Ця книжка – не посібник і не методичні рекомендації. Це – зібраний докупи досвід молодого вчителя шахів, котрий не має педагогічної освіти і не є професійним шахістом. В легкій художній формі автор показує: виховує усе, усі та завжди. Перш за все це книжка про дітей, а тільки потім – про шахи. Адресується всім, чия діяльність пов’язана із вихованням, особливо батькам і тим, хто готується ними стати.
"у навчанні шахів не повинно бути забагато шахів" Не думала, що так зайде книга про шахи!
Олександр Демарьов може зацікавити не тільки малечу, а й дорослих. У нього цікавий підхід до виховання, то ж є чому повчитися і намотати трохи на вус.
Інтонація для малечі має дуже важливе значення. А ще в процесі навчання їм треба робити перерви, частіше й навіть гратися. Бо коли подається сира інформація, вона важко сприймається і швидко стає нецікавою.
"Якщо вчитель не старається, то звідки візьметься старання у дитини?" "моє завдання зацікавити учня у процесі навчання"
У книзі наведені приклади діалогів з учнями, від яких посмішка до вух. Дуже зацікавлює історіями з свого досвіду й не соромиться показувати помилки, свої і батьків учнів.
Будьте готові до двох мов у ній, бо діалоги передані з точністю, як були у житті.
У висновку можу сказати, що вона дійсно варта уваги. Є над чим подумати, дає трішки розуміння діток і навіть дорослих. А ще на шахи дивишся по-новому