«Крізь сміх заліза» - це спогади-епопея чотового УПА Степана Стебельського (псевдо - Степан Хрін) про визвольну боротьбу на Лемківщині у 1944-1945 роках.
Кілька разів брався читати і відкладав. А потім знову вертав до неї. Книга досить цікава та специфічний стиль, мішаних спогадів читається досить тяжко . "З большевицькою чотою дійшли до першого бою між хатами. Наше "Слава" й большевицьке "Ура" змішалися в одну бойову симфонію. Хлопці пішли в наступ усі як один, з погордою смерти, з ненавистю до ворога. Наш удар був такий сильний, що ми відразу перебрали ініціятиву в руки і вигнали ворога з села. Це був тільки початок" . Приблизно після цих слів, читати стало легше. Чи то спогади були більш гостросюжетні, чи то текст більш структурований. Та до пів-книги я добіг досить швидко у вирі повстанчих боїв біля Перемишля та по всьому Закерзонні . "На грудях пошматовані шинеля й сорочка від ворожих черг, спливає кров. Біжать до мене з кількох сторін. Хочу добути нагана, щоб застрілитись, та жодна рука не піднімається. Мене огорнув жах: живцем попаду ворогові в руки. У торбі ж маю поіменні списки стрільців моєї чоти. Вони попадуть в руки ворогові і потерплять родини моїх вояків" . А далі, було ще багато цікавого... Аж поки прийшла зима і друга половина книги, то опис життя і побуту у бункері. І що я вам скажу, якщо Горліс-Горський у своєму "Холодному ярі" відкриває секрети будівництва бункерів то Стебельський розповідає як зорганізувати побут у ньому, описуючи найменші дрібниці . P.S. на випадок, війни і розгортання партизанки на наших теренах уже трохи підкований, з наскоку не візьмеш;)
Ще одна книга видавництва "Пропала грамота" на моїй полиці. Як завжди, висока якість друку та оперативна доставка.
Перше на що звернаєш увагу, звісно, обкладинка. На передньому плані зображене невеличку галявину з кошенятами, уособлення мирного спокійного життя. Задній план займає червона пошесть, прислужники кривавого режиму з своїм ідолом - Сталіном. Між цими двома різними світами, світлом та темрявою, фігурує упівець, озброєний образ якого стоїть на захисті добра.
Дана книга не вигадка, не художній роман, це спогади, занотовані офіцером Степаном Стебельським у бункері під час зимівлі 1947 - 1948 р.р. і просто чудо, що вони дійшли до нас і їх може прочитати кожен бажаючий. Не знехтуйте цією можливістю.
Книга розділена на дві частини. Перша "Крізь сміх заліза", оповідає про важливі події з життя підпільників, співпрацю з селянами, зіткнення з ворогом, військові хитрощі та розвідку. Друга частина, як зрозуміло з назви "Зимою у бункері", знайомить читачів з перебігом зимівлі упівців, облаштуванням побуду бункера, заходами з маскування і проведенням святкувань в лісових умовах.
Значну частину твору приділено опису ролі жіноцтва у визвольних змаганнях.
Надзвичайно щемливий розділ "В очікуванні різдвяної зірки". Семе ці сторінки найбільше вразили та запам'яталися.