What do you think?
Rate this book
Кривавими слідами
Молода дівчина несподівано знаходить свого нареченого вбитим. За розслідування береться дотошний слідчий Єгор Скляр та не менш уперта патрульна Власта Коваль. Для Єгора розкрити злочин — справа честі, адже ще жодне вбивство він не лишив нерозв’язаним. Більше того, на новому місці роботи йому потрібно підтвердити свій статус крутого слідчого. Та справа далеко не така проста, як може здатися на перший погляд. Практично всі, хто так чи інакше пов’язаний з убитим італійцем, мають алібі. То хто ж злочинець? Хтось із найближчих друзів та родичів чи все-таки невідомий, який приїхав із самої Італії, аби завершити справи минулого?
Книга заснована на реальних подіях. Додано авторської інтерпретації. Під час написання проводилося чимало консультацій із поліцією.
Книга заснована на реальних подіях. Додано авторської інтерпретації. Під час написання проводилося чимало консультацій із поліцією.
256 pages, Paperback
First published January 1, 2019
About the author
Ксенія Циганчук
9 books4 followersКсенія Циганчук – авторка детективів і трилерів, лауреатка Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова". Для написання своїх поліцейських детективів виїздила на виклики разом із патрульними, а також мала консультації зі слідчими та судмедекспертами.
Серед її книг трилер "Коли приходить темрява", жахастик "По той бік пам'яті", поліцейські детективи "Кривавими слідами", "Убивця з підземелля", "Кубик Рубіка", "Право на вбивство", "Привиди серед нас", "Неспростовні докази", "Між життям та смертю", "Вбивство з необережності" та позасерійний детектив "Хто тебе вбив?"
Серед її книг трилер "Коли приходить темрява", жахастик "По той бік пам'яті", поліцейські детективи "Кривавими слідами", "Убивця з підземелля", "Кубик Рубіка", "Право на вбивство", "Привиди серед нас", "Неспростовні докази", "Між життям та смертю", "Вбивство з необережності" та позасерійний детектив "Хто тебе вбив?"
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 8 of 8 reviews
August 11, 2022
"Кривавими слідами" - перша книга із циклу поліцейських детективів про слідчого Єгора Скляра та патрульну Власту Коваль.
⠀
Історія доволі заплутана та динамічна. Перед нами жорстоке вбивство італійського бізнесмена на очах його 5-річної доньки. Під підозрою опиняються усі знайомі Марко, та у кожного є надійне алібі. Найскладніше у цій справі те, що це - убивство на замовлення, відтак потрібно знайти не лише виконавця, а й замовника. Слідчі докладають усіх зусиль, щоб вивести на чисту воду і покарати зухвалих злочинців.
⠀
В основу цієї книги лягли реальні події. Оформлена вона як хронометраж поліцейських буднів. Мова авторки чітка і лаконічна, без зайвих описів та ліричних відступів.
⠀
Скажу чесно, я не покладала великих сподівань на цю книгу, тому була приємно вражена, отримавши небанальну цікаву детективну історію, яка тримала інтригу до останньої сторінки і з якої я дізналася чимало фактів про роботу нашої української поліції. Обов'язково читатиму наступні книги циклу.
⠀
Історія доволі заплутана та динамічна. Перед нами жорстоке вбивство італійського бізнесмена на очах його 5-річної доньки. Під підозрою опиняються усі знайомі Марко, та у кожного є надійне алібі. Найскладніше у цій справі те, що це - убивство на замовлення, відтак потрібно знайти не лише виконавця, а й замовника. Слідчі докладають усіх зусиль, щоб вивести на чисту воду і покарати зухвалих злочинців.
⠀
В основу цієї книги лягли реальні події. Оформлена вона як хронометраж поліцейських буднів. Мова авторки чітка і лаконічна, без зайвих описів та ліричних відступів.
⠀
Скажу чесно, я не покладала великих сподівань на цю книгу, тому була приємно вражена, отримавши небанальну цікаву детективну історію, яка тримала інтригу до останньої сторінки і з якої я дізналася чимало фактів про роботу нашої української поліції. Обов'язково читатиму наступні книги циклу.
