У свої 31 Мідорі так і не змогла знайти свого місця в житті. Їй важко ладнати з людьми, а єдиною людиною, поруч із якою вона колись почувалася по-справжньому добре, була її шкільна подруга Цуґумі. Та одного дня Мідорі дізнається про її смерть і приходить на похорон. Там вона зустрічає дівчину, яка виглядає точнісінько як Цуґумі в юності. Це Харуко — її 14-річна донька.
З опису може здатися, що на нас чекає дуже сумна й важка історія. І суму тут справді чимало, але для мене ця манґа зовсім не лише про втрату. У ній є багато тепла й, найголовніше, надії.
Мідорі, яка так і не змогла знайти себе в дорослому житті, після смерті Цуґумі відчуває ще більшу порожнечу. А Харуко в свої 14 років раптово залишається без мами. Дві самотні людини зустрічаються в дуже дивних обставинах і поступово вчаться жити поруч, приймати одна одну та відчувати, що тепер вони важливі для когось.
Також тут є легкий girls love вайб, але романтика не є головною темою. Радше це історія про любов, яку Мідорі так довго носила в собі, і про те, як вона намагається розібратися у своїх спогадах та почуттях після втрати.
Мені подобається відкривати для себе історії, про які раніше нічого не чула, а потім раптом розуміти: здається, цей тайтл має всі шанси стати одним із улюблених .