njegov je prvi knjižni prijevod na hrvatski jezik. (Peter F. 'Rius Jílek)

Genres: Fiction, 21st Century

124 pages, Paperback

First published July 7, 2011

About the author

BALLA (vlastným menom Vladimír Balla) sa narodil 8. mája 1967 v Nových Zámkoch. Absolvoval Vysokú školu ekonomickú v Bratislave (1990), odvtedy pracuje na Okresnom úrade v Nových Zámkoch. Poviedky začal uverejňovať od roku 1992 najmä v časopisoch Dotyky a Literárny týždenník. Knižne debutoval zbierkou poviedok Leptokaria (1996), za ktorú získal Cenu Ivana Kraska. Vo svojej druhej knihe Outsideria (1997) sa pokúsil spojiť pôvodne samostatné poviedky do románového celku. Roku 2000 vydal zbierku krátkych próz Gravidita, roku 2001 Tichý kút, v roku 2003 knihu Unglik, v roku 2005 De la Cruz, v roku 2008 knihu s názvom Cudzí (2008) a v roku 2011 rozprávačské až autobiografické prózy V mene otca.

Reviews

[Olga Krychynska · Rating 5 out of 5]

Для мене ця маленька книга стала грандіозним відкриттям світу Балли. Це дуже химерна і страшенно коротка соціалка з домішками містики і божевілля про стосунки батька й синів, яка розкривається, як дорогий парфюм дуже поступово, а шлейф від неї залишається надовго, провокуючи особисті несподівані рефлексії. Тема «батько=батьківщина» прописана ювелірно.
Диявол тут ховається в інтерпретації подій і це крутіше за будь-який горрор, психологічний трилер чи філософський нарис. А ще книга змушує далі занурюватися у літературний світ наших найближчих сусідів, жахаючись тому, наскільки ми мало його знаємо, адже виховані на культурі шанування північного одоробла, і дупля не ріжемо, про що пишуть поляки, словаки, чехи і тд.

[Karolina · Rating 4 out of 5]

Akože fajne, ale depresia. Ale fajne.

[Люда Дмитрук · Rating 4 out of 5]

Химерна проза, але ж яка заворожуюча!

[David Fiala · Rating 5 out of 5]

ak raz budem stavat so svojou buducou manzelkou dom, dam si extra pozor na pivnicu a co bude v nej:p


PERFEKTNE. naozaj som nemal vysoke ocakavania lebo recenzie boli dost zmiesane, no stylom uplne paradny text. citalo sa to samo, knizka padla za den

[Iva · Rating 3 out of 5]

Очікував психологічності та містики, а вийшла дуже локальна та тілесна соціалка із мінімумом вищезазначеного. Варто зазначити, що питання призначення, ролей та спадковості знаходили в літературі і значно кращі втілення. Втім, книгу все ще можна розглядати як шпаргалку з побуту регіону в конкретно взятий період. Та, знов таки, Словаччина не є країною надто ж екзотичною для українського читача.
Текст Балли не надто образний і дуже простий за формою, хоча і з певною схибленістю на окремих (переважно, анатомічних та хворобливих) деталях та щирий, але і явно не такий, що мені запам'ятався б.

[Demeter · Rating 4 out of 5]

Balla v najlepšej forme. Skvelý krátky román. O nás. Slovákoch z obcí, Slovákoch bez snov. Slovákoch so snami a ich desivou exekúciou. A yggdrasil k tomu. Treba čítať! 4.5/5

[Grandma · Rating 4 out of 5]

Це було дуже гостро і реалістично, не дивлячись на чортівщину.
Майстерність автора в такому малому обʼємі так стисло, лаконічно, але влучно і промовисто описати не лише стосунки батька і сина, а і дати зріз життя цілої епохи в окремо взятій країні, яка має моторошно подібну історію з усім постсовєтським табором
Ця книга мене дратувала і бентежила, заставляла сміятися над тим, над чим треба плакати, а ще краще боротися, я стомилася сперечатися з нею і вона залишила гнітючий і безвихідний післясмак

[Rina · Rating 5 out of 5]

Recenzia: “Predstavte si, že Kafka, Beckett, Bukowski a Borges….”
Ja: 😱😱😱💨📖

Ale vážne - také silne dielo som nečakala. Táto kniha ma rozobrala potichu a bez varovania.

Stále mam otvorenú poslednú stránku a až teraz si uvedomujem, že som hodiny čítala s takým výrazom na tvári, že zajtra budem mať svalovku na čele.

[Oksana Gorska · Rating 5 out of 5]

Так мало слів, і так багато сказано.

