Ця книжка — перепустка у світ гостросюжетних пригод, шпигунських місій і небезпечних мандрів, де кожен день — це випробування на сміливість і силу духу, а здатність працювати в команді є чи не єдиним шансом на спасіння.
1907 рік. В одному з київських театрів стається сутичка. Поважний австрійський пан прилюдно звинувачує хлопчика-посильного в крадіжці. Без тіні страху підліток відкидає звинувачення, ще не підозрюючи, що це його перший іспит, запрошення в нове життя. Під зеленим картузом літній австрієць гер Фрідріх розгледів не лише перевдягнене дівчисько, а ще й потенційну вихованку для свого сирітського притулку — таємної школи «Артеміда», де готують професійних шпигунок.
Складаю букви в слова. Живу в Афінах, пишу українською. Авторка книг "Шпигунки з притулку "Артеміда", "Мандрівний цирк сріблястої пані", "Прокляте небо" та інших.
Роман "Шпигунки з притулку "Артеміда" відзначений сріблом на конкурсі "Коронація слова", увійшов у фінал BookPitch від Одеського кінофестивалю. Як найкраща підліткова книга року, опинився також у фіналі премій "Навиворіт" та "Барабука", а в премії "Еспресо. Вибір читачів" (підліткова номінація) посів перше місце".
"Мандрівний цирк сріблястої пані" отримав премію ім.Гоголя, нагороду "Найкраще підліткове фентезі року" від BaraBooka, відзнаку від "Еспресо. Вибір читачів".
Із грецької Смірни до Японії, через Бостон у Київ пролягає шлях чотирьох шпигунок, вздовж якого із щедро насаджених кущів стримлять роялі... Юні генійки із дитсадка, названим шпигунським притулком, мають подолати внутрішніх демонів і навчитись працювати в команді. Ну, бо за 30 рочків існування притулку "Артеміда" нікому якось не приходило в голову, що командна робота це щось вартісне. Знання мов і танців для порядної шпигунки, звісно, важливіше, ніж вміти будувати стратегію, відповідати легенді і прикидатись. Ні-ні, вони жодним чином не викличуть підозри, втопивши крадене авто і з гигиканням бігаючи в мокрих платтях по місту. Ніхто й не запідозрить після цього в них шпигунок. Я б точно не запідозрила, бо ж, наївна, вірю, що для шпигунської роботи потрібен здоровий глузд. Проте його відсутність не заважає героїням боротись проти гендерної і соціальної нерівності та перешкоджати насильству над дітьми. Багато плюсиків їм в карму. Але мій вердикт - не вірю.
Спробувала пояснити знайомій, про що ця книжка. Вона відповіла: "А-а, то це щось на кшталт українських Totally Spies!" ------------------------------ Повний відгук на моєму блозі ------------------------------ В принципі, так, тільки доба — початок ХХ століття. Чотири вихованки школи-притулку юних шпигунок отримують чотири завдання, за якими буде визначено, чи складуть вони кінцевий іспит. Серед них українка (з Києва) Аня, американка Глорія, грекиня Мірто та японка Амелі. Відповідно в усіх цих краях читач побуває і дізнається навіть дещо цікаве про певні аспекти тогочасного життя: сучасне мистецтво, дирижаблі, будинки терпимості, розпусних священиків з християнських місій. Книжка навіть ЛГБТ-френдлі. Сюжет наївний-наївний, а втім читається легко, для підлітків — саме воно, щоб побувати на різних континентах. Я дуже люблю, коли пригодницька книжка не лише описує якийсь квест, а й у розважальній формі залишає по собі якісь цікаві факти.
Захопливий сюжет, цікаві пригоди, красива картинка, історичні події і улюблений Київ початку 20 сторіччя. Захоплює і не відпускає до останньої сторінки, з героїнями не хочеться прощатися
Дуже рекомендую книгу для тих, хто любить пригоди у різних географічних точках. Для тих, хто ненавидить не дочитувати до кінця. Для тих, хто обожнює простий, легкий стиль. Для тих, хто збирається у відпустку. Для тих, хто давно не відкривав жодної книжки і мріє повернутися до читання
Я довго відкладала прочитання цієї серії, але тепер всім і кожному рекомендую познайомитися з цими прекрасними шпигунками. Так багато емоцій викликали персонажки та їх дії, що мені захотілось й далі читати про них.
