Крук та Чорний Метелик. Голос давніх сновидінь

Крук та Чорний Метелик #1

by Ольга Мігель

Аліса звикла переховуватися й утікати від чудовиськ, які вже рік наступають на п’яти. Та вона точно не очікувала опинитися у світі, де магія — щось буденне, а на межі сну та смерті стоїть безкінечна стіна-в’язниця. Головну таємницю цього химерного місця знають лише сотня круків-магів, для яких джерелом чарівної сили є останній передсмертний подих. Але що робити, коли шлях додому закритий, а над новим домом нависла небезпека? Адже кошмари, які чекали свого часу тисячі років, кидають їй смертельний виклик…

Genres: Fantasy, Young Adult

560 pages, Hardcover

Published September 1, 2019

Reviews

[Hymerka · Rating 2 out of 5]

Мені прикро ставити таку низьку оцінку, але погляньмо правді у вічі — книжка дуже сира. Чому відповідальні за це люди вирішили, що їй уже час побачити світ, для мене загадка. На мою скромну думку, їй ще годилося б потрапити під ніж якого-небудь суворого редактора, хоча не факт, що навіть такий фахівець зумів би виправити кепський стиль молодої авторки, яка, схоже, сама не знала, що саме хоче написати. Не додають плюсів книжці й величезна кількість запозичень, недотримання стилістики, штампи і навіть інтернет-меми (серйозно, після "золотого батона", "поплакала і стоп" та "жуй сраку", я вже очікувала на "а це — пам'ятник свині"). Перед цією книжкою я читала «Артефакти Праги» Наталії Матолінець, так от вона поруч із творінням Ольги Мігель виглядає просто суперпрофесійно, хоча в мене й до того роману є зауваження, та все ж це зовсім інший рівень. І ніби невибагливого тексту та трешових ілюстрацій було замало, то, вочевидь, щоб добити мене, видавництво ще й прислало мені за мої кровні гривні примірник, у якого з корінця стирчать нитки, а дві сторінки настільки понищені, що буквально мають наскрізні дірки. Словом, загальні враження дуже погані і дочитувати серію не буду.

[Книгожерка · Rating 3 out of 5]

Уперше сварюсь на книгу-фентезі, яка до того ж написана сучасною українською письменницею 😣
⠀
Спочатку анотація:
⠀
Мені було малувато життя Аліси до того, як її забрали в інший світ. Але я "закрила" очі на це і занурилась у книгу. Все було цікаво, магічно, як я й люблю. Чекаєте якогось "але"? І воно буде!
⠀
Спочатку я була в захваті від історії, світу, місця, в яке потрапила дівчина (уроки і все таке). Та й це ж фентезі, як може не статися любов? Вона була, хоча її нещадно розтоптали пізніше.
⠀
В кінці авторка зіпсувала все тупими, знову тупими і ще тупішими вчинками гг. Як же вона мене дратувала! Аліса розуміла, що чинить неправильно, що в цьому немає сенсу, що від цього буде тільки гірше, і все одно робить! Карл, ну як так, де логіка? 🙄
⠀
У книзі "Голос давніх сновидінь" навіть був бісячий герой, проте Аліса мене вибісила набагато більше. Тепер уявіть наскільки.
⠀
Усе, спокійно...Я розумію, що комусь ця книга може сподобатись. Задумка дійсно цікава, хоча до її реалізації є питання. Сподіваюсь, авторка напише краще і продуманіше продовження. Хоча, звісно, не факт, що я його буду читати.
⠀
Підліткам книга має зайти на "ура", тому якщо вам ще не пішов третій десяток, можете спробувати 😁 Проте я вас попередила...

[Ksenia (vaenn) · Rating 3 out of 5]

Головні герої циклу про Варту та Гру Наталії Матолінець – маги, алхіміки та відьми, які змалку знають, що вони є складовою чарівного боку світу. А от Ольга Мігель у «Круку та Чорному Метелику» розповідає іншу історію – про дівчину, на яку магічні сили звалилися, як сніг посеред літа. А за ними – і цілий світ, де чаклунство замінило собою технології. Вітаємо, в українській літературі побільшало «потраплянського» фентезі класичного зразка.

