Іронічний нон-фікшн, у якому українська письменниця Ірена Карпа ділиться секретами довготривалих і короткочасних знайомств, порадами для тих, хто хоче опинитися в міцних і успішних стосунках, а також не оминає увагою і свої романтичні пригоди — у Франції та поза нею. У виданні розгортаються справжні історії, самої Ірени або її близьких друзів, приправлені фірмовим гумором, завдяки якому навіть розлучення та любові страждання звучатимуть дотепно.
Крім того, письменниця наголошує, що не прагне займатися менторством і вдавати з себе гуриню й психологиню, її книжка — це всуціль життєвий досвід і висновки з її досвіду стосунків із чоловіками.
«Весела й корисна книжка, яку можна розглядати і як жарт, і як інструкцію. Читати її можна по порядку розділів або так, як заманеться, тицьнувши пальцем у розділ із цікавою назвою. Та й взагалі девіз цієї книжки — вийшло в мене, вийде і у вас», — говорить Ірена Карпа про новий авторський текст.
Irena Karpa (Ірена Карпа) graduated from the Kyiv National Linguistic University, majoring in English and French. Since 1997 she has been the front woman of the Qarpa band, specializing in a fusion of industrial music, punk-rock, hardcore and psychedelic trip-hop. Her first novel Znes Palionogo was published in 2000. After a long trip to the Southern Asia, she published another novel Freud would weep which was nominated for a prestigious prize. Since 2005 Irena has been working as a host at several major Ukrainian TV-channels and acting as a model for Playboy and Penthouse. Irena Karpa was named the WRITER OF THE YEAR-2005. Freud would cry was the finalist of Book of the Year award of the BBC Ukraine.
Часом мені хотілось буквально відкинути книжку через відверто сексистські вислови Ірени Карпи, яка себе, між іншим, голосно і завзято називає феміністкою. Але вчасно зупинялась і згадувала, що книжка це самоіронія авторки. Читаю далі.
На одній з сторінок каже: «Переорювати ниву консервативних стереотипів доведеться ще й нашим онукам, відчуваю». Зрештою авторка продовжує у «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете» переорювати ниву консервативних стереотипів, деталізуючи свої (і своїх подруг теж) численні романи з чоловіками різних типажів і національностей. Книжка — логічне продовження усіх її попередніх епатажних та здіймаючих за собою куряву критики романів.
Карпа — справжня героїня для дівчат, які місяцями чи роками не наважуються вирватись з нещасливих, приречених стосунків/шлюбів. Здається, що саме покінчити з стосунками їй вдається найлегше. Тут вона і ділиться своїми порадами, як пережити розставання, як зрозуміти, чи може у вас щось зі своїм обранцем скластись, як і де знайомитись, — і все це в стандартно жартівливій, легкій до прочитання формі.
Текст моментами здавався як свого роду ода радості авторки, що третій (цивільний) шлюб нарешті вдалий (хоча вона пропонує запитати, чи справді це так років через 10). Та якось все одно не хочеться за це засуджувати – людина щаслива і закохана, може, Луї (так звати теперішнього чоловіка Ірени Карпи) насправді її ідеал? «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете» часто сприймається як промоція «Добрих новин з Аральського моря», оскільки містить багато відсилок до цього роману.
Карпа жартує про дівчат, які звертаються до «вєдічічкіх женщін», але мушу сказати, спочатку я була десь такої ж думки про її книжку, тільки на «карпівській» маневр. Однак визнаю, дещо хочу залишити собі в пам’яті і користуватись! Наприклад, цілувати себе в плече – бразильці таке практикують, щоби похвалити себе. Чим вам не прекрасна звичка, щоб хоч в рідкісні моменти не бути для самої себе людиною з найсуворішим ставленням?
Загалом, всі її поради будуть знайомі вам, якщо маєте хоч якесь уявлення в психології, але, тим не менш, читати цікаво. Книжка для розслаблення, на вечір після важкого (не обов’язково) дня. Як протяжний інстаграм-пост. Або фейсбук-пост. Весело, коротко, наштовхне на любов, в першу чергу, до себе.