[Lucia213 · Rating 2 out of 5]

Po prvých stránkach mi doplo, že tato kniha sa bude niesť v znamení všetkého, čo na slovenskej literatúre nemám rada. Ukázať človeku všetok hnus života a sveta, aj hnus v samotnom vnútri človeka. Akúsi harmóniu hnusu. Vnútro človeka v súlade s jeho okolím.

No a potom ten rozprávač. Samotná postava to tak pekne zhrnula: " Štyridsiatnik je decko, síce staršie a už menej pohyblivé, ale decko, sklamané, namosúrené, pomstychtivé. (...) Plné neukojených túžob a strachu, že ich už ani nestihnú ukojiť."

Ale napísané to je dobre.

[Maxym Smyrnov · Rating 5 out of 5]

Дякую за досвід, Балла!

Для мене це історія не про зовнішні факти, а про внутрішню боротьбу людини, яка намагається відрефлексувати своє минуле. Про те, як на нас впливає авторитет батька і як ми несемо в собі спадок попередніх поколінь - навіть якщо щосили намагаємось від нього відхреститися. Це про важку тінь чужих рішень і про те, наскільки складно вийти на власне світло.

Стиль Балли вражає своєю стриманістю, він майже холодний, але дуже яскравий в своєму мінімалізмі, але в цьому і є найвища міра чесності. Автор не маніпулює емоціями, він просто залишає вільний простір, де ти залишаєшся сам на сам зі своїми відчуттями.

Окремий плюс за образ батька: тут немає шаблонної героїзації чи поверхневого засудження. Усе максимально неоднозначно і складно - саме так, як це буває в реальному житті.

Хотілось би побачити ще переклади цього письменника.

[Citatelkatami · Rating 5 out of 5]

„Mal som pocit, že rodičia svojou starostlivosťou a láskou, ak sa na niečo také zmôžu, po celý život len zmierňujú utrpenie, ktoré deťom spôsobili tým, že ich priviedli na svet.“

prva skusenost, ktoru mam s ballom, musim povedat, ze som velmi prijemne prekvapena. mat ci nemat deti – the age old question, o to zaujimavejsie, ze to je z pohladu otca. velke medzery medzi otcom a synom, ktory sa tiez stava otcom a prenasaju sa medzi neho a jeho syna. metaforicke, no aj tak realisticke, odporucam! (aj ked hejtim hlavnu postavu, klasicky odporny muz…)

[Jozef Miklovič · Rating 2 out of 5]

Škoda, že som tú knihu čítal.

[Will · Rating 2 out of 5]

"Začul som zvuky v pivnice.

Tam dolu v polotme žena krompáčom búšila do betónovej dlážky. Iskry lietali, betón pukal. Nevidela ma, ale určite cítila pach zaolejovaných montérok.

Krížom cez dlážku sa tiahla prasklina.

Nevedel som, čo povedať.

Povedal som: 'Kopeš?'

'Vyslobodzujem.'

'Čo vyslobodzuješ?'

'To, čo ste uväznili. Ty s bratom. Je to tam dolu.'

'Čo?'

'Semeno. Už dávno by vyklíčilo, nebyť toho prekliateho... hrubého... hnusného... betónu...' Žena dychčala a švihala krompáčom. 'Ty a tvoj brat! Urobili ste to schválne? Pochovali ste to. Mysleli ste si, že naveky? Zmizni odtiaľto. Mučíš ma. Spaľuješ ma!'

Niečo ju spaľovalo?

'Mám dosť tvojich klamstiev!' kričala.

Poobzeral som sa: 'Mojich? Ja nič nehovorím. Mlčím. Nikdy sa nerozprávame. S tebou sa nedá rozprávať.'

'Cítim každé jedno tvoje zamlčané slovo. Je mi z teba zle!'

Rýchlo som sa vyparil."

[Ivana · Rating 4 out of 5]

Za oknami vlaku bola tma a v nej pokojne mohli stáť aj pokrútené domy, ktoré sľubujú svojim obyvateľom šťastie. Ale to nepríde, ak sa oň nepokúsia. Generačná novela s veľkou dávkou úzkosti. Postavy, ktoré neľutujú a štyriciatnici, ktorí sú odutí frajeri.
Zatiaľ hádam najlepší Ballov text, aký som čítala. Pozoruhodne tá časová zmes drží pohromade.

[maťa · Rating 3 out of 5]

práve som to dočítala druhýkrát, a keďže som to predtým nenapísala, napíšem to teraz: neznášam!!!!!! hlavnú postavu

_____________________________


Moje počiatočné nadšenie a to, ako som dychtivo hltala stránku za stránkou sa mi vypomstilo, pretože takýto "nanič" koniec som fakt nečakala. Musím priznať, že mi to mierne pokazilo dojem z celej knihy.

