What do you think?
Rate this book
Вогневир
Рутенія, край багатих міст та прадавніх лісів, зазнає нищівного нападу. З-за східного обрію, з безкраїх степів насувається Навала безжальних воїв, химерних чудовиськ та темних чаклунів, неспинна у прагненні жахливішім навіть за нищення та руйнування. Рутенські князі готуються зустріти цього найстрашнішого з ворогів. Але до того, чи подолані будуть кровна ворожнеча та зрадництво? Чи постануть на допомогу старі спільники та давні суперники? Банди варягів-найманців півночі, лицарські ордени жемайтів з хоругвами, намальованими вовчою кров’ю, охляла, але ще могутня Ромейська держава, сильна золотом та чарами, волелюбні сівергородці, що не визнають над собою ніякої влади… Прадавнє чародійство, духи Праві та Наві, а з ними – чудовиська, повні ненависті до людства.
Нікому не уникнути Вогняного Виру. Від нього не сховатися, не втекти – він затягне у себе, загорне в палаючи обійми. Війна прийшла на нашу землю – війна, дотепер небачена й незнана. Незчислена орда. Смертоносні машини. Чорні чари. Війна не чує благань. Війна поглинає слабких. Хто наважиться постати на її шляху?
Нікому не уникнути Вогняного Виру. Від нього не сховатися, не втекти – він затягне у себе, загорне в палаючи обійми. Війна прийшла на нашу землю – війна, дотепер небачена й незнана. Незчислена орда. Смертоносні машини. Чорні чари. Війна не чує благань. Війна поглинає слабких. Хто наважиться постати на її шляху?
- GenresFantasy
304 pages, Hardcover
Published January 1, 2020
3 people are currently reading
73 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 15 of 15 reviews
September 22, 2025
Єдине, що недоброго можу сказати - що ще нема другої книги.
Надзвичайно багата мова, ретельно дібрані слова, сюжетні лінії, що сплелись в таємничу косицю -- кожна зачаровує, кожну чекаєш і боїшся
2.0
Я перед вторгненням його читала, надсильно полюбила, шкодую, що автор через вторгнення поставив під великий сумнів продовження. Але хоч по-читацьки я обурена, але по-людськи його можна зрозуміти: вторгнення багатьом з нас поміняло життя докорінно.
Втім, навіть як standalone книга абсолютно варта уваги. Ну і озвучка на абук – то окремий густ, як сказав би один із персонажів Вогневира.
Надзвичайно багата мова, ретельно дібрані слова, сюжетні лінії, що сплелись в таємничу косицю -- кожна зачаровує, кожну чекаєш і боїшся
2.0
Я перед вторгненням його читала, надсильно полюбила, шкодую, що автор через вторгнення поставив під великий сумнів продовження. Але хоч по-читацьки я обурена, але по-людськи його можна зрозуміти: вторгнення багатьом з нас поміняло життя докорінно.
Втім, навіть як standalone книга абсолютно варта уваги. Ну і озвучка на абук – то окремий густ, як сказав би один із персонажів Вогневира.
November 26, 2020
Захопливе пригодницьке фентезі. З битвами, магією, монстрами, мертвяками. Похмуре, жорстоке, атмосферне.
August 19, 2021
Трохи занизимо очікування
Я поки що недосвідчений читач фентезі, тому важко порівнювати з чимось. Такий собі “свіжий” погляд на цю історію у жанрі. Були завищені очікування від доволі великої кількості позитивних відгуків, але цілком сподобалося. Цікавий і пропрацьований світ, за основу якого взята монгольська навала на Русь. Але є декілька але.
Персонажів багато, в них різне походження та мотивація, може трохи шаблонні — куди без цього, — зі своїми скелетами у шафах. Трохи дивними видаються дуже схожі дві жінки-воєводи: нелегкий характер, лізуть у самий центр битви, часом стоять задумливо. Мабуть, такими вони й були б, якщо змінити стать, але чомусь очікуєш чогось взагалі інакшого типажу. Сподіваюсь, що в наступних частинах всі герої будуть розкриті більше, бо глибини не вистачає.
