Я наполегливо раджу цей твір Пола Екмана, тим, хто має справу з дітьми. Водночас в жодному разі, ніколи, навіть безкоштовно не торкайтеся цього видання (але про переклад пізніше).
Що я виніс для себе найбільш релевантного. Діти брешуть там де, батьки не гребують брехнею у повсякденному житті (пригадав фільм з Джимом Керрі «LiarLiar», там де головний герой припинив брехати навіть у відповідь на питання, як тобі моя сукня і це було для нього катастрофою – ми насправді не усвідомлюємо як часто ми брешемо, навіть якщо це «біла брехня»). Діти брешуть там, де за проступки загрожує фізичне або ж психологічне насильство.
Найважливіші цитати:
Існує багато різних мотивів брехні:
– Уникнути покарання
– Отримати щось, чого не можна було отримати іншим чином
– Захистити друзів від неприємностей
– Захистити себе або іншу особу
– Викликати захоплення чи привернути увагу інших
– Уникнути незручної ситу��ції в товаристві
– Уникнути збентеження
– Зберегти конфіденційність приватного життя
– Продемонструвати владу
Доктор Хойт вважає, що секрети і приховування інформації грають «… значну роль у нормальному розвитку кордонів власного «я» і концепції особистості …»
Тобто з віком, брехня є невідворотною і батьки можуть лише мінімізувати випадки, у яких дитина вимушена буде брехати. Для цього Пол Екман радить поважати і конфіденційність дитини, просто має бути чітко визначено, що вони повинні знати, а що є конфіденційним і в що вони не втручатимуться.
Ще важлива порада: якщо брехня була з метою приховати проступок, то має бути окреме покарання за проступок, а окреме за брехню. Дитина має зрозуміти, що брехня збільшує покарання і що брехня може призвести до втрати довіри, а це значно серйозніший проступок аніж, наприклад розбита ваза.
Тепер щодо перекладу. Місцями у мене складалося враження, що я не «дозрів» до психологічних книг українською. Часто траплялися речення, в яких я кожне окреме слово знав, а сенсу не міг збагнути. А потім мені трапилися 2 зовсім абсурдних фрагменти і я вирішив порівняти з російським перекладом:
1) Доктор Бенджамін Спок писав: «Я не є особливим прихильником фізичної прочуханки, але я думаю, що це менш отруйна міра, ніж тривале несхвалення, оскільки вона очищає повітря для батьків і дитини».
Я не міг добрати, що значить прочищає повітря. З’ясувалося, що все дуже просто: ««Так, по крайней мере, разряжается напряжение между родителями и детьми»
2) Наші пуританські пращури вважали, що діти народжуються грішними, їх пристрасті дуже потужні, а інтелект слабкий. Тому роль батьків, особливо батька, полягала саме в тому, аби подолати їх пристрасті і сформувати добру вдачу. Для цього були потрібні постійна пильність і жорсткий контроль за допомогою фізичного покарання, часто батогом.
Знову ж таки, я не міг зрозуміти, як можна було фізичним покаранням (батогом!) подолати те, що інтелект слабкий.
З’ясувалося: ««Отцы-основатели были убеждены, что ребенок приходит в мир отмеченный печатью греха: его пороки сильны, а воля слаба.»
До російського перекладу також були питання, тому врешті я зараз чекаю оригінал з Амазону. А вам ще хочу нагадати, що Пол Екман, автор книги «Теорія брехні» (не дивився, хто переклав), а ще сценарист серіалу «Lietome» - який є вельми цікавим - раджу!