Як ходити до музею

by Йохан Идема

Музей – це найвідповідніше місце для формування наших уявлень про мистецтво. Чому ж тоді існує так багато чудових книжок із коротким оглядом історії мистецтва, але жодна не розповідає, як із найбільшою користю для себе використати можливості музею? Наша взаємодія з мистецькими творами може приносити нам справжнє задоволення і навіть осяяння. Але не дозволяйте ввести себе в оману. Не варто думати, що простого перебування в музеї разом із видатними творами і їх споглядання достатньо, щоб здобути осмислений мистецький досвід. Для цього ви повинні встановити особистий зв’язок із мистецтвом, певним чином його зрозумівши чи зазнавши його впливу. У багатьох із нас ця іскра не спалахує сама по собі. Ви можете сподіватися, що музей вам у цьому допоможе, проте умови білого куба часто справляють протилежний ефект: вони не дозволяють нам зробити свій досвід осмисленим.

Проте є й добра новина: багато в чому ви можете взяти ініціативу у свої руки і самотужки формувати власний мистецький досвід. Можливо, музеї мають вагомі підстави презентувати мистецтво саме так, однак лише від вас залежить, як ви його сприйматимете. Нехай музеї мистецтв на вигляд і за відчуттями схожі на стерильний білий простір, та це не означає, що ви мусите діяти відповідно. Насправді, щоб зробити відвідини змістовними, вам краще дотримуватись іншого підходу. Саме про це наша книжка: вона пропонує новий погляд на те, як поводитись із творами мистецтва, щоб ваш візит до музею залишив незабутнє враження.

132 pages, Paperback

First published January 1, 2014

Reviews

[Леся Кухарчук · Rating 5 out of 5]

Одним із яскравих спогадів з дитинства для мене став похід до музею: скелет мамонта, археологічні знахідки минувшини, аура невідомого та атмосфера ... Мене так зачарував цей світ, що врешті я стала історичкою) ⠀
⠀
Тож сумно, коли люди говорять, що музеї - це нудно. Зовсім не так! ⠀
І книга "Як ходити до музею» Йохана Ідема консультанта і підприємеця у сфері культури цьому прямий доказ. У ній він зосереджується на художніх музеях, але ідею можна використовувати і як загальну. Автор повністю передає свою любов до мистецтва та розповідає понад три десятки лайфхаків, як зробити відвідини музею цікавими і незабутніми. ⠀
Книга написана у доволі легкому стилі, поради не вибудувані за чіткою логікою, навпаки, автор наголошує на свободі читача прокладати індивідуальний маршрут книгою. Можна почати з першої, останньої чи з будь-якої поради.⠀
⠀
І хоч є очевидні рекомендації, типу "поцікавтеся, які картини виставлені в музеї і прочитайте про них більше" , але є доволі цікаві та неочікувані, наприклад, про те, що варто спробувати споглядати експонати у навушниках під класику, чи можливо рок і від цього змінюватиметься сприйняття.⠀
⠀
Автор пояснює, чому в художніх галереях більш ніж доречно: торкатися експонатів, фотографувати, приходити із власним стільцем та приводити дітей будь-якого віку.⠀
⠀
⠀Книга подана у вигляді арт-буку з класними ілюстраціями і читається надзвичайно швидко, можна осилити за вечір.⠀
⠀
І хоч більшість музеїв України досі ще залишають бажати кращого, але і там можна віднайти багато справжніх скарбів. Уже мовчу про новітні арт простори з безліччю інтерактивних штук 😉. ⠀
⠀
⠀
«Мистецтво — це не об’єкт, що висить на стіні, воно відбувається лише у взаємодії зі своїм глядачем».⠀
⠀
«Картина без рами — наче душа без тіла»⠀
⠀
"Опинившись у музейній залі, ви лишаєтесь наодинці з собою, адже ідея музею в тому, що акт споглядання мистецтва не потребує пояснення."⠀
⠀
«Не існує витворів, які говорять самі за себе. Знайдіть спосіб пізнання і взаємодії з мистецтвом, найкращий саме для вас, і робіть це не поспішаючи. Винагорода не забариться».⠀

[Olena Yuriichuk · Rating 4 out of 5]

Наскільки я не прихильниця нон-фікшину, настільки з радістю та насолодою я прочитала "Як ходити до музею" Йохана Ідема. Можливо - тобто явно не останню чергу! - тому, що музей для мене геть не анахронізм, який уявляється запиленим місцем з поганим світлом та нудними експозиціями і наглядачами, які за найменше відхилення від протореного іншими відвідувачами курсу будуть сваритися або обурено дивитись тобі вслід.