Сподобалось, що історія не затягувалась тільки на одній дівчині, і що є можливість поспостерігати за усіма й скласти своє враження.
Також планую ознайомитись з іншими книгами Наталії Довгопол.
Це дуже легко і захопливо читалося, та я часто ловила себе на думці, що все надто поверхнево. Під час виконання місій піднімалися важливі теми, як до прикладу одностатеве кохання, чи знущання над дітьми, і хоч розвʼязки цих арок були гарні, мені хотілося більшої глибини.
Мені сподобалася любовна лінія в романі - вона зовсім не основна, і протягом усіх частин ми лише збираємо клаптики, та в фіналі маємо розвʼязку, яка мене задовільнила.
Загалом мені сподобалося настільки, що дочитавши книгу я негайно купила продовження)))
Дуже гарна, приємна і комфортна історія про прекрасних жінок, які дуже різні і на диво схожі. Жінок, які проходять свої складнощі і отримують за це нагороду у вигляді відданих подруг. Взагалі найпрекрасніше в цій книжці було те, як Амелі пиздила нахабних чоловіків, які думають що їм все можна. Хочу окрему книжку просто про те, як вона пиздить мужланів, це було б чудесно🥰Доказ того, що можна писати прекрасні твори в реаліях України, думаю таких історій повинно бути більше. Читаючи цю книжку, я відпочивала і насолоджувалася. Однозначно буду читати продовження, адже дуже цікаво що ж чекає цікавого шпигунок🙂
Чудово, просто чудово. Я чомусь думала, що це фентезі, певно через вигадливу обкладинку з завитками між букв. (До слова, обкладинка мені дуже подобається оформленням, а ще вона така товстенька). Та це щось ретро (події на початку 1900их) і альтернативне (в Києві ж не було Олімпіади, я ж не помиляюся?). Чотири абсолютно різні дівчини з різних країн, що навчалися в притулку Артеміда, тепер отримують шпигунські завдання, і кожній доведеться зустрітися зі страхами свого минулого. І вишенькою на торті стає Олімпіада в Києві, де із своїм минулим має зустрітися киянка Аннничка, і з'ясувати своє місце в цьому шпигунському квартеті. Дуже задоволена, що прочитала. Це, певно, більш підліткова книга, та я таке люблю. А ще скоро виходить продовження, чекаю з нетерпінням.
Руда вважає себе жінкою-вамп, темненька обожнює фізику, коротковолоса - балет, а азіатка одним рухом покладе на лопатки здорованя. Вони терпіти не можуть одна одну, та змушені витягувати одна одну з біди. Експеримент з вирощування шпигунок у сирітському притулку ще ніколи не був таким близьким до провалу, коли чотири його дипломниці вирушили на своє останнє випробування. А ще додайте до цього карту місць дії: Смірна, Токіо, Бостон і Київ, й помножте на час дії - напередодні першої світової, у ще таку нетолерантну до жінок добу, й ви усвідомите всю складність їхнього завдання. Та попри це персонажі "Шпигунок" такі сучасні! Рекомендую.
Мені дуже сподобалось) за добу ковтнула книжку. Дуже незвично та цікаво познайомитись зі старим Київом (Києвом?). А ще я була упевнена, що сучасні українськи письменники це щось не дуже. Виявилось - дуже:) Обов’язково сьогодні ж почну читати продовження пригод шпигунок. P.S. Нічого не може зробити, але хоча б з чотирьох просто повинна кохати дівчат !)
Київ початку 20 століття. До війни і навіть першої спроби революції ще далеко, публіка у кафешантанах безжурно розважається під гімнастичні номери і запальний канкан. Саме з такого місця 12-річна дівчинка Аня, вправна гімнастка і майстриня бути непомітною, потрапляє до вкрай загадкового закладу — закритого притулку для панянок, де їх навчають шпигунству.
