Недалекі краї

by Julia Fiedorczuk, Юлія Федорчук, Віктор Дмитрук

Книжка оповідань Юлії Федорчук «Недалекі краї»є гарним прикладом сучасної польської прози. 22 оповідання Юлії Федорчук, оповідання про інакшість, чужість і незвичайні зустрічі, зміцнюють віру читача в красу і міць оповіді. У кожному з оповідань зі збірки «Недалекі краї» ми знайомимося з героями, для яких, власне кажучи, немає місця в світі, і читачі бачать реальність з їхньої перспективи. Тому світ, описуваний Юлією Федорчук, не завжди є приємним і зовсім не легко сприймається, але завжди збуджує емоції.

У післямові письменниця пише: «Оповіді, зібрані в цій книжці, великою мірою спираються на реальні переживання, мої або чужі». Історії стосуються звичайної, сірої дійсності. Письменниця показує індивідуальне буття, водночас надаючи вартості екзистенції своїх героїв завдяки поміщенню її в оповідь. Юлія Федорчук розповідає про відносини між людськими істотами і тваринами, пейзажами, землею і предметами, створює свій світ.

Письменниця у «Недалеких краях» намагається наблизитись до того, що є найпервиннішим для людини, а таким, згідно з письменницею, є саме розповідання історій та їх слухання. Згідно з її твердженням, ми тоді «наближаємося до того похмурого місця, переживаємо тривоги й захвати, смуток і радість, стаємо собою».

256 pages, Hardcover

Published January 1, 2019

About the author

Poetka, tłumaczka. Debiutowała w roku 2000 tomem poetyckim "Listopad nad Narwią", za który otrzymała nagrodę Polskiego Towarzystwa Wydawców Książek. Autorka kilku zbiorów wierszy: "Bio" (2004), "Planeta rzeczy zagubionych" (2006), "Tlen" (2009) i "tuż-tuż" (2012), a także zbioru opowiadań "Poranek Marii" (2010) oraz powieści "Biała Ofelia" (2012). Laureatka wielu nagród, w tym austriackiej nagrody Huberta Burdy (2005). Adiunkt w Instytucie Anglistyki na Uniwersytecie Warszawskim. Jej utwory zostały przełożone na 17 języków, w tym walijski, japoński i islandzki. Mieszka w Warszawie.

Reviews

[Natalia · Rating 3 out of 5]

3.8/5
Straszliwie ciężko mi ją ocenić, jest bardzo specyficzną książką. Niektóre opowiadania naprawdę bardzo mi się podobały, inne wcale. Styl pisania - niesamowity. Chce zrobić kiedyś reread, żeby zobaczyć czy jakoś inaczej ją odbiorę.

[Cherniakhivska · Rating 4 out of 5]

Переважно дуже сумна книжка. Чи не кожне оповідання- наче камінчик, яким когось прибивають до землі, щоб не виборсався. Серед повторюваних образів у різних оповіданнях під різними іменами: дочка убогої матері-одиначки, школярка, яку біля дошки не слухає вчитель і яку мнуть за груди старші хлопці; немолода немита алкоголічка, яка пиячить з випадковими чоловіками і мандрує недалеко по району.
Є оптимістичні і світлі моменти, але здалося, що темрява переважає.

[echo · Rating 4 out of 5]

takie perły nowelistyki można znaleźć w carrefourze w galerii krakowskiej za 9,99:

pełne cichych niedopowiedzeń, delikatnych muśnięć tematów o ostrych krawędziach, uchyleń drzwi szaf — z trupami lub bez —

opowiedziane plastycznym językiem, który przylega do postaci, przenika je dogłębnie, sprawia, że rozpoznajemy je, kiedy wracają w innych opowiadaniach, widzimy je w stanie lęku i zachwytu,

bo to te dwie emocje dominują w fabułach: lęk i równoczesny zachwyt życiem; lęk przed utratą wszystkiego, niemożliwością komunikacji, samotnością, przemocą (przemoc pojawia się raz po raz, jedna podobna do drugiej) i ekologicznym rozpadem; zachwyt przemijającym pięknem, partyzanckim ogrodem, słońcem w parku, chwilą spędzoną z ukochaną osobą, maleńkimi enklawami przetrwania, oddechem przed dalszą ucieczką

[tewtydry · Rating 4 out of 5]

можу навіть одним словом описати відчуття від цієї книги - листопад.

Якщо не одним, то ось ця щеняча загнаність і стареча втома, вільгота навʼязливих спогадів і марива думок, шаленство божевілля від усвідомлення власної нікчемності. А поверх те, якими контрастними видаються спогади про літо, тепло і окрайці щастя в минулому.

Окей, якщо без надміру метафор, то це більш депресивний і менш фантастичний варіант "Землі загублених" Катерини Калитко. Тут і про дитячі страхи, манії і жахи, і про загублених здавалось дорослих також.

Загалом, читайте тільки о такій порі як зараз, бо якщо б за вікном буяло життя, ця книга залишилась б недочитаною. Тому і 4/5, бо ж вочевидь якщо у збірці багато різношерстих оповідань, то завжди знайдуться ті, які читаєш через силу, щоб дібратись до кращих.

[Sylwia Mura · Rating 4 out of 5]

Polecam kilka opowiadań: "Strefa unikania", "Bliskie kraje", "Poranek Marii"

[Nikola Mysior · Rating 3 out of 5]

6/10⭐️

[Aleksandra Szranko]

Ja przecież nawet nie lubię opowiadań (albo rzadko kiedy lubię)! Te mi nie podeszły, więc porzucam na 51. stronie.
#lifeistooshorttoreadabadbook