Ця книжка охоплює трохи більше ніж півтора десятка років на зламі ХІХ–ХХ століть. Це час надзвичайних змін у Києві — територіальних, інфраструктурних, економічних, соціальних. У цей час Київ був імперським містом, але все ж зберігав символічне значення як історичний центр і для українців, які саме почали усвідомлювати себе нацією, і для імперії, яка приміряла на себе шати наступниці Русі.
Описані в книжці невидимі процеси показують, як змінювалася видима київська реальність — від топографії до зовнішнього вигляду вулиць. Як розросталося місто й формувалися нові його райони. Як засновувались і працювали знакові підприємства міста, такі як машинобудівний завод «Гретер і Криванек» на Шулявці (колишній завод «Більшовик»), кондитерська фабрика «Валентин Єфімов» (нині — фабрика концерну «Рошен»), витворювалися нові галузі міської економіки. Як приїздили в Київ і навіщо — на роботу, розважитися чи відвідати церкви. Хто і як керував містом і забудовував його прибутковими будинками та чи не була ця забудова хижацькою, чи ефективним було урядування.
У цій книжці показано місто і людей на його тлі, які користувалися з його принад, вигод і водночас творили їх своєю працею, талантом, самою своєю присутністю. Врешті, показано Київ напередодні не так Першої світової війни, як революції 1917–1921 рр., національно-визвольних змагань за українську державність.
Потенційним читачам треба мати на увазі, що якщо працю і можна назвати історією повсякдення, то це повсякдення від 2 до 5% киян, яких і стосувалися усі нововведення кінця ХІХ - початку ХХ століття - каналізація, електрика, телефон, ресторани, платна медицина, нові заклади освіти, масове будівництво. Жодної згадки про реальних людей, статки яких сягали б менше сотень тисяч рублів, тут немає (окрім опису фігурантів сумнозвісної справи Бейліса). Коректніше було б назвати книгу історією інфраструктурних проєктів Києва початку ХХ століття (теж доволі цікава тема), адже саме про це тут здебільшого і розповідається.
Мені імпонує і тема, і авторка дослідження, але, на жаль, не можу сказати, що книга виправдала мої очікування. В першу чергу тому, що стиль викладу більше схожий на шкільний підручник (стисла інформація у спрощеній формі, розбавлена рендомними прикладами і цікавинками), а не історичний нон-фікшн. Хоча загалом я дізналась багато нового та цікавого для себе.
P.s. також явно недопрацював редактор. В одному розділі одне й те саме речення повторювалось тричі, відсутня системність у відсилках до сучасних назв вулиць та місцевостей (десь вони є, десь нема, а десь є, але не у першій згадці). В ідеальному світі я би взагалі хотіла бачити в кінці книжки певний покажчик вжитих у виданні назв вулиць, районів, будівель з їх сучасними відповідниками та даними щодо збереженості і сучасного призначення.
Це друга моя книга цієї авторки і обома книгами я дуже задоволена та планую купувати її книжки і в подальшому. У даній роботі авторка представила дуже різнобарвний знімок Києва, його життя та суспільства початку 20 століття. Книга дійсно вражає - авторка залучила інформацію із великої кількості різноманітних джерел, написана вона захопливо і затягує. Ця книга буде цікава як для тих, хто нічого не знає про дореволюційний Київ, так і для тих, хто знає дуже багато. Я, хоча цікавлюся цією темою давно, відкрила для себе дуже багато нового і цікавого.
У цій книзі мене вразило наскільки дореволюційний ще капіталістичний Київ був схожий на Київ сучасний, як багато процесів були подібними, так само як і труднощів та проблем. Що ще мене вразило, так це те, що існувало добре розвинене громадянське суспільство, благодійники та ініціативи для підтримки бідних та знедолених. Народні яслі, клуби, організації прав робіників та інші явища - я думала, що все це є радянською інновацією, але все це розпочалося ще у Російській імперії.
Мені сподобалося те, що авторка чітко артикулює присутність русифікуючих сил в Україні та конкретно в Києві, їх негативний вплив. Проговорюється місце українців у соціальній системі міст, а також явище багатоетнічності та труднощі з цим пов'язані.
У книзі подано багато цікавих історій про життя того часу, яке розгортається ніби паралельно нашому часу і є багато впізнаваних моментів. Про спроби багатіїв протиснути незаконні забудови, про те як водій трамвая на повному ходу читав газету і потрапив в аварію, про різноманітні кафе, їх асортимент, про заробітні плати різних прошарків і що на них можна було собі дозволити. Авторка зафіксувала цікавий та унікальний момент в історії, коли відбувався швидкий та інтенсивний розвиток міста, впровадження надбань науко-технічного прогресу, розвитку соціальної мережі підтримки, іншого побуту та іншого дозвілля.
Але разом з тим, читаючи про ці роки завжди тримаєш в голові те, що настало після них - а саме Українська революція, радянська окупація і всі ті жахи, які відбулися потім. Авторка також говорить про передумови цього.
Ця книга надзвичайно інформативна, захоплива та буде корисною кожній людині, яка цікавиться історією повсякдення та історією Києва.
Вцілому, мені сподобалась книжка. Мене цікавить історичний період, тому форма оповіді мене не сильно бентежила. Розділи книги, хоч і пов'язані один з одним, але є відчуття, що книга написана на основі наукової роботи і не відредагована достатньо, щоб відчуватися приємнішою за наукові праці. Розділам про розваги чогось не вистачає, можливо, хотілося б більше дізнатися про повсякденну і святкову їжу того часу.