Основною перепоною стало те, що читати важко — ніяк не розігнатись. Наче дуже кінематографічно написано й все легко уявити, але йде повільніше ніж того хотілося. Триста сторінок розтяглись на три дні.
Буду чекати продовження, бо інтрига є. Хоч і розумієш, чим все може завершитись, але не уявляєш як саме: ще дуже багато залишилось секретів. Та й перспектива розвитку теж присутня. Більше українського фентезі богу фентезі!
Я поки що недосвідчений читач фентезі, тому важко порівнювати з чимось. Такий собі “свіжий” погляд на цю історію у жанрі. Були завищені очікування від доволі великої кількості позитивних відгуків, але цілком сподобалося. Цікавий і пропрацьований світ, за основу якого взята монгольська навала на Русь. Але є декілька але.
Персонажів багато, в них різне походження та мотивація, може трохи шаблонні — куди без цього, — зі своїми скелетами у шафах. Трохи дивними видаються дуже схожі дві жінки-воєводи: нелегкий характер, лізуть у самий центр битви, часом стоять задумливо. Мабуть, такими вони й були б, якщо змінити стать, але чомусь очікуєш чогось взагалі інакшого типажу. Сподіваюсь, що в наступних частинах всі герої будуть розкриті більше, бо глибини не вистачає.
Основною перепоною стало те, що читати важко — ніяк не розігнатись. Наче дуже кінематографічно написано й все легко уявити, але йде повільніше ніж того хотілося. Триста сторінок розтяглись на три дні.
Буду чекати продовження, бо інтрига є. Хоч і розумієш, чим все може завершитись, але не уявляєш як саме: ще дуже багато залишилось секретів. Та й перспектива розвитку теж присутня. Більше українського фентезі богу фентезі!
September 4, 2024
ПОТУЖНО!
Дуже хороше фентезі за мотивами міфології Київської Русі. Є баланс між описом світу і розвитком сюжету.
Ще окремий респект, що автор бере словʼянську міфологію саме за основу, і на ній створює власних богів і чудовиськ, а не просто копіює те, що вже є.
Буду чекати наступну частину 👀
Дуже хороше фентезі за мотивами міфології Київської Русі. Є баланс між описом світу і розвитком сюжету.
Ще окремий респект, що автор бере словʼянську міфологію саме за основу, і на ній створює власних богів і чудовиськ, а не просто копіює те, що вже є.
Буду чекати наступну частину 👀
January 12, 2024
Справді українське темне фентезі
З цією книгою у мене повʼязана потішна історія, адже я купляв її виключно за описом та обкладинкою. Ба більше, коли я її замовляв, то думав, що це комікс. Попри це мої очікування при читанні справдилися повною мірою.
Вогневир - це дійсно трушне українське дарк фентезі. У книзі є все: фантастичні раси, небезпечні вороги та криваві смерті. Крім того, мені до вподоби словʼянська атмосфера, яку висвітлив автор, адже від неї віє чимось рідним. Головним мінусом для мене стала непослідовність подій у книзі, адже автор досить часто перестрибує від одних персонажів до інших повноцінно не закінчуючи почате, що змушує "перемикатися".
Ураховуючи усе вищевикладене, хочу виразити велику подяку авторові за пропаґанду та розвиток вітчизняного темного фентезі. Вогневир - вартує свого прочитання!
P.S.: книга ілюстрована дійсно прекрасними малюнками!
З цією книгою у мене повʼязана потішна історія, адже я купляв її виключно за описом та обкладинкою. Ба більше, коли я її замовляв, то думав, що це комікс. Попри це мої очікування при читанні справдилися повною мірою.
Вогневир - це дійсно трушне українське дарк фентезі. У книзі є все: фантастичні раси, небезпечні вороги та криваві смерті. Крім того, мені до вподоби словʼянська атмосфера, яку висвітлив автор, адже від неї віє чимось рідним. Головним мінусом для мене стала непослідовність подій у книзі, адже автор досить часто перестрибує від одних персонажів до інших повноцінно не закінчуючи почате, що змушує "перемикатися".