May 8, 2020
Пам’ятаєте своє бажання вбити когось? Ну добре, такого ніколи не було, але ж пам’ятаєте ту ситуацію, де ви уявляли, як можна все приховати, щоб ніхто й ніколи не дізнався про те потаємне, про що навіть і вголос не скажеш…
Ось так і в книзі «Кривавими слідами» від Ксенія Циганчук, де заможного італійця знаходять мертвим у себе вдома і все здається таким простим, бо хтось дуже добре все приховав; але ж з простим підходом ніколі не знайти вбивцю, в якого є алібі. А вбивця вже причаївся і розмірковує над наступним кроком…
І добре, що у житті не завжди стається так, як гадається. Бо саме цим вбивством має зайнятись легендарний слідчий Єгор Скляр з сусіднього регіону, який перевівся до Рівного через професійно-особистісну трагедію.
І все б було непогано, провадь собі розслідування, але ж тут ще й ця патрульна — Власта Коваль — ніяк не вгамується зі своїм власним розслідуванням! І куда вона лізе? Лише патрульна, а робить із себе «слідчого опера»! Хоча може вона не така вже і погана?
Ксенія настількі круто увійшла в цю історію — консультанти з поліції, виїзди з патрульними на зміни, — що на початку книги не дарма написано «Засновано на реальних подіях». Це відчуваєш з перших хвилин, а вже з п’ятої сторінки від книги не відірватісь аж до самої розв’язки. Фактично ця книга — художній посібник вічної боротьби добра зі злом.
Дарма казати, що книгу я проковтнув за день чи два (це було ще у червні і так, я пам’ятаю якій зараз місяць на дворі… я довго слова підбирав).
Книга вдалась, а факт, з якого я тішусь найбільше — це лише початок, бо дуже скоро світ побачить вже друга книга, а потім третя, бо це серія :)
Ось так і в книзі «Кривавими слідами» від Ксенія Циганчук, де заможного італійця знаходять мертвим у себе вдома і все здається таким простим, бо хтось дуже добре все приховав; але ж з простим підходом ніколі не знайти вбивцю, в якого є алібі. А вбивця вже причаївся і розмірковує над наступним кроком…
І добре, що у житті не завжди стається так, як гадається. Бо саме цим вбивством має зайнятись легендарний слідчий Єгор Скляр з сусіднього регіону, який перевівся до Рівного через професійно-особистісну трагедію.
І все б було непогано, провадь собі розслідування, але ж тут ще й ця патрульна — Власта Коваль — ніяк не вгамується зі своїм власним розслідуванням! І куда вона лізе? Лише патрульна, а робить із себе «слідчого опера»! Хоча може вона не така вже і погана?
Ксенія настількі круто увійшла в цю історію — консультанти з поліції, виїзди з патрульними на зміни, — що на початку книги не дарма написано «Засновано на реальних подіях». Це відчуваєш з перших хвилин, а вже з п’ятої сторінки від книги не відірватісь аж до самої розв’язки. Фактично ця книга — художній посібник вічної боротьби добра зі злом.
Дарма казати, що книгу я проковтнув за день чи два (це було ще у червні і так, я пам’ятаю якій зараз місяць на дворі… я довго слова підбирав).
Книга вдалась, а факт, з якого я тішусь найбільше — це лише початок, бо дуже скоро світ побачить вже друга книга, а потім третя, бо це серія :)
February 28, 2020
Це друга прочитана книжечка автора і теж хороша. Що підкуповує в детективах Ksena Tsyganchuk, так це читабельність та простота. А ось інтрига та сюжет вона вміє закрутити. Гарно вдалося авторці поводИти за ніс читача, перекидаючи підозру із одного героя на іншого. Люблю таке) А ще, додатковий бонус для мене те, що це наші реалії. Адже частіше я читаю зарубіжні детективи, то ж так круто зануритися у будні працівників саме нашою поліції. Наче все ближче якось. Дякую, Ксеніє) А то все копи, копи)). Проте, маю зазначити і великий мінус, який, правда, не має відношення до автора і сюжету. Радше питання до видавництва Фоліо. Як, як можна друкувати книги такого формату? Шрифт, папір - не читабельно. Втрачається задоволення . Адже ті, хто обирає паперові книги, мають отримувати задоволення і від того, що тримають їх в руках. Дуже не хочеться потрапити ще на таку книжку. Проте, детектив раджу)
August 27, 2024
Це добротний, цікавий детектив в сучасних українських реаліях. Місце дії — Рівне, саме туди нещодавно перевівся з Луцька досвідчений слідчий Єгор Скляр. Він довго добивався цього переведення, адже по роботі сюди мала переїхати його дівчина. Однак невдовзі після нього вдома, у Луцьку, трагічно загинув його близький друг і колега. Тепер Єгор картає себе: а якби він був поруч? Може, зміг би захистити, врятувати? Головою розуміє, що це все марні думки, але серцю не накажеш.