это как оочень длинный, интересный и по всем канонам сторителлинга жизненный пост на фб. люблю карпу за юмор и адекватность. легкое терапевтическое тыканье палкой в духе «эй, отъебись от себя, ты классная».
«Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете» Ірена Карпа Видавництво #книголав 2021 ⠀ Читати… посміхатись… трішки помудрішати та пригадати свої романтичні чи не дуже фейли 💔 ⠀ Писати, як Карпа - це окремий вид мистецтва. ⠀ Читайте для «просвітління» та гарного настрою! Раджу! 🫶🏻 ⠀ 📌«Коротше, все просто і деколи складно: перестати бути Понурим Гівном (ПГ).» ⠀ 📌«Перестаньте до себе дойобуватися. Ви - класна чувіха. Жінка вашого життя. Саме та, з якою варто одружитися і бути до самої смерті. Всьо. Решта - деталі.» ⠀ 📌«Я той хлопець, якого тобі видає держава, коли немає грошей на нормального.» ⠀ 📌«Одним словом - всім нам треба до психолога. (І мамі з її подругою - в першу чергу).» ⠀ 📌«- А яка у тебе суперсила? - Я не пишу колишньому…» ⠀ Про книжку: ⠀ «Іронічний нон-фікшн, у якому українська письменниця Ірена Карпа ділиться секретами довготривалих і короткочасних знайомств, порадами для тих, хто хоче опинитися в міцних і успішних стосунках, а також не оминає увагою і свої романтичні пригоди — у Франції та поза нею. У виданні розгортаються справжні історії, самої Ірени або її близьких друзів, приправлені фірмовим гумором, завдяки якому навіть розлучення та любові страждання звучатимуть дотепно. Крім того, письменниця наголошує, що не прагне займатися менторством і вдавати з себе гуриню й психологиню, її книжка — це всуціль життєвий досвід і висновки з її досвіду стосунків із чоловіками. «Весела й корисна книжка, яку можна розглядати і як жарт, і як інструкцію. Читати її можна по порядку розділів або так, як заманеться, тицьнувши пальцем у розділ із цікавою назвою. Та й взагалі девіз цієї книжки — вийшло в мене, вийде і у вас», — говорить Ірена Карпа про новий авторський текст.» ⠀ #примхливачитака
Ви пам'ятаєте коли вперше захотіли заміж? В дитинстві мама мені зажвди робила фату з марлі чи давала пупса, а я хотіла свою маленьку червону машинку ферарі 😂 Але я дуже добре пам'ятаю як у віці 5 років заявила, що вийду за Серьожу ( одногрупника сестри) і то раніше ніж вона Всі канєшно поржали, але потім то зіграло злий жарт (Сестру стресували, шоя вже підростаю і таки виконаю свою погрозу, тому тре хоч за когось)
А потім я знала, що маю вийти до 23 і то вже пізно
Потім що в 25 то вже всьо поїзд пішов
А в 27 то останній шанс
В 30 моя родина поставила на мені хрест, бо хоч би розвелась для прілічія 😂 і дитину для себе народила, бо старість вже стукає в двері
А в 31 мені так весело з тих часових рамок і родині пояснила, що чекаю її з тюрми 😂 чогось більше це не хочуть обговорювати
Тому я дуже хотіла прочитати цю книжку. Чесно був момент, коли вона мене так нормлаьно роздратувала, але потім я пішла туди і зрозуміла, що причина в тому, що я досі заперечую своє бажання стосунків ( мій терапевт вже знає ті діалоги ) Але дочитавши, скажу такі книжки дуже і ідже потрібні Так там є про заміжжя, але там більше мені про любов до себе Про свою самоцінність, про пізнання себе, про повагу до себе Про розуміння свого досвіду і бажань Про насилля і що не гуд взагалі Про свої очікування і вміння мріяти Про партнерство, а не заміну мамці/татка в шлюбі Про дітей і родичів Про те що це вам має бути двом добре , а світ най зачекає
Одним словом книжка, яка насправді таки мені зайшла. Можливо якби прочитала коли мені було 20 менше б граблів на собі випробувал, атак вже трошки різнопланового досвіду є Ну і стиль і гумор Карпи неперевершений. Ну і я вкотре задала собі питання чи хочу я заміж 😂
Приємна книжка, добре підійде для підняття настрою і самооцінки. Не варто очікувати чогось високоінтелектуальночо чи eye-opening, це більше розважальне чтиво.