[Zuzana Nemček · Rating 3 out of 5]

Mam asi taky pocit, ako ked som citala Houellebecqa. Je to sice vyborne napisane, ale hlavna postava je taky čuro, ze to prebije vsetky pozitiva z citania. Skvely vyber jazyka, aj tempo to ma, aj vata je ucelna vata… ale ostava mi len zhnusenie nad tym, ze takyto clovek existuje co i len ako vyplod fantazie.

[Eva Lavrikova · Rating 3 out of 5]

Zvláštny, trpko-ironický štýl, veľmi zemité a pritom miestami takmer mystické rozprávanie, útla knižka so stručnými scénami, ale pritom veľmi plastické zobrazenie... rozhodne zaujímavé, a rozhodne siahnem po ďalších Ballových veciach.

[Toolshed · Rating 5 out of 5]

Treba povedať, že je to typická moderná slovenská próza, akých sa u nás v post-revolučných, prípadne v post-miléniových rokoch vyrojila kopa; s hromadou introspekcie, s minimom humoru, s takou štipkou zápletky či deja, že sa o nich ani neoplatí hovoriť. Treba tiež povedať, že je vynikajúca.

[Verona · Rating 3 out of 5]

3,5*. Veľmi som chcela, aby ma táto kniha oslovila viac, veď predsa získala Anasoft Literu v roku 2012. Bohužiaľ mi nesadla. Napriek tomu aj naďalej považujem Ballu za súčasný poklad slovenskej literatúry a tento rok chcem prečítať všetky jeho dostupné diela.

[Tomas Bella · Rating 4 out of 5]

Objektívne femonenálne napísané a 5*****, len keď ja také knihy nemám rád! Zabilo by autora, keby napísal niečo radostnejšie a so šťastným koncom?!

[Jim · Rating 5 out of 5]

His books are published only under his last name, Balla; but Vladimír Balla is the best author to come out of the Slovak Republic since its founding. In the Name of the Father and Other Stories contains one novelette (the title story) and three short stories -- all of which are excellent. Their wild sense of humor reminds me of Bohumil Hrabal, the Czech writer, but Balla tends to be a bit darker.

In the title story of the collection, we have a father, wife, and two sons -- all unnamed -- who live in a ramshackle house and whose family is slowly going to pieces. The father does not care for his wife (who dies during the story) and his sons. He is more intent on romancing his co-workers at the office.

Typical of his sense of humor is the story "Contagion," in which a man cannot put up with his furniture; so he gets rid of it. Ditto, the carpets, Ditto, the wallpaper. Eventually even the walls of his house begin to bother him. And then:

I hit the road. It wasn't a comfortable life but I had no choice. At first I would spend the night at railway stations and in barns, but later I found it impossible to rest, since after a few minutes an unspeakable sound, a chorus of whispering phantoms would rouse me from my sleep and I would find myself surrounded by multitudes of exact copies of myself and couldn't stay there any longer, not even for a moment, and felt compelled to press my hands to my ears and stagger out into the night.

I never fail to be amazed by the high quality of literature coming out of central and eastern Europe.

[Andy Weston · Rating 3 out of 5]

I’ve been keen to read Balla for some time. The award-winning Slovak author was born Vladimír Balla in 1967, and is known for writing dark, absurd, and humorous fiction about lonely, disaffected, and eccentric characters on the edge of society, and is often nicknamed the ‘Slovak Kafka’.

This book is a novella length title story and three other short stories. As much as In The Name Of The Father is the best in the book, I think Contagion, the last story, is more typical of his writing and the most humorous.

His is a style of writing that takes some getting used to; it’s less of pondering on what may happen next, rather understanding what has just happened.

The title story isn’t helped by having such an unpleasant protagonist. He treats his wife and sons with disdain, yet feels sorry for himself and blames everyone else as they cannot understand him.

It pooh-poohs traditional values such as God, nation and family though unlike surrealists, Balla is not bent on destruction. His characters do not live lives of luxury, rather they live simple lives, eating bean soup, and do not pretend they love each other when the father declares that he prefers his horse to his son; the son, correspondingly, dreams of drowning his father in manure. Outside the family, a neighbour chases after his children with an axe.

Balla differs from the surrealists also in that he writes in his realism, for example, exposing unpleasant habits, such as bad breath, obesity, nose-picking and deformities) as much as dysfunctional relationships.

It’s an acquired humour for sure, and as fascinating as his writing is, not always easy to find.

[Peter · Rating 4 out of 5]

Také slovenské - dedinská idylka o zanedbanej rodine, nevere, chudobe, pomiatnutí sa, starnutí a smrti. Dobre sa to čítalo, ale mohlo to byť trocha substantívnejšie alebo aspoň sa zaostriť viac na nejakú špecifickejšiu tematiku, takto mi to chvíľkami príliš povrchné.