А тут іще мертвий Ромка сниться постійно, і сни такі моторошні, що годі викинути їх із голови.
На новому місці Єгорові треба якось вписатися, а це непросто, бо він відлюдькуватий, в поліції таких не люблять. Отже, необхідно заробити авторитет, показати, що він п’ятнадцять років не штани протирав у кабінеті слідчого, а напрацьовував досвід, розробляв власний метод роботи і взагалі заслуговує на повагу. Аж тут у Рівному вбивають італійського бізнесмена. Вбивство іноземця — це завжди резонансна справа, відтак її конче важливо якнайскоріше розкрити. Саме це і робитиме Єгор Скляр.
Першими на місце злочину приїхали, звісно, патрульні, Власта і Валентин. І тепер вони теж вважають цю справу трошки своєю. Та от біда: Єгор Скляр — із тих... ммм, чоловіків, так, чоловіків, просте нейтральне слово, котрі вважають, що жінкам і поліції не місце, і не соромляться цю думку висловити вголос. Тому певне, ммм, непорозуміння в них із Властою виникло буквально одразу.
А що, коли Власта помітить щось таке, що, попри весь свій досвід, не помітив Єгор? А що, коли заради розкриття злочину їм доведеться-таки шукати спільну мову?
Час іде, сліди вистигають. Чи встигне рівненська поліція розкрити справу, перш ніж вони будуть остаточно знищені?
Одразу скажу, що мені НЕ сподобалося в цій книзі, щоб зі спокійною душею перейти до того, що сподобалося.
Окрім зовсім дрібних дрібниць, які є практично в кожному детективі, таких моментів два. Перший: там є дитина, маленька дочка вбитого, зовсім крихітка. Вона ідеально розумна і навіть інтуїтивно довіряє тільки тим, кому достеменно варто, а решті ані слівцем не прохопиться про щось важливе. А віку їй — рочків десь п’ять, по-моєму. Зв’язно говорить двома мовами ця дівчинка. Другий: авторська мова потребує редакторського втручання. Вона начебто нормальна, проста, немудряща, але нормальна. Аж раптом: «”Котику, вибач, буду пізно. У річці знайшли зброю. Мушу затриматися”, — написав він Тані на вайбер, тим самим даючи зрозуміти, що вдома він сьогодні, як завжди, буде пізно». Або замість якогось нормального дієслова вилазить химерний канцелярит. Чимало дрібниць: невичищені повтори, недолугі вирази, недоречно вжиті займенники. Але (це ми вже плавно переходимо до чеснот) навіть попри такі неоковирності сюжет тримається купи, напруга є, авторка достатньо володіє мовними засобами, щоб від книжки було не відірватися. (Я прочитала ваншотом). Це свідчить про те, що банальна редактура виправить ці баги, і вийде гарний текст, просто ви ж розумієте, редактура, Фоліо...
