Bildung: Keep Growing

by Lene Rachel Andersen

Bildung is moral and emotional maturity. Bildung is also to have the education and knowledge necessary to thrive in your society; bildung is to be deeply embedded in culture and community while having the autonomy to carve your own path in life. Bildung is always personal and unique. Bildung is a German word that has no word in English. Beginning in the 1770s, German philosophers explored bildung as a secular form of inner development and it became popular among the bourgeoisie. In Denmark, a pastor realized in the 1830s that the peasants needed bildung too, and he envisioned a new kind of the folk-high-school. In 1851, a Danish teacher, Christen Kold, figured out how to teach in such a way that young farmhands learned to think for he told them moving stories and let them ask questions. Once he had their attention, he could teach them new farming techniques, science, philosophy, history, religion, literature, art, economic theory, and political science. Norway, Sweden and Finland copied the folk-high-school concept in the 1860s and by 1900, a critical mass of youngsters in the Nordic countries had upgraded their skills and their thinking, and the Nordics had gone from being among the poorest countries in Europe to being among the richest. This development and the bildung that carried it also meant that the Nordics made the transition from agricultural feudal societies to modern, democratic, industrialized nation-states peacefully. As we are facing new challenges from digitization, globalization, a pandemic and environmental changes we need bildung for the 21st century and the book concludes by exploring what that might look like.

189 pages, Kindle Edition

Published July 10, 2020

Reviews

[Oleksandra · Rating 4 out of 5]

Рівень новизни інформації: десь на 3-ку
Рівень адекватності ідей: 1000%
Проблема лиш в тім, що в нас третина (якщо не більше) світу живе в диктатурах/автократіях, а інша половина має з цими автократіями боротись (війни, кібератаки, військово-підривна діяльність без вторгнення).
*хоча.. як тут написано цитую «Ніщо не сприяє більдунґу так, як війна». Тобто, без жертв і кривавих війн, ми не можемо побудувати найгуманістичнішу концепцію суспільства? Якщо я правильно розумію посил. Ну «кайф».

Тому для мене цей текст сприймається однозначно як дуже правильний, але (не)трошки утопічний.
Але через людей як пані Лене Рейчел Андерсен та багатьох інтелектуалів до неї Шиллера, Ґете, Гердеру, Руссо та інших, маєм сподівання лупатимем сю скалу. Однозначно не шкодую, що прочитала.

Як ви розумієте мій рівень скепсису і віри в людство, то він десь в кращому випадку — помірний, в гіршому — на нулі))

[Paul · Rating 5 out of 5]

Що таке Більдунґ у 2020-х? Моя особиста подорож

У часи змін, коли ми шукаємо нову опору, Більдунґ пропонує не готові відповіді, а спосіб мислення. Ця книжка допомогла мені сформулювати нові сенси — і я хочу поділитися кількома з них.

Цього тижня я завершив читання «Зростання людини і суспільства. Народницька концепція Більдунґу» Лени Рейчел Ендерсон. Це вже друга книжка про Більдунґ, яку я прочитав. Першою була «Більдунґ: Народний секрет краси і свободи» — вона глибока, але дуже теоретична. А ця — коротша, але значно практичніша.

Авторка писала її під час пандемії — і прямо звертається до нас у часи сум’ять, коли реальність змінюється, а невизначеність зростає. Вона зазначає, що нові виклики — цифровізація, війна, екологічні кризи, масова міграція — потребують нового типу освіти: Народного Більдунґу 3.0. Ця книжка має стати опорою саме тоді, коли старі орієнтири більше не працюють.

Я читав її у стані внутрішнього пошуку: війна, еміграція, пандемія, складні політичні рішення в Україні — усе це створює відчуття, що опори зникають. Але саме в такі моменти ідеї Більдунґу — як особистого й суспільного зростання — дають напрям. І, як пише Гумбольдт, «ніщо не сприяє більдунґу так, як війна».

📌 Кілька ідей, які мене зачепили:

— Інклюзивний націоналізм. Авторка пропонує мислити націю не як етнічну замкненість, а як відкриту культурну спільноту. Можна почуватися українцем — і водночас бути причетним до інших культур. Це важливо для тих, хто живе між країнами, як-от я. Водночас вона розрізняє:
• Ексклюзивний патріотизм — емоційний зв’язок із батьківщиною, предками, ландшафтом.
• Національний шовінізм — деструктивне “ми–вони”, яке веде до ізоляції та страху.

Інклюзивний націоналізм відкриває двері для нових членів спільноти, не вимагаючи відмови від попередньої ідентичності.

— Кола належності. Існує десять кіл, що починаються від власного «я» і розширюються до всього живого та майбутніх поколінь. Перші — це близькі зв’язки: батьки, друзі, подружжя, локальні спільноти. Наступні — уявні, але не менш важливі: нація, культурна зона, людство, життя на планеті, майбутні покоління. Саме Більдунґ допомагає розширити нашу свідомість і відповідальність до кожного з цих кіл. І пропуск хоча б одного часто залишає прогалину в емоційному розвитку.

— Троянда Більдунґу. Сім пелюсток: виробництво, технології, наука, естетика, наратив, етика й політична влада. Це карта, яку можна застосувати як до індивіда, так і до суспільства. Розвиток однієї сфери без іншої (наприклад, технології без етики) порушує баланс і створює довготривалі проблеми.

— Полімодерна перспектива. Народний Більдунґ 3.0 — це освіта, яка інтегрує знання з модерних, демодерних, аборигенних і постмодерних культурних систем. У глобалізованому світі потрібна подвійна або навіть множинна свідомість: уміння жити в більш ніж одній символічній системі, створювати сенс у кількох мовах, культурах, способах мислення. Авторка згадує, що така свідомість розвивається через подорожі та читання книжок.

— Критика освіти. Авторка доволі гостро пише про те, що сучасна освіта часто виховує «самокерованих дорослих, які не ставлять питань». Але саме здатність ставити питання, сумніватися, шукати нове — це те, що дозволяє людині бути вільною, свідомою і відповідальною.

⸻

Мабуть, головне, що я виніс: Більдунґ — це не про ідеальну людину, це про шлях.
Здатність бути уважним до себе, до світу, до змін.
І бажання зростати — навіть якщо часи неспокійні.

[Oleksandr Zinich · Rating 5 out of 5]

Це книга, до якої варто повертатися, бо кількість ідей і сенсів, якими вона просякнута – потребує довгого усвідомлення.
З іншого боку, вона написана доволі легко, маючи лише пару гіперконцентрованих відривків, на яких неможна пропустити ні слова.
У цій книзі дуже гарно переусвідомлюється націоналізм, переводячи його з маргінесу національного шовінізму в політичний націоналізм, інклюзивний за своєю суттю.
Ця книга дає рамку розуміння, до того незрозумілої поведінки деяких оточуючих мене людей, надаючи шкалу стадій зростання людини, з якою я тепер можу пояснити відчуття засилля вузьколобих і недалекоглядних людей. Вони просто застрягли на рівні самоконсолідації!

[Olena Nikolska · Rating 5 out of 5]

Це книга, в якій текст працює з читачем, змінюючи світобачення та хитаючи глибинні переконання.