«Imbattable, le seul véritable super-héros de bande dessinée!», що українською мовою звучить, як «Непереможний, єдиний справжній супергерой мальованих історій!» — це слоган, що повторюється багато разів, щоб представити того, хто виступає в ролі головного героя цієї історії. Я був переконаний, що «Непереможний» ще довго не заговорить українською. Це якраз один тих приємних моментів, коли помиляєшся, а посмішка натомість не сходить з обличчя. Й ось у кадрі на поличках українських крамниць з’явився перший альбом банд десіне «Непереможний: Справедливість і свіжі овочі» Паскаля Жусселена. Я прочитав його й це просто неперевершено, хоча в певні моменти переживав чи вистачить пану Жусселену таланту, щоби дивувати мене. Натомість, усі переживання зникли, а історія стала особливою.
Тож вам, напевно, цікаво, про що це бд, яке мене так захопило, і, що може бути там таким незвичним? Непереможний знає, що він є частиною мальопису, і не ображається на це. Він живе своїм життям, як звичайний громадянин у житловому масиві, щодня купує багет у пекарні на вулиці неподалік і щонеділі ходить поїсти до бабусі. Але ми не знаємо, яке його справжнє ім’я, для нас він лише Непереможний, який дивує кожною своєю дією. Коли суперлиходії з’являються біля його дому, він готовий, щоб запобігти будь-яким негараздам. Тут є божевільний вчений і його абсурдні винаходи, або Жартівник і його сила, яка пов’язана з механікою мальописів. Де-не-де він зустрічає нетипових особистостей, таких, як дядечко Кабанюк, і силу його слів, чи капітана Жан-П’єра, непохитного поліцейського маленького містечка, який постійно з’являється в різних історіях, чи 2D-Боя, підлітка, який починає працювати в професії супергероя і виявляє, що вміє працювати з перспективою. Такий собі хлопець XY, який глузує з Z. Таке життя для головного героя є звичною рутиною.
Непереможний — це супергерой, який має здатність переміщатися з одного кадру в інший, щоб розв’язати проблеми жителів міста або перешкодити пасткам лиходіїв. Автор досконало використовує панелі, щоб інсценувати персонажа, який рухається в часі та просторі. Спочатку ми не відразу розуміємо, як працює його сила, але через кілька сторінок вдається зрозуміти суть і стає ще цікавіше. Інші герої, які перебувають у пастці в межах світу, створеного Жусселеном, бачать щось зовсім інше. Їм, здається, що Непереможний подорожує в часі. На цьому, звичайно, немає кінця можливим жартам і здивуванню персонажам. Цей злам четвертої стіни може здатися трюком, який швидко набридає. Але я можу вас запевнити, Жусселен створив мальовану історію, яка далеко заходить разом із фантазією автора. Втілені ідеї — кмітливі, але на випадок, якщо його мішок фокусів може закінчитися, він наповнює свій світ іншими персонажами, які мають такі ж незвичайні здібності. Якраз одним із таких прикладів є 2D-Бой, який маніпулює перспективою.
Можна сказати, що Непереможний — герой, який буквально звільняється від оковів кадрів, які накладають умовні обмеження в мальописах. Упродовж усього часу Жусселен грає з класичною сіткою кадрів, створюючи можливі взаємодії між ними, навіть між сторінками. Як стверджує сам автор, коли Непереможний дивиться вгору, він дивиться у минуле. Коли він дивиться униз, він бачить майбутнє. У такий спосіб він може грати з часом і простором, що призводить до неймовірних графічних ефектів, через що в інших персонажів якраз і з’являються роздуми про подорожі в часі. Та найсильнішим є те, що всі ці просторово-часові рухи мають єдину хронологічну лінію й це показує, наскільки тут є тонка сценарна координація.
Після прочитання ще раз переконуюся, що окрім мальованих історій, реалізувати такий незвичний підхід неможливо, ні в літературі, ні в кіно, чи інших видах мистецтва. Цей том містить суміш односторінкових стріпів і багатосторінкових історій, де постійно знаходиш речі, які тебе дивують. Не знаю, що ще сказати, тому попрошу дядечка Кабанюка, щоби використав силу слова, щоб ви придбали банд десіне «Непереможний» і відкрили для себе щось особливе.