Що мені сподобалося:
— міцно збитий сюжет, напружений і динамічний;
— чітко пропрацьовані персонажі, достатньо яскраві, щоб миттю запам’ятатися і не плутатися з іншими;
— сильні, діяльні жінки, яких у книзі чимало;
— Єгор — слідчий — показаний справді фахівцем, а не, як буває, про нього сказано, який він молодець, а насправді «професіонал» громоздить помилку на помилку. Звісно, він мусить помилятися, інакше розслідування вміститься у брошурку. Але всі його помилки обґрунтовані. Він спішить, бо на початку слідства рахунок іде на години, тому пропустив дрібничку. Він упереджено ставиться до Власти, тож применшив важливість отриманої від неї інформації (але не відкинув, а лише применшив). Помітивши це, виправився. Попри свій сексизм, він нормально працює з жінками-свідками і підозрюваними, бо профдеформація така профдеформація. Його метод роботи обумовлений його характером і добре йому пасує. Те, що він доволі швидко змінює думку щодо Власти, теж природно: він уже рухається від печерного сексиста до цивілізованого, і це видно, приміром, у його ставленні до своєї дівчини;
— так само цілісним є образ Власти. Вона незалежна, бо звикла обходитися власними силами, а відтак ініціативна. Її дочка — підлітка, цілком здатна дати собі раду, тому Власта не переймається, чи та поїла, і пишається нею. Вона ідейна, йшла до поліції, щоб змінювати суспільство, тож не дивно, що її так захоплює можливість долучитися аж до цілого розслідування вбивства. Так само цілісні й інші персонажі;
— авторка прекрасно оволоділа славетним поліцейським жаргоном і за потреби жене його сторінками. Я у захваті від сцени допиту підозрюваного в фіналі, коли поліцейські викладають своє бачення злочину буквально тими словами, які потім будуть в обвинувачувальному висновку. «Плануючи та організовуючи вбивство, ви заздалегідь визначили спосіб виконання злочину, його деталі та розподілили ролі кожного в спільній злочинній діяльності... Організовуючи і сприяючи вбивству, придбали у невстановлених слідством осіб... Створюючи собі алібі з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину... О такій-то годині ви, не відмовляючись від вчинення злочину та усуваючи раптово виниклу перешкоду...». І це по всій книзі так: поліцейські говорять, як нормальні люди, аж раптом натискається кнопочка — і з них сиплеться той специфічний поліцейський канцелярит, уголос і подумки. Це от дуже, дуже правда життя;
— авторка класно плутає читача. Так, вона трохи штучно скоротила кількість задіяних осіб, себто коло знайомств убитого, інакше книжка вийшла б значно товшою і заплутанішою. Але цим фарватером веде свій корабель упевнено і майстерно.
Трохи рандомною мені видалася назва, нічого аж такого кривавого в книжці немає. Але то таке.
А тут іще мертвий Ромка сниться постійно, і сни такі моторошні, що годі викинути їх із голови.
На новому місці Єгорові треба якось вписатися, а це непросто, бо він відлюдькуватий, в поліції таких не люблять. Отже, необхідно заробити авторитет, показати, що він п’ятнадцять років не штани протирав у кабінеті слідчого, а напрацьовував досвід, розробляв власний метод роботи і взагалі заслуговує на повагу. Аж тут у Рівному вбивають італійського бізнесмена. Вбивство іноземця — це завжди резонансна справа, відтак її конче важливо якнайскоріше розкрити. Саме це і робитиме Єгор Скляр.
Першими на місце злочину приїхали, звісно, патрульні, Власта і Валентин. І тепер вони теж вважають цю справу трошки своєю. Та от біда: Єгор Скляр — із тих... ммм, чоловіків, так, чоловіків, просте нейтральне слово, котрі вважають, що жінкам і поліції не місце, і не соромляться цю думку висловити вголос. Тому певне, ммм, непорозуміння в них із Властою виникло буквально одразу.
А що, коли Власта помітить щось таке, що, попри весь свій досвід, не помітив Єгор? А що, коли заради розкриття злочину їм доведеться-таки шукати спільну мову?
Час іде, сліди вистигають. Чи встигне рівненська поліція розкрити справу, перш ніж вони будуть остаточно знищені?
Одразу скажу, що мені НЕ сподобалося в цій книзі, щоб зі спокійною душею перейти до того, що сподобалося.
Окрім зовсім дрібних дрібниць, які є практично в кожному детективі, таких моментів два. Перший: там є дитина, маленька дочка вбитого, зовсім крихітка. Вона ідеально розумна і навіть інтуїтивно довіряє тільки тим, кому достеменно варто, а решті ані слівцем не прохопиться про щось важливе. А віку їй — рочків десь п’ять, по-моєму. Зв’язно говорить двома мовами ця дівчинка. Другий: авторська мова потребує редакторського втручання. Вона начебто нормальна, проста, немудряща, але нормальна. Аж раптом: «”Котику, вибач, буду пізно. У річці знайшли зброю. Мушу затриматися”, — написав він Тані на вайбер, тим самим даючи зрозуміти, що вдома він сьогодні, як завжди, буде пізно». Або замість якогось нормального дієслова вилазить химерний канцелярит. Чимало дрібниць: невичищені повтори, недолугі вирази, недоречно вжиті займенники. Але (це ми вже плавно переходимо до чеснот) навіть попри такі неоковирності сюжет тримається купи, напруга є, авторка достатньо володіє мовними засобами, щоб від книжки було не відірватися. (Я прочитала ваншотом). Це свідчить про те, що банальна редактура виправить ці баги, і вийде гарний текст, просто ви ж розумієте, редактура, Фоліо...