«…якщо вона сама не знає, який мужик їй потрібен, то Всесвіт і поготів не здогадається.» ⠀ «Насправді в славнозвісного шарму парижанок і легкого виходу заміж є один спільний секрет. Це – Мистецтво Правильного Пофігу.» ⠀ «У правильного пофігу є важлива складова – відсутність взроченості.» ⠀ «Беріть всьо, що вам подобається. І передовсім – від життя.» ⠀ «Рецепт правильного пофігу простий і неодноразово тут згаданий: бути зайнятою собою і кайфувати від свого життя.» ⠀ «Минуле вже в минулому, майбутнє ще не настало.» ⠀ «Полюбити себе назавжди з таким волоссям, яким наділила природа, з такою фігурою, як є тепер, а не після скинутих у примарному майбутньому п’яти кілограм, з такою шкірою, яка є тут і зараз, бо, бляха-муха: ви у себе одна. Найвірніша, найрідніша. Яка не підведе, не підста��ить, захистить.» ⠀ «… перестаньте до себе дойобуватись.» ⠀ «- А яка у тебе суперсила? - Я не пишу колишньому!» ⠀ Так, чого мені ніхто не сказав, що Карпа така крута? Легка, іронічна, соковита розповідь, про життя, кохання, чоловіків. ⠀ Дуже легка та захоплива, де є місце всьому – і спогадам про молодість, і сподіванню майбутнього, і вдячності життю. Немає якогось надриву, бажання навчити та стати великим гуру в питаннях одруження та стосунків. ⠀ І, взагалі, як на мене – доволі терапевтична історія, із думками, які ми, певно, вже не раз чули, але ніколи не треба їх забувати! ⠀ Тому перечитайте цитати згори ще раз ⬇️ та перестаньте до себе дойобуватись, як радить тьотя Карпа!
Якийсь розтягнений пост про власні походеньки і мужиків Карпи, але з притаманним їй гумором, що змусив мене дочитати до кінця, бо місцями дійсно смішно. Основний посил - займись собою і буде тобі щастя.
По-перше, це моя перша книжка Ірени Карпи. По-друге, не можна упереджено ставитися по автора почувши відгук від людини із світовідчуттям відмінним від твого! Ще у школі моя подруга сказала мені, що Карпа жахлива, ну і я собі це запам'ятала. Насправді, жахливим для подруги було описання сексу, і все що з ним пов'язане було для неї табу для обговорення. Тому не читайте, якщо ви схильні судити інших! У книжці багато історій стосунків авторки, БАГАТО, але і їй 40 років вже :) Це може бути такий собі тренажер на тренування толенрантності: сім чоловіків одночасно? - ну окей, аби їй було добре; тричі заміжня? - шукала саме свого, ну то й що. Короче легко, ненав'язливо, без розумового навантаження. Книжка на 1-3 дні. Ставлю 4 з 5 більше за її життєвий шлях і вибори, а не за літературний твір.
Без сюрпризів, в книжці про особості погляди Ірени Карпи все виключно про особисті погляди Ірени Карпи дійсно. Живої людини, яка неідеальна, тож десь поводиться геть раціонально, а десь преться радянським танком через кордони чужої душі, тут трошки відвертості, тут трошки мізогінії, таке олів'є, що прямо не ясно, якому ж піплу його хавати.
Позатим, все ж є пара луже слушних думок.
Перша, що діти-коти-собаки-робота - це базова комплектація особистості, яка не обговорюється. Ніяких "причепів"
Друга, що завжди в першу чергу треба дбати про себе. І якщо заміж - то спершу теж за себе кохану, в сенсі прийняття, забезбечення собі гідного рівня життя, вирішення щоденних проблем і реалізація мрій та цілей. Своїми руцями-мізками, по-дорослому.