Ураховуючи усе вищевикладене, хочу виразити велику подяку авторові за пропаґанду та розвиток вітчизняного темного фентезі. Вогневир - вартує свого прочитання!
P.S.: книга ілюстрована дійсно прекрасними малюнками!
June 6, 2024
«Вогневир» — прекрасне, епічне фентезі, з древніми богами, битвами, магією, все, як ми любимо. І що головне — це темне фентезі в найкращому його прояві і в древньо-руській обгортці. Тут не буде ельфів чи орків, зате буде багато рідненької потойбічної поторочі. І, звісно, навала зі Сходу, така наша стежка. А ще — внутрішні чвари, боротьба за владу, зрада, підступи, полювання і не тільки. «Вогневир» — лише перший том історії, але сюжет розвивається дуже динамічно і жваво, герої цікаві і суперечливі, а сюжет не переказати так, щоб не проспойлерити. Якщо вам пощастить десь вполювати цей скарб, хапайте хутчіше!
(А ще мене все не покидала думка, як би класно цей сюжет відігрувався в DnD!)
(А ще мене все не покидала думка, як би класно цей сюжет відігрувався в DnD!)
May 15, 2020
Зізнаюся чесно, я ніколи не читав мальописів. От взагалі. Був колись грішок у школі, кілька коміксів про покемонів, позичені у однокласника, але на тому все швидко закінчилося. Книги – моє все. Саме тому «Вогневир» я спочатку трохи побоювався читати, бо графічний роман для мене штука незвична. Але натхненний попередньої книгою Володимира – «Заколотом», та й на хвилі слов’янського фентезі від Павла Дерев’янка я вирішив почитати і «Вогневир» (тим більше що обидва вищевказані автори у цій книзі присутні). І отримавши книгу я був приємно вражений, адже підозра на товстезний комікс не справдилася, по суті це не зовсім графічний роман, це скоріше класичний роман з шикарними кольоровими ілюстраціями. Тож, якщо ви, як і я, не дуже любите мальописи – можете сміливо брати «Вогневир», це не комікс!
Отже, книга розповідає про Рутенію, яка знову постає перед загрозою Навали – страшної та могутньої сили, яка вже перемагала рутенів десять років тому, знищивши їхнє наймогутніше військо. Але тепер ситуація інакша, Рутенії загрожують не лише східні вороги, але й внутрішні чвари, розбрат та зрада також вносить свої корективи у ситуацію. І ось на порозі усього цього заплутаного клубка і стоїть читач, відкриваючи першу сторінку.
«Вогневир» - дійсно заслуговує називатися справжнім темним фентезі. Адже атмосфера тут зовсім не схожа на казки, які зазвичай далекі від жанру люди підозрюють за назвою «фентезі». Світ «Вогневиру» жорстокий та кривавий, тут немає місця слабким та наївним персонажам. Хочеш вижити у вогневирі? Будь міцним та жорстоким, не бійся проливати кров – свою та ворогів. І усі персонажі у книзі абсолютно гармонійно вписуються у цей світ. Але не лише на міцних персонажах будується книга. Важливу роль також відіграє стародавня та потужна магія, яка здатна підіймати мертвих до життя (якщо це можна назвати життям) та знищувати цілі міста. Але найважливіше, як на мене, це те що ця магія та загалом увесь світ – не якийсь там незнайомий для нас, побудований на чужинських міфах (як, наприклад, потужний пласт фентезійних книг на основі легенд про короля Артура), а на базі нашої власної, слов’янської міфології. Яв та Нав, які дехто може спочатку не зрозуміти – це наші власні міфи та легенди, настільки давні, що вже й самі українці про них у більшості забули. Але мене ось це повернення до споконвічно нашого, слов’янського та язичницького коріння дуже потішило.
У подіях книги дуже гарно проглядаються реальні історичні події минулого, реальні країни та постаті. Зокрема досить легко впізнається Київська Русь, Візантія, монгольська навала та багато іншого. Але, на відміну від історичних романів, уся ця історична база дуже тісно переплітається з магією, богами та потужними потойбічними істотами. І ось у цьому сплетінні реального та містичного автор будує альтернативну версію історії Київської Русі – Рутенії. І читач до самого кінця книги буде у очікуванні, що з станеться з головними героями далі? Чи виживуть вони взагалі у тих хитросплетіннях, які підготувала для них безжальна доля, та ще більш безжальний автор?
