Арктические походы Джона Франклина

by Николай Николаевич Урванцев

В издании рассказывается об экспедиции Джона Франклина, отплывшего из Англии 19 мая 1845 года на кораблях "Эребус" и "Террор", целью которой было открытие и исследование Северо-западного морского пути. В течение более чем десяти лет о судьбе её участников не было никакой информации, несмотря на предпринимавшиеся поиски. В 1851–1852 гг. для поисков Джона Франклина была снаряжена экспедиция, которую возглавил Уильям Кеннеди. Кеннеди открыл Беллов пролив, через который направился на запад, к Земле Принца Уэльского, и проплыл вокруг этой земли до мыса Уокер. Считая пролив Пила к югу от Беллова пролива закрытым, он не направился далее на юг, где, может быть, натолкнулся бы и на корабли Франклина, а вернулся в Англию. Всего в общей сложности поисками экспедиции Франклина занимались 39 полярных экспедиций, многие из которых были снаряжены благодаря усилиям его жены, леди Джейн Франклин, потратившей на это всё свое состояние. Лишь в 1857–1859 гг. экспедиция Фрэнсиса Мак-Клинтока обнаружила вещи участников экспедиции и останки некоторых из них. В найденных записках содержалась информация о том, что корабли замёрзли во льдах, которые так и не растаяли, и о негодной провизии. Франклин пережил две зимовки во льдах и скончался 11 июня 1847 года в ходе третьей зимовки, как и все остальные участники экспедиции, погибшие от голода, холода и болезней. По материалам экспедиций Франклина, Росси, Мак-Клюра, Мак-Клинтока, Холла, Шватки и др.

528 pages, Hardcover

First published January 1, 1937

Reviews

[Данило Судин · Rating 3 out of 5]

До цієї книги найбільше пасує слово "компіляція": автор переказує чужі книги, причому в другій половині своєї праці вже не криється і каже, що буде дослівно відтворювати чужі тексти. Тому слово "автор" починає стосуватися вже не його, а тих, кого він переказує / переписує.
Книга нерівна. Історія експедицій до 1845 р. нуднувата, але дозволяє зрозуміти, чому Франклін втрапив в таку халепу.
Історія пошуків десятиліття після загибелі експедиції Франкліна - дуже нудна, бо ці експедиції шукали не там, а тому автор просто сипле купою імен та географічних локацій, але толку з цього небагато. На щастя, цю частину тексту автор завершує коротким резюме, як оцінювати пошуки 1848-1859 рр.
І третя частина знову стає цікавою, бо це опис двох експедицій ХІХ ст., які знайшли більшість останків учасників експедиції Франкліна. І прямо видно, як Сіммонс всі ці локації наносить на карту, а тоді придумує, як їх пояснити. Також тут є і опис експедицій ХХ ст. (до 1931 р.), але вони не такі драматичні.

Особлива родзинка книги - намагання автора переказ авторів ХІХ ст. зробити більш "марксистським". Спершу автор старається і згадує імперіалістів, капіталістів, експлуатацію корінних народів Півночі, а потім забуває про це зовсім - і просто пише (переписує) історію подорожей в стилі ХІХ ст. Кумедно, і водночас страшно, коли розумієш, що автор книгу видав в часи Великого терору 1937-1938 рр., а тому вибір не тієї лексики міг коштувати авторові життя...

Книжка необов'язкова до читання, але дозволяє краще збагнути долю експедиції Франкліна 1845-1848 р.