Книжка така, дуже Карпина. Я не планувала її читати, бо в мене купа інших книг в пріоритеті, але якщо вже потрапила до рук, то треба було спробувати. Як показали "Добрі новини з Аральського моря", доросла Карпа мені заходить, на відміну від ранньої (яку я чомусь купувала і читала, хоча мені не подобалось абсолютно). Ця ж книжка, що б вам там не казала обкладинка, зовсім не про те, як вийти заміж за мужика. Вона про те, як одружитися сама з собою. Як любити себе, культивувати спокій, щастя, власні інтереси та захоплення. Як йти з поганих стосунків також. А ще вона дуже приємно автобіографічна, і я Ірені дуже вдячна за таку відвертість. Тому неочікувано мені цілком сподобалось.
Оскільки, спонсор сьогоденних читань - Якабу еп з його фрішними книгами, доходять руки і до таких кричущих загаловків, які в книгарні сміливо б оминула. Карпа, розумна жіночка і смілива в своїх висловлюваннях, напевно через це і взялася за книгу базуючись на особистому правилі «декількох сторінок на зайде». Було відчуття ніби читаю її щоденник і хоча й не було «wow» ефекту, але моментами пробивало на задуматись або погодитись.
Весела книжуля. З чимось погоджувалась, з чимось ні, але задоволення від прочитання точно отримала. Деякі абзаци зачитувала чоловіку - разом сміялися, часом бралися за обговорення важливих для нас тем, які підняла Карпа. Чула погані відгуки про цю книгу, але ні разу не пожалкувала, що взялася за неї. Можу навіть радити, як стьобне нагадування простих істин про стосунки.
«Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете?» Ірена Карпа
Іронічний нон-фікшин сучасної української авторки або «ну, чорт забирай, для чого я за це взялася, якщо не хочу поки заміж?». Висновки життя молодої жінки, історія трьох шлюбів і десятків стосунків, які закінчилися не так вдало, як хотілося б. Ірена Карпа дістала усю свою брудну білизну і кинула нею нам в обличчя.
Допоки існує багато сценаріїв сімейного життя, від полігамних шлюбів до болючих розлучень, лишається актуальним і тема пошуку свого шляху до щастя, отримання порад і підтримки від тих, хто пережив схожий досвід, нехай і через сторінки паперу.
Цільова аудиторія цієї книги - жінки. Жінки, які хочуть посміятися над собою, своїм можливо неправильним вибором у минулим. Над проблемами, негараздами, розлученнями. Жінки, яким не соромно за себе (або соромно, але вони активно намагаються забити на думку оточуючих!).
Сам текст написаний у форматі великого поста на фейсбук. Авторка, Ірена Карпа, ділиться особистим досвідом прямо і без прикрас. Розказує про колишніх, їх мам і сестер, про пошуки хлопців за кордоном, невдалі знайомства на тіндері. Однак, з читачем говорить на рівних. Використовує розмовний стиль мовлення.
Чи розкрита проблема, яка поставлена в анотації, - чи зможу я після цієї книги виходити заміж стільки разів, скільки захочу? Не зовсім. Так. В цілому я могла б виходити заміж десятки разів і без прочитання цих двохсот сторінок. Як і вступати у стосунки з кількома хлопцями. Як і спілкуватися з іноземцями заради власної вигоди. Як і посилати усіх тих, хто каже мені, що треба народити діточок до тридцяти.
Книга хороша тим, що �� ній висвітлюються основні проблеми стосунків. Книга погана тим, що зрозуміють ці проблеми ті люди, які вже вибралися з проблемних стосунків.
«Хіханькі-хаханькі» в деяких моментах заходять надто далеко. Ірена Карпа позиціонує себе, як активну феміністку, але не боїться гучних патріархальних ідей і сексистських висловів. Прикриваючись іронією, вона не рідко дозволяє собі фактично принижувати жінок, які живуть не так, як вона, які мають інші цінності та ідеї. Не живеш за моїми правилами? Що ж, тобі треба до цього дорости!