Два роки тому ми з Іреною вирушили на тиждень до Варшави. Екселівська таблиця тих пригод досі закріплена у мене в закладках на чільному місці і я іноді відкриваю її, згадуючи той вікенд, який нам вдався просто ідеальним. А знаєте чому? Бо ми відвідували музеї.

Музей варшавського повстання. Музей Шопена. Національний музей у Варшаві. Королівський замок. Музей історії польських євреїв.

На все про все у нас був тиждень (+ відвідини Гданську, де ми потрапили у абсолютно вражаючий дім Упхагена, який я досі переглядаю на світлинах у смартфоні з ностальгічним зітханням), і ми не лише справилися, виділивши на все вдосталь часу, а й не розчарувалися у мистецтві загалом і не зробили так, аби воно нам осточортіло.

Навпаки - лише після відвідин стількох музеїв запійною дозою, я зрозуміла в чому краса музеїв - правильно сконструйованих, з ідеальними акцентами на тій чи іншій картині, скульптурі чи деталі.

Музей - це можливість зустрітися з чимось вищим за тебе, з чимось безсмертним і... і не відчути себе при цьому нічим. Йохан Ідема не відкрив для мене Америки, але його думки, "правила" чи все ж таки поради відвідин музею дуже перегукувалися з моїми власними. Мені знайомі ці "музейні ноги", тому я подумки вклоняюся Національному музею у Варшаві з його тахтами, кріселками і великими пуфами, на яких ми пролежали добру годину після прогулянок всіма залами. Я обожнюю фотографувати не лише саму картину, яка чимось відгукнулася у моїй душі, а й подругу, яка замислено стоїть перед твором і вивчає, бачить у ньому щось своє. Я не бачу нічого страшного в тому, аби перед твором начебто відомого художника продемонструвати своє невігластво і витягнути смартфон, аби прочитати про нього статтю у вікіпедії, дізнатися щось про героїв картини, знайти їхню історію в інтернеті.
Можливо, я не вчеплю доглядачів, але я точно прислухаюся до розмов інших і не боятимуся почати розмову біля чергового шедевру, щоб висловити свої емоції і думки. А слухати музику під час відвідин музею - господи, та чи може бути щось краще за мелодії Абеля Коженьовскі, не підібрані за хронологією чи уподобаннями, коли ти дивишся експозицію у львівській галереї про ангелів, а в навушниках лунає божественне фортепіано?

Я не є фахівчинею і не можу сказати точно - зрештою, я живу у бульбашці, де відвідати музей для насолоди, а не за чиїмось приписом, наказом чи примусівкою - таке ж святе і буденне діло, як випити з насолодою філіжанку кави за неспішним сніданком, як посидіти за улюбленою книжкою, як переглянути всоте улюблений фільм. Йохан Ідема написав поради, які водночас підійдуть мені, нагадуючи про красу музеїв, і людині, яка там була востаннє з екскурсією зі школи. Останній, можливо, вони будуть такою ненав'язливою спонукою, тихенькою підказкою, що запилючені коридори, суворі доглядачі з уявними гвинтівками, направленими на порушників спокою, нецікаві картини і квиточки радянського зразка неначе з туалетного паперу давно в минулому. Музеї нашої переляканої уяви і музеї, які існують зараз - і так, незалежно від того, чи ви йдете в музей в Україні, чи ви відвідуєте галерею десь закордоном, дуже від цих анахронізмів відрізняються. Музей чекає на вас - не налякати, не принести нудоту, не відбити бажання відчиняти ці важкезні двері, за якими ховається багато прекрасного, а щоб наблизити до нього, заінтригувати, змусити замислитися, відчути цілком несподівану суміш емоцій і зрозуміти, що сюди хочеться повертатися ще і ще.

[Oleska Tys · Rating 5 out of 5]

Понеділок чудовий день, щоб сходити до музею. Як і вівторок. І середа. І четвер. Ой, та добре. Будь-який день тижня - це гарна ідея, щоб піти в музей. Ранок те що треба, або вечір, чи навіть ніч. Не стримуйте себе, хто знає які секрети модна відкрити.

