У збірці історико-краєзнавчих нарисів, автором яких є відомий черкаський краєзнавець Василь Борисович Страшевич, розповідається про понад двохсотрічний період життя міста від кінця XVIII – до середини ХХ ст. видання є продовженням циклу його цікавих численних нарисів, науково-популярних книг, які користуються неабиякою популярністю серед читачів.
У книзі на основі опрацювання історичних джерел, спогадів очевидців і, що дуже важливо, власних спостережень, автор висвітлює різні, у тому числі й маловідомі сторінки історії міста.
Автор проникливо підмічає і в притаманній йому невимушеній манері подає інформацію про найбільш значимі події в історії міста, акцентуючи увагу на особливостях повсякденного життя черкасців – найбільш характерних рисах побуту, господарстві та культурних традиціях, які, як правило, не потрапляють у поле зору професійних дослідників.
Зрозуміла мова викладу і вибудувана структура, насиченість цікавим фактичним матеріалом та ілюстраціями роблять книгу доступною і цікавою для усіх, хто цікавиться історією Черкас.
Суперечливі враження від книги, бо є цікаве і є що просто бісить (Можливо дещо неполіткоректно, бо буде про совки). Почну з недоліків: - Україномовним буде важко читати, бо повно суржику, орфографічних та пунктуаційних помилок... цікаво, а книга взагалі кимось редагувалася? - Автор вихований радянщиною, а тому: а) Повно штампів часів радянщини, термінологія теж звідти — велика вітчизняна війна, фашисти, а не нацисти і т.д. б) Багато співчуття чекістам, яких я б взагалі в доброму контексті не згадував, з іншого боку то трохи описано і про сталінські репресії в) Не висвітлено ні голодомори, ні повстансько-визвольний рух, ні те як Холодноярці брали штурмом місто, єдине що згадано тільки про захоплення міста отаманом Григор’євим, який звісно був бандитом... Єдине що згадується місце поховання Петра Чучупаки і про голодомор лиш коротка згадка г) Деякі дані дуже сумнівні, бачив спростування деяких фактів поданих у книзі - Суб’єктивно, моя особиста думка, але часом книга перевантажена просто переліком прізвищ, імена яких ні про що не говорять, наприклад список випускників школи н-го року і хто ті всі люди? чи список розстріляних чекістів, які не заслуговують щоб їх і згадували - Теж суб’єктивно, але одні теми, цікаві мені в одну розгортку, а деякі так розтягнуті, що втомлюєшся читати
Тепер про хороше: - Дійсно є цікаві несподівані факти, які не чув і не здогадувався навіть - На всі ресурси є посилання на джерела, але на жаль не всі з джерел є достовірні - У статтях 2016-2018 років уже більш об’єктивні описи подій, менше однобокого висвітлення
Як висновок: цікаво описані маловідомі факти з історії міста, але треба тримати фільтр в голові на суржик, і ігнорувати весь пафос присвячений радянщині