Коли все котиться шкереберть, варто дістати фарби, покликати на допомогу фантастичних звірів і стати в оборону рідного дому. Тому що мрії здатні рятувати. Особливо якщо ти художниця з Болотні. І нехай Марія ще не знає, але одного дня її картини прославлять Україну.
Авторка урбан-фенетезі «Лазарус» та постапокаліптичного фантастичного роману «Дім солі».
Роман «Лазарус» здобув премію «ЛітАкцент року — 2018», увійшов до довгого списку «Книги року ВВС», нагороджений спеціальною відзнаку Українського інституту книги на BookForum Best Book у Львові. Роман був названий книгою року за версією фензіну «Світ Фентезі».
Світлана Тараторіна отримала нагороду від Європейського товариства наукової фантастики The CHRYSALIS AWARDS — за найкращий дебют.
Світлана Тараторіна є переможницею конкурсів фантастичних оповідань — від літературного об'єднання «Зоряна фортеця», журналу «Стос», отримала спеціальну відзнаку на фестивалі фантастичних оповідань «Брама».
Є авторкою низки оповідань, художньої біографії Марії Примаченко для дітей — «Оця Марія звірів малювала», мальопису "Звуки миру".
Чарівна біографія Марії Приймаченко для юних читачів, де сплітаються відомості про художницю з пунктирними даними про історичну епоху (жах бродить навколо, але не перетікає в безнадію, бо для маленьких же читачів – ось більшовики приходять у село, ось зганяють місцевих, вимагаючи видати умовних партизанів, але чарівні істоти з лісу й живопис іще встигнуть порятувати ситуацію, бодай поки) і загальною, так би мовити, медитацією про природу творчості, яка рятує світ. Ілюстрації, стилізовані під роботи Приймаченко, також просто чудові. А, і шрифт дуже красивий.
Про що: маленька Марія зростає в оточеному лісами селі на Київщині. Зростає начеб звичайною дівчинкою: глядить курей, бешкетує, воює із суворою бабою, але разом з тим – мріє допомагати батькові-різьбяру й бачить те, що не помічає ніхто інший – фантастичних звірів, що населяють ліс. От тільки просте, передбачуване й щасливе дитинство дівчинки ще спіткає недоля – спочатку страшна хвороба й каліцтво, потім – війна. Але кожного разу дівчинці на допомогу приходять таємничі друзі – Болотяний Звір, Лев, Свиня-Красуня, Горбоброд та інші. Вони підбадьорять, втішать, підкажуть, що робити у скруті, а ще – стануть невичерпним джерелом натхнення і прославлять дівчинку з Болотні на весь світ.
Як: з кількох загальновідомих фактів (дочка різьбяра та вишивальниці, малювала змалку тим, що під руку трапить, в дитинстві перехворіла на поліомієліт, а дитинство це припало на непрості часи) Світлана Тараторіна виплітає барвисту й повнокровну пригодницьку повість. Там знайшлося місце і цілковито казковим елементам (усе по-чесному, за правилами, з ініціацією й іншими цікавинками), і коротким екскурсам в народні традиції й побут початку двадцятого сторіччя для молодшого читачів (мене особливо розчулило просте пояснення нелінійного сприйняття часу), і сімейно-психологічним етюдам з ухилом в роман виховання, і вписуванню індивідуальної історії в ширший історичний контекст. А головне – текст ненав’язливо пояснює, чим і з чого починався творчий шлях видатної художниці- буквально на пальцях. А ще в картинках.
Наскільки яскраво: дуже. З одного боку, Світлана Тараторіна населяє світ повісті отими самими дивакуватими звіриками з картин Марії Примаченко. З іншого – Наталя Левицька на тих самих сторінках знайомить зі своїми версіями відомих персонажів й відтворює навколо намальованої Марійки світ, створений її фантазією. Яскраві барви, дивні тварини, чудове нюансування усіх поворотів сюжету – від ясно-сонячних спокійних днів до похмуро-саспенсових воєнних часів – і виходить чи то свого роду рекурсія, чи то відновлення найвищої художньої справедливості. Коли дивишся на роботи Марії Примаченко – просто не виходить сумніватися в тому, що вона жила в трохи інакшому світі. І тутешні ілюстрації допомагають не просто зазирнути до цього світу, а спробувати уявити, яке враження він може справляти зсередини.
шкода наклад закінчився. ця книга дуже терапевтична якраз в цей нелегкий час. про віру в силу своїх бажань, про кінченність війни, про велику художницю, нашу історію. собливо додає те, що історія на основі реальних подій, але гарно присмачена фантазійними образами. магічний реалізм по-українськи.
