What do you think?
Rate this book
Феномен доби
Книга "Феномен доби" написана в 1970-1971 рр. Упродовж двох десятиліть рукопис її пролежав КДБ. Ця літературна праця підривала безпеку наймогутнішої на планеті держави, найдемократичнішої в світі країни. Так і було сказано у вироку Київського обласного суду: ворожа, антирадянська, націоналістична. А насправді це книга любові і болю. З глибоким проникненням у таке видатне і трагічне явище української літератури, як Павло Тичина. Але це книга не лише про Тичину - вона про трагедію людини в умовах тоталітарного режиму, про згубну дію казармового соціалізму на культуру, духовність народу.
104 pages, Paperback
Published January 1, 2015
2 people are currently reading
17 people want to read
About the author
Vasyl Stus
50 books25 followersVasyl Semenovych Stus was a Ukrainian poet and publicist, one of the most active members of Ukrainian dissident movement. For his political convictions, his works were banned by the Soviet regime and he spent 23 years (about half of his life) in detention.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
September 30, 2020
Невеличка книжечка, рукопис якої довго пролежав в архівах КДБ. В 1972 році, на суді Василя Стуса її долучили до доказів в антирадянській пропаганді.
А насправді Стус намагався дослідити творчість Павла Тичини. Проаналізувати, прослідкувати той момент, коли Тичина «помер духовно».
Як поет, який написав збірки «Сонячні кларнети», «Замість сонетів і октав» перетворився в поета виспівування партії.
Ранішнього Тичину, Стус називає поетом-оптимістом в українській літературі.
«Світ «Сонячний кларнетів» сповнений дзвінких пастельних барв і пастельних звуків.»
«З духу музики народилася ця лірика».
Стус розбирає поезію Тичини й смакує нею, насолоджується.
А от пізнього Тичину, визнає, як мертвого, хоч фізично той ще живий.
«Геніальний Тичина вмер. Лишився жити чиновник літературної канцелярії, довічно хворий на манію переслідування, жалюгідний пігмей із великим ім’ям Тичини».
В текстах Стуса не відчувається злості чи ненависті до Тичини, а тільки біль.
Він вражає долю Тичини – трагічною.
«У страшну добу сталінських репресій одних письменників розстріляли, других – зіслали в концтабори, третіх розтлили. Тичину репресували визнанням. Покара славою – одна з найновіших і найефективніших форм боротьби з мистецтвом.»
«Феномен доби» - це дуже цінна праця. Це дійсно аналіз творчості. Це занурення в поезію Тичини, намагання розібратися не тільки в поезії, а й в тому, як працювала радянська влада.
А насправді Стус намагався дослідити творчість Павла Тичини. Проаналізувати, прослідкувати той момент, коли Тичина «помер духовно».
Як поет, який написав збірки «Сонячні кларнети», «Замість сонетів і октав» перетворився в поета виспівування партії.
Ранішнього Тичину, Стус називає поетом-оптимістом в українській літературі.
«Світ «Сонячний кларнетів» сповнений дзвінких пастельних барв і пастельних звуків.»
«З духу музики народилася ця лірика».
Стус розбирає поезію Тичини й смакує нею, насолоджується.
А от пізнього Тичину, визнає, як мертвого, хоч фізично той ще живий.
«Геніальний Тичина вмер. Лишився жити чиновник літературної канцелярії, довічно хворий на манію переслідування, жалюгідний пігмей із великим ім’ям Тичини».
В текстах Стуса не відчувається злості чи ненависті до Тичини, а тільки біль.
Він вражає долю Тичини – трагічною.
«У страшну добу сталінських репресій одних письменників розстріляли, других – зіслали в концтабори, третіх розтлили. Тичину репресували визнанням. Покара славою – одна з найновіших і найефективніших форм боротьби з мистецтвом.»
«Феномен доби» - це дуже цінна праця. Це дійсно аналіз творчості. Це занурення в поезію Тичини, намагання розібратися не тільки в поезії, а й в тому, як працювала радянська влада.
Displaying 1 of 1 review