Також хочу відмітити хронологічну побудову книги. Адже, як і в «Заколоті», події у книзі не завжди йдуть хронологічно послідовно. Через це читати треба уважно, щоб не проґавити ці часові переходи. Але вони зовсім не шкодять сприйняттю сюжету, навпаки, читач дізнається більше про події минулого, що у свою чергу допомагає краще зрозуміти події сьогодення та мотивацію персонажів. І, як і в «Заколоті», увесь сюжетний пазл складається докупи наприкінці книги. Хоча тут я трішки прибріхую, адже це лише перший том, і повністю картинка складеться у пізніших книгах серії. Але загалом багато чого з прочитаного на початку стає зрозуміліше ближче до кінця книги.
Ну й так само, як і «Заколот», «Вогневир» - дуже, навіть не так – ДУЖЕ кінематографічний роман. Мені здається що сприймати його через відеоряд було б ще соковитіше, аніж читати саму книгу. Адже місцями описи настільки яскраві (наприклад бойовий епізод із стригойкою Ніктою) що сторінки книги ніби благають про їх екранізацію. А епілог книги, який готує читача до продовження, взагалі дасть фору більшості фільмів жахів.
А стилізована мова роману дозволяють максимально зануритися у читання, адже ти не відволікаєшся на слова, які не зовсім підходять описуваним подіям та часу, а повністю занурюєшся у реалістичний світ фентезійної Рутенії, де автентичне абсолютно все – включаючи мову персонажів та текст загалом.
Особисто мене потішили також і дуже цікаві сюжетні моменти та діалоги, у яких можна провести паралелі із сьогоденням. Не дуже веселі паралелі, але дуже влучні, які змушують замислюватися про наше життя. Особливо сподобалися слова Коломана у одинадцятому розділі (кому цікаво – сторінка 86, п’ятий абзац). Їх можна застосовувати як до подій у книзі, так і до сучасного життя в Україні.
Підсумовуючи, я можу назвати «Вогневир» - дуже якісним, потужним та дуже темним фентезі. І що найголовніше – нашим, українським та слов’янським. Адже тепер слов’янська міфологія завдяки зусиллям нашим сучасних авторів, таких як Володимир Кузнєцов та Павло Дерев’янко, розкривається по новому. Так би мовити – не Відьмаком єдиним!
Тому, якщо ви шукаєте що б такого почитати фентезійного, дуже темного, слов’янсько-язичницького, сильного та потужного – не оминайте увагою «Вогневир», адже він відповідає усім вищевказаним критеріям. А я пішов ставити собі нову пташечку у списку очікуваних книг, адже продовження «Вогневиру» десь не за горами! А там ще й колекційна гра на видноколі махає мені картками (вже мрію зіграти кілька партій у майбутню гру за мотивами «Вогневиру» із автором). Коротше кажучи, якщо ви дочитали цей відгук аж сюди, але ще не замовили «Вогневир» - то досить читати цей відгук, біжіть по саму книгу!
Отже, книга розповідає про Рутенію, яка знову постає перед загрозою Навали – страшної та могутньої сили, яка вже перемагала рутенів десять років тому, знищивши їхнє наймогутніше військо. Але тепер ситуація інакша, Рутенії загрожують не лише східні вороги, але й внутрішні чвари, розбрат та зрада також вносить свої корективи у ситуацію. І ось на порозі усього цього заплутаного клубка і стоїть читач, відкриваючи першу сторінку.