Перечитувала цю книжку двічі, а це стається доволі рідко. Мені справді дуже сподобалася художня книжка про Марію Примаченко - стилістикою оповіді, незвичайними малюнками, стилізованими під картини художниці, гармонією тексту та ілюстрацій, фон тексту змінювався на кожній сторінці, верстка тексту теж творила чудесні викрутаси. Ще й на дотик обкладинка просто фантастична! У книжці йдеться про непростий шлях маленької Марійки, її бурхливу уяву, про її внутрішню силу і стійкість перед зовнішніми обставинами, про пережиту хворобу, а також "магію і світло фантастичних звірів з України, які підкорюють світ". І про те, що треба робити те, що любиш і найкраще вмієш. Це може навіть врятувати світ і змінити чиюсь долю. Книжка справді надихає - радію, що ця естетично приваблива книжка з'явилася і тепер буде тішити дітей і дорослих! А ще я зацінила назву книжки - саме так підписувала свої роботи сама Марія Примаченко😂 #раджупрочитати
Казка про маленьку сільську дівчинку, яка одного разу в лісі зустріла дивовижних звірів, надала важку хворобу і великий дар, - це насправді історія про велику українську художницю, яка створила надзвичайно барвистий і казковий світ. Це історія про Марію Примаченко. . Світлана Тараторіна, спираючись на реальні факти з біографії Марії Примаченко, написала чудову, яскраву і глибоку казку для дітей. А художниця Наталя Левицька оживила її, стилізувавши її під фірмовий "примаченківський" стиль. Так і з'явилася чудова історія про силу творчості і уяви, мистецтва і людського духу. Історія про те, що дівчата можуть усе. . Раджу, і не тільки дітям ;)
Здається, це вже добра традиція — ставити 5 🌟 книгам "Видавництва". "Оця Марія звірів малювала" не стала винятком. Вона прекрасна всім — текстами, малюнками, версткою, папером. Світлані Тараторіній чудово вдалося відтворити химерний світ персонажів Марії Примаченко, поєднати його із реальними й далеко не казковими історіями. На основі її розповіді можна ще довго фантазувати разом з дітками про дивних звірів й фантастичний світ, населений ними, та про історичний контекст всіх цих подій. А малюнки Наталі Левицької допоможуть краще пояснити й зрозуміти творчість Марії.
Магічний реалізм для наймолодших. І який! Неймовірної сили історія про неймовірної значущості постать в нашій культурі. Написано красиво, цікавезно, чуйно, а ілюстровано - і того краще. Левицька не перемальовує роботи Примаченко, але адаптує їх до світу, що створює у власній роботі, і робить це майстерно. Я дуже рада, що ця книжка тепер у шкільній програмі. Уявляю, скільки радості, фантазій, нових вигаданих світів, натхнення до творчості та віри у кінцевість війни вона принесе своїй цільовій авдиторії, якщо стільки принесла мені! Особливо цінно читати лінію про врятування свого краю за допомогою магічних сил лісу та власного таланту коли знаєш, що "Квітки виросли коло четвертого енергоблока" допомогли нашій армії здобути 125 бусів, на яких захисники обороняють нашу культуру, наших фантастичних звірів, а найголовніше - наших дітей, які потім, як Марія, знайдуть свій власний шлях творити добро та боронити своє село.
Ім’я Марія чи не найпоширеніше у світі і в Україні зокрема. Але ця книжка про особливу Марію – ту, що малювала звірів, про Марію Примаченко.
Книжка про дитинство художниці – це справжній скарб для батьків, вихователів і вчителів, які хочуть привити своїм вихованцям любов до мистецтва. Але найбільше її полюблять все одно діти. Бо вона для дітей і про дітей. Бо ця книжка просто неймовірно чарівна. Барвисті фантастичні ілюстрації передають увесь дух картин самої художниці, її внутрішній світ, мрії, фантазії, переживання.
Сама історія дуже зворушлива. Вона розповідає про те, як маленька Маруся у казковому лісі у чарівну купалівську ніч знайомиться з фантастичними тваринами. Це знайомство переросло у дружбу. І хоча ці фантастичні тварини зазвичай невидимі для людини, вони з’явилися цій талановтій дівчинці з настановою: «Малюй!».
Вперше про Марію Примаченко я прочитала у книжці «Це зробила вона». А ця окрема книжка про художницю є продовженням цього проекту і першою книжкою із серії «Дівчата можуть все».
Так, Марія Примаченко змогла зробити все від неї залежне, щоб цей світ став барвистішим і радіснішим. І саме до цього закликає читачів ця художня книжка – віднайти себе у цьому світі і йти за своєю мрією.
This entire review has been hidden because of spoilers.