"Pan Tadeusz", чи повністю — "Пан Тадеуш, або останній наїзд в Литві. Шляхетська історія 1811–1812 років в дванадцяти книгах, писана віршами" — найзначніший твір Адама Міцкевича, епічна поема, написана у 1832–1834 роках у Парижі, де поет жив в еміграції, і видана там же в 1834 році. Головні герої поеми, Тадеуш і Зося, представники двох шляхетських родів, що конкурують між собою — Сопліци та Горешки. Поема з романтичної ідилії (зразком для якої була ідилія Гете "Герман і Доротея") переростає у широку епічну картину, яка поєднує побутову, військову, любовну і патріотичну лінії. У поемі настільки правдиво і докладно відтворені картини життя, побуту і звичаїв польської та литовської шляхти (опис полю
Дійсно шедевр українського перекладу. Безперечно це класика яка повинна мати належне місце навіть не на поличках бібліотек, а у свідомості українців. Народи і терени, що описані у цій поемі є сусідніми до України і наявність такого майстерного перекладу створює гарну можливість провести якісь час у світі створеному генієм Міцкевича.