Що мені сподобалося:
— міцно збитий сюжет, напружений і динамічний;
— чітко пропрацьовані персонажі, достатньо яскраві, щоб миттю запам’ятатися і не плутатися з іншими;
— сильні, діяльні жінки, яких у книзі чимало;
— Єгор — слідчий — показаний справді фахівцем, а не, як буває, про нього сказано, який він молодець, а насправді «професіонал» громоздить помилку на помилку. Звісно, він мусить помилятися, інакше розслідування вміститься у брошурку. Але всі його помилки обґрунтовані. Він спішить, бо на початку слідства рахунок іде на години, тому пропустив дрібничку. Він упереджено ставиться до Власти, тож применшив важливість отриманої від неї інформації (але не відкинув, а лише применшив). Помітивши це, виправився. Попри свій сексизм, він нормально працює з жінками-свідками і підозрюваними, бо профдеформація така профдеформація. Його метод роботи обумовлений його характером і добре йому пасує. Те, що він доволі швидко змінює думку щодо Власти, теж природно: він уже рухається від печерного сексиста до цивілізованого, і це видно, приміром, у його ставленні до своєї дівчини;
— так само цілісним є образ Власти. Вона незалежна, бо звикла обходитися власними силами, а відтак ініціативна. Її дочка — підлітка, цілком здатна дати собі раду, тому Власта не переймається, чи та поїла, і пишається нею. Вона ідейна, йшла до поліції, щоб змінювати суспільство, тож не дивно, що її так захоплює можливість долучитися аж до цілого розслідування вбивства. Так само цілісні й інші персонажі;
— авторка прекрасно оволоділа славетним поліцейським жаргоном і за потреби жене його сторінками. Я у захваті від сцени допиту підозрюваного в фіналі, коли поліцейські викладають своє бачення злочину буквально тими словами, які потім будуть в обвинувачувальному висновку. «Плануючи та організовуючи вбивство, ви заздалегідь визначили спосіб виконання злочину, його деталі та розподілили ролі кожного в спільній злочинній діяльності... Організовуючи і сприяючи вбивству, придбали у невстановлених слідством осіб... Створюючи собі алібі з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину... О такій-то годині ви, не відмовляючись від вчинення злочину та усуваючи раптово виниклу перешкоду...». І це по всій книзі так: поліцейські говорять, як нормальні люди, аж раптом натискається кнопочка — і з них сиплеться той специфічний поліцейський канцелярит, уголос і подумки. Це от дуже, дуже правда життя;
— авторка класно плутає читача. Так, вона трохи штучно скоротила кількість задіяних осіб, себто коло знайомств убитого, інакше книжка вийшла б значно товшою і заплутанішою. Але цим фарватером веде свій корабель упевнено і майстерно.
Трохи рандомною мені видалася назва, нічого аж такого кривавого в книжці немає. Але то таке.
November 18, 2024
Виправляю свій промах і починаю знайомитися із серією поліцейських детективів Ксенії Циганчук від самого початку. Й, між іншим, долучаюся до марафону #читаємо_своє від #своя_полиця
Трохи незвично було спостерігати за знайомством героїв, коли я знаю їх вже в дружніх стосунках, але, проте це було цікаво.
Слідчий Єгор Скляр переїжджає до Рівного й майже одразу береться за розслідування вбивства іноземця. Розкрити його – не лише справа честі, а й можливість довести свій професіоналізм на новому місці. Водночас він змушений переживати біль утрати найкращого друга, що загинув при виконанні зовсім недавно, а тепер «приходить» у снах та коротких галюцинаціях й попереджає про небезпеку. Скляр також знайомиться із місцевими оперативниками та слідчими й має якось ладнати зі своєю неприязню до чужих людей.
Знаючи подальшу долю міжособистісних героїв із п’ятої книги, було трохи кумедно спостерігати за ставленням Єгора до оточуючих. Й, признатися чесно, він мене нерідко вибішував, особливо в питанні його ставлення до Власти, яка вже встигла мені полюбитися з попередньої прочитаної книги.
Тут, я не змогла ближче до кінця зловити таку напругу, як минулого разу, але бажання продовжувати читати цю серію зовсім не зникло. Ця книжка виявилася для мене більш розміреною, хоча інші читачі можуть зовсім по-іншому сприйняти текст, бо сцени з дочкою вбитого місцями розчулювали навіть мене. Написано добре, мені подобається ця «серіальна» манера написання тексту, коли події подаються дозовано, перемикаючись між локаціями та героями й закидуючи все нові гачечки.