Вчорашня школярка Аліса пережила страшну трагедію – істоти з іншого світу вбили всю її родину. Після такого потрясіння дівчина не знайшла в собі сили жити «як годиться», не вступила до університету й пішла працювати репортеркою в місцеву газету-«помийку». Але вже перший розділ роману руйнує надії на неочікуваний сюжетний поворот. Ні, Алісі ще доведеться повчитися у виші – просто в магічному та іносвітному. З одного боку, «Крук та Чорний Метелик» – це доволі типовий університетський роман, де знайшлося місце для розповідей і про лекції з навчальними практиками, і про страхіття сесії, і про студентські розваги під час навчання (гаразд, вилазки у повні ходячих мерців підземелля – така собі розвага). І головна персонажка Ольги Мігель – це теж доволі типова героїня роману виховання. Авторка ретельно й послідовно відтворює світовідчуття глибоко травмованої інтровертної дівчини, яка потрапляє в цілковито нові умови і дуже непросто намацує нові орієнтири. Цікавим є те, що основними складнощами для Аліси є налагодження стосунків із собою та оточуючими. Бо перехід до іншого світу і його магічну складову дівчина сприймає доволі буденно.

Огляд писала на замовлення БараБуки, продовження отут.

[Ledi Margaret · Rating 5 out of 5]

Просо чудова книга!

Читається на одному диханні і дуже легко (я навіть здивувалася як швидко я її закінчила!). Що до сюжету: дуже сподобалося що головна героїня не поводиться як "типова попаданка". Аліса різностороння, має свої хороші та не дуже риси, і розуміє це. Тому за розвитком цього персонажу дуже цікаво спостерігати протягом всієї книги, я к і за розвитком інших персонажів які дуже плавно вписані в сюжет.
Авторка створила дуже продуманий світ, який просто бачиш у своїй уяві до самих маленьких деталей: магічний світ, університет, місто, одяг. І навіть дуже розгорнутий лор зі своєю міфологією та історією, в яку поринаєш з головою із самого початку.
Любовна лінія дуже мила. Трохи наївна але це додає книзі теплоти і своєрідного шарму. Я вболівала за головну парочку до останнього.
Щиро сміялася з жартів, які мені заходили просто на ура. (Взагалі я великий фанат гумору цієї авторки)
В книзі є і темні моменти. Я не любитель горорів та чернухи загалом (від слова ВЗАГАЛІ!) І ці темні моменти дуже талановито вписані в основний сюжет і особисто мене не відволікали.
Починаю читати другу книгу і з нетерпінням чекаю на третю!
Раджу книгу усім любителям фентезі та пригод. Я вважаю що це просто знахідка від сучаної Української авторки.

[Лилиана Грейхевен · Rating 5 out of 5]

Ольга Мигель (Olga Migel) - чудова пісьменниця, в неї доволі цікаві книги. Але більш за все мені сподобався її останній роман - фентезі під назвою "Крук та Чорний Метелик. Голос давніх сновидінь".

Хотілось би зазначити, що світ там дуже цікавий та яскраво описаний. Сама історія дуже цікава, написано гарно, чудові описання природи, міст і не тільки. Але найбільше мені сподобались персонажі - те, як вони прописані. Коли читала книгу, то перед очима постають всі герої, як живі. Здається, вони зараз ось тут прямо зійдуть зі сторінок книги та підуть мандрувати своїм шляхом. Аліса зі своїм завзяттям та дуже нелегким життям притягує до себе з перших сторінок, з першого опису. Всі герої мають різні характери, і всі вони дійсно справжні.

Мене ця книга дуже захопила, і прочитавши її поки один раз, поволі думаєш - а може через деякий час варто перечитати? Може щось нове відкрию для себе. Також дуже чекаю, коли вийдуть наступні частини цієї історії, щоб розпочати нові пригоди з вже улюбленними героями.

Мені таке задоволення принесла книга, що я навіть вирішила зробити косплей на головну героіню - Алісу Гайлінову!

[Dasha · Rating 4 out of 5]

Когда сны и кошмары делают свой ход...
"Пора отбросить свои предубеждения и почитать отечественных авторов" - именно с этой мыслью я взялась за эту книгу.
⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Первые страницы дались мне с трудом - новый мир и язык автора, в котором часто проскакивают сленговые словечки и неуместные шутки отталкивали. Но спустя страниц 50-100 я привыкла, списав все на авторский стиль.
Еще спустя несколько страниц, я поняла, что начинаю улыбаться этим глупым шуткам и стараюсь читать книгу каждую свободную минуту.⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Мне понравилось, события развиваются очень быстро, хотя я бы не сказала, что здесь есть какой-то определенный сюжет. ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Из 500 страниц, где-то 300 ушли на сражения главных героев с чудовищами. И все это на фоне университетской жизни и, конечно же, любви. Сперва это выглядело примитивно, как и чувства главных героев, но ближе к середине авторка "расписалась".

