Антологія української кінокритики 1920-х - нова книжкова серія Довженко-Центру, що досліджує та об'єднує найцікавіші, оригінальні та впливові критичні статті 1920-х років про кіно. Перший том присвячено початкам української кіно теорії. Кіно в Україні здобуло інституційну й економічну основу лише після створення 1922 року Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ). З початком українізації 1923-го гуманітарна критика набирала доконаних форм, а після заснування у 1925 році журналу "Кіно" - першого україномовного спеціалізованого кінематографічного видання - дискусія про кіно стала вже не справою завзятих одинаків, а системним явищем. Про кіно жваво говорили і в художній прозі, і в модних журнальних репортажах, і в класичних газетних рецензіях. І хоча на початку 1930-х років "український ренесанс" силоміць обірвали, а вільний незаангажований розвиток преси й науки колапсував, на той час уже сформувалася українська кінотеоретична школа, яка встигла визначити кілька цікавих векторів розвитку, вартих того, щоб їх віднайти сьогодні.