Книга читалася легко, але явно не додала нових знань і наврядчи б допомогла б розв'язати проблемні питання стосунків або шлюбу. Жодного наукового підтвердження фактам і порадам, описаним на сторінках. Це просто досвід авторки, я��им вона ділиться з нами. В цілому логічно, це ж «іронічний» нон-фікшн.
І, до речі, заміж я так і не вийшла. Хоча минуло два дні з моменту повного прочитання книги ;)
Ця книга опинилась в прочитаному, бо була безкоштовна аудіокнига, а я перевищила бюджет на книжки, а щось слухати, поки гуляю з собакою я звикла. Аудіокниги українською я відкрила для себе в минулому році і мені так щастило, що я була впевнена, що поганої начитки в україномовному сегменті просто не існує, тепер я знаю, що помилялась. Що стосується начитки, із плюсів - читає авторка, тобто сама Ірена Карпа, тобто людина, яка то писала і знає, як подати свій же текст. Але хтось вирішив, що дуже гарною ідеєю буде вставити закадровий сміх в кращих традиціях ситкомів і кумедні звукові ефекти. Прорахувались, але де? Мені це неймовірно псувало враження від аудіокниги і дратувало не менше. Тепер, що стосується змісту книги. Книга видана в 2020 році. Я не знаю, коли саме пані Ірена писала той текст, але в 2022 році слухати про тьолочек, якщо мова не йде про облаштування власної ферми мені було дико. Було враження, що на дворі кінець 90-х і я слухаю якісь плітки під під'їздом, а не поради від "української письменниці, співачки, журналістки, телеведучої і першої секретарки з питань культури посольства України у Франції". Гумор пані Ірени теж десь з тих часів не еволюціонував. По суті це звичайна книжка порад в стилі "любіть себе, рослабтеся, кайфуйте від життя, не варто залишатись в поганому шлюбі, чоловіки, як троллейбус, один поїхав, через 15 хвилин приїде інший". Звичайно, в будь-якій мотиваційній літературі кожен знайде щось для себе, якесь зернятко істини і, можливо, пораду, що переверне світ, але для мене це книга ні про що, очевидні кліше під соусом із гумора авторки і гарніром із тьолочек. Боже, як же я ненавиджу це слово! Дві зірочки лише тому, що я дуже добра.
Це була моя дуже спонтанна покупка у Львові. Я зайшла в книгарню і захотілося чогось максимально лайтового. І згадалися пару сторіз, які Карпа постила в себе (так, я на неї підписана) з цією книжкою. І ті сторіз містили непогані тези, типу "перестань до себе дойобуватися" і ще всякі самоіронічні штучки) Що ж, як самоіронічна і весела книжка, вона мені не зайшла 😏 Чи то інстаграму Карпи перечиталася, що теж може бути 😅 Потраченого часу не жаль, бо місцями я таки пропускала текст 🙄 Ну і пару раз я точно засміялася)) Але рекомендувати її навряд чи буду 🙄 Мені тут забагато стереотипів/ сексизму. І замало якраз гумору і іронії, що й було основним позиціонуванням книжки (в тому ж таки інста Карпи). А папір хороший, приємно тримати в руках ))
І хоча вона дійсно схожа на подкаст чи довгий пост у ФБ, про що авторка чесно заявляє на початку, із вдячністю ставлю 5.
Легке та оптимістичне тавлення Ірени до заявленого питання для мене було дуже терапевтичним. І кілька разів під час читання мене прям виручило, знижуючи сміхом накал моєї чергової драми 😁
Трошки ніби вільний переклад «How to be Parisian» Каролін де Магре, яку Карпа то прямо цитує, то перефразовує. Весело і цікаво, але забагато мізонініі і лукізму, як на мене.
прочитати ірену карпу - це однозначно про підняти собі рівень ендорфінів. такий собі веселий лонг-рід, який читається, як довгий інста-пост, тобто швидко і на одному диханні.