[Diana H. · Rating 5 out of 5]

vsetci sme pateticki

[Yuliia Zadnipriana · Rating 4 out of 5]

Перше, що треба зробити, прочитавши перші кілька сторінок книги — зупинитися.

Цупкі сторінки, великий шрифт, значні проміжки між частинами тексту допомагають увійти в "читацький" темп та спокушають проковтнути цю історію за 1-2 години.
⠀
Але це книга, яку треба читати вдумливо. Дивне порівняння зараз буде, але "Іменем батька" - як цибулина, з неї можна зняти кілька шарів і від розуміння того, про що вона, буде щипати очі. А можна сприйняти на найелементарнішому рівні і сказати, що це книга по сімейну драму і божевілля. Маємо вибір!
⠀
Настрій книги дуже специфічний! Оповідь похмура, депресивна, меланхолійна. Нагадує тексти Кафки та Камю. Головний герой мов випромінює якісь депресивні флюїди і не викликає ні жалю, ні співчуття. Тут є божевільна жінка, трохи ритуальності, загадковий дім і дерево, що росте з підвалу. І все це відкриває для читачів безмежне поле для інтерпретації.

Про що ж насправді ця книга?
⠀
🤔Про батьківсько-синівські стосунки?
⠀
🤔Про розчарування в сімейному житті?
⠀
🤔Про божевілля? Якщо так, то хто справді божевільний - той, хто претендує на нормальність чи та, хто діє, як божевільна?
⠀
Ця книга для читачів, які полюбляють книги-лабіринти, книги-загадки, книги, ідеї яких написані між рядками. Які насичені метафорами та алегоріями.

При цьому вона має маленький обсяг і навіть ті, хто не читали нічого подібного раніше, можуть спробувати на смак такий тип літератури, не переймаючись за те, що читання доведеться кинути на півдорозі.

Цю книгу можна порівняти з дорогим вином: його не випивають залпом, ним смакують, намагаються відчути смак і особливості. Так і цей текст: короткий, але дуже сильний.

[Maria Jančová · Rating 3 out of 5]

Veľký potenciál zmarený zlým výberom slovnej zásoby, ktorá nezapadá. Môžme to zhodiť na neľúbozvučnú slovenčinu? asi ani radšej nie. Autorov prvotný zámer vystihnúť tú surovosť existencie, podzemné pivničné priestory života znôškou nevhodne vybraných vulgarizmov, poprípade nie veľmi írečitými pojmami, ktoré narúšujú kohernetnosť textu, pretože vytŕčajú a v človeku zanechávajú len zlé pocity voči editorovi.
Leitmotív rovnako ako aj jednotlivé myšlieky sú prinajmenšom zaujímavé, aj keď vplyv Kafky je viac než citeľný, možno takto by to vyzeralo, keby sa Franz bol býval narodil do nehostinného južného Slovenska kde je najväčším paradoxom nie absurdita blízkosti alebo odcudzenia, ale paradox jazyka, ktorý dokáže inak pozoruhodné dielo degradovať na oné preklady zo sedemdesiatych rokov, na ktoré by slovenská literatúra najradšej zabudla.
Škoda, že toto dielo je viac manifestom dopadu nevhodne zvolenej jazykovej štylizácie ako podpovrchové reflexie o výsmechu nad rodinnými putami, ktoré neviažu tak ako by mali, len nechávajú vyniknúť vzdialenostiam medzi neprepojiteľnými generáciami.

[Hyrteoc · Rating 3 out of 5]

Krátke a hnusné ako život slovaka na dedine. Magický realismus užvaněného solipsisty, se slušným citem pro různé formy rozpadu a rezignace, kterými lidé procházejí a nenávisti, kterou přitom akumulují. Nějací prosťáčci to přirovnávají k Houellebecqovi. Znalci vědí, že skutečným vzorem byl Li Nálivka, doktor alkohologie.

[Erik Fazekas · Rating 2 out of 5]

I am sorry ujo Balla a porota Anasoft Litery... Ale toto... Nuz nebolo to ze cele zle. Pacil sa mi zaciatok, lebo sme vsetci zvrateni, a na konci jedna scena. Inak mi to pripadalo ako ospravedlnovanie vlastnych zlych zivotnych rozhodnuti...

[Thomas Pugh · Rating 2 out of 5]

n the Name of the Father is a wandering novel, or more of a novella really, about a man who builds a house, with a labyrinth in the cellar which stretches under the town and in the floor of which is secreted the tree of life.

It's all very absurd, but lacked any kind of depth or sparkle to draw me in.

There was nothing wrong with the book, per se, but it didn't really have anything going for it either.

This review is taken from my blog: https://theworldisabookblog.blogspot....