Pamiętnik Czachy

by Joanna Jagiełło, Marta Krzywicka (Illustrator)

Czacha jest rezolutną istotą, która wkrótce skończy 10 lat. Jej marzeniem jest własny pies. Zanim go zdobędzie, pozwoli nam zajrzeć do swojego pamiętnika, w którym zabawnie opisuje zmagania z życiem, szkołą i rodziną. Zapiski uzupełnia osobiście wykonanymi ilustracjami.

Lektura obowiązkowa nie tylko dla młodych panien, ale też dla chłopców, bo Czacha to równa dziewczyna. A także ich rodziców, bo każdy odnajdzie w Pamiętniku Czachy siebie.

184 pages, Hardcover

First published March 11, 2014

About the author

Joanna Jagiełło ukończyła wydział anglistyki na UW. Współpracowała z czasopismami "Perspektywy" oraz "Cogito" jako dziennikarka i autorka materiałów do nauki języka angielskiego. Uczyła na wydziale anglistyki oraz w liceach i gimnazjach. Przez wiele lat pracowała jako redaktorka podręczników do języka angielskiego. Jest autorką autobiograficznej powieści dla dorosłych "Hotel dla twoich rzeczy" (2014) oraz dwóch powieści dla młodzieży: "Kawa z kardamonem" (2011) i "Czekolada z chili" (2013). Obie zostały wydane również na Ukrainie. Napisała także książki dla młodszych dzieci: "Oko w oko z diplodokiem" (2013) oraz "Pamiętnik Czachy" (2014), a także dwa tomiki poetyckie: "Moje pierwsze donikąd" (1997) i "Ślady" (2013). Oprócz pisania lubi grać na gitarze, śpiewać i malować. Ma dwie córki. Mieszka w Warszawie.

Reviews

[Соня · Rating 5 out of 5]

Книжка «Щоденник Черепушки» написана у вигляді щоденника 10-річної дівчинки, яка має дивне прізвисько й цурається свого прізвища. Кожен день – це певна історія з її життя. Авторка з гумором описує події, що відбуваються з дівчинкою Амелією. Книжка читається легко й швидко. Пригоди Амелії могли статися з будь-якою іншою дівчинкою. Тому в мене склалося відчуття, ніби я – подруга чи однокласниця головної героїні.

Амелія має старшу сестру та маму. Дівчинка часто сперечається з ними через власний погляд на життя. Амелія весела, жвава, розумна та полюбляє робити різні витівки. Героїня книги майже не має друзів, бо вона нещодавно перейшла до нової школи. Тому їй трохи самотньо. Ця дівчинка – велика фантазерка й мріє про собаку. Вона може перерахувати понад 100 аргументів, щоб завести песика.

Раджу читати «Щоденник Черепушки», коли вам сумно. Бо навіть після першого розділу ви вже почнете сміятися. Звісно, мені подобається Амелія, хоча вона не завжди чемно поводиться.
Найулюбленіша моя історія зі щоденника називається «Перше вересня». В ній іде мова про день народження Черепушки. А розділ, який мене найбільше засмутив, - про загубленого хом’ячка.

На мою думку, «Щоденник Черепушки» - це суто дівчача книга. Героїня – звичайна дівчинка з власними інтересами, забаганками, поглядами на життєві ситуації. Та сторонні люди її сприймають як дивачку. Можливо, авторка хотіла передати важливість унікальності та індивідуальності дівчинки. В деяких вчинках Амелії я бачу себе, бо теж трохи дивачка. Я рада, що ця книжка тепер у моїй бібліотеці.

[Svitlana · Rating 4 out of 5]

Після прочитання "Зелених мартенсів" я вирішила продовжити ознайомлення з творчістю польської письменниці Йоанни Ягелло. І цього разу до рук мені потрапила дитяча книга "Щоденник Черепушки". Розрахована вона на діток молодшого та середнього шкільного віку. Тому, відповідно, у цій книзі стиль авторки відрізняється від того, який був у "мартенсах". Він більш дитячий та кумедніший. Окрім того, книга написана у вигляді щоденника, на що вказує не тільки текст, а і оформлення розділів. По-перше, вони датовані, і кожен розділ подається у вигляді невеличкої історії. Текст написаний простою, можна навіть сказати дитячою мовою. По-друге, майже у кожному розділі є невеличкі малюнки, які нагадують наклейки-стікери, які дитина справді могла б наклеїти у свій щоденник. Вони також доволі кумедні і добре доповнюють собою розповідь.
У книзі йдеться про десятирічну дівчинку Амелію Прищ на прізвисько Черепушка. Це дуже активна і жвава дитина з гарною фантазією, з якою постійно трапляються якісь курйозні, і часто кумедні, ситуаціїї, де б вона не була: вдома, в школі, у таборі, в музеї, на відпочинку і т.д. Моя улюблена частина - про відпочинок в Греції :)
Спочатку мені трішки важкувато було переключитись на інший стиль авторки. Але чим далі я читала, тим цікавіше мені ставало. Тож загалом, книга мені сподобалась. Вона весела, позитивна і кумедна. Над деякими ситуаціями я ледь не вголос сміялася :)

[Natalka · Rating 4 out of 5]

Якщо коротко, то це - польська авторка, смішне читання, дівчачий щоденник. Приємно читається, деякі історії викликають посмішку, від інших сильно сміялася. Але інші персонажі зображені якось схематично, читач/ка не знає, що відбувається ''поза кадром'' - в їхніх душах чи головах. І це навіть логічно, адже головна оповідачка сама не все розуміє у тому, що відбувається довколо неї. Амелія весело і дотепно розповідає про своє життя, трішки противну сестру, фанатичне бажання мати собаку, розлучених батьків, маминого нового бойфренда і відпустку, тому рекомендую тим, кому хочеться легкої книжки без драми і переживань.
Переклад достойний, тільки ріжуть вухо вирази типу "Коненята Поні" (назва мультсеріалу). На мою персональну думку, це наче "вершкові вершки". Мені здалося, що краще було б використати назву "Маленькі поні", але я не експертка у цій сфері, тому можу помилятися :)

[A · Rating 5 out of 5]

Bardzo zabawna, na czasie książka dla młodszej młodzieży. Słuchana w audiobooku.

[lklauduw · Rating 4 out of 5]

Kocham dziecięca literaturę, mnóstwo uśmiechu wyciągnięcie z tej pozycji!