«Вогневир» - дійсно заслуговує називатися справжнім темним фентезі. Адже атмосфера тут зовсім не схожа на казки, які зазвичай далекі від жанру люди підозрюють за назвою «фентезі». Світ «Вогневиру» жорстокий та кривавий, тут немає місця слабким та наївним персонажам. Хочеш вижити у вогневирі? Будь міцним та жорстоким, не бійся проливати кров – свою та ворогів. І усі персонажі у книзі абсолютно гармонійно вписуються у цей світ. Але не лише на міцних персонажах будується книга. Важливу роль також відіграє стародавня та потужна магія, яка здатна підіймати мертвих до життя (якщо це можна назвати життям) та знищувати цілі міста. Але найважливіше, як на мене, це те що ця магія та загалом увесь світ – не якийсь там незнайомий для нас, побудований на чужинських міфах (як, наприклад, потужний пласт фентезійних книг на основі легенд про короля Артура), а на базі нашої власної, слов’янської міфології. Яв та Нав, які дехто може спочатку не зрозуміти – це наші власні міфи та легенди, настільки давні, що вже й самі українці про них у більшості забули. Але мене ось це повернення до споконвічно нашого, слов’янського та язичницького коріння дуже потішило.
У подіях книги дуже гарно проглядаються реальні історичні події минулого, реальні країни та постаті. Зокрема досить легко впізнається Київська Русь, Візантія, монгольська навала та багато іншого. Але, на відміну від історичних романів, уся ця історична база дуже тісно переплітається з магією, богами та потужними потойбічними істотами. І ось у цьому сплетінні реального та містичного автор будує альтернативну версію історії Київської Русі – Рутенії. І читач до самого кінця книги буде у очікуванні, що з станеться з головними героями далі? Чи виживуть вони взагалі у тих хитросплетіннях, які підготувала для них безжальна доля, та ще більш безжальний автор?
Також хочу відмітити хронологічну побудову книги. Адже, як і в «Заколоті», події у книзі не завжди йдуть хронологічно послідовно. Через це читати треба уважно, щоб не проґавити ці часові переходи. Але вони зовсім не шкодять сприйняттю сюжету, навпаки, читач дізнається більше про події минулого, що у свою чергу допомагає краще зрозуміти події сьогодення та мотивацію персонажів. І, як і в «Заколоті», увесь сюжетний пазл складається докупи наприкінці книги. Хоча тут я трішки прибріхую, адже це лише перший том, і повністю картинка складеться у пізніших книгах серії. Але загалом багато чого з прочитаного на початку стає зрозуміліше ближче до кінця книги.
Ну й так само, як і «Заколот», «Вогневир» - дуже, навіть не так – ДУЖЕ кінематографічний роман. Мені здається що сприймати його через відеоряд було б ще соковитіше, аніж читати саму книгу. Адже місцями описи настільки яскраві (наприклад бойовий епізод із стригойкою Ніктою) що сторінки книги ніби благають про їх екранізацію. А епілог книги, який готує читача до продовження, взагалі дасть фору більшості фільмів жахів.
А стилізована мова роману дозволяють максимально зануритися у читання, адже ти не відволікаєшся на слова, які не зовсім підходять описуваним подіям та часу, а повністю занурюєшся у реалістичний світ фентезійної Рутенії, де автентичне абсолютно все – включаючи мову персонажів та текст загалом.
Особисто мене потішили також і дуже цікаві сюжетні моменти та діалоги, у яких можна провести паралелі із сьогоденням. Не дуже веселі паралелі, але дуже влучні, які змушують замислюватися про наше життя. Особливо сподобалися слова Коломана у одинадцятому розділі (кому цікаво – сторінка 86, п’ятий абзац). Їх можна застосовувати як до подій у книзі, так і до сучасного життя в Україні.
Підсумовуючи, я можу назвати «Вогневир» - дуже якісним, потужним та дуже темним фентезі. І що найголовніше – нашим, українським та слов’янським. Адже тепер слов’янська міфологія завдяки зусиллям нашим сучасних авторів, таких як Володимир Кузнєцов та Павло Дерев’янко, розкривається по новому. Так би мовити – не Відьмаком єдиним!
Тому, якщо ви шукаєте що б такого почитати фентезійного, дуже темного, слов’янсько-язичницького, сильного та потужного – не оминайте увагою «Вогневир», адже він відповідає усім вищевказаним критеріям. А я пішов ставити собі нову пташечку у списку очікуваних книг, адже продовження «Вогневиру» десь не за горами! А там ще й колекційна гра на видноколі махає мені картками (вже мрію зіграти кілька партій у майбутню гру за мотивами «Вогневиру» із автором). Коротше кажучи, якщо ви дочитали цей відгук аж сюди, але ще не замовили «Вогневир» - то досить читати цей відгук, біжіть по саму книгу!
