Книжка увійшла до тридцяти найзнаковіших книжок часів Незалежності за рейтингом Українського інституту книги.
Перша редакція цієї книжки побачила світ ще 1996 року. Також її можна назвати першою популярною історією України, яку, за словами автора, можна «читати без брому» і яка стверджує принципову нормальність української історії. У новому виданні виправлено деякі неточності та похибки попередніх видань, а також додано нові розділи, зокрема розділ, присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України, аж до часів революції 2013–2014 років, війні з Росією та передвиборним тижням 2019 року.
Yaroslav Hrytsak is a leading Ukrainian historian and public intellectual. He is the author of numerous publications in modern history of Eastern Europe. He has taught at Columbia University, Harvard University, and the Central European University (Budapest), and has been awarded various Ukrainian and foreign awards for academic achievements and public endeavors.
Народився 1 січня 1960 р. у с. Довге, Стрийського району Львівській області. Доктор історичних наук з 1996 р. Професор Львівського університету ім. І. Франка. Директор Інституту історичних досліджень Львівського державного університету ім. І. Франка, гість-професор Центрально-європейського Інституту в Будапешті, Сенатор і завідувач кафедрою історії України Українського Католицького Університету (м. Львів), Перший віце-президент Міжнародної асоціації україністів (МАУ). Співредактор часопису «Україна модерна». Автор цілої низки книг з історії України. Декілька років викладав у Колумбійському університеті і Гарварді. Автор книги «Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота», яка зайняла перше місце у рейтингу «Краща українська книга» у жанрі документалістики журналу Кореспондент за 2007 р. Ярослав Грицак є одним з істориків України, який працює найактивніше і найпродуктивніше (понад 400 публікацій), відомий також своїми публіцистичними творами. Проживає у Львові.
Фантастически хорошая книга. Кроме того благодаря ней я узнал о Ярославе Грицаке. Это вторая часть отличного вступление (первая написана Натальей Яковенко) для любого интересующегося историей Украины.
Классика. Прочитал в двадцать лет, теперь перечитал в тридцать. Все еще актуально, особенно с новым послесловием.
Наскільки важко, наскільки по-іншому від інших держав-сусідів формувалася і формується наша модерна українська нація. Постійні заборони української мови, утиски з боку росіян, поляків, угорців, румун, німців, тривале винищення та заміна інтелегенції, голодомори, дві світові війни, використання усіх наших ресурсів задля годування інших «панівних» народів, двомовність, стара радянська еліта, військові загрози та конфлікти. І це все за останні два століття!! Проте українці й надалі будують свою націю, протистоять, не дивлячись на цей перелік негативних обставин, чому свідчать і наші літератори, і наші військові об‘єднання та повстання, майдани. Та бажання жити в демократичній прозахідній цивілізації, яке також було з нами впродовж цих століть. І допомагало завжди тримати курс, не зважаючи на невзгоди. Я вражений книгою, вражений автором, і тим, що вона написана ще в 1996 році. Дуже багато для себе знайшов, щодо розуміння поняття «нації». Завжди поняття нації та націоналізму йшло поряд з радикалізмом, проте за часів нашої історії в нас були і націонал-демократи, і націонал-комуністи, і соціалісти і радикали. І це проросійське насаджування радикального націоналіста-бандерівця виглядає надзвичайно смішно, коли розумієш скількома течіями та рухами будувалась українська модерна нація. Вірю, що якщо ми пройшли стільки за ці два століття з гаком, ми мусимо постати великою державою. І я вірю, що ми зможемо стати великою державою в розрізі європейського континенту, державою, яка буде прикладом демократичного національно-свідомого суспільства
Ця книга є зануренням в історію Украни але не те, що навязували нам у школі, це дещо інше, цікаве, зрозуміле. Нажаль, більшість не важає за потрібне знати історію але насправді це відкриває розуміння до багатьох подій, деталі який замовчувались або перекручувались. Правда є в тому, що Україна народилась у вогні війни і революціїї. Щоб робити висновки подіям, треба знати умови та обставини, які впливали на прийняття тих чи інших рішень. Тож потрібно любити Україну та зберігати віру у неї. Слава Україні!!!
Дійсно нарис історії. Коротко і по суті про головне. Не обтяжуючи зайвими датами і зайвою інформацією, як це було в підручниках історії в період мого школярства. Все головне що ви маєте знати про формування української нації і чому Росія - найбільший її ворог. Прочитавши цей "Нарис історії України" ви остаточно переконаєтеся, що війна з Росією почалася не 24 лютого 2022 року, і навіть не 20 лютого 2014 року, а відбувається вже 400 років.