Загалом мені хотілося почати допис зі слів, що я була в музеї чи в художній галереї досить давно. Але тут таке діло, що це в мене пам'ять трохи дірява, і просто забула, що була в музеї влітку. А не тоді, коли я думала (хммм, на хвилинку, я думала, що востаннє була десь років 5 тому. Хммммм). Все. Короткий (не дуже) відступ завершено. Тепер про книгу.

"Як ходити до музею" Йохан Ідема - це невеличкий нон-фікшик про те, як "правильно" ходити в музеї. 32 поради про музеї, емоції, враження, тіні на стінах, білий куб, ваших дітей та сенсорику. Знаю, цікаве поєднання.

Для мене ця книга своєрідне одкровення бачення мистецтва, без нарікань, без пересторог, без "правильно/не правильно", а чесно, емоційно, щиро, максимально. Яскраві емоції, щире захоплення та багато-багато думок. Це і є мистецтво, без правил та покарань.

Мені подобається ходити в музеї. Пам'ятаю як на першому курсі ходили з одногрупниками в краєзнавчий музей в Тернополі. Було мегакруто. Коли ти вдеш не один, і навіть не вдвох, а коли вас компанія з 7-8 людей з різним досвідом, поглядами, сприйняттям - це щось магічне. Спробуйте.

P. S.
- Як правильно ходити до музею?
- Так, щоб "закохатися" в музей

[Anna Kushnir · Rating 4 out of 5]

Насправді були цікаві ідеї та згадані цікаві місця для відвідування.

[Анастасія · Rating 5 out of 5]

Мотиваційна книга на яку ми заслуговуємо 🥰
Класні порадити, які хочеться реалізувати і просто бігти до музею
А оформлення книги, як окремий витвір мистецтва

[Jullietta · Rating 5 out of 5]

Любиш ходити у музеї?

Зізнаюсь - я ні 🙈 Ходити залами з задуманим лицем, але всередині розуміти - що ніц не розумієш в тому, що бачиш. Мистецтво це чи ні? Тому я старалась оминати заклади з назвою музей мистецтв або галерея.

Але після книги «Як ходити до музею» від @fabulapro мені тепер хочеться перевірити поради Йохана Ідема на практиці. Наприклад:
🖼 заново подивитися на пейзажі, натюрморти та портрети;
🖼 спробувати пройтись музеєм з дитиною;
🖼 поспілкуватися та поспостерігати за оточуючими;
🖼 пошукати гостьову книгу та почитати записи в ній;
🖼 по-обідати чи випити кави в буфеті музею (якщо вдасться в Україні знайти музей з буфетом);
🖼 запитати поради в персоналу.

А ще я зрозуміла, що я така не одна. Тобто завжди є оте відчуття, що оточуючі знають краще і розуміють краще. Але ні)

«Якщо з першого погляду картина вам не сподобалась, це нормально. Але дивіться далі.»

Книга написана легко і зрозуміло. Вважаю це маленькою перемогою, коли після її прочитання, виникає бажання відвідати музей та доторкнутися до мистецтва.

До речі, про доторки. Автор дещо критикує заведені музейні правила - заборону доторків, відсутність стільців у залах, заборону фото. Він пропонує дозволити більше взаємодіяти з мистецтвом. Щоб музей став звичайним місцем для зустрічей з друзями і спілкуванню, адже мистецтво надихає на роздуми.

Якщо ти десь збираєшся у подорож і там мають бути музеї - бери цю книгу з собою. Або відкривай з нею музеї свого міста 👌🏻

🎁 Ідея подарунку - ця книга та квитки у музей! 👍

[Yaroslava Mashyko · Rating 5 out of 5]

Чудова книга про те, як зробити похід до музею приємним і цікавим.
Не нудно й змістовно автор ділиться ідеями-порадами, які допоможуть збагатити ваш досвід відвідування музею, наповнити його яскравими враженнями, а також закохати вас у мистецтво.

[Bones Green · Rating 5 out of 5]

Безумовний варточит для людей, яким цікаве мистецтво і взаємодія з ним.

