What do you think?
Rate this book
Арабески
«Арабески» Миколи Хвильового — новела, присвячена традиційній для ідіостилю автора темі абсурдності романтичних ідеалів революції. Найвідомішими творами автора є новели «Я (Романтика)», «Кіт у чоботях», «Арабески», «Мати», «Редактор Карк», «Свиня», «Ревізор», «Повість про санаторійну зону», незакінчений роман «Вальдшнепи». Микола Хвильовий (справжнє ім’я Микола Фітільов) — талановитий український письменник, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму.
22 pages, ebook
77 people want to read
About the author
Mykola Khvylovy
45 books42 followersMykola Khvylovy (Ukrainian: Микола Хвильовий, Khvyl’ovyy) (December 13 [O.S. December 1] 1893 – May 13, 1933) was a Ukrainian writer and poet of the early Communist era Ukrainian Renaissance (1920–1930).
Born as Mykola Fitilyov in Trostyanets, Kharkov Governorate to a Russian laborer father and Ukrainian schoolteacher mother, Khvylovy joined the Communist Party in 1919. In the same year he became the chief of local Cheka in Bohodukhiv povit. He moved to Kharkiv in 1921 and involved himself with writers connected to Vasyl Blakytny and the paper Visti VUTsVK (news from All-Ukrainian Central Executive Committee). In 1921, he also published his first poetry collection.
In 1922, he began to focus more on prose writing. His initial collections Syni etiudy (Blue Etudes, 1923) and Osin’ (Autumn, 1924) generated approval from critics like Serhiy Yefremov, Oleksander Biletsky, Volodymyr Koriak, Yevhen Malaniuk and Dmytro Dontsov. His impressions of the work as a CheKa officer are reflected in his 1924 novel "I (Romance)", the hero of which - the head of the local Cheka - sentenced his mother to death in the name of the ideals of the revolution.
A brief member of the literary organization Hart, Khvylovy later became critical of it and the organization Pluh and became a key leader of the VAPLITE organization of Ukrainian "proleteriat" writers. Because of Stalin's repressions against his friends in the pro-Ukrainian Communist movement, Khvylovy committed suicide on 13 May 1933 in front of his friends in his apartment in Kharkiv. His suicide note said: "Arrest of Yalovy - this is the murder of an entire generation ... For what? Because we were the most sincere Communists? I don't understand. The responsibility for the actions of Yalovy's generation lies with me, Khvylovy. Today is a beautiful sunny day. I love life - you can't even imagine how much. Today is the 13th. Remember I was in love with this number? Terribly painful. Long live communism. Long live the socialist construction. Long live the Communist Party."[1]
After his death, his works were banned in the Soviet Union and because of his symbolic potency were mostly not permitted until near the end or after the collapse of the Soviet Union.
Born as Mykola Fitilyov in Trostyanets, Kharkov Governorate to a Russian laborer father and Ukrainian schoolteacher mother, Khvylovy joined the Communist Party in 1919. In the same year he became the chief of local Cheka in Bohodukhiv povit. He moved to Kharkiv in 1921 and involved himself with writers connected to Vasyl Blakytny and the paper Visti VUTsVK (news from All-Ukrainian Central Executive Committee). In 1921, he also published his first poetry collection.
In 1922, he began to focus more on prose writing. His initial collections Syni etiudy (Blue Etudes, 1923) and Osin’ (Autumn, 1924) generated approval from critics like Serhiy Yefremov, Oleksander Biletsky, Volodymyr Koriak, Yevhen Malaniuk and Dmytro Dontsov. His impressions of the work as a CheKa officer are reflected in his 1924 novel "I (Romance)", the hero of which - the head of the local Cheka - sentenced his mother to death in the name of the ideals of the revolution.
