Андрій Жураківський (1979—2007) народився в Івано-Франківську. У 2001 році закінчив юридичний факультет Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. З семирічного віку — автор прозових та музичних творів невизначеного жанру. Був ініціатором та учасником багатьох експериментальних музичних проектів, останнім з яких став «Сеанс 11». У 2003 році вийшла дебютна книга А. Жураківського — дещо середнє між романом та збіркою оповідань під загальною назвою «k». Роман «Сателіти» було закінчено за кілька тижнів перед тим, як автор пішов з життя. «Перенасичений візіями й алюзіями і підкреслено льюїсо-керроллівський (а подекуди квентіно-тарантінівський) і надзвичайно дотепний на мікрорівні текст «Сателітів» на макрорівні виявляється багатосерійною і багатошаровою хронікою передсмертної галюцинації головного героя, що, згідно з офіційною версією приватних судмедекспертів, передозував собі загадкового «Енаврилу-М» і таким чином більше не зміг (чи не схотів?) повернутися назад, до нас». Юрій Андрухович
Андрій Жураківський (1979—2007) народився в Івано-Франківську. У 2001 році закінчив юридичний факультет Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. З семирічного віку — автор прозових та музичних творів невизначеного жанру. Був ініціатором та учасником багатьох експериментальних музичних проектів, останнім з яких став «Сеанс 11». У 2003 році вийшла дебютна книга А. Жураківського — дещо середнє між романом та збіркою оповідань під загальною назвою «k». Роман «Сателіти» було закінчено за кілька тижнів перед тим, як автор пішов з життя.
Збірка кількох творів, наповнених різними сенсами та сюжетами, для яких спільним є теми смерті, самотності та розчарування. Головна зірка - повість "Сателіти". Питомо постмодерністичний текст, наповнений безліччю алюзій: від Тарантінівського "Від заходу до світанку", завершуючи "Алісою в Країні Див". Очікувано, після прочитання відчуваєш повне спустошення і як останній цвях в домовину, книга завершується передсмертною запискою автора. Вихід. Навіки учасник клубу 27.
Вписую давно прочитане. Колись про Андрія Жураківського дізналася зі студентської газети в Інституті журналістики, це була рецензія на його збірку "k". Потім вийшла ця посмертна книжка і я її відразу купила. Зараз випадково згадала - і не знайшла на goodreads, тож викладаю. В часи, коли я цю книжку читала, проїзд у київській маршрутці коштував 1 гривню - знайшла між сторінок талончик.