[Olha · Rating 3 out of 5]

Купуючи книгу, я спокусилась на слово "музей". Згодом, в одному з оглядів почула, що книга не про будь-який музей, а саме про художній, або точніше про галереї. Ну та й нічого, теж згодиться, подумала я. Виявилось, що це книга на 90% про галереї сучасного мистецтва. Поради начебто корисні - як зрозуміти абстрактне, потворне або те, що здається гидким, де і з ким обговорити поспілкуватися про мистецтво, як поглибити свої враження від твору, - але в мене залишились сумніви щодо їх практичної реалізації в наших умовах. Книга оформлена як мистецький альбом, читається легко, але стимулювала мене не чимскоріш відвідати галерею, а лише швидше перегортати сторінки, встановлюючи рекорд читання.

[Olena Brazhnyk · Rating 4 out of 5]

Поради з цієї книжки навряд стануть чимось приголомшливим і аж так змінять ваші стосунки з музеєм, але кілька цікавих ідей тут є.
Не все можна застосувати у музейних реаліях України хоча б через те, що рідко при музеях є кав'ярні, а ресторани й поготів, доглядачі не мають права вступати з мистецькі діалоги з відвідувачами, а писати і клеїти власні текстівки можна хіба що у спеціально відведених місцях. Але про пораду взяти з собою складаний стілець чи зробити власний плейлист під виставку я подумаю ;)
У книжці небагато тексту - більше цитат та репродукцій з видами того, як хтось дивиться на мистецтво.

[Bookworm · Rating 4 out of 5]

Йохан Ідема "Як ходити до музею"

Той нон-фікшн, який можна прочитати за вечір, якщо ви – не я 🙃

💥 32 поради про те, як не знудитись в музеї від нідерландського арт-консультанта.

💥 Дуже гарно видано: багато ілюстрацій, красива верстка, назви розділів, що запам'ятовуються.

💥 Самі поради, мабуть, будуть кориснішими, якщо ви рідко відвідуєте музеї або ж вам там нудно\незрозуміло і т.д.

💥 Це легко й іронічно написано: без складної термінології, великої кількості дат та імен. Є покажчик і список літератури.

💥 Тут багато цікавих цитат відомих людей і речень, над якими хотілося поміркувати.

[Cheshire · Rating 5 out of 5]

Людяний посібничок з влучними порадами по отриманню задоволення від музеїв. Апологія розмови з мистецтвом. Мистецтво, яке змушує сповільнити крок, затриматися, задатися питаннями, зав'язати розмову. Музей як меню, а не як список завдань. Запитувати "очі" музею про їх улюблені твори. Торкатися предметів (якщо можна), фотографувати з душею, знайомитися з авторами, докладати зусиль, шукати інформацію, повертатися. Ми схильні сприймати надто багато мистецтва і приділяти замало часу для його засвоєння. Мистецтво відкривається, коли ми до нього залучені.

[Oleksandra Goncharenko · Rating 4 out of 5]

«Мистецтво відкривається нам тоді, коли ми до нього залучені, коли про нього розмовляємо, коли дізнаємося, як його бачать інші, та обмінюємося думками про значення витвору».

Книжка нагадує прогулянку музейними залами з другом, що розуміється на мистецтві більше за вас, але при цьому говорить з вами на рівних та не заглиблюється у термінологію.

Порада для читання: паралельно шукайте картини та митців в Гуглі. Так сприйняття книжки буде ще кращим.

[Natasha · Rating 4 out of 5]

32 поради як відвідувати арт музеї.
Коли читала, згадувала свої ситуації. Як я спілкувалась з робітником художнього музею в Києві, як ми фоткали картини і задавали один одному дивні питання про картини.
Хто цього жодного разу не робив, книга вам допоможе поглянути на картини під іншим кутом, щоб було що згадати.

[NATALIA Bookstorm · Rating 5 out of 5]

Чудова книга. Оригінальна і гарно оформлена.

[Anna Dragula · Rating 5 out of 5]

Корисна інструкція і легка в застосуванні

[Kateryna]

цілком мила настільна книжка. пару порад собі виписала, але хотілося б чогось більшого.

[Anna Sh · Rating 2 out of 5]

Потенційно, це непогана книга для прочитання з дитиною, аби навчити її культурі походу у музей, або ж для людини яка в музеї не була ані разу. Загалом, ця книга має право на існування, але мені вона не дала абсолютно нічого.