What do you think?
Rate this book
Точка неповернення
Ця історія про сучасних українських лицарів з різним способом життя: вегетаріанця, який торгував соляркою в Нігерії, тренера з фрі-файту, мандрівника й багатьох інших. Проте в одну мить для них настала точка неповернення точка, після якої життя вже не може бути таким, як до того. Почалася війна.
У цій книжці боєць добровольчого батальйону Дмитро Вербич розповідає про активну фазу бойових дій 2014–2015 років, коли вся країна, затамувавши подих, чекала звісток зі сходу України. Він відверто розказує про багатоликість ворогів на фронті: сепаратисти, російські спецназівці, холод, голод і бруд. Про те, як перші добровольці їхали на фронт часом лише з ножами. Про те, як приймати рішення, від яких залежить не лише твоє життя. І те, як страшно, коли події розгортаються наче в комп’ютерній грі, проте зберегтися й вийти ти вже не можеш.
Цільова аудиторія книги - перш за все читачі, зацікавлені у сучасній історії України, широке коло проукраїнських читачів, громадських активістів та добровольців.
У цій книжці боєць добровольчого батальйону Дмитро Вербич розповідає про активну фазу бойових дій 2014–2015 років, коли вся країна, затамувавши подих, чекала звісток зі сходу України. Він відверто розказує про багатоликість ворогів на фронті: сепаратисти, російські спецназівці, холод, голод і бруд. Про те, як перші добровольці їхали на фронт часом лише з ножами. Про те, як приймати рішення, від яких залежить не лише твоє життя. І те, як страшно, коли події розгортаються наче в комп’ютерній грі, проте зберегтися й вийти ти вже не можеш.
Цільова аудиторія книги - перш за все читачі, зацікавлені у сучасній історії України, широке коло проукраїнських читачів, громадських активістів та добровольців.
- GenresWar
192 pages, Hardcover
Published March 1, 2020
4 people are currently reading
126 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 14 of 14 reviews
January 18, 2024
уламки спогадів одного воїна про перший рік війни. шлях, що почався в 14-му від прийняття рішення і який, як тепер знати, не завершений поки, попри те, що книжка вийшла в 20-му, а текст обривається в 16-му трьома крапками.
крім того, що розповідь дає ефект повного занурення у події того часу, що відбувалися у фронтовій зоні навколо Донецька, особливої цінності йому додають рефлексії автора. вже не раз казала, не можу встояти перед чесним поглядом письменника на себе, що тягне за собою дуже ясне розуміння суті речей, які відбуваються назовні. ця неприхована вразливість завжди обеззброює мене як читача. а ще це дійсно добре написано, динамічно, грамотно, сенсовно, з кожного окремого клаптика історії можна взяти щось для себе.
крім того, що розповідь дає ефект повного занурення у події того часу, що відбувалися у фронтовій зоні навколо Донецька, особливої цінності йому додають рефлексії автора. вже не раз казала, не можу встояти перед чесним поглядом письменника на себе, що тягне за собою дуже ясне розуміння суті речей, які відбуваються назовні. ця неприхована вразливість завжди обеззброює мене як читача. а ще це дійсно добре написано, динамічно, грамотно, сенсовно, з кожного окремого клаптика історії можна взяти щось для себе.
July 28, 2020
Книга про війну без прикрас та пафосу
May 9, 2020
В цій книзі, дуже багато реальності. Брудної, незрозумілої, жорстокої реальності.
Саме тому, її так важко читати.
⠀
Це не перша і не остання книжка про війну, але саме її, було важко дочитати.
Мені не вистачало оптимізму.
Хоча, чи може книжка про війну, бути оптимістичною?
⠀
Дмитро описує будні добровольців ДУК Правий Сектор в кінці 2014, початок 2015 років.
⠀
Не соромиться писати про бруд, мародерство, пияцтво.
Про пошуки сенсу того всього, що відбувалося і пошуки себе в той період, коли добровольчий рух почав розпадатись.
Історії без прикрас.
Саме тому, її так важко читати.
⠀
Це не перша і не остання книжка про війну, але саме її, було важко дочитати.
Мені не вистачало оптимізму.
Хоча, чи може книжка про війну, бути оптимістичною?
⠀
Дмитро описує будні добровольців ДУК Правий Сектор в кінці 2014, початок 2015 років.
⠀
Не соромиться писати про бруд, мародерство, пияцтво.