Такий початок звучить більш ніж багатообіцяюче й інтригуюче, проте подальша історія, на жаль, не виправдала покладених надій. Перша книга однойменної трилогії розповідає про квартет дівчат на порозі повноліття, які от-от мають скласти фінальний іспит і тому рушають на практичні завдання, командою. Кожна частина розповідає про минуле кожної з панянок і трохи (дуже трохи) розкриває їхню особистість і таланти. Звісно ж, панянки не особливо прихильні одна до одної (або посилено вдають це), звісно ж, одна з них буде знатися на бойових мистецтвах, інша — на техніці, третя — на звабленні, а четверта — буде нашою головною героїнею. І все б нічого, проте події стрибають й історія розповідається якось дуже схематично. Дівчата постійно потрапляють в якісь немислимі ситуації і так само чарівним чином з них виплутуються. Їхні вчинки й мотивація залишаються цілковитою таємницею. Словами одного з героїв історії, робота чудова, конспірація — жахлива.
Сам же сюжет, на диво, доволі жвавий, і, можливо, йому більше би пасувало бути сценарієм серіалу. Спробую продовжити серію, з певною надією на покращення.
Для свого жанру та рівня книга однозначно хороша. Легка історія про чотирьох талановитих дівчат-сиріт, що потрапляють у спеціальний притулок де з них готують таємних агенток. А виконувати їм належить такі завдання "за які не буде соромно перед дітьми". Чотири головні героїні представляють не тільки чотири країни зі своєю культурою та звичаями, але також різні риси характеру, що гармонійно доповнюють одна одну. Хоча чітко видно пріоритетність однієї з чотирьох дівчат - українки Ані/Поль/Живчика - історії її подруг також достатньо показані. Книга не облишена гумору та романтики. Зрештою, головні героїні - молоді леді від 16 до 20 років, які також проживають свою першу закоханість, самотність, пошуки друзів. Звісно, залишилось декілька питань до нюансів сюжету і я б не відмовилась від пояснень, як облаштований притулок, як там проходить навчання, як героїням вдається уникнути покарання за те, що вони, до прикладу, крадуть автівку, а потім ще й топлять її в морі. Але також розумію, що 300 сторінок для такої книги - це оптимальний розмір, а всі мої питання вимагають простору. Динамічність сюжету з лихвою компенсувала певні прогалини в історії. Як висновок, від читання отримала задоволення. Те що треба на вихідні і для відпочинку
Перед нами захоплюючий пригодницький роман, який сподобається не лише підліткам, але й дорослим. ⠀ Початок ХХ століття. Загадковий австрієць гер Фрідріх відкриває в Ґаліції притулок для осиротілих дівчаток, де їх готують для шпигунської діяльності. Туди потрапляють чотири самодостатні талановиті дівчини (Амелі, Глорія, Мірто, Аня (Поль), які не знаходять спільної мови. Але доля (в образі гера Фрідріха) підготувала випробування, під час якого їм доведеться разом виконати чотири завдання у різних частинах світу, щоб довести свою майстерність і побороти не лише зовнішніх ворогів, а й внутрішніх демонів. ⠀ Читати було вельми цікаво. Мені дуже сподобалась легка і яскрава мова авторки, її знання фольклору і традицій різних народів. Вона зуміла створити неординарних персонажів і приємну атмосферу. ⠀ Дякую за цю історію і вже читаю продовження)
Взялась читати цю книгу як щось легке, щоб відволіктися від бізнесової літератури і стрічки новин. Як результат, проковтнула дуже швидко і, чесно, хочеться ще.
З перших сторінок думала, що сюжет, то щось середнє між "Ангелами Чарлі" Та "Гаррі Поттером", а до кінця книги таки остаточно визначилася, що то таки наш варіант "Ангелів Чарлі" з сильними вольовими героїнями, що розкривають свою дружбу виконуючи завдання гера Фрідріха.
Сюжетна лінія дуже динамічна. Як читач, постійно перемикаєшся між особистостями героїв, подіями та колоритними описами міст і місць, де розгортаються події.
Сподобалось, що кожна місія існує не лише для екшну, а й зачіпає серйозні теми пропрацювання власних травм і попереднього досвіду, дитячого насильства, лгтб спільноти, торгівлі людьми. У мій підлітковий час такі теми не фігурували в літературі, а певно мали б. З цим усім героїні справляються за допомогою сили духу, надздібностей та командної роботи.
