«Звичка писати» – це книжка-зошит для роботи зі словом, натхненням та собою. Нею можна скористатися, щоби краще пізнати себе як інструмент письма. Зрозуміти саме свої цілі, мотивації, страхи, бажання, потреби й можливості та з’ясувати для себе, чого і навіщо ви хочете від слів, історій, образів. А можна просто помалювати чортиків і трішки розважитися. Вправи та рекомендації звірені з найкращими програмами навчання письму в світі та перевірені на понад двох тисячах живих людей, які були учасниками курсів, інтенсивів та воркшопів Катерини Бабкіної і які потім видавали свої книги, створювали успішні блоги чи перемагали в літературних конкурсах. Тож не зволікайте – швидше сідайте за книжку-зошит і не ігноруйте вправ. Вони захоплюють!
цікава, легка книжка-зошит-блокнот. книга відповідає часу і очікуванням - чим менше написано на сторінках, тим дорожче коштує. Попри ціну, заслуговує на найвищу очінку адже це інструкція для роботи над собою і впорядкування своїх думок, можливо, навіть стилів мислення та поведінки. Легкий і абсолютно щирий авторський виклад, ніяких зайвих заморочок чи надмірних історій про себе. Влучно. Цікаво. Хочеться почитати й інші твори Катерини. дякую.
Ммм... Цікаво, мудро, але щоби виконати деякі вправи та дотриматися деяких рекомендацій, потрібно ще рік чи більше вивчати письменницьку майстерність, практикувати, досліджувати свій ресурсний стан та вчитися його створювати. Тому враження від книжки-зошита різко змінилися наприкінці. Спершу були цікаві, покрокові фанові завдання зі стислою та зрозумілою теорією, а потім зненацька "напишіть текст по чек-листу" і "вилікуйте спину, виключіть токсиків з оточення, дайте собі підтримку"... Це неможливо зробити одразу, тому врешті лишився присмак розчарування. Розчарування в собі, бо я не справилася. Також авторка пише, що деякі завдання можна викладати в соцмережах і тегати її, вона прийде і прокоментує. Я спробувала, але авторка не прийшла. Коротше, в мене неоднозначні враження. Мабуть, заголовок сформував у мене трохи інші очікування. Але дещо корисне собі взяла, це 100%.
Пам'ятаєте, у Булгакова Іван Бездомний критикує Рюхіна за беззмістовну поезію, а вкінці і сам обіцяє Майстрові більше ніколи не складати вірші? А все чому? А тому, що у них не було книжки-зошита Катерини Бабкіної "Звичка писати" ))) ⠀ Мені дууууже сподобався ))) Це стисла найнеобхідніша інформація для всіх, хто має справу з будь-якими текстами: від дитячих віршиків до монографій чи романів, щедро присмачена чудовим гумором авторки. ⠀ Завдання просто бомбічні! Вони допоможуть за короткий час зрозуміти, чи писанина - це справді ваше, а якщо ваше, то чому ви ще не відомий письменник чи блогер-мільйонник ))) ⠀ Зі вправ отримаєте доступні та дієві інструменти для того, щоб ваші витвори були цікавими, добре структурованими, красиво написаними і корисними вашій аудиторії. ⠀ Про що писати? Для кого? Як? Чого очікує читач? А що можете дати йому ви? З чого починати? Звідки черпати натхнення і що воно взагалі таке? ⠀ Про це та багато іншого весело і з легкістю у книжці-зошиті Катерини Бабкіної "Звичка писати".
Мінус воркбуків для мене у тому, що читати їх просто так немає сенсу — треба виконувати завдання. Та буває, що "перечипляюсь" з перших сторінок, чи десь посередині, й воркбук лежить, пилюкою припадає. Два рази я відкладала "Звичку писати", та потім поверталась. Книжка виявилась корисною для мене. Я можу порадити її тим, хто обожнює писати, хай навіть і не великі романи, а просто дописи в інстаграмі чи особистий щоденник.