Dmytro Doncow (1883-1973) - doktor prawa, dziennikarz, działacz polityczny w wydanym w 1926 r. Nacjonalizmie sformułował tezy, które odcisnęły piętno na ukraińskim ruchu nacjonalistycznym, wydatnie wpływając na ukształtowanie się ukraińskiej myśli nacjonalistycznej. Doncow miał decydujący wpływ na kształtowanie się ukraińskiej myśli nacjonalistycznej [...] był tym, który wagą swego wpływu przeważył stosunek sił i zadecydował o wyniku walki o wyzwolenie bestii w ukraińskim człowieku.
Dmytro Ivanovych Dontsov was a Ukrainian nationalist writer, publisher, journalist and political thinker whose radical ideas were a major influence on the Organization of Ukrainian Nationalists.
Не зі всім можна погодитись (наприклад, Донцов розглядав експансію нації еквівалентом оборони й лише в воєнному сенсі, хоча сучасний світ показує, що можна бути великою нацією й завдяки іншим сферам), але важко недооцінити вплив цього тексту. Продовжуючи справу Шевченка, Українки й Міхновського, Донцов виводить теорію вольового націоналізму. Переважно автор полемізує з Драгомановим і робить це доволі переконуюче, дісталось також Костомарову, Кулішу, ранньому Франку, Грушевському та Бачинському. Загалом робота цікава й обовʼязкова до прочитання кожному, хто цікавиться історією, але здавалось, що перша частина аж занадто довга й самоповторна.
Сама по собі книга класна, дуже сподобалась, лишень трошки затягнута в деяких моментах - Донцов часто повторюється в своїх аргументах, основну суть ідеї зрозуміло вже на половині книги. Але читати раджу до кінця, бо наводиться багато прикладів і посилань на інші джерела, аргументація стає ширшою. Читати цікаво і не дуже важко якщо ворушити мізками періодично. Читала півтора місяці але цілком можливо за тиждень завершити, читати залпом за пару днів не раджу бо надто інформативно.
Одна із найулюбленіших робіт Дмитра Донцова. Прочитала вперше в 15 років, перед цим майже нічого не читала, крім «Націократії» Сціборського та «Самостійної України» Міхновського, але основні положення донцовського націоналізму зрозуміла. Не вважаю, що у першій частині проблема в самих аргументах — вони хороші, і якщо повторюються, то це основне правило риторики. Так краще запамʼятовується. Планую перечитувати ще раз ;)
Класно на той час , був розрив на початку 20 с. а в 21 с. деякі ідеї здаються здаються дикими , книжка революційна , про волю класні цитати сподобались , всім тим хто цікавитися історією обовʼязково до ознайомлення.
Warto przetrawić tego myśliciela, ktory ojcem ideowym OUNu się okaże.to tu dowiemy się iż Moscovia jest zarazą trawiącą serca rodzimych prowansalczyków. Zobaczymy odwołania do myśli Schopenhauera, Nietzschego, Sorella. Wezwania do budowania rzeczywistości nowej etyki, świata, w którym nie rozum, a wola będzie podstawą istnienia. Zmierzch bogów już nastał, czas na nowe wartości.