Окреме дякую, за розширення мого словникового і культурологічного запасу, бо дочитати книгу до кінця і не знайти щось нового для свого словникового запасу чи розуміння інших країн не можливо.
Загалом, дуже раджу почитати цю динамічну захоплюючу та надихаючу книгу незалежно від віку усім, хто хоче додати трохи казковості у будні і надихнутися сильними і сміливими шпигунками.
Це дуже натягнуті 2 зірки. На відміну від Амазонок, Артеміди мене зовсім не вразили. Навіть розлютили з першої ж сторінки
Текст писаний у 2019 році, виданий чи перевиданий у 2023. Я розумію, що до 2022-го для більшості українців війни не існувало, але видавати текст, напхом напханий руснею, у 23-му? Це ще треба так вміти. Чого ми можемо очікувати від вестернки Різ Візерспун, яка видала книжку про московита, якщо в нас є Наталя Довгопол, яка дає нам текст з рублями, російськими фразочками (російською мовою!!!!!), рускім вином, чечевицею і найвидатнішою подією року для Києва — всеросійською олімпіадою. Звісно, історію ніхто не скасовував і Україна була під вимушеною окупацією московії. Але для чого тягнути це у нашу культуру зараз? Я не хочу мати жодної згадки про вєлікую расію в українських книжках, а російської мови й поготів! А це ще й книжка для підлітків, наскільки я для себе постановила з сюжету. Альо, здоровий глузд, піднімаємо слухавку!!!
Тепер до сюжету: чотири персонажки-картонки вирушають на неймовірно таємничу (ахаххаха) місію, бо вони шпигунки. Під час цієї місії ці діти 16-ти й 17-ти років розпивають горілку та вино і борються зі своїми внутрішніми демонами. Сюжет несеться просто з неймовірною швидкістю, події не встигають одна за другою, гублячи дорогою всю логіку. Наші Артеміди побували у чотирьох куточках світу, всіх обдурили, всіх бандитів перебили, всіх хороших врятували, всі гроші пожертвували і кохання знайшли. Ну не казка? Таки казка, але така, що й читати нудно, бо ні емпатії, ні цікавості не змогла з себе витиснути, на жаль.
Відкрила для себе молоду талановиту письменницю Наталію Довгопол. Цікава квест історія, сповнена дивовижних пригод різнохарактерних героїнь, що намагаються виконати місію - змінити світ на краще! Прочитала з великим задоволенням!
"Шпигунки з притулку "Артеміда" - книга, яка захоплює тебе з перших сторінок та залишає у напруженні до останніх. Перш за все, новизною тематики та стрімким розвитком подій. Ти сам стаєш частиною команди чотирьох молодих шпигунок, вихованок притулку "Артеміда" на початку двадцятого століття. Кожна з них - нестандартна особистість з неперевершеними здібностями. Будучи зовсім різними за характерами, їм все ж таки вдається стати командою та діяти разом заради поставленої цілі, а саме: пройти випробування та завершити місію. Події відбуваються у різних куточках світу, одна картина дуже часто стрімко змінює іншу, що надає роману динамічності та гостроти. У ньому багато зворушливих моментів. Водночас, завжди присутній гумор. Мова твору багата та різнобарвна, письменниці вдається захопити читача і при цьому не втомити його незрозумілою лексикою. Кожне слово "на своєму місці" і у потрібному контексті. Читайте і не пожалкуєте!❤
«Шпигунки з притулку Артеміда» - одзнозначно про захопливі пригоди, смачно і лаконічно приправлені гумором. Окрім того, розкрито ряд важливих тем, яким притаманна нон-стоп актуальність крізь роки та епохи. Чотири шпигунки з різних географічно місць Землі, чотири різні темпераменти. Думаю часто читаючи книгу, мимохіть, ототожнюєш себе з якимось із персонажів твору, обираєш улюбленця в сюжетній лінії. Так от, читаючи шпигунок, кілька разів помічала, що симпатизую одній персонажці а вже за трохи подумки кажу «браво» іншій персонажці, отак якось по ниточці визбируєш себе у героїнях твору (дякую авторці!), нагадуєш собі про важливе в собі, в Людині, про те, що всі ми різні і це не випадково, власне в різності часом і сила. Пригоди Мірто, Поль, Глорії та Амелі тримають тебе в тонусі зацікавленості а міжрядків усіх пригод з якими майстерно дають раду артеміди читається нагадування – ніколи не здаватися, не опускати рук, боротися з перепонами завнішнього світу і не рідко й внутрішнього. Бо ж: «не всі мечі направлені на нас іззовні. Деякі з них простромлюють ізсередини» (цитата з книги). Шпигунки з притулку Артеміда в своїх діалогах/пригодах сказали мені, що кожен з нас є агентом змін – і це найважливіша наша місія. Пані Тамара гарно нагадала мені, що «Скромність мов сніг: щойно розтане – зникне навіки». Шпигунки розрадили мене і сказали що час відсіює багато питань, бо знаходиш на них відповіді сам...і ще багато (без)цінного розказали мені відчайдушні шпигунки Наталії Довгопол. Але це все вони розповіли мені, а для кожного читача, я впевнена, вони мають до розповіді щось унікальне. Тому бігом, хто ще не встиг – приступайте до діалогу з шпигунками з притулку Артеміда!
