What do you think?
Rate this book
Яблуня
«Яблуня» — книжка-діалог, у якій відомі в Україні й закордоном жінки — мами і доньки — говорять про важливі моменти, згадують знакових людей та події, що залишили слід у житті. Це — інтригуючі сюжети, які дивовижним чином перегукуються між собою, як і самі долі матерів: особисте постає свідченням епохи.
Оксана Забужко, Наталка Білоцерківець, Софія Майданська, Богдана Павличко та Мар’яна Савка розповідають про найрідніших, котрі суттєво вплинули на їхнє життя і творчість.
Більше про книжку https://starylev.com.ua/yablunya.
Оксана Забужко, Наталка Білоцерківець, Софія Майданська, Богдана Павличко та Мар’яна Савка розповідають про найрідніших, котрі суттєво вплинули на їхнє життя і творчість.
Більше про книжку https://starylev.com.ua/yablunya.
176 pages, Hardcover
Published January 1, 2018
4 people are currently reading
34 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 6 of 6 reviews
June 22, 2022
Війна, голод, зачистки, ГУЛАГ, Сибір, шістдесятники, радянські устої, становлення України. Волосся дибки від ціни, яку заплатили наші люди за незалежність України. Не маємо права не встояти чи загубити наші розкриті на крові пращурів таланти. Не віддамо. Продовжуємо боротись і творити нове.
July 17, 2021
Люблю читати біографії. Найбільше довелось читати польською мовою, і мені завжди подобалось, як делікатно інтерв`юери розпитували героїв та героїнь про батьків, родину, рід, дитинство. І відразу було зрозумілим, звідки він\вона такий\а.
А подобалось мені це тому, що в будь-яких інтерв`ю українською, чи, загалом, на пост-радянському просторі, якщо і питали про родину, то якось побіжно, не вдаючись до деталей, і, зрештою, з делікатністю у більшості наших журналістів були (і є!) проблеми. "Жовтавість" ведення розмови з пошуком скандальності домінує й досі.
А нам варто вчитись ставити питання, слухати і говорити. Ми всі вийшли з простору, де походження, біографія і сімейна історія могли бути джерелом небезпеки для цілої родини. Ми вийшли з минулого, де більшість намагалась підкорегувати, змінити чи загалом забути про минуле. Ми вийшли з режиму, де не прийнято було питати, "бо менше знаєш - спокійніше спиш". Тому поява таких книжок - це світло і прогрес.
"Яблуня" - це книга-діалог. Це п'ять історій мам та доньок. Це родинні стосунки, а також конфлікти, суперечки, дорослішання таких відомих жінок як Оксана Забужко, Наталка Білоцерківець, Софія Майданська, Богдана Павличко і Мар'яна Савка. І це покоління їх мам - Надії Забужко, Анастасії Лисивець, Марії-Одарки Майданської,Соломії Павличко і Ірини Савки - покоління, на долю яких випало жити ще з патріальхальними уявленнями більшості українського суспільства в період брутальної радянської модернізації. Радянськість та український націоналізм, мама та подружка, жіночність і емансипація - теми, яких торкнулись в цих розмова, і які, безумовно, потребують подальшого заглиблення.
Ця книга не про світлий образ матерів-берегинь, який так любить наше суспільство. Це історії особистостей, їх становлення, стержнів і компромісів, заданих і незаданих питань, сорому і болю, а також безмежної любові та віри в своїх дітей. Деякі "пари" - це стосунки дружби, деякі - це ієрархічні відносини, а певні історії я прочитала - як ідеалізацію і "гарну картинку" для людей, від якої важко відмовитись, розповідаючи про найрідніших.
Я дуже вдячна Людмилі Таран за таку ідею, книгу, та розмови з героїнями. І дуже хочу продовження, бо незапитанних і невиговоренних мам і дочок (а також синів, бабць, дідусів і так далі) у нас дуже багато. І нам ще вчитися та вчитися як ставити глибокі (і болючі!) питання, так і відповідати на них.
Книга сподобається всім тим, хто тримає руку "на пульсі" українського літературного процесу, хто любить біографії, і кому цікава тема мама-донька. Приємних вражень!
А подобалось мені це тому, що в будь-яких інтерв`ю українською, чи, загалом, на пост-радянському просторі, якщо і питали про родину, то якось побіжно, не вдаючись до деталей, і, зрештою, з делікатністю у більшості наших журналістів були (і є!) проблеми. "Жовтавість" ведення розмови з пошуком скандальності домінує й досі.
А нам варто вчитись ставити питання, слухати і говорити. Ми всі вийшли з простору, де походження, біографія і сімейна історія могли бути джерелом небезпеки для цілої родини. Ми вийшли з минулого, де більшість намагалась підкорегувати, змінити чи загалом забути про минуле. Ми вийшли з режиму, де не прийнято було питати, "бо менше знаєш - спокійніше спиш". Тому поява таких книжок - це світло і прогрес.
"Яблуня" - це книга-діалог. Це п'ять історій мам та доньок. Це родинні стосунки, а також конфлікти, суперечки, дорослішання таких відомих жінок як Оксана Забужко, Наталка Білоцерківець, Софія Майданська, Богдана Павличко і Мар'яна Савка. І це покоління їх мам - Надії Забужко, Анастасії Лисивець, Марії-Одарки Майданської,Соломії Павличко і Ірини Савки - покоління, на долю яких випало жити ще з патріальхальними уявленнями більшості українського суспільства в період брутальної радянської модернізації. Радянськість та український націоналізм, мама та подружка, жіночність і емансипація - теми, яких торкнулись в цих розмова, і які, безумовно, потребують подальшого заглиблення.