April 14, 2020
Ця перша частина серії сподобалась, продовжу читати, замовлю другу частину.
Персонажі не плоскі, сюжет не прямолінійний, цікаво розгортається уявлення про цей чарівний світ, його закони, взаємозв"язки.
Є побажання до автора, тримати все вголові, всі нюанси, так як в нових вигаданих світах накопичуються суперечності, цього не уникнути, проте можна досягнути баланс і не дратувати вдумливого читача. Всього найкращого! Чекаємо на нову книгу!
Персонажі не плоскі, сюжет не прямолінійний, цікаво розгортається уявлення про цей чарівний світ, його закони, взаємозв"язки.
Є побажання до автора, тримати все вголові, всі нюанси, так як в нових вигаданих світах накопичуються суперечності, цього не уникнути, проте можна досягнути баланс і не дратувати вдумливого читача. Всього найкращого! Чекаємо на нову книгу!
April 19, 2024
Вогневир - це чудовий приклад сучасного українського фентезі, що є фантазією натхненною середньовічним історичним періодом території сучасної України. Автором чудово розігруються територіальні та політичні особливості регіону, створюючи правдоподібний світ - Рутенія, що знаходиться на порозі Великого Степу, складні взаємовідносини з варязькими містами півночі та світськими імперіями заходу. Небувала загроза з Великого Степу зі сходу, що досить явно відсилає нас до подій Монгольського періоду завоювань. Але це все насичено магією, яка навіяна міфологією словʼянською та середнього сходу, проте є досить унікальною на автентичною. Історія досить сильно затягує і вимагає продовження!
Дуже раджу ознайомитись, я в захваті від твору.
Дуже раджу ознайомитись, я в захваті від твору.
January 22, 2021
🌳Закінчилась моя подорож рутенськими лісами🌳 і що я вам скажу, такого екшену давно мені не траплялося. Зазвичай сюжет і в половину не такий стрімкий, але тут він розвивався галопом🏃. Окрім шаленого сюжету (який можна було розписати на кілька книг📚) в цьому фентезі ви не знайдете заморських нелюдів на кшталт ельфів🧝🏻♂️ чи гномів, ні їх тут немає, лише вітчизняна нечисть, лише хард-кор. Спойлерів робити також не буду, бо й сам їх не люблю. Скажу лиш, що це класика темного фентезі і ви тут не знайдете відверто позитивних героїв, їх тут немає. Хіба ви оберете кого і самі назначите бути "воїном світла"🧙🏼♂️, та це буде суто ваш вибір
.
⚜️Тож читайте, думайте і пишіть свої враження⚜️
.
P.S. окремо підкреслю, що якість друку на висоті⬆️
.
⚜️Тож читайте, думайте і пишіть свої враження⚜️
.
P.S. окремо підкреслю, що якість друку на висоті⬆️
April 3, 2020
Неймовірне слов’янське фентезі! Брутальне та безкомпромісне. Чудова основа для телесеріалу.
June 7, 2024
Увібрав у себе на одному диханні. Люблю такий розмах епічності та формат викладання. З нетерпінням чекаю на продовження.
April 28, 2025
Гарне фентезі українського автора. Є місце дії і гарним описам.
March 25, 2023
Прекрасні враження, дійсно хороша робота.
Перша і головна, як на мене, перевага – створений автором світ. В описаній Рутенії із її князівськими домами і їх усобицями ясно впізнається Русь і її сусіди: Степ, звідкіля суне навала. Ні, не так – Навала. Варяги-найманці – куди ж без них. Неочікувані лицарі-жмудини з вовчою темою, ледь-ледь намічені, але розкішні. Ромеї, представлені, власне, одним героєм, але ж і колоритним. Кожен володіє своєю магією, замішаною на власних традиціях, технологіях і локальних духах-богах. Власне фентезійна геополітика досить впізнавана і добре накладається на карту середньовічної Східної Європи, але при цьому оригінальна, наскільки таке визначення підходить для оммажу чи алюзії на реальну історію. Обожнюю це відчуття: впізнавані і водночас змінені образи, наче боковим зором уловлюєш щось знайоме, але схожість щоразу не точна – в книзі це дуже добре зроблено.