Відмічу підхід авторки до написання книжки, бо в процесі вона консультувалася зі справжніми поліціянтами й з тексту я дізналася кілька нових цікавинок з рутини працівників поліції. Також приємним доповненням стали ілюстрації, яких не було у п’ятій книжці.
Загалом, я б не сказала, що це найкращий детектив у моєму житті, але серія хороша й читається доволі легко, що, безперечно, є для мене великим плюсом.
(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)
Трохи незвично було спостерігати за знайомством героїв, коли я знаю їх вже в дружніх стосунках, але, проте це було цікаво.
Слідчий Єгор Скляр переїжджає до Рівного й майже одразу береться за розслідування вбивства іноземця. Розкрити його – не лише справа честі, а й можливість довести свій професіоналізм на новому місці. Водночас він змушений переживати біль утрати найкращого друга, що загинув при виконанні зовсім недавно, а тепер «приходить» у снах та коротких галюцинаціях й попереджає про небезпеку. Скляр також знайомиться із місцевими оперативниками та слідчими й має якось ладнати зі своєю неприязню до чужих людей.
Знаючи подальшу долю міжособистісних героїв із п’ятої книги, було трохи кумедно спостерігати за ставленням Єгора до оточуючих. Й, признатися чесно, він мене нерідко вибішував, особливо в питанні його ставлення до Власти, яка вже встигла мені полюбитися з попередньої прочитаної книги.
Тут, я не змогла ближче до кінця зловити таку напругу, як минулого разу, але бажання продовжувати читати цю серію зовсім не зникло. Ця книжка виявилася для мене більш розміреною, хоча інші читачі можуть зовсім по-іншому сприйняти текст, бо сцени з дочкою вбитого місцями розчулювали навіть мене. Написано добре, мені подобається ця «серіальна» манера написання тексту, коли події подаються дозовано, перемикаючись між локаціями та героями й закидуючи все нові гачечки.
Відмічу підхід авторки до написання книжки, бо в процесі вона консультувалася зі справжніми поліціянтами й з тексту я дізналася кілька нових цікавинок з рутини працівників поліції. Також приємним доповненням стали ілюстрації, яких не було у п’ятій книжці.
Загалом, я б не сказала, що це найкращий детектив у моєму житті, але серія хороша й читається доволі легко, що, безперечно, є для мене великим плюсом.
(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)
May 6, 2020
авно вже я не читала детективів.
Звично, коли хочеться щось в цьому жанрі, то беру Агату Крісті, бо обожнюю її за легкість та невеличкий формат. Але ось сама авторка @ksenatsyganchuk запропонувала прочитати її роман. Поліцейський детектив на реальних подіях. То чому б не спробувати.
І я зовсім не розчарована. Гарна, заплутана детективна лінія. Клубочок, який розплутують головні герої потрохи в кожному розділі. Підозрюєш кожного, хоч всі й мають гарне алібі.
Круте читво для подорожі, пляжу чи просто вихідних. Не зчуєшся, як вже переймаєшся за героїв, співчуваєш їм та хочеш якось допомогти.
Кінцівка правда видалася мені дещо дивною, але то вже мої власні таргани. Відчуваю, що буде продовження з новою справою, але зі старими персонажами.
Шкода лише одне, що видання книги зовсім якесь печальне. М'яка обкладинка, газетний папір, дрібний кегль, не гарний дизайн. Я б ніколи сама не звернула увагу на цей роман.
Звично, коли хочеться щось в цьому жанрі, то беру Агату Крісті, бо обожнюю її за легкість та невеличкий формат. Але ось сама авторка @ksenatsyganchuk запропонувала прочитати її роман. Поліцейський детектив на реальних подіях. То чому б не спробувати.
І я зовсім не розчарована. Гарна, заплутана детективна лінія. Клубочок, який розплутують головні герої потрохи в кожному розділі. Підозрюєш кожного, хоч всі й мають гарне алібі.
Круте читво для подорожі, пляжу чи просто вихідних. Не зчуєшся, як вже переймаєшся за героїв, співчуваєш їм та хочеш якось допомогти.
Кінцівка правда видалася мені дещо дивною, але то вже мої власні таргани. Відчуваю, що буде продовження з новою справою, але зі старими персонажами.