A brief member of the literary organization Hart, Khvylovy later became critical of it and the organization Pluh and became a key leader of the VAPLITE organization of Ukrainian "proleteriat" writers. Because of Stalin's repressions against his friends in the pro-Ukrainian Communist movement, Khvylovy committed suicide on 13 May 1933 in front of his friends in his apartment in Kharkiv. His suicide note said: "Arrest of Yalovy - this is the murder of an entire generation ... For what? Because we were the most sincere Communists? I don't understand. The responsibility for the actions of Yalovy's generation lies with me, Khvylovy. Today is a beautiful sunny day. I love life - you can't even imagine how much. Today is the 13th. Remember I was in love with this number? Terribly painful. Long live communism. Long live the socialist construction. Long live the Communist Party."[1]
After his death, his works were banned in the Soviet Union and because of his symbolic potency were mostly not permitted until near the end or after the collapse of the Soviet Union.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 8 of 8 reviews
May 16, 2024
Arabesque is a form of artistic decoration that consists of repeating geometrical and plant patterns… The name of this novel precisely describes its content. Strange reading. Fascinating, but strange.
March 22, 2024
Хвильовий це завжди маса думок та описів і мінімум сюжету. За це я його і люблю
January 14, 2024
Потік свідомості рівня Джойса, який змітає перед собою все - і звалює з ніг своєю красою.
«я наливаю себе вишневим соком моєї неможливої муки й молюся, щоб «Боженька» зробив мене генієм»
«я тільки приніс тобі запах слова»
чиста поетика слова - саме те, що треба, коли вже нічого з того, що читається не захоплює
«я наливаю себе вишневим соком моєї неможливої муки й молюся, щоб «Боженька» зробив мене генієм»
«я тільки приніс тобі запах слова»
чиста поетика слова - саме те, що треба, коли вже нічого з того, що читається не захоплює
January 8, 2026
химерно й прекрасно
July 21, 2023
Цей твір, наче яблунева завірюха - збиває з ніг своєю красою, повнотою порівнянь, референсів та тем свого часу. Психоделічно, ритмічно, граційно і безжально: "будинок на розі, №: горить."
January 6, 2024
Арабески хочеться читати в голос. Хочеться читати і смакувати кожне слово. Хочеться розібрати цей текст на цитати і відчувати запах кожного слова. Хочеться лишатися в цьому стані піднесення назавжди. Хочеться бути частиною цієї історії. Хочеться бути цією історією.
Це безумовний катарсис!
«Тоді я наливаю себе вишневим соком моєї неможливої муки і молюся, щоб "Боженька" зробив мене генієм: щоб розказати, як хрумтить жемчуг біля японських ліхтариків: будинок на розі, №: горить.
Я безумно люблю город.»
Це безумовний катарсис!
«Тоді я наливаю себе вишневим соком моєї неможливої муки і молюся, щоб "Боженька" зробив мене генієм: щоб розказати, як хрумтить жемчуг біля японських ліхтариків: будинок на розі, №: горить.
Я безумно люблю город.»
May 5, 2024
"Арабески" - мені було цікавіше читати, ніж інші твори Хвильового. Тут немає чітко вираженого сюжету, історії наче розсипались у свідомості, переплутались, як картинки-спогади, межуючи мрії з суровою потворною реальністю. Деякі сторінки перечитувала декілька разів - твір складніший, а тим і цікаво. Історії точно як ті павутинки сплітаються в "орнамент геометричних фігур". Класна назва твору, йому дуже підходить.
Але сатира - не моє.
Але сатира - не моє.
August 16, 2024
Дуже цікавий текст, справді плетиво зі слів, орнаменти і ритміка фраз. Нас він наштовхнув на обговорення зачарування і розчарування, на роздуми про самотність і про спільне бачення майбутнього.
Послухати це обговорення можна у подкасті ПереФарбований лис https://youtu.be/6QviCaFCe7c
Послухати це обговорення можна у подкасті ПереФарбований лис https://youtu.be/6QviCaFCe7c
Displaying 1 - 8 of 8 reviews