Ця книга не про світлий образ матерів-берегинь, який так любить наше суспільство. Це історії особистостей, їх становлення, стержнів і компромісів, заданих і незаданих питань, сорому і болю, а також безмежної любові та віри в своїх дітей. Деякі "пари" - це стосунки дружби, деякі - це ієрархічні відносини, а певні історії я прочитала - як ідеалізацію і "гарну картинку" для людей, від якої важко відмовитись, розповідаючи про найрідніших.
Я дуже вдячна Людмилі Таран за таку ідею, книгу, та розмови з героїнями. І дуже хочу продовження, бо незапитанних і невиговоренних мам і дочок (а також синів, бабць, дідусів і так далі) у нас дуже багато. І нам ще вчитися та вчитися як ставити глибокі (і болючі!) питання, так і відповідати на них.
Книга сподобається всім тим, хто тримає руку "на пульсі" українського літературного процесу, хто любить біографії, і кому цікава тема мама-донька. Приємних вражень!
May 7, 2024
«Ми маємо незалежну українську державу, бережімо і шануймо її, як треба, то й борімося за її утвердження, не жаліючи свого життя.
Тільки, дорогі люди, не дозволяйте знущатися маніпуляторам і запроданцям, які торгують словом "незалежність" і нахабно продовжують нищити все українське. При владі поки що не демократи, а ті самі, що були до незалежності і мучили нас..»
Тільки, дорогі люди, не дозволяйте знущатися маніпуляторам і запроданцям, які торгують словом "незалежність" і нахабно продовжують нищити все українське. При владі поки що не демократи, а ті самі, що були до незалежності і мучили нас..»
July 25, 2022
Це книжка про мам відомих(і не дуже) українських письменниць, культурних діячок та особистостей. Мені дуже сподобався задум, було цікаво почитати про родину письменниць, яких читаю й люблю.
Але насправді ця книжка частково інструкція по тому як виростити національно свідому дитину в СРСР (не легко). Мами належать до різних поколінь, тому тут охоплена більша частина 20го століття і різні регіони України. Майже кожна поховала свої амбіції, або не була здатна реалізувати себе через режим. І всі вони виховали прекрасних дочок, що замість них, або разом з ними, доносять до "широкої публіки" справу батьків. Як же нам пощастило народитися не в тому часі!
Я відкрила для себе багато цікавих історій та осіб, сподіваюся що буду надалі про них дізнаватися та читати.
З мінусів - досить кострубато написано, з перескакуваннями та дивними реченнями. Мені було важко читати авторський текст, і питання з інтерв'ю не завжди доречні.
Але насправді ця книжка частково інструкція по тому як виростити національно свідому дитину в СРСР (не легко). Мами належать до різних поколінь, тому тут охоплена більша частина 20го століття і різні регіони України. Майже кожна поховала свої амбіції, або не була здатна реалізувати себе через режим. І всі вони виховали прекрасних дочок, що замість них, або разом з ними, доносять до "широкої публіки" справу батьків. Як же нам пощастило народитися не в тому часі!
Я відкрила для себе багато цікавих історій та осіб, сподіваюся що буду надалі про них дізнаватися та читати.
З мінусів - досить кострубато написано, з перескакуваннями та дивними реченнями. Мені було важко читати авторський текст, і питання з інтерв'ю не завжди доречні.
July 24, 2021
Надзвичайна. Чуттєва, материнська, жіночна і психологічна книга. Як же ж цікаво стежити за долями чудових жінок, відмінних відносин матерів і доньок; чи то успіхів, чи недомовок, натхнення чи пригнічення. У цій збірці й справді вміщені "ключі" до розуміння жіночності та взаємин матері й доньки. Чудова збірка!
This entire review has been hidden because of spoilers.
November 14, 2020
Оксана Забужко, Наталка Білоцерківець, Софія Майданська, Богдана Павличко та Мар’яна Савка.
Кожна з цих жінок, вже має якийсь статус. Але за кожною з цих жінок, стоїть мама. Не менш важлива й видатна.
Цікавий нонфікшн у вигляді діалогів-інтерв’ю. 10 жінок. 5 мам і 5 доньок.
В книжці вони знову вертаються в минуле й розказують нам про своє життя. Доньки про мам, а мами про свою молодість, важкі часи – деяким довелося пережити Голодомор, війну, табори.
Кожна історія – болісна, й більшість мам вже полишили земне життя. Але вони продовжують жити у своїх дітях.
Читаючи, наче сидиш з ними разом на кухні з гарячим чаєм й слухаєш історії їх життя.
Кожна з цих жінок, вже має якийсь статус. Але за кожною з цих жінок, стоїть мама. Не менш важлива й видатна.
Цікавий нонфікшн у вигляді діалогів-інтерв’ю. 10 жінок. 5 мам і 5 доньок.
В книжці вони знову вертаються в минуле й розказують нам про своє життя. Доньки про мам, а мами про свою молодість, важкі часи – деяким довелося пережити Голодомор, війну, табори.
Кожна історія – болісна, й більшість мам вже полишили земне життя. Але вони продовжують жити у своїх дітях.
Читаючи, наче сидиш з ними разом на кухні з гарячим чаєм й слухаєш історії їх життя.
Displaying 1 - 6 of 6 reviews