Есеїстика Івана Андрусяка сповнена того віками усталеного «порядку речей», що властивий насамперед міфологічному мисленню. Здається, ось-ось із-поміж дубів і левів виринуть велети, – і вони справді з’являються, перевдягнуті в персонажів «Дубів і левів» – геніальних гончарів, малярів, поетів, рядових УПА і простих дідів... І, як то й має бути в міфології, питання, поставлені на «п’ятдесяти сотиках землі» Івана Андрусяка, врешті-решт зводяться до одного, найголовнішого: що робить людину Людиною?
Поет, дитячий письменник, прозаїк, літературний критик, перекладач.
Повість Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука» увійшла до престижного щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі ворони 2013» (White Ravens 2013).
Лауреат Корнійчуковської премії 2016 року — першої премії в номінації «Поезія для дітей» — за збірку «Лякація». За цю ж збірку удостоєний відзнаки «Дитячий поет року» від порталу української дитячої книги «БараБука» (BaraBooka) і премії «ЛітАкцент року».
Лауреат премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» (2019)
Лауреат премії імені Лесі Українки за книжки «Зайчикова книжечка» і «Третій сніг» (2019)
Можливо, сумнівно, але все ж можливо, що ця збірка есеїстики не заслуговує на таку ж тверду "п'ятірку", як ті ж таки книги Прохаська. Є кілька ледве вловимих стилістичних і лексичних моментів, які підважують однозначно захопливі враження не так від текстів, як від автора. Це чимось нагадує схожу проблему з творчістю провінційного, проте цікавого Сергія Синюка, тільки таким чином, як камінь викликає асоціації з горами. А, ну і, звісно, я не люблю Оксану Забужко. Навіть більше: я її зневажаю. Тож не можу бути солідарним із автором у його оцінках "Музею покинутих секретів".
Поза цим враження від книги у мене якнайкращі. Шерег нововідкритих для себе постатей з української літератури, "уельбецтво", родинні історії - це те, що зробило цю збірку дорогою для мене. І хоч Іван Андрусяк більше асоціюється з дитячими книгами або принаймні поезією, але "Дуби і леви" вписують його в ряд найкращих, на мою скромну опінію, українських есеїстів.