Сюжетно маємо дві лінії: князівські давні, але не завершені розбірки на тлі Навали та паралельна стригойсько-черленська історія. В обох лініях лише експозиція виписана, вони ще переплітатись навіть не почали.
Характери як для фентезійної історії виписані непогано – ок, бачила я і глибші, але персонажі «Вогневиру» і в момент знайомства не пласкі: намічені і чесноти, і недоліки, і протиріччя, так іще ж ці персонажі і розвиваються. Тому так, ця складова – от прямо добре, хоч і не рівно: від «йой, щось із цього може іще бути» до «яка колоритна тітка» чи «ромей прямо радує». Щоправда, десь на середині я зрозуміла, що ж мені не вистачає: головного героя. Дуже добре зроблені декорації складаються із яскравих пазлів: народи, країни, нежить, старі боги, чуже чаклунство, кілька комплектів цікавих персонажів і … а за кого вболівати у цій історії? Фентезі меча і магії без головного героя – хм, може, звісно, бути, тим більше кілька персонажів дуже перспективні, але поки є відчуття, що місце головного / головних героїв вакантне, і на цю роль ось ці персонажі точаться.
І ось тут маю сказати про очевидну печальку: це явно початок масштабної історії, книга просить буквально відразу читати продовження, а його немає і навіть не заїкатимусь забобонно (схрестила пальці) про перспективи. Але читати все одно раджу.
Перша і головна, як на мене, перевага – створений автором світ. В описаній Рутенії із її князівськими домами і їх усобицями ясно впізнається Русь і її сусіди: Степ, звідкіля суне навала. Ні, не так – Навала. Варяги-найманці – куди ж без них. Неочікувані лицарі-жмудини з вовчою темою, ледь-ледь намічені, але розкішні. Ромеї, представлені, власне, одним героєм, але ж і колоритним. Кожен володіє своєю магією, замішаною на власних традиціях, технологіях і локальних духах-богах. Власне фентезійна геополітика досить впізнавана і добре накладається на карту середньовічної Східної Європи, але при цьому оригінальна, наскільки таке визначення підходить для оммажу чи алюзії на реальну історію. Обожнюю це відчуття: впізнавані і водночас змінені образи, наче боковим зором уловлюєш щось знайоме, але схожість щоразу не точна – в книзі це дуже добре зроблено.
Сюжетно маємо дві лінії: князівські давні, але не завершені розбірки на тлі Навали та паралельна стригойсько-черленська історія. В обох лініях лише експозиція виписана, вони ще переплітатись навіть не почали.
Характери як для фентезійної історії виписані непогано – ок, бачила я і глибші, але персонажі «Вогневиру» і в момент знайомства не пласкі: намічені і чесноти, і недоліки, і протиріччя, так іще ж ці персонажі і розвиваються. Тому так, ця складова – от прямо добре, хоч і не рівно: від «йой, щось із цього може іще бути» до «яка колоритна тітка» чи «ромей прямо радує». Щоправда, десь на середині я зрозуміла, що ж мені не вистачає: головного героя. Дуже добре зроблені декорації складаються із яскравих пазлів: народи, країни, нежить, старі боги, чуже чаклунство, кілька комплектів цікавих персонажів і … а за кого вболівати у цій історії? Фентезі меча і магії без головного героя – хм, може, звісно, бути, тим більше кілька персонажів дуже перспективні, але поки є відчуття, що місце головного / головних героїв вакантне, і на цю роль ось ці персонажі точаться.
І ось тут маю сказати про очевидну печальку: це явно початок масштабної історії, книга просить буквально відразу читати продовження, а його немає і навіть не заїкатимусь забобонно (схрестила пальці) про перспективи. Але читати все одно раджу.
Displaying 1 - 15 of 15 reviews