Загалом, читаючи шпигунок Наталії Довгопол не покидає відчуття ніби дивишся фільм, а завершення майстерно залишає тебе з чітким зацікавленням і запитанням «а що далі?...хочу продовження перипетій!». Історія шпигунок це пригоди в яких хотілося би взяти участь! П.С. а ще, стало цікаво... чи ототожнювала себе авторка з котримсь із персонажів , кого пропустила через себе найбільше!?
З початком війни скільки разів не спробувала читати книжки, навіть класику популярних авторів як Агату Крісті, але не могла , думала про війну і "цепляло". І якось на зустрічі у Греціі в березні 2022 Наталія Довгого презентувала свої книжки і ми з донькою придбали "Шпигунок" . Почала читати і сталося диво - я з великим захопленням читала кожну сторінку і переживала всі події разом із героїнями. Бути письменником — це складно, а бути юнацьким письменником — ще складніше. Адже підлітки — це найсуворіші критики. І повірте мені, якщо їх не зацікавить початок, вони навряд чи матимуть бажання дочитати твір до кінця. Прочитавши книгу «Шпигунки з притулку Артеміди», я можу впевнено сказати, що ця книга користується великим попитом серед дорослих, підлітків і дітей різного віку, бо всі ми хочемо мати таких друзів, з якими разом пірнемо у вирій захоплюючих пригод та подій, зможемо подорожувати світом і перемагати свої страхи та зло... Моя донька, якій 17 років з великим захопленням на одному подиху прочитала цю книгу, хоча вона не дуже любить читати книжки, як і більшість молоді.
Через свій відгук я хочу подякувати Наталії за таку дивовижну книгу. Бажаю їй натхнення для написання нових чудових творів. Я впевнена, що моя бібліотека вже досить скоро поповниться черговою цікавою пригодою авторства Наталії Довгопол "Колапс старого світу "
Яке наступне завдання? Чи виграла Мірта олімпіаду? Як склалась доля Ані та Поля? Коли вгамується Глорія? Що буде з Фрідріхом і чому він задоволено посміхнувся? Дякую за такі чудові книги! Стільки емоцій в мене вже давно не викликала нова прочитана книга ❤️
Дуже рада, що доля мене познайомила творчістю цієї авторки ⭐
В списку улюблених авторок з'явилось нове ім'я - Наталія Довгопол
Підходила до книги з певним упередженням, але з перших сторінок мене "затягнуло" так, шо з вечора до ранку я вже не могла відірватись, аж поки не дочитала до кінця :). Емоції зашкалюють протягом усієї книги. Від захоплення одними героями до роздратування іншими, від співчуття до обурення. І це прекрасно! Бо це означає, що книга жива, справжня, і ти живеш разом з нею!!! Дуже подобається відтворена епоха і сама атмосфера. Після прочитання захотілось одразу і в Київ, і в Японію, і в Європу...)) Одним словом, книга залишає дуже приємний післясмак, включає якийсь внутрішній моторчик і надихає! А в кого ще гарна уява, той отримає бонусом до книги прокручену в уяві кінострічку:)) Ви зрозумієте, про що я, в процесі:)