Про пошуки сенсу того всього, що відбувалося і пошуки себе в той період, коли добровольчий рух почав розпадатись.
Історії без прикрас.
June 20, 2020
«Головне жити так , щоб не шкодувати. А для того треба бути чесним найперше із собою, і не боятись приймати рішення. Точок неповернення не уникнути, а ухилятися від вибору – це шлях боягузів. Краще вже хибний вибір, аніж жодного.
©Дмитро Вербич.
Ветеранська проза це мабуть найкраще що ставалося з українськими книгами за останні років десять. Багато українців читали російською, старі видання з сімейної бібліотеки, користувалися книжковими барахолками. Сучасна українська книга їх не цікавила та все змінилося з початком війни .Ми постали перед своєю точкою неповернення .Окрім геополітичних метаморфоз в Україні з’явилася ще й мілітаристична література. Одне діло читати письменників , що вміють з букв зробити живу історію, а інше діло читати авторів, що перетворили живу історію в букви. Ця література не має свого « типового читача» а-ля самотні жінки з котами, студенти-задроти, чи хранителі недоторканності світової першості класичної літератури. В Україні її читають всі, бо тема війна для кожного близька. Ті самі «Сліди на дорозі» і досі тримається в топі продаж багатьох книжкових мереж. Книжка Вербича про війну, тому звичного поняття «чорне- біле» тут немає. Війна як і обкладинка книги – сіра, яскравим кольором виділена лише «точка неповернення». Перед нами постають всі проблеми добровольця : погане забезпечення, втрата бойових товаришів, а звідси і кадрові проблеми, непорозуміння в добровольчому русі, косі погляди місцевих та проблеми на «материковій Україні». Як і багато інших книжок про війну, ця підкупила мене своєю правдою. Рекомендую всім пройти цю «точку неповернення»
©Дмитро Вербич.
Ветеранська проза це мабуть найкраще що ставалося з українськими книгами за останні років десять. Багато українців читали російською, старі видання з сімейної бібліотеки, користувалися книжковими барахолками. Сучасна українська книга їх не цікавила та все змінилося з початком війни .Ми постали перед своєю точкою неповернення .Окрім геополітичних метаморфоз в Україні з’явилася ще й мілітаристична література. Одне діло читати письменників , що вміють з букв зробити живу історію, а інше діло читати авторів, що перетворили живу історію в букви. Ця література не має свого « типового читача» а-ля самотні жінки з котами, студенти-задроти, чи хранителі недоторканності світової першості класичної літератури. В Україні її читають всі, бо тема війна для кожного близька. Ті самі «Сліди на дорозі» і досі тримається в топі продаж багатьох книжкових мереж. Книжка Вербича про війну, тому звичного поняття «чорне- біле» тут немає. Війна як і обкладинка книги – сіра, яскравим кольором виділена лише «точка неповернення». Перед нами постають всі проблеми добровольця : погане забезпечення, втрата бойових товаришів, а звідси і кадрові проблеми, непорозуміння в добровольчому русі, косі погляди місцевих та проблеми на «материковій Україні». Як і багато інших книжок про війну, ця підкупила мене своєю правдою. Рекомендую всім пройти цю «точку неповернення»
October 28, 2020
Читати про війну "зсередини" важко і місцями навіть дуже. Але це одна з тих книжок, яку потрібно прочитати кожному і хоча б спробувати зрозуміти і нарешті усвідомити те, що війна не так далеко. І варто пам'ятати, що ті хто на війні - ризикують своїм життям, попри те, що майже не мають відповідного забезпечення і моральної підтримки.
February 6, 2021
Must read для розуміння війни. Життя та війна добровольців. Гарно написанс книга. Цікаво читати. Дякую автору!
February 19, 2025
динамічно. правдиво. сумно.
ось так в трьох словах можу розповісти про цю книжку. а в глибині її - правда про те, що війна потворна і аж ніяк не героїчна. вона брудна, сповнена багнюки і дурості, коли свої наражають на небезпеку своїх. коли невдале рішення командира (будь-якої ланки) може призвести до непоправного. і чим вищий ранг - тим жахливіші наслідки невдалих рішень. сильна книжка, особливо через призму більше ніж 10 років цієї війни. хіба могли вони знали, що дійде до такого? напевно, хтось таки знав... і де вони тепер...