[Anheli · Rating 4 out of 5]

4 зіроньки з 5✨

Українське фентезі з чудовим гумором, саркастичною та самоіронічною головної героїнею, чарівним чоловіком та елементами українського фольклору? Так!
Я приємно вражена. Зважаючи, що головна героїня є потраплянкою в новому світі, сюжет досить оригінальний. Персонажі розвиваються та ламають деякі стереотипи нашого суспільства (за що мій великий респект авторці). Ну і звісно вдалі та захопливі описи.
Окреме місце в моєму серці зайняли жартики! особливо про золотий батон;)

Щодо мінусів:
- Грубо невипадкові "випадковості". Часом деякі моменти було надзвичайно легко передбачити і все ставалося дуже ненатурально, що прямо дратувало;
- Поверхнево описані почуття нашого чарівного крука( розумію, що оповідь ведеться від головної героїні, але все ж хотілося б більшого).

Нагадаю, моя думка є суб'єктивною) свою ж Ви можете скласти після прочитання!

[Lana Stolnik · Rating 4 out of 5]

Це була та історія, від якої я не очікувала нічого, але отримала все.

Тут і гумор, і смуток, радість та смерть. Історія приховує таємниці. Окрім того, присутні різні міфічні створіння. Протягом двох книг ми бачимо, як змінюється і зростає героїня у всх сенсах цього слова. Звичайно, вона не ідеальна. Але хто з нас ідеальний? Трохи не вистачило самого процесу навчання, але що поробиш, вже як є.

У будь-якому разі, чекаю на вихід третьої книги, бо завершення другої мене розчавило, дуже неочікуване.

[Olga · Rating 3 out of 5]

Прочитавши книгу, я зрозуміла чому ж я не прониклась цією фентезійною історією, а відповідь виявилась досить проста - я переросла її. Років в 14-16 вона мені сподобалася б, а зараз я люблю хардкорніше фентезі з меншим акцентом на любовній лінії, з більш зрілими героями.

Щоб охарактеризувати головну героїню наведу цитату:
"Алісо, тобі навіть джин із казки не вгодив би. Що не дай, усе не те: головне місто чарівників стихій не подобається; жити, нікуди не влізаючи, ти не можеш; а просто ідеальний хлопець чимось тобі не підходить".

Аліса потрапляє в паралельний світ, де панує магія стихій, де вона знайде вірних друзів та більше не буде самотньою. Головна героїня постійно потрапляє в неприємності, втягує в них своїх друзів та абсолютно не вчиться на своїх помилках.

Для себе я виокремила такі позитивні моменти:
➕ жива українська мова;
➕ гумор;
➕ класифікація нежиті та її різноманіття;
➕ драматичні моменти в історії;
➕ цікавий світ.

Але є чимало мінусів:
➖ відсутня карта, а це ускладнювало прослідковування переміщень героїв;
➖ хаотичність міркувань головної героїні;
➖ наївна любовна лінія;
➖ герої частенько бісять своїми нелогічними вчинками.

Книга читається швидко, події розвиваються динамічно, є вдалі жарти, але ця історія не для мене.

[Віталіна · Rating 5 out of 5]

"Крук та Чорний метелик" — про сни, яких я більше не бачу
Почавши читати першу частину, я відкрила для себе світ сновидінь. Такий знайомий, близький… Авторка описала те, чим я колись жила. Раніше сни були моїм окремим всесвітом. Вони надихали, тривожили, вели за собою.
Але тепер — мені більше не сняться сни. Їх забрала війна. Залишила лише порожнечу ночі й пильність, яка не відпускає.
І саме тому ця книга стала для мене особливою. Вона повернула пам’ять про те, що колись було частиною мене. І за це — щира подяка авторці.
"Крук та Чорний метелик" — це не просто історія. Це спогад. Це тінь мрій. Це книга, що повертає захоплення, якого так не вистачає.