Шкода лише одне, що видання книги зовсім якесь печальне. М'яка обкладинка, газетний папір, дрібний кегль, не гарний дизайн. Я б ніколи сама не звернула увагу на цей роман.
November 3, 2021
Ксенія Циганчук «Кривавими слідами»
Планував викласти цей відгук ще на минулому тижні, проте роблю це лише зараз…)
Отож нещодавно прочитав першу книгу серії «Поліцейський детектив» «Кривавими слідами». Зізнаюся, отримав чималеньке задоволення, найбільше тому, що книга на реальних подіях, що трапилися колись в Україні. Не знаю, можливо, такі детективи українських авторів і є, але я ще не зустрічав.
Починається історія з того, що знайшли вбитим відомого італійського бізнесмена – тіло виявили у нього вдома. Найбільше вразило те, що в час убивства вдома була п’ятирічна донька загиблого. Дівчинка не бачила вбивцю, але пережила справжнісінький шок, коли знайшла тіло батька, а далі, перелякавшись, просиділа у своїй кімнаті усю ніч. За справу взявся слідчий Єгор Скляр. Допомагає йому патрульна Власта (Скляр не надто хоче брати її у помічники, але так складаються обставини). Вони мусять діяти швидко, адже чим більше проходить часу після злочину, тим складніше зловити вбивцю. Звідси, я так розумію, і назва: кривавими слідами – перефразування відомого словосполучення «гарячими слідами». Злочинця таки знаходять. Я, на жаль, не вгадав, хто вбивця))) Хоч і старався. Сказати вам, хто вбив італійця?)
Планував викласти цей відгук ще на минулому тижні, проте роблю це лише зараз…)
Отож нещодавно прочитав першу книгу серії «Поліцейський детектив» «Кривавими слідами». Зізнаюся, отримав чималеньке задоволення, найбільше тому, що книга на реальних подіях, що трапилися колись в Україні. Не знаю, можливо, такі детективи українських авторів і є, але я ще не зустрічав.
Починається історія з того, що знайшли вбитим відомого італійського бізнесмена – тіло виявили у нього вдома. Найбільше вразило те, що в час убивства вдома була п’ятирічна донька загиблого. Дівчинка не бачила вбивцю, але пережила справжнісінький шок, коли знайшла тіло батька, а далі, перелякавшись, просиділа у своїй кімнаті усю ніч. За справу взявся слідчий Єгор Скляр. Допомагає йому патрульна Власта (Скляр не надто хоче брати її у помічники, але так складаються обставини). Вони мусять діяти швидко, адже чим більше проходить часу після злочину, тим складніше зловити вбивцю. Звідси, я так розумію, і назва: кривавими слідами – перефразування відомого словосполучення «гарячими слідами». Злочинця таки знаходять. Я, на жаль, не вгадав, хто вбивця))) Хоч і старався. Сказати вам, хто вбив італійця?)
November 2, 2021
Ксенія Циганчук «Кривавими слідами» - 10/10
Заплутана історія, яка захоплює від самого початку. Починається усе із жорстокого вбивства успішного бізнесмена. Поліції доведеться чимало попрацювати, аби вирахувати злочинця. Головний герой, слідчий Єгор Скляр, впевнений: діяти потрібно швидко, адже чим більше часу проходить з моменту злочину, тим менше шансів впіймати вбивцю. Він любить працювати самостійно, проте в умовах, що складаються, змушений заручитися підтримкою навіть патрульних. Так, крок за кроком, поліція починає розплутувати загадкове вбивство, приходячи до неочікуваних висновків.
Прочитала на одному диханні. А те, що книга на реальних подіях, додавало адреналіну.
Заплутана історія, яка захоплює від самого початку. Починається усе із жорстокого вбивства успішного бізнесмена. Поліції доведеться чимало попрацювати, аби вирахувати злочинця. Головний герой, слідчий Єгор Скляр, впевнений: діяти потрібно швидко, адже чим більше часу проходить з моменту злочину, тим менше шансів впіймати вбивцю. Він любить працювати самостійно, проте в умовах, що складаються, змушений заручитися підтримкою навіть патрульних. Так, крок за кроком, поліція починає розплутувати загадкове вбивство, приходячи до неочікуваних висновків.
Прочитала на одному диханні. А те, що книга на реальних подіях, додавало адреналіну.
Displaying 1 - 8 of 8 reviews