"Красуні й вино дістануться тим, хто не пішов на війну. А найхоробріші чоловіки цієї недобитої нації змішаються тут зі снігом і землею. Пару років послужать іконами примітивній патріотичній пропаганді. А згодом їх забудуть усі, крім найрішніших".
ось так в трьох словах можу розповісти про цю книжку. а в глибині її - правда про те, що війна потворна і аж ніяк не героїчна. вона брудна, сповнена багнюки і дурості, коли свої наражають на небезпеку своїх. коли невдале рішення командира (будь-якої ланки) може призвести до непоправного. і чим вищий ранг - тим жахливіші наслідки невдалих рішень. сильна книжка, особливо через призму більше ніж 10 років цієї війни. хіба могли вони знали, що дійде до такого? напевно, хтось таки знав... і де вони тепер...
"Красуні й вино дістануться тим, хто не пішов на війну. А найхоробріші чоловіки цієї недобитої нації змішаються тут зі снігом і землею. Пару років послужать іконами примітивній патріотичній пропаганді. А згодом їх забудуть усі, крім найрішніших".
January 15, 2021
Читав цей роман розривно, у разі необхідності. Але при цьому роман загалом сподобався.
January 22, 2021
"Головне жити так, щоб не шкодувати. А для того треба бути чесним найперше із собою, і не боятися приймати рішення. Точок неповернення не уникнути, а ухилятися від вибору - це шлях боягузів. Краще вже хибний вибір, аніж жодного."
.
Час минає і всяка війна стає овіяною міфами, та доки живі очевидці, доки живі учасники - то є ще кому рубати правду-матку. І ця книга то чудовий зразок короткої прози, написаної на коліні в бліндажі. Чесно, жорстко, правдиво і без цензури. Тому якщо ви дуже тонка натура і цураєтеся лайки, то проходьте мимо, а як хочете опинитися у вирі життя добровольців в ДАПі, Пісках, на шахті Бутівка чи в Авдіївці, то ця книга для вас. Мені книга зайшла, дочитуючи розібрав на цитати
.
P.S. окремо хочеться подякувати видавцю, гарний друк, чудова обкладинка, доречні ілюстрації ну і закладка, за неї окремий респект
.
Час минає і всяка війна стає овіяною міфами, та доки живі очевидці, доки живі учасники - то є ще кому рубати правду-матку. І ця книга то чудовий зразок короткої прози, написаної на коліні в бліндажі. Чесно, жорстко, правдиво і без цензури. Тому якщо ви дуже тонка натура і цураєтеся лайки, то проходьте мимо, а як хочете опинитися у вирі життя добровольців в ДАПі, Пісках, на шахті Бутівка чи в Авдіївці, то ця книга для вас. Мені книга зайшла, дочитуючи розібрав на цитати
.
P.S. окремо хочеться подякувати видавцю, гарний друк, чудова обкладинка, доречні ілюстрації ну і закладка, за неї окремий респект
May 25, 2022
Несмішні анекдоти про війну. Для тих, хто хоче зрозуміти, що трапляється на війні. Описано доволі багато як курйозних, так і повсякденних (як для війни) ситуацій. Варта до прочитання! Складає уявлення, що може відбуватись всяке.
Read
May 4, 2023Без оцінки. Серія нарисів про війну 2014-15 років про життя-буття бійця правого сектору, скоріше як калейдоскоп з окремих кадрів і епізодів.
Ще одна книга про війну, але деякі акценти розставлені досить дивно (і зважаючи на згадку Корчинського, підозрюю, що вони там з'явилися невипадково).
Ще одна книга про війну, але деякі акценти розставлені досить дивно (і зважаючи на згадку Корчинського, підозрюю, що вони там з'явилися невипадково).
February 5, 2024
Дуже важко давати коментар з приводу книги, яка побудована на перших подіях війни. Критикувати письменницькі здібності і драматургію сюжету недоречно, бо все-таки це скоріше документалістика — хоча й прикрита масками персонажів і позивними.
Думаю, її варто почитати. Вона не втомлює, навпаки відкриває очі на інші перспективи. А ще редактори гарно попрацювали над нею.
Думаю, її варто почитати. Вона не втомлює, навпаки відкриває очі на інші перспективи. А ще редактори гарно попрацювали над нею.
April 21, 2021
Добротна ветеранська проза. Жанрово - тверде 5.
January 10, 2023
Прочитала на одному диханні. Сподобалось як автор описує своє сьогодення.
Displaying 1 - 14 of 14 reviews