[Анна Полегенько · Rating 3 out of 5]

Мене книжка не захопила. Початок був нецікавим, і читати далі взагалі не хотілося. Було питання навіщо він тут взагалі? Далі нарешті почалося все цікаво, але десь з 200 сторінки. Кінець, взагалі розчарував.

[Margaret Yefimenko · Rating 5 out of 5]

Дуже цікава та мила кничка про пригоди у паралельному світі. От тіьки головна героїня не принцесса в руки якій все просто так падає. В книзі є як і гумористичні моменти так і досить темні і напружкні. Тому приготуйткся до каруселі ємоцій)

[Farida Mestek · Rating 2 out of 5]

Я наче прочитала записки божевільного. І в мене, як то кажуть, немає слів – тільки вигуки та запитання. Наприклад, навіщо створювати магічний світ єдина різниця якого від не-магічного світу полягає тільки в наявності магії? Що це за фентезі, коли в магічному світі є залікові книжки та іпотека? Що це за фантасмагорія? Де хоч якась відмінність? Адже ці два світи мали розвиватися по-різному і тому мали базуватися на різних принципах та поняттях. Просто введіть магічний елемент у наш світ і продовжуйте описувати його університети, гуртожитки, кав’ярні та весілля, які зовсім нічим не відрізняються від немагічних. Інакше це якась суцільна нісенітниця. Чи це просто в авторки така ностальгія за тими часами, що вона взяла і повністю перенесла систему  вищої освіти нашого світу до магічного, змінивши тільки назви предметів, що там вивчають. Разом з модою, а також мовними оборотами, поняттями та жартами (від яких авторка, напевно, була просто в захваті, коли писала, бо тулила їх чи не в кожному реченні). Взагалі, вся ця книга це якийсь сумбур та постійний самоаналіз. Фройду тут  було б над чим працювати. Хоча було б доцільніше якщо б над текстом добре працював редактор та викинув цілі сторінки непотрібного інфодампу. Бо який би персонаж не відкрив свого рота, в неї чи в нього одразу починалася словесна діарея. Я вже мовчу про головну персонажку. До того ж, жодної оригінальної думки чи ідеї. І нащо на кожній сторінці писати, що вона повна дурепа та невдаха? Це і так безсумнівний і абсолютно очевидний факт. 

[Tasha · Rating 2 out of 5]

Одного разу Аліса, героїня «Круку та чорного метелика» Ольги Мігель, отримує заряд магічної енергії з іншого світу, і це змінює її життя назавжди. Відтоді дівчині доводиться спочатку рятуватися від песиголовців, потім взагалі покинути свій світ і перейти туди, де замість технологій панує магія, але й на цьому дурна голова не дає ногам спокою. Коли Аліса не біжить, то їде верхи, або міряє кроками кімнату, або знаходить нову халепу, або шукає вихід з тієї рахуби, в яку щойно потрапила.

Отже це книга-бродилка, де основний акцент зроблено на пригодах, а персонажі виступають радше декораціями.

Безсумнівний плюс «Крука...» — це українське «попаданське», «дівоцьке» фентезі, яке так полюбляють на сайтах власної творчості і якого українською майже не існує, навіть перекладного.

На цьому плюси закінчуються, бо все інше, всі 545 сторінок (без другої сцени після титрів - вона більш-менш притомна), то є, на жаль, лише мінуси: картонні герої, майже всі на один штиб; шаблонні пригоди; розвезесті монологи, які пояснюють світоустрій; жарти-посміхушки та висмоктаний з пальця любовний трикутник.

Бонус: якщо книга все ж сподобається, планується трилогія, що дасть деякі відповіді та складе «витончений пазл, розкиданий по сторінках всіх трьох книжок».

[Yulia Yarova · Rating 4 out of 5]

Well enough attempt to purchase Ukrainian mythology into young adult fantasy world. To be honest, I have a lot questions to the editor, who it seemed often did a half of their job. Too sad to admit it.

Although the idea was interesting: average teenage girl who used to be outsider among other peers lost everything in a real world and, it seems, got a lot of power (she cannot use properly yet) in a magic world of the Elemental Wizards. Also love, difficulties, another not ideal relationships with "magical peers" and new outsider but more social friends.

This is the first book of three in the series.
I don't wanna to expect a lot (yes, editor, because of you), but I'd read them all. Because I like other series ("The Urban Legends Hunters") which tell about my native city, and all of these books seemed